Автор: admin

Кожного року викладачі Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ активно працюють і над створенням нових наукових та навчально-методичних посібників для поглибленого вивчення профільних тем. Якщо порівняти випуски їхніх праць з іншими роками, то на сьогоднішній день ми можемо спостерігати стрімкий прогрес у цьому напрямку. Кожен викладач хоча б один раз у п’ять років публікує свої наукові матеріали.

За більш детальною інформацією ми звернулися до заступника директора Інституту філології та соціальних комунікацій з навчально-методичної роботи, кандидата філологічних наук, доцента кафедри загального мовознавства та слов’янської філології Ольги Сопіної.

– Скажіть, будь ласка, скільки наукових та навчально-методичних праць було видано в 2015 році?

– У минулому році викладачі інституту можуть похвалитися 32-а публікаціями, з яких – 4 монографії, 15 навчальних посібників, 9 збірників наукових робіт тощо.

–  А чи залучаються студенти до участі в народженні подібних  навчально-методичних видань?

– Навчальний посібник – видання, яке частково доповнює або замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу, офіційно затверджений як такий, тому з деяких навчальних курсів, наприклад, з методики викладання мови або літератури, можлива ілюстрація розробок конспектів чи фрагментів уроків, укладених студентами під час проходження педагогічної практики у середніх навчальних закладах.

• Якщо студент бажає ознайомитись з науковими та навчально-методичними матеріалами, то де їх можна знайти?
• У цьому випадку студент має звернутися до бібліотеки університету або до читального залу інституту, або на відповідну  кафедру й ознайомитись з тим чи іншим виданням. Крім того, в холі Інституту філології та соціальних комунікацій також створено стенд «Наші досягнення» з метою розповсюдження інформації про нові надбання викладачів та наукову продукцію інституту, що була щойно видана. Цей стенд оновлюється систематично, що говорить про досить високий рівень публікування.

Побажаємо нашим викладачам творчої наснаги та плідної праці в випуску нової друкованої продукції, котра так потрібна нашому студентству .

Кристина Лисенко,
студентка-журналістка БДПУ,
практикантка «УС»

 

Сьогодні я мала за честь поспілкуватися з дуже поважним і цікавим співрозмовником. Чому він заслуговує поваги і чим може зацікавити співбесідника, зараз розкажу. Анатолій Ілліч Дроботя –   кандидат технічних наук, у минулому – доцент кафедри математичного моделювання Бердянського державного педагогічного університету. Зараз він перебуває на пенсії, але з наукової ниви не пішов. У 2013 році Анатолій Ілліч уклав і видав Іспансько-український математичний словник, який містить понад 33 000 тисячі термінів! Знаючи це, я запитала, чи бував він у Іспанії? «Звісно що…ні», – відповів Анатолій Ілліч. Так, із самого початку, бесіда була сповнена вражень.

   

Вже цього року Анатолій Дроботя встиг взяти участь у міжнародному конкурсі перекладачів з іспанської мови і перемогти, з чим ми його щиро вітаємо! 

«Щоб заговорити іноземною мовою, не треба віддавати всі сили на вивчення слів та правил. Мова має зазвучати у вашому серці, треба лише відчути її мелодику, ритм. Той, хто систематично вивчає правила та слова, працює на силу. Щоб «зазвучало», треба зрозуміти – шо є в тій мові, чого немає в вашій, який у тієї мови інструментарій», – Анатолій Ілліч розповів мені, як правильно вивчати іноземну мову:

– Якщо я самостійну вчу мову, книжка має бути довідникова. Не уроки. Уроки «глушать» людину і переконують її, що вона ні на що не здатна. Тому що людина починає систематично щось вивчати, а для цього треба мати, щонайменше, потужну фотографічну пам’ять. Коли я вчив мову есперанто, я вчив 50 слів щодня…

– Порадьте методику!                                                      

 –Вчити треба так: По перше, звук і мелодика фрази. Тобто, як вони формуються. Або ти співаєш так, як «вони», або ніяк. По-друге, не треба тупо зубрити. Дивися інструментарій мови. Розберися з іменником, прикметником і дієсловом. Третє – як вони балакають. Англієць, скажімо,  говорить «я трохи збентежений» – ми так не кажемо. Ми кажемо: «Я – дещо збентежений». Дослівний переклад – хибний шлях у вивченні мови. Наступний крок – накопичення лексики. Вчи слова «за ситуаціями». Ти в кімнаті: довкола тебе є стіл, стіни, двері тощо. Ти вийшла на вулицю – це вже зовсім інша ситуація. Значить, тобі знадобляться зовсім інші слова. Вчити треба саме так, накопичуючи лексику «кущами». Що ти робиш, коли йдеш по вулиці?

– Нічого…

– Говори! Говори сама із собою іноземною мовою! Називай предмети, які бачиш довкола себе. Не гай часу. І пам’ятай – головне те, як вимовляється фраза чи слово, яка мелодика в мови. Треба навчитися говорити по-новому.

 Це та багато чого іншого розповів мені сьогодні Анатолій Ілліч Дроботя. Побажаємо йому успіхів і наснаги у написанні нових наукових праць та словникових шедеврів…

Аліна Голованова,
студентка-журналістка БДПУ,
практикантка «УС»
Світлини Івана Коляки 

 

Цьогоріч в Україні, на жаль, продовжиться зростання тарифів на комунальні послуги. Тарифи на світло будуть підвищувати декілька разів. Найближче подорожання очікує українців вже з 1 березня ц. р. Сьогодні ця тема дуже болюча для кожного з нас, тому хотілося б звернути увагу саме на цю проблему.

У порівнянні з минулим навчальним 2014-2015 роком плата за проживання у гуртожитку зросла на 353 гривні. Тому варто замислитись, що хоч і поступово, але ціни будуть йти догори. 

Постає цілком логічне питання, що робити далі, аби уникнути великого зростання оплат? Те, що залежить від нас самих – це економія. На жаль чи то на щастя, але в гуртожитку – електричні плити. Звичайно, ніхто не змушує економити на харчуванні, але хоча б, якщо кожен буде вимикати після себе, то рахунки за світло можуть приємно здивувати. 

  

Тим, хто намагається економити електроенергію, залишається відмовитися від цілого ряду переваг, котрі нам надає технічний прогрес. Якщо ноутбук або телевізор споживають відносно небагато – 25 та 150 Вт у годину, то чайник, праска або фен відчутно збільшують витрати. Тобто саме ті речі, без котрих у повсякденному житті майже неможливо, споживають найбільше світла. Знову ж таки, ніхто не змушує від всього відмовитись. Але зробити те, що в наших силах – зовсім не важко. 

Найчастіше можна спостерігати явище постійно увімкненого світла у коридорах, на блоках гуртожитку. Хтось забув, хтось не звик до економії, а хтось просто боїться спати у темряві. Шановні студенти, що мешкають у гуртожитку, рахунки за електроенергію залежать не лише від комунальних підприємств чи нестабільного курсу долара, багато що залежить від нас самих. 

Висновок простий – будь-хто може знизити витрачання електроенергії без наслідків для свого комфорту, якщо хоча б кожен буде вимикати світло або електричні плити після себе. Наша впорядкованість в руках кожного!

Юлія Коверга,
голова інформаційного сектору гуртожитку,
студентка-практикантка «Університетського Слова»

Кожного року в країні з’являється все новий вид грипу, з котрим боротися стає дедалі складніше. На жаль, вірус грипу з початку 2016 року має вже майже дві сотні летальних випадків.

 

Оскільки всі ми – студенти та викладачі БДПУ – можемо захворіти, то ось декілька порад лікарів щодо запобігання цього:

• зміцнення імунітету;
• не контактувати з хворими людьми;
• не відвідувати багатолюдні місця.

А що стосується студентів, які мешкають у гуртожитку, то необхідно мати власний посуд та дотримуватися правил особистої гігієни, обов’язково необхідно повноцінно харчуватися та регулярно  провітрювати приміщення.

Лікарі не радять займатися самолікуванням, а одразу звернутися до спеціалістів, якщо ви все ж таки помітили за собою симптоми грипу:

• висока температура тіла;
• головний біль;
• озноб;
• біль у м’язах;
• сухий кашель;
• відсутність апетиту;
• рідко з’являється нежить.

…Зовсім скоро очікується свято всіх закоханих, і мешканців гуртожитку хвилює питання: чи буде концерт, приурочений до Дню Св. Валентина. «На жаль, зараз дуже небезпечно збирати всіх студентів в актовій залі, адже лікарі кажуть, що епідемія грипу ще очікується і напикінці лютого. Тому нічого стовідсотково обіцяти не можемо. Як би там не було, свято святом, а здоров’я набагато важливіше» – прокоментував ситуацію комендант гуртожитку №2 Володимир Столярчук.

Студентам варто пам’ятати, що профілактика завжди є дешевшою, ніж лікування. Бережіть себе та будьте здорові!

Юлія Коверга,
голова інформаційного сектору гуртожитку,
студентка-практикантка «Університетського Слова»

Університетські «нашоатлантівці» Анетта Омельченко та Степан Герилів разом із Наталею Іванченко та Миколою Тюркеджи щойно повернулися із Бердянської міської лікарні, де відвідували хворого бійця в/ч 3021 Вадима Нероду, якого разом із бойовими побратимами наприкінці січня спіткало нещастя: після пожару на блокпості, що поблизу Луначарського, згоріло повністю палаткове містечко, в т. ч. й особисті речі, документи; двоє солдат потрапили до лікарні, серед яких й Вадим. Волонтери дізналися, що з одягу в солдата залишилися спортивні штани та якісь капці… То й вирішили одягнути воїна: принесли військову форму, термо та іншу білизну, берці, теплі светри, куртку, дещо з продуктів харчування…

 

А, як згодом виявилося, в іншій – палаті №9 проходять лікування ще троє бійців-захисників наших: Олег Вишневський, Денис Ваб`яченко та Олег Лобов, яких «нашоатлантівці» не могли не провідати. Хлопцям також дісталося дещо з одягу та смачні домашні страви від Наталі Іванченко. 

Степан Герилів подарував воїнам примірники книги «НАШІ АТЛАНТИ: жертовність во ім`я спасіння» з автографами.

Приємно здивовані солдати довго дякували волонтерам за увагу й підтримку, з радістю фотографувалися…

«Університетське Слово»
(За матеріалами та світлинами
«НАШИХ АТЛАНТІВ»)

 

Зі словами великої пошани та щирої вдячності звертався сьогодні на початку чергової наради в. о. ректора БДПУ, професор Ігор Богданов до двох університетських ювілярок: доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри загального мовознавства та слов'янської філології Інституту філології та соціальних комунікацій Олени Петрівни Колінько та доцента кафедри філософії та всесвітньої історії соціально-гуманітарного факультету, кандидата історичних наук Марини Миколаївни Антощак. Їх також вітали учасники наради: директори інститутів та декани факультетів БДПУ.

Ювілярки отримали примірники брошур «Слово про вченого», грамоти, а також квіти від профкому університету (голова – Віталій Лола).

«Університетське Слово»
Світлини редакції

Наприкінці січня ц. р. голова профкому БДПУ, член Центрального Комітету Профспілки працівників освіти і науки України Віталій Лола брав участь у роботі першого пленуму ЦК, головним питанням якого було – діяльність виборних органів організаційних ланок профспілки в умовах фінансової та адміністративної децентралізації. 

«Актуальність цього питання продиктована змінами в суспільно-політичному житті та змінами у законодавчій базі держави», – наголосив голова ЦК  Георгій Труханов, розпочинаючи роботу заходу, звернувши увагу учасників на те, що ґрунтовні обговорення та вивчення питання перерозподілу повноважень та розуміння ролі й місця об’єднаних громад має відбутися у кожній первинній організації, адже зміни розпочнуться саме з них. 

Заслухавши виступи колег з Хмельницького, Львова, Тернополя, Дніпропетровська, Черкас, Кіровограда, Запоріжжя, Івано-Франківська, пленум прийняв постанову, в основу якої лягли пропозиції щодо подальшої діяльності організаційних ланок Профспілки у зв’язку з децентралізацією влади.

Загалом учасники пленуму ґрунтовно обговорили всі питання й прийняли відповідні документи. Цього ж дня відбулися установчі засідання Рад ЦК Профспілки.

Юлія Хаматгороєва,
заступник голови комітету профспілки БДПУ
по роботі зі студентами
Світлини з архіву профкому БДПУ 

…Під час Різдвяних свят ми повідомляли, що наш університет увійшов у десятку кращих педагогічних навчальних закладів України (https://us.bdpu.org.ua/pyshajmosya-bo-my-tsoho-varti.html). Учора в соціальних мережах появилася нова цікава для нас інформація:

12 найкрасивіших вищих навчальних закладів України

Навчатися у стінах, які просто дихають історією. В Україні найстарішим закладам освіти – кілька століть. Засновані у давнину, ці виші розвивалися не тільки в освітній сфері. Адже часто ВНЗ з роками ставали й архітектурними пам’ятками. І завданням керівників було і є – вберегти не тільки освітню репутацію, а й неоціненну історичну спадщину. Навчатися у таких закладах – одне задоволення. Особливо для тих, хто вивчає історію мистецтв чи готується стати архітектором. Адже архітектурні пам'ятки надихають на створення справжніх витворів мистецтва!

IGotoWorld.com зробив добірку українських вишів, які вражають своєю красою, серед яких – Бердянський державний педагогічний університет

ВНЗ заснований на початку 1870-х років, з моменту отримання у 1872 році дозволу на його будівництво. Тоді в закладі діяла чоловіча гімназія. У ній, зокрема, навчалися Петро Шмідт – військовий моряк, учасник Севастопольського повстання, Іван Єфремов – письменник-фантаст. Заклад реформували спочатку у технікум, а далі – в інститут і, зрештою, університет.

Джерело фото: studyranger.com.

Нині будівля педагогічного університету є національною пам’яткою. Вона внесена до відповідного реєстру, тому офіційно охороняється державою. Цінують споруду за стилістику, в якій вона виконана – нормандську. Зараз це єдина будівля-пам’ятка у місті. У Бердянському університеті діє музей, у якому можна дізнатися про всі віхи розвитку освітнього закладу.

Джерело фото: museum.bdpu.org.

Де знаходиться: Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Шмідта, 4.

…Про інші красиві виші України можна дізнатися тут: http://ua.igotoworld.com/ua/article/656_12-naikrasivishih-vuziv-ukrajini.htm. 

Ми вже не раз писали про плідну безкорисливу  співпрацю університетської Благодійної Скрині «ДоброДій» з організацією «МАТЕРІ В МОЛИТВІ» церкви св. Івана Хрестителя з американського міста Нюарку.

Цього разу американські українки відгукнулися на велику біду трьох неповнолітніх дітей, яких горе-мати кинула напризволяще (ми вже згадували про це в «УС»: https://us.bdpu.org.ua/shapochky-zi-skryni.html ), приславши засновнику БС Степану Гериліву кошти для придбання діткам підгузників, дитячого харчування, соків…

Сьогодні, 27 січня, Степан Миколайович разом із заступником міського голови Юлією Дойновою в одній із аптек міста закупили все необхідне й вручили медперсоналу дитячої лікарні, але через карантин безпосередньо поспілкуватися з дітьми не вдалося. 

Як чудово, що є такі матері, серця яких хвилюються не тільки про власних дітей, а й про зовсім їм незнайомих… Спасибі вам Велике, дорогенькі!

«Університетське Слово»
Світлини прес-служби Бердянської міської ради

Сьогодні із самого раненька на Facebook власна сторінка Софії Філоненко нагадує яскраво-полум`яну клумбу із десятками найрізноманітніших квітів, а скільки вже тепло-радісно-зворушливих слів помережили цю сторінку – не перелічити! А муза «нашоатлантівця» Степана Гериліва заримувала його «ДНЕНАРОДЖУВАЛЬНЕ» послання:

З Днем народження, з уродинами!
Хай з прийдешніми всіма днинами
Ваше серденько – усміхається,
Бо Вкраїна – на Вас тримається,
Бо таких, як Ви, ой, як треба нам!!!
То ж Господь нехай з неба Вам
Посилає здорові літечка,
А Ви й далі – чарівна квіточка –
Випромінюйтесь диво-силою –
Ніжно-теплою, щедро-милою…».

Так, сьогодні в професора БДПУ Софії Філоненко – День народження! І нині вона знову, як і минулого року, вирішила відзначити цей день разом із друзями-однодумцями, які вив`язують маскувальні сітки для потреб воїнів АТО! Саме тут й отримувана пані Софія вже не віртуальні, а цілком натуральні привітання – дивіться світлини.

НАШІ АТЛАНТИ

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Сердечно бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди й глибокої віри у гідне майбутнє рідного краю та України!