Позначка: Міжнародна

Опубліковано

У МАЙБУТНЄ АКАДЕМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА…

Про участь ректора БДПУ в WISE Education Leadership Program

(місто Доха, Катар)

Ректор Бердянського державного педагогічного університету Вікторія Зарва у жовтні 2012 року взяла участь у щорічній Програмі освітнього лідерства Світового інноваційного саміту в освіті. Організаторами Програми виступили Інститут Міжнародної Освіти, Міжнародна Асоціація Університетських Ректорів, Асоціація Університетів Співдружності Націй, Асоціація Франкофонних Університетів, приймаючою стороною — Фундація Катару.

iaf

Упродовж п‘яти днів у столиці Катару місті Доха працювали представники перелічених вище інституцій та 13 ректорів університетів Америки, Європи, Азії та Африки, відібраних організаторами. Вікторія Зарва була єдиною, хто представляв на цьому форумі Східну Європу.

Всі витрати по візиту ректорів взяли на себе організатори.

Метою Програми є допомога підготовці лідерів у царині вищої освіти, створення платформи для обміну досвідом і знаннями, запровадження інновацій через співпрацю. Кожен день Програми був насичений тренінгами, семінарами, рольовими вправами.

Робота проходила в стінах Університету Хамад Бін Халіфа в «Освітньому Місті» (Доха) за безпосередньої участі президента цього університету, віце-президента Фундації Катару, доктора філософії шейха Абдули бін Алі Аль-Тані.

Як по завершенні Програми зазначили у статті в «Gulf Times» Аллан Гудман, президент і виконавчий директор Інституту Міжнародної Освіти, і Ніл Кінг, президент Міжнародної Асоціації Університетських Ректорів, президент Софійського університету в Пало-Альто (Каліфорнія, США), «такий вид стажування буде відігравати ключову роль у майбутньому академічного співробітництва, глобальних інновацій, розвитку людського капіталу, а також миру і стабільності».

В особі Вікторії Зарви Бердянський державний педагогічний університет отримав запрошення вступити до Мережі членів Інституту Міжнародної Освіти (Institute of International Education Network Membership). На сьогодні ця організація, заснована у 1919 році, є однією з найбільших і найавторитетніших міжнародних інституцій, що діють у сфері освіти.

Крім того, особисто ректор Вікторія Зарва одержала запрошення стати членом Міжнародної Асоціації Університетських Ректорів (International Association of University Presidents), причому перший рік – в статусі «спонсорованого учасника», що передбачає користування всіма привілеями, але без необхідності сплачувати членські внески. Підставою для такої пропозиції в офіційному листі, підписаному Генеральним Секретарем Міжнародної Асоціації Університетських Ректорів Джейсоном Скорзою, названо те, що Вікторія Зарва була «визначена як світовий лідер у вищій освіті».

Членство в цих інституціях обіцяє відкрити нові обрії для міжнародного співробітництва Бердянського державного педагогічного університету.

«Університетське Слово»

На світлинах: учасники Програми освітнього лідерства; цікаві фрагменти поїздки (із домашнього фотоальбому В. А. Зарви)

Опубліковано

«ЩО ВОДИТЬ СОНЦЕ Й ЗОРНІ СТЕЛІ»: ПОЕТИКА ЛЮБОВІ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ» –

під такою назвою університетські філологи вперше в Україні провели Міжнародну наукову конференцію

Конференція проходила 20-21 вересня 2012 року з ініціативи кафедри української літератури та компаративістики, кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Інституту філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету (директор – професор Ольга Дмитрівна Харлан), яку радо підтримали  Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центр гендерних досліджень БДПУ під егідою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Національної академії наук України.

Назва конференції (перша частина) – це цитата із «Божественної комедії» великого італійського гуманіста Данте Аліг’єрі, власне, фінальний рядок цього твору, що утверджує космічну силу любові. Як і задумувалось, науковий захід сприяв піднесенню вічних цінностей у теперішньому суспільстві, нагадав про кохання як незнищенне та гуманізуюче почуття у світі, сповненому хаосу й апокаліптичних настроїв. Художня література – класична і сучасна, вітчизняна й зарубіжна – надзвичайно багата творами, в яких мовиться про любов у різних її проявах, де оспівується велика сила кохання.

«Важко назвати такого автора, який би не торкнувся любовної тематики у своїй творчості, – говорила, відкриваючи конференцію, заступник з наукової-дослідної роботи та міжнародної діяльності, кандидат філологічних наук, доцент Софія Олегівна Філоненко, Спитайте навіть студента-першокурсника – і він умить згадає любовні історії Ромео і Джульєтти, Трістана та Ізольди, Тетяни Ларіної і Євгенія Онєгіна, Мавки і Лукаша, Марусі Чурай і зрадливого Гриця…Кожен із нас легко зацитує напам’ять не один рядок любовної лірики…

Нам запраглося відживити оте первинне хвилювання, те   піднесення, що ми переживаємо, коли читаємо книжки про кохання – сумне й радісне, щасливе і трагічне, скороминуще і вічне. Другим мотивом обрання теми для наукової розмови стала, як не дивно, втома. Втома від того потоку негативної інформації,

в якому борсаємося щодня, який ллється на наші бідні голови і нема на те ради…

Тому вважаємо актуальним і вкрай потрібним розпочати розмову про любов у найрізноманітніших аспектах – і філософському, і психологічному, і релігійному, і гендерному, і суто естетичному…».

На конференції працювало десять секцій, присвячених відображенню любовної тематики у творах різних періодів, стилів і жанрів, метафізиці та аксіології кохання, його відтінкам, традиційним образам закоханих у літературі, гендерним та релігійним аспектам любовної теми. 

Заявки на участь у конференції подали більше 350 вчених, які представляли практично всі регіони України: міста Київ, Харків, Львів, Одесу, Дніпропетровськ, Донецьк, Дрогобич, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Луганськ, Кам’янець-Подільський, Миколаїв, Рівне, Суми, Слов’янськ, Тернопіль, Луцьк, Переяслав-Хмельницький, Житомир, Херсон тощо.

Обговорити проблеми літератури і повсякдення виявили бажання філологи з Польщі, Білорусі та Російської Федерації, а в заочній формі – також із Грузії, Сербії, Франції, Албанії (вони представили стендові доповіді). До участі в конференції зголосилося близько 30 докторів наук, які представили провідні наукові й вищі навчальні заклади України та зарубіжжя. Серед них – авторитетні науковці: професори Анатолій Ткаченко, Юрій Пелешенко, Тетяна Михед, Ярослав Поліщук (Київ), Любов Хавкіна (Харків), Фелікс Штейнбук (Ялта), Оксана Філатова (Миколаїв), Іван Штейнер (Гомель, Білорусь), Олександр Єременко (Луганськ) та інші.

Учасники конференції та студенти зустрічалися з київською письменницею, журналісткою та культурологом Людмилою Таран.

Під час конференції традиційно проходила презентація найновішої наукової, методичної та навчальної літератури з актуальних проблем філології. 

Міжнародна наукова конференція, безумовно, посприяла піднесенню престижу нашого університету, згуртуванню науковців України та зарубіжжя, залученню студентів до наукової роботи.

«Університетське Слово»