ТРОЄ З ДВАДЦЯТИ ТИСЯЧ,

АБО ПРО ЩЕ ОДНЕ УНІВЕРСИТЕТСЬКЕ ТРІО – ТВОРЧЕ

(про перше тріо читайте тут)

Цей грудневий недільний день (23. 12. 2012) зібрав до редакції газети «Південна зоря» тринадцятьох журналістів бердянських ЗМІ, щоби вшанувати та визнати творчий доробок кожного з них. А запросили їх члени правління Запорізької обласної організації  Національної спілки журналістів України (НСЖУ) на своє виїзне засідання. Запросили, щоби розглянути їхні заяви та рекомендації щодо омріяного членства в цій національно-професійній організації. Усіх гостинно, на правах господаря, зустрічав, представляв та пригощав чаєм-кавою головний редактор газети «Південна зоря», Заслужений журналіст України Віктор Михайличенко. Журналісти газет БДПУ «Університетське Слово», «Бердянские ведомости», «Бердянск деловой», телекомпанії «Юг» з честю витримали цей свій своєрідний професійний екзамен і отримали з рук Голови обласної організації Наталії Кузьменко посвідчення та значки, що засвідчують їхнє членство в НСЖУ. Приємно відзначити, що серед них – троє представників Бердянського державного педагогічного університету: редактор газети «Університетське Слово» Степан Герилів, кореспондент цього видання Ксенія Задворна та старший викладач кафедри соціальних комунікацій Ольга Кайда.  На кінець 2012-року чисельність Національної спілки журналістів України досягла 20-ти тисяч членів. Такі дані були оприлюднені в ході засідання Правління НСЖУ, що пройшло у Києві. Вітаємо наше університетське творче тріо в новій для них журналістській родині.

Олександр Степаненко,

кор. «УС»

На світлині: С. Герилів, К. Задворна та О. Кайда під час виїзного засідання та вручення їм підтверджуючих документів про членство в НСЖУ

Фото з архіву «УС»

ВІРНІ ДОБРІЙ ТРАДИЦІЇ

Стало доброю традицією для студентів-економістів в день Святого Миколая вітати дітей з Бердянського обласного притулку для дітей та місцевої школи-інтернату. Шостий рік поспіль студентський деканат на передодні свята збирає іграшки та одяг для дітей, купує олівці, фломастери, фарби та альбоми для малювання.

Але не тільки подарунки та солодощі чекали цього разу на дітлахів. Чарівна казка, зустріч із загадковими героями, з Дідом Морозом та Снігуронькою, веселі ігри та хороводи, –  все це приготували для малечі студдекан факультету економіки та управління Катерина Дяченко, члени студдеканату Іван Мухін, Олег Шапчук , Сергій Духовніков, Тетяна Рибалко, Станіслав Тількі, Яна Симоненко, Альона Зозуля.

Виступ студентів настільки сподобався і дітям і викладачам, що їх запросили завітати в гості ще й на Новий рік.

Анастасія Савовська,

член студдеканату факультету економіки та управління БДПУ

На фото: незабутні святкові хвилини цьогорічного свята Миколая

Фото Олега Шапчука

ГОРДІСТЬ НАША

Указом Президента України від 30 вересня 2010 року  започатковано проведення Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, мета якого – вшанування творчості Великого Кобзаря, а також підвищення престижу української мови і літератури серед молодого покоління, підвищення рівня загальної мовної культури й освіти в Україні та за її межами.

13 грудня ц. р. відбувся обласний етап конкурсу, участь в якому взяла студентка третього курсу Інституту фізико-математичної та технологічної освіти Вікторія Палій (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри філологічних дисциплін М. М. Греб). За результатами конкурсу студентка посіла 3 місце, з чим ми її щиро вітаємо та бажаємо подальших творчих і наукових успіхів!

Колектив кафедри філологічних дисциплін, «УС»

На фото: Вікторія Палій

САГА ПРО ЛЮДИНОЗНАВСТВО

Вчительська професія, – це людинознавство, постійне проникнення у складний духовний світ людини. Постійно відкривати в людині нове, дивуватися новому, бачити людину в процесі її становлення – один із тих коренів, які живлять покликання до педагогічної праці”. Цитату відомого українського вчителя-новатора, майстра педагогічної справи Василя Сухомлинського можна назвати відправною професійною настановою для викладача-початківця, який працює у педагогічному виші. Адже викладач – це вчитель майбутніх учителів. Викладач вишу – це не тільки покликання, але й високе відповідальне звання, яке треба спочатку здобути, а потім підтверджувати упродовж усієї викладацької діяльності.

Першим і важливим кроком у професійному становленні викладача-початківця є вивчення й переймання досвіду колег – досвідчених педагогів-майстрів. Ідею методичного наставництва почала втілювати в життя методична рада Бердянського державного педагогічного університету на чолі з головою – доктором  педагогічних наук, професором Н. Л. Сосницькою. На першому засіданні методичної ради у новому навчальному році було прийнято рішення про організацію семінару педагогічної майстерності для молодих викладачів «Цілісний науково-педагогічний процес у вищій школі», головою якого затверджено кандидата педагогічних наук, доцента О. І. Гуренко, секретарем – начальника навчального відділу О.В. Шубіну.

Тож 14 грудня 2012 року у конференц-залі університету відбулося перше засідання у форматі роботи семінару. Для учасників семінару був запропонований роздатковий матеріал на кшталт методичного порадника. Посильну допомогу в організації семінару надали працівники університетської бібліотеки на чолі із завідувачем С. В. Білоконь, підготувавши виставку монографій, навчальних посібників, статей із періодичних та наукових видань провідних учених України та викладачів нашого університету в тому числі, присвячених проблемам вищої школи, Болонському процесу тощо.

Вітаючи учасників семінару, ректор університету, доктор філологічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України В. А. Зарва зазначила, що у формуванні професійної майстерності є необхідним тісний зв'язок теорії, методики і педагогічної техніки. У справі оволодіння педагогічної майстерності важливі наступні положення: не можна вдосконалити свою педагогічну майстерність, не займаючись постійно вивченням власної методики; не можна вдосконалити свою майстерність, не використовуючи досвід своїх колег; вивчення власної методики і методики колег є можливим лише у практичній діяльності; вдосконалення і самовдосконалення викладача не має меж.

З вітальним словом до учасників семінару звернулася голова методичної ради Н. Л. Сосницька, наголошуючи на тому, що діяльність в якості викладача передбачає певний період, протягом якого відбувається усвідомлення основних цілей діяльності, її принципів, приведення професійних знань, умінь і навичок у відповідність до вимог професії. Від визначення і врахування особливостей періоду адаптації і її характеру, результатів і термінів, залежить ефективність всієї подальшої професійно-педагогічної діяльності, зростання рівня професійної майстерності та педагогічної культури, якість навчально-виховного процесу ВНЗ.

Безпосередня робота семінару почалася зі знайомства з її учасниками: кожен викладач-початківець розповів про себе і презентував кафедру, на якій працює.

Логічним переходом до обговорення заявлених питань було слово голови семінару О. І. Гуренко, яка відзначила, що сьогодні висуваються нові вимоги до викладача ВНЗ, однією із яких є засвоєння концептуальних положень кредитно-модульної та кредитно-трансферної систем організації навчального процесу. Для сучасного стану розвитку національної вищої освіти є характерними модернізація і реформування, які передбачають реалізацію основних ідей Болонського процесу. Однією з умов приєднання до нього є впровадження кредитно-трансферної (кредитно-модульної) системи організації навчального процесу. У контексті порушеної проблеми доповідала кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін О. М. Старокожко. Доповідач наголосила на основних положеннях кредитно-модульної та кредитно-трансферної систем організації навчального процесу та вказала відмінності між ними.

З доповіддю «Навчальний процес у вищій школі» виступила кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання фізико-математичних дисциплін та інформаційних технологій у навчанні І. В. Кірєєва. Доповідач – досвідчений викладач із стажем освітянської діяльності понад 30 років – ґрунтовно розкрила методику підготовки й проведення таких основних видів навчальних занять у вищій школі, як лекція та семінарське заняття.

Виступ Ірини Веніамінівни викликав хвилю обговорення. Власним досвідом викладацької діяльності поділилася з учасниками семінару Вікторія Анатоліївна Зарва. Зокрема вона зазначила, що складовими професійної майстерності викладача є: його духовність; ґрунтовне знання свого предмета; розуміння мети і завдання навчання; уміння володіти технологією добору матеріалу до навчального заняття; знання, розуміння і володіння методами навчання;розуміння вибору форм і засобів навчання;уміння чітко уявити собі, яким має бути результат навчання;мотивація студентів до навчання; артистизм викладача; режисура заняття; вміння імпровізувати, а саме головне – уміння ставитись до студента як до повноправного суб’єкта навчання.

Цікавим і ґрунтовним було повідомлення на кшталт майстер-класу Наталі Леонідівни Сосницької про важливі організаційні моменти лекційного заняття.

Завершальним виступом було повідомлення начальника навчального відділу БДПУ О. В. Шубіної. Ольга Володимирівна познайомила викладачів-початківців з основними нормативними документами, що забезпечують організацію навчального процесу у виші, зокрема «Положенням про організацію навчального процесу у ВНЗ».

На семінарі панувала доброзичлива невимушена обстановка. Молоді викладачі ставили запитання у межах проблем, що обговорювалися, ділилися власним досвідом.

Наприкінці семінару організатори провели експрес-опитування викладачів-початківців з метою виявлення ефективності проведеної роботи та зворотного зв’язку: анкетовані зазначили теми, проблеми, питання, розгляд яких, на їх думку, є бажаним на наступних семінарах.

На семінарі було розроблено рецепт педагогічної майстерності: візьміть чашу терпіння, налийте туди повне серце любові, вкиньте дві пригорщі щедрості, хлюпніть туди ж гумору, посипте добром, додайте якомога більше віри, і все це добре перемішайте. Потім намажте на шматок відпущеного вам життя і пропонуйте своїм учням.

Ольга Гуренко,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки

СТУДЕНТИ СВЯТО ДАРУВАЛИ

Студенти Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв 19 грудня привітали учнів 1-4 класів Бердянської школи-інтернату з Днем Святого Миколая сценічною постановкою, конкурсами та подарунками.

Щоби відчути атмосферу, у якій перебували студенти БДПУ разом із дітлахами… Ось як це відбувалося:

«Першою на сцену вийшла Відьма. Вона вкрала подарунки, які приготували Миколай з Совою Буклею. Згодом на сцені з`явилась Сова, але нічого не змогла вдіяти з Відьмою. Порадившись з дітьми, Букля звернулась до Білосніжки, яка запропонувала допомогу гномів. З появою сімох мандрівників на сцені стало галасливіше, але Білосніжка та Букля їх вгамували. Гноми вирушили у подорож за подарунками та Відьмою. Тим часом на сцені з`являється Миколай та заспокоює Сову та Білосніжку. Незабаром повертаються гноми з трофеями. Після довгих суперечок, щодо покарання негідниці, Миколай, порадившись з дітьми, залишив її  допомагати у проведенні конкурсів.»

Діти уважно весь час спостерігали за перебігом подій на сцені та брали активну участь у конкурсах: малювали, танцювали, співали, відгадували загадки, а потім отримали подарунки від Миколая.

Хочеться подякувати директору ІППОМ Людмилі Коваль та заступнику директора з виховної роботи Вірі Бурназовій за підтримку в організації та проведенні святкового заходу.

Максим Тюхта,

голова студентського самоврядування ІППОМ

На фото: Святий Миколай з БДПУ в школі-інтернаті

НАШЕ ПЕРШЕ КАНДИДАТСЬКЕ ТРІО

Сьогодні, 20 грудня, на початку чергового засідання Спеціалізованої вченої ради під головуванням доктора педагогічних наук, професора Ігоря Богданова в конференц-залі БДПУ пройшло урочисте вручення Дипломів кандидатів наук.

Ігор Тимофійович від імені всіх присутніх привітав молодих вчених з таким визначним досягненням у їхній кар’єрі: «Бажаю, насамперед, здоров’я, нових творчих злетів та успіхів в майбутньому. Не зупиняйтеся на досягнутому, впевнено продовжуйте йти до своєї мети».

Варто зазначити, що Ірина Бардус, Юрій Єфименко та Тетяна Розумна – перші молоді науковці, які захистили свої кандидатські  дисертації в стінах рідного нам БДПУ. Вітаємо !

Олександр Степаненко,

кор. «Університетського Слова»

Фото: Дмитро Гуленок

ЩЕ НЕ Б’ЮТЬ ГУЧНІ КУРАНТИ, ВЖЕ СВЯТКУЮТЬ АСПІРАНТИ!

«Бердянський державний педагогічний університет –  потужний вищий навчальний заклад, який займає чинне місце серед провідних вишів України, БДПУ – це справжній науково-культурний центр Північного Приазов’я. В цьому році в університеті навчається понад 7000 студентів, функціонують 4 Інститути, 4 факультети та економіко-гуманітарний коледж. Загалом, навчально-виховний процес забезпечують більш як три сотні викладачів», – такими словами сьогодні, 19 грудня, в університетській конференц-залі розпочав церемонію вручення свідоцтв «новоспеченим» аспірантам БДПУ голова Вченої ради, проректор з наукової роботи, професора Ігор Богданов. Він також від імені ректорату щиро привітав цьогорічних випускників, побажав їм успіхів та визначних досягнень в подальшій науковій роботі«Сьогодні ми вручаємо вам свідоцтва про закінчення аспірантури і сподіваємося, що найближчим часом ви заміните їх на дипломи кандидатів наук і поповните славетну когорту вчених нашого університету.

Проректор з науково-педагогічної роботи, кандидат фізико-математичних наук, доцент Ігор Рогозін першим вручив свідоцтва Наталі Саприкіній, Тетяні Сущинській, Інні Пащенко, Анастасії Тургенєвій, Катерині Петровській, привітавши такими словами:  «Дуже приємно, що першість вручення в цьому році належить саме мені, і це, мабуть, символічно, адже 20 років тому мені доводилося стати першим випускником аспірантури нашого вишу».

Продовжив церемонію вручення голова профспілкового комітету БДПУ, член Вченої ради, кандидат педагогічних наук, доцент Віталій Лола. Віталій Григорович висловив свої найкращі побажання сьогоднішнім випускникам, привітав усіх зі святом Святого Миколая та, вручаючи свідоцтва, говорив: «Я маю честь вручити вам посвідчення про успішне закінчення аспірантури, і я впевнений, що недалекий той час, коли ви будете тримати в себе в руках дипломи кандидатів наук.

З рук голови Вченої ради Ігоря Тимофійовича Богданова свої свідоцтва отримали Олена Барнінець, Богдан Тарасенко , Ольга Величко, Олена Білик, Катерина Рибалко та Юлія Регуш.

До привітань приєдналася доктор педагогічних наук, голова Методичної ради університету, професор Наталя Сосницька: «Кілька років тому ви прийняли рішення стати вченими, і сьогодні ви зробили перший, найважливіший крок до своєї мети. Я вам бажаю успіхів та натхнення у вашій подальшій праці».

За традицією на захід було запрошено колишніх випускників аспірантури БДПУ, і свої привітання змогли виголосити сьогоднішні провідні університетські вчені Ганна Вусик, Алла Омеляненко та Ольга Сєнічева.

Від імені цьогорічних випускників аспірантури БДПУ виступала Діна Диминтій: «Я хочу висловити найщиріші слова подяки ректорату та всьому професорсько-викладацькому складу університету. Закінчення аспірантури – це, безумовно, важливий етап в нашій науковій кар’єрі».

Вітаємо й ми наших цьогорічних випускників-науковців, встеляючи їхні майбутні дороги щиро-теплими словами побажань досягти задуманих висот у науковому піднебессі…

Олександр Степаненко,

кореспондент «Університетського Слова»

ІЗ ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, «ВІТРИЛА»!

Чарівний «корабель поезії» «Вітрила» знову завітав до студентів і викладачів БДПУ. Уже не перший рік він припливає до берегів Інституту філології та соціальних комунікацій і сьогодні, 19 грудня 2012 року, у День Святого Миколая, святкує свій десятий День народження!

Цьогорічний захід приурочено 125-ій річниці з дня народження російського письменника «Срібного століття» Ігоря Сєверяніна. Ігор Лотарєв (справжнє ім’я поета) на початку ХХ століття був широко відомий своїми «поезоконцертами», на яких заворожував слухачів своєю манерою декламування віршів. Тому Інститут філології та соціальних комунікацій запросив нас поринути в літературну атмосферу одного з таких концертів поезії. Цього року організацією свята студентського альманаху «Вітрила» займалася заступник Директора з виховної роботи Інституту філології та соціальних комунікацій, канд. філол. наук, доц.  Вікторія Коркішко разом із студентами ІФСК і, потрібно зауважити, що свято, не дивлячись на буревій за вікном, вийшло «теплим» і «по-домашньому добрим».

Захід розпочався з декламації поезій Ігоря Сєверянина. Вітальне слово сказала директор Інституту філології та соціальних комунікацій, доктор філол. наук, проф. Ольга Харлан, яка поздоровила гостей свята із ювілейною річницею публікації альманаху «Вітрила». Юлія Бондаренко, Ольга Трюхан, Юлія Нехайчук – студенти-магістри ІФСК – виступили в ролі літературних критиків, проаналізувавши твори авторів альманаху. Ведучі оголосили Конкурс глядацьких симпатій і запропонували візитерам заходу написати, на попередньо-розданих аркушах паперу, ім’я та прізвище тих поетів, виступи яких найбільше сподобалися і запам’яталися. Серед тих, хто пропонував свою поезію аудиторії і зачаровував слухачів магією слова, були: Дар’я Беседа, Катерина Забєліна, Кристина Квітко, Вадим Мульченко, Анна Назаренко, Даниїл Хабаров (наймолодший учасник заходу, поет, учень 6 класу Бердянської спеціалізованої школи № 16), Олег Чадаєв, Анастасія Щербакова. Поезії молодих поетів і поетес присвячені дитинству, батьківству, коханню, мріям – охоплюють теми, які хвилюють серця талановитих студентів. Кожний виступ юних поетів супроводжувався ліричною музикою чи цікавими атрибутами, які переносили глядачів в окремий чарівний світ думок і переживань авторів. Публіка жадібно смакувала поетичним словом і вдячно аплодувала талановитим студентам. Крім оплесків шановних гостей, виступаючі були нагороджені солодкими подарунками від ІФСК (а може – від Святого Миколая – хто зна…).

То ж сьогодні, у дев’ятнадцятий день зими, ми не тільки знаходили смачні даруночки від Миколая під своїми подушками, а й мали можливість насолодитися вишуканим поетичним словом наших студентів. Вітаємо всіх зі святом і бажаємо читачам різдвяного настрою напередодні вже таких близьких торжеств!

Ксенія Задворна,

кореспондент «Університетського Слова»

Святий Миколай-Чудотворець,

архієпископ Мирлікійський, належить до найвизначніших святих християнської церкви. Його люблять і вшановують на Заході та Сході. З особливим нетерпінням чекають на день пам'яті святителя діти, бо для них то означає веселе свято й подарунки.

Архієпископ Миколай, багатолітній пастир антіохійських християн на межі ІІІ-ІV століть, був однією з найяскравіших постатей в історії Церкви того часу. Його служіння припадає на час останніх великих гонінь на вірних і подальше становлення Церкви після Костянтинової реформи, коли "період катакомб" відійшов у минуле. Відомо, що владика Миколай брав участь у І Нікейському Соборі, який закріпив у Символі Віри основне догматичне вчення християнства, проте жодних богословських праць він по собі не залишив. Що ж тоді живить людську пам'ять про Святого вже стільки століть?

З історичних джерел знаємо, що вже в VI ст. день упокоєння Святого став значним християнським святом Східної Церкви – тоді імператор Юстиніян І (527-565) збудував на його честь церкву в Константинополі. З Візантії свято поширилося по цілому світу – й на українські землі також. За переданням князь Аскольд узяв Святого Чудотворця за небесного по-кровителя й мав хресне ім'я Миколай.

До Західної Церкви свято прийшло у IX ст., коли папа Миколай (858-867) – перший папа з цим іменем – близько 860 р. збудував у Римі церкву Святого Миколая. Особливо прижилося й полюбилося свято в Німеччині, куди його принесла візантійська княжна Теофана, жінка цісаря Оттона II (973-983).

Саме на німецьких землях день Святого Миколая перетворився на дитяче свято, та сталося це через кілька віків. А як же Святого Миколая "привласнили" собі діти? Спершу з появою шкіл при храмах Святий Миколай став опікуном учнів – ця традиція теж ґрунтується на житії святителя, якому в дитинстві легко давалася всяка наука. Так, за хроніками відомо, що в XI столітті у Кельнському соборі в день пам'яті святителя учнів церковної школи обдаровували солодощами, а вже з храму та школи свято поширилося на родину.

У середньовічній Німеччині саме напередодні свята Миколая матері вручали дітям новий зимовий одяг, інші обновки. Разом із вбранням діти отримували й солодощі – горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами (аналог українських миколайчиків-медівників), шкільне приладдя, зрідка іграшки, які клали в нові чи полагоджені й начищені старі черевики. Діти, котрі протягом року не слухалися батьків, діставали цього дня замість солодощів – в'язку різок. Хто гідний подарунка, а хто ні, – вважалося, записано у "Золотій книзі", яку має при собі небесний опікун. Подібний звичай перейнявся до Австрії, Голландії, Чехії, Словаччини, Польщі, Хорватії. У деяких країнах нечемні діти замість різки дістають вуглину чи картоплину.

Часто Святий Миколай приходить не сам. У ряді країн Західної Європи супутником Святого Миколая є ослик, який допомагає розвозити подарунки дітям. Він має незвичайну сіро-сріблисту шерсть. Саме для цього віслюка діти лишають біля черевичків кілька морквин – адже тваринка за нічну подорож втомиться та зголодніє.

В Австрії в день свята спершу вулицями міст ходить зграя лихих Крампусів-чортів – відбувається справжній чортячий парад. Вони гримлять ланцюгами, кричать, лякають перехожих. Але ось на майдані біля собору з'являється Святий Ніколаус – і чортівня злякано відступає, тікає й ховається. Настає час подарунків. Лихий чорт, що приносить різки, ходить за Миколаєм у Хорватії та Словаччині. У Чехії ж, коли Святий Мікулаш рушає до дітей, його супроводять ангелик і чорт-паркел. Кожен з них має по книзі – там занотовані добрі та лихі справи кожної дитини. Перш ніж вручати дарунки, чиниться суд, чи заслужив малюк на небесні гостинці.

У Нідерландах свято починається ввечері 5 грудня – діти й дорослі таємно дарують одне одному подарунки, які супроводять листівки з віршами, присвяченими адресату. У вірші слід передати всі найкращі побажання – так ніби це написав сам Святий Миколай. Саме ж свято починається вранці.

***

В Україні день Святого Миколая здавна був значним і веселим святом. Цього дня варили пиво, "Вітали сніжну зиму" – на санях тричі об'їжджали довкола села, а для дітлашні пеклося особливе печиво – «миколайчики». Це було своєрідне "розполовинення посту", після Святого Миколая починали готуватися до Різдва, вчити колядки, лагодити вертепи.

Темної зимової ночі з 18 на 19 грудня Святий Миколай сходить із небес до українських малюків, звідки він бачить і знає, як поводяться діти цілий рік. Має він золоті сани з білими золотогривими кіньми, до хати заходить дверми, але часто невидимий, подарунки підкладає завжди під подушку, за винятком хіба тих, які не помістяться. Часто його супроводжують світлокрилі янголята, а недалечко крутяться й чортики, котрі переконують Святого, що вкраїнські діти були геть нечемні, тому не заслуговують на небесні гостинці. А самі рогаті вертихвости тільки й мають на очі, як украсти торбу з дарунками. Проте нічого в них не вийде! Миколай усе знає, та й ангелики добре пильнують. Всі хлопчики і дівчатка отримають дари від Святого, лише дуже неслухняні дістануть від Миколая золоту-срібну різку та наказ виправитись до наступного року.

Отож, вітаймо Святого Чудотворця, що загостив до нашого краю!

ЦІКАВИЙ ГІСТЬ

Гостем сьогоднішньої  традиційної вівторкової наради в ректора був головний редактор газети «Південна Зоря», заслужений журналіст України Віктор Михайличенко. Завітав до нас Віктор Іванович з хорошими помислами і не з порожніми руками. Він із ностальгією згадав свої молоді роки, коли ще студентом слухав лекції в цьому залі, де нині проходило колективне засідання, після чого представив свою власну автобіографічну книгу «Згадалось» та четверту збірку найкращих публікацій року «Обо всем начистоту», основою для якої стали матеріали з рубрики «Відкрита трибуна «Південної Зорі». На сторінки цьогорічного видання потрапило чимало наших університетських, серед них:  Вікторія Зарва, Ігор Лиман, Валентина Папанова, Ігор Шилкін, Сергій Кушнірюк, та інші. оскільки в книгах представлено значну кількість історичної інформації про місто та саме наш виш, то всі 4 томи видання будуть тепер у фонді бібліотеки БДПУ.

Головний редактор «Південної зорі» Віктор Михайличенко при активній допомозі доктора історичних наук, професора БДПУ Ігоря Лимана працює над енциклопедію Бердянська. Гість також розповів, що на сьогодні майбутнє видання налічує 20 авторів, а його обсяг уже складає близько 1500 сторінок.

Олександр Степаненко,

кореспондент «УС»

ВІТАЄМО!!!

Ганну Олександрівну Лопатіну з успішним захистом кандидатської дисертації.

14 грудня 2012 року на засіданні спеціалізованої вченої ради ДЗ «Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка» старший викладач кафедри прикладної психології та логопедії Г. О. Лопатіна успішно захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (українська мова). Тема дисертації «Методика навчання діалогічного мовлення дітей молодшого дошкільного віку» (наук. керівник: доктор педагогічних наук, професор Н. Гавриш).

Марину Вікторівну Лепетченко  з успішним захистом кандидатської дисертації!

11 грудня 2012 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.14 Національного педагогічного університету імені М. ПДрагоманова (м. Київ) старший викладач кафедри прикладної психології та логопедії М. В. Лепетченко успішно захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.03 – корекційна педагогіка. Тема дисертації: «Формування здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення у процесі інсценування казки» (наук. керівник: доктор педагогічних наук, професор М. К. Шеремет).

Співробітники Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти та редакція «Університетського Слова» вітають Ганну Олександрівну та Марину Вікторівну з цією значною подією та бажають і надалі досягати успіхів у науковій діяльності!

П’ятнадцятирічна співпраця з Радою Європи

Понад 15 років фахівці з методики навчання історії в школі – викладачі БДПУ – активно співпрацюють з відділом  історичної освіти Директорату з освіти та мов Ради Європи (Страсбург), беручи участь в майже всіх освітніх програмах та заходах, що організуються ним на теренах України. Останнім таким заходом став Міжнародний науково-практичний семінар «Професійний портрет вчителя історії ХХ ст.», що відбувся у Києві за участю заступника голови Відділу історичної освіти Ради Європи Т. Мінкіної-Мілко, професора Віденського університету А. Екерта, королівського консультанта з питань освіти Великої Британії Д. Хамера та професора  Белградського університету  М. Шуйца. Модерував груповою роботою та головував на пленарному засіданні семінару професор БДПУ К. Баханов.

На семінарі обговорювалися проблеми розробки ефективних методів і прийомів викладання історії в сучасному багатокультурному суспільстві, професійних компетентностей сучасного вчителя історії, критерії та технології оцінювання професійної компетентності вчителів, методика формування знань, умінь і навичок вчителів історії по розкриттю складних і чутливих питань на уроках історії в мультикультурному середовищі.

Катерина Гунченко,

лаборант кафедри педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики навчання суспільствознавчих дисциплін