30-31 жовтня цього року в стінах Бердянського державного педагогічного університету в рамках реалізації спільного європейського проекту ТЕМПУС-IV «Підготовка педагогів та освітніх менеджерів до роботи з гетерогенними групами й організаціями» відбулася робота майстерень навчання освітніх менеджерів регіону в контексті інклюзивної освіти і гетерогенного середовища. Організаторами заходу стали Компетентнісний центр інклюзивної освіти, на чолі з директором Вікторією Загородновою, Інститут соціально-педагогічної та корекційної освіти, директор Лариса Казанцева, Інститут філології та соціальних комунікацій, директор Алла Сердюк, Бердянський міський та районний відділи освіти. Посильну допомогу в організації заходу надали працівники бібліотеки університету на чолі зі Світланою Білоконь, які представили виставку наукової та методичної літератури з питань інклюзивної освіти та гетерогенного середовища.
На пленарному засіданні з вітальним словом до учасників майстерень звернулася заступник міського голови Людмила Шаповал, яка наголосила, що результати реалізації зазначеного Темпус-проекту будуть вагомими не тільки для університету та навчальних закладів міста, але й всього Запорізького регіону.
Проректор з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету професор Ігор Богданов, вітаючи учасників заходу від адміністрації університету, наголосив, насамперед, на вагомості реалізації Темпус-проекту в нашому педагогічному виші. Адже вперше за історію свого існування БДПУ став членом міжнародного консорціуму з виконання TEMPUS-проектів, а сам проект входить до 171 з тих, які перемогли серед загальної кількості заявок в Європі – 937. З усіх українських педагогічних вишів до міжнародного консорціуму ввійшло тільки 3, серед яких Бердянський державний педагогічний університет. У членів проектної команди БДПУ почесна місія – долучитися до розробки нової концепції інклюзивної освіти та стратегічного плану розвитку інклюзивної освіти в Запорізькій області.
Про участь БДПУ в спільному європейському проекті ТЕМПУС-IV «Підготовка педагогів та освітніх менеджерів до роботи з гетерогенними групами і організаціями» доповіла координатор проекту в університеті доцент Ольга Гуренко. Доповідач повідомила про основні події, що відбулися у поточному році в рамках реалізації проекту: настановна конференція у Фондовому університеті м. Хільдесхайм (4-8 лютого, Німеччина, учасники від БДПУ: ректор Вікторія Зарва, координатор Ольга Гуренко); стажування IT-менеджера проекту Руслана Вербового в Хмельницькому національному університеті (10-12 квітня, м. Хмельницький); соціологічне дослідження, в якому взяло участь понад 300 студентів інститутів (факультетів) університету (квітень, БДПУ); Міжнародна науково-практична конференція «Мережева взаємодія університетів з соціальними партнерами в галузі інклюзивної освіти: міжнародний і регіональний аспект» у Новгородському державному університеті імені Ярослава Мудрого (19-22 травня, м. Великий Новгород, Росія; учасники від БДПУ: Вікторія Загороднова та Ольга Гуренко); Міжнародний конгрес «Підтримка обдарованості – розвиток креативності» у Вітебському державному університеті імені П.М. Машерова (23-26 вересня, Білорусь; учасники від БДПУ: Ігор Лиман та Ольга Гуренко); навчальна майстерня для координаторів проекту у вишах-партнерах з питань розробки програм навчальних модулів на основі компетентнісного підходу в Університеті м. Бремена (30 вересня-03 жовтня, Німеччина; учасник від БДПУ: Ольга Гуренко); стажування в Університеті м. Відня (12-19 жовтня, Австрія; учасники від університету: Костянтин Баханов, Вікторія Загороднова, Вікторія Константінова, Ігор Лиман, Ольга Гуренко). Завершуючи доповідь, Ольга Гуренко зазначила, що проведення майстерень навчання освітніх менеджерів регіону в контексті інклюзивної освіти і гетерогенного середовища є одним із завдань, що стоїть перед БДПУ в межах реалізації Темпус-проекту.
Концептуальні засади діяльності Компетентнісного центру інклюзивної освіти Бердянського державного педагогічного університету розкрила у своїй доповіді його директор професор Вікторія Загороднова. Зокрема було зазначено, що основними завданнями Компетентнісного центру є: методична допомога навчальним закладам різних типів щодо запровадження інклюзивної освіти; підвищення кваліфікації викладачів університету та працівників освіти регіону щодо організації та соціально-педагогічного супроводу інклюзивної освіти в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, вищих навчальних закладах; інформаційно-технічне забезпечення мережевої взаємодії з університетами-партнерами в реалізації програм інклюзивної освіти.
Логічним продовженням пленарного засідання була робота навчальних майстерень: «Мовно-культурна різноманітність: виклики сучасного суспільства» (модератори: професор Вікторія Загороднова та доцент Володимир Нищета); «Інклюзія: за чи проти» (модератори: доценти Наталя Захарова, Олена Старинська та Ольга Сербова); «Педагогічний менеджмент в умовах реалізації інклюзивного навчання в загальноосвітньому просторі» (модератори: доценти Олена Ревуцька та Ганна Лопатіна). У роботі майстерень взяли участь близько 200 фахівців системи освіти (завучі шкіл, методисти дошкільних закладів, методисти-філологи, вчителі мови та літератури, соціальні педагоги, практичні психологи, дефектологи, фахівці ПМПК) м. Бердянська, Бердянського, Гуляйпільського, Приморського районів.
Майстерня «Мовно-культурна різноманітність: виклики сучасного суспільства» мала на меті висвітлити складність, крихкість соціально-мовної ситуації в поліетнічних державах і величезну відповідальність усіх громадян у ситуаціях спілкування щодо власних висловлювань, мовленнєвої поведінки, взаємосприйняття тощо. У межах проблемних полів проводилася відповідна робота: «Культурна ідентичність як усвідомлення учнями своєї належності до певної культури»: аналіз проблемних ситуацій; «Особливості організації психолого-педагогічної взаємодії на уроках української мови в актуальних умовах сьогодення»: створення банку знань про психологічні особливості учнів-інофонів; «Культурні й етнічні стереотипні одиниці організації етнокультурної особистісної компетентності»: розвиток здатності приймати адекватні та відповідальні рішення з урахуванням етнокультурної специфіки регіону, особливих освітніх потреб учнів; «Актуальні вимоги до особистості вчителя-словесника на сучасному етапі розвитку шкіл в Україні»: оволодіння сучасними методичними прийомами, освітніми технологіями навчання та впровадження їх у полікультурне середовище; розробка методичних рекомендацій мовно-культурної комунікації у професійній сфері.
Метою роботи майстерні «Інклюзія: за чи проти?» було ознайомлення з концептуальними засадами інноваційних абілітаційних технологій; формування навичок визначення потреб і проблем сім’ї; відпрацювання моделей програм, спрямованих на соціально-психологічну підтримку сім’ї, яка виховує дитину з особливими потребами. Працюючи в конкретному проблемному полі, соціальні педагоги та практичні психологи під керівництвом модераторів дискутували щодо стану впровадження інклюзивної освіти в регіоні та розробили відповідні пропозицій для дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, аналізували проблемні ситуації, змодельовані студентами Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти. Після перегляду відеофільму «Урок толерантності» учасники майстерні обмінялися досвідом роботи з розглянутої проблеми, розробили конспекти уроку толерантності для дітей дошкільного навчального закладу, учнів загальноосвітньої школи та презентували результати групової роботи. Неабиякий інтерес в учасників майстерні викликала міні-лекція «Трансформування особистісного прийняття батьками дитини з особливими потребами в процесі абілітації сім’ї» та робота в проблемному полі «Соціалізувальний потенціал сім’ї дитини з особливими потребами», як наслідок – спільне вироблення рекомендацій щодо прогнозування ризиків освітнього середовища в процесі соціалізації особливої дитини, планування комплексних заходів із їх попередження та подолання.
На ознайомлення освітніх менеджерів із практично-орієнтованими стратегіями розвитку та вдосконалення інклюзивного навчального процесу, управлінськими основами організації діяльності інклюзивного освітнього закладу була зорієнтована третя майстерня – «Педагогічний менеджмент в умовах реалізації інклюзивного навчання в загальноосвітньому просторі». У межах роботи майстерні освітні менеджери регіону мали змогу ознайомитись із технологічною моделлю реалізації інклюзивної освіти в загальноосвітніх закладах, подискутувати щодо її концептуальних положень, «прожити» життєві чи професійні ситуації в контексті порушеної проблеми та приймати адекватні й відповідальні рішення. Обговорюючи питання психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в процесі інклюзивного навчання, учасники майстерні моделювали діяльність фахівця, спільно складали орієнтовний план супроводу, розробляли методичні рекомендації підтримки дітей у проблемних, кризових ситуаціях.
Підсумовуючи результати роботи педагогічних майстерень, варто зупинитись на наступних тезах: по-перше, урахування суті різноманітності, гетерогенності в секторі освіти є актуальним для суспільства, оскільки втрати від нереалізованих можливостей та «розбитих життів» будуть значно більшими, аніж інвестиції в ефективну й справедливу систему освіти та виховання; по-друге, відповідний рівень освіти й культури може забезпечити самоствердження та самореалізацію особистості, гідне робоче місце, успішну соціалізацію; по-третє, саме навчальні заклади повинні реагувати на наявні відмінності, співвідносити їх з нормами і ціннісними орієнтаціями держави, забезпечувати кожному вихованцю рівність і доступність освітніх можливостей; по-четверте, ідеологія інклюзивної освіти вимагає не адаптації дитини з особливими потребами під умови навчання, а адаптації умов навчання під особливості дитини.
Ольга Гуренко,
координатор проекту в БДПУ
На фото: робота майстерень навчання освітніх
менеджерів регіону в контексті інклюзивної освіти
і гетерогенного середовища в рамках реалізації
спільного європейського проекту ТЕМПУС-IV
«Підготовка педагогів та освітніх менеджерів до
роботи з гетерогенними групами і організаціями»
