"Університетське Слово"

Із нагоди 202-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка на факультеті фізико-математичної і технологічної освіти БДПУ організували літературний брейн-ринг! Тематикою цього заходу стала творчість великого митця та письменника – Кобзаря. У цій грі брали участь команди 1-го, 2-го, 5-го та 6-го курсів.  

«Слава Шевченкова – слава України!» – з таких слів розпочалася літературно-інтелектуальна гра брейн-ринг під назвою «Світова велич Шевченка». Гра проходила під пильним наглядом членів журі (голова журі – декан факультету к. п. н., доцент Андрій Малихін, члени журі – заступник декана з соціально-виховної роботи, наукової та міжнародної діяльності к. ф.-м .н., доцент Яна Сичікова, к. п. н., доцент Юрій Єфименко, старший викладач Дмитро Вертипорох, завідувач лабораторії Любов  Валентирова).

  

У літературному брейн-ринзі недостатньо знати правильну відповідь, тут потрібні швидкість мислення, реакція, швидкий аналіз пропонованих партнерами по команді варіантів відповіді, правильний вибір найбільш підходящого з них. Всі учасники з цим непогано впоралися. Приємно, що наша молодь цікавиться історією видатних людей, а юних інтелектуалів з кожним роком стає все більше.

Із великим задоволенням гравці команд брали участь у цій грі. Кожна з команд хотіла вибороти перемогу, але це було не так вже й легко. Протягом трьох конкурсів лідером була команда 6-го курсу «Кактуси Шевченка», але далі почали розігріватися й наздоганяти студенти молодших курсів. Організатори цього заходу підібрали непрості завдання та запитання, які складали не тільки знання біографії письменника, але і його творчості. Учасникам було цікаво пригадати те, що вивчалося ще в школі.

Основною метою заходу з літературно-інтелектуальної гри брейн-ринг є підтримка талановитої молоді, популяризація та подальший розвиток руху інтелектуальних ігор серед підлітків і молоді.

  

Перемогу отримали гравці команди «Тарасичі» – наші першокурсники. Їх привітали декан та представники деканату факультету фізико-математичної і технологічної освіти. Всі команди були нагороджені дипломами: за 1-е місце – команда «Тарасичі» 1-го курсу, 2-е місце – команда «Тарасовці» 1-го курсу, 3-є місце – команда «Юні Кобзарі» 2-го курсу, 4-е місце – команда «Кактуси Шевченка» 6-го курсу. А присутні викладачі та запрошенні гості отримали задоволення від гри, за якою із задоволенням спостерігали.

У рамках відзначення 202-річчя Т. Г. Шевченка на факультеті фізико-математичної і технологічної освіти студентка 12-ї групи Наталя Корзун підготувала малюнки, пов’язані з життям та творчістю славетного Кобзаря.

Сергій Онищенко,
асистент кафедри технічних дисциплін
Світлини з архіву факультету 

 

У Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації БДПУ сьогодні, 10 березня, відбулась дискусія за книгою Олеся Бузини «Вурдалак Тарас Шевченко». Було піддано обґрунтованій критиці погляди журналіста Олеся Бузини на життя та творчість українського поета, художника, письменника.

  

Під час дискусії студенти-першокурсники фаху «журналістика» разом із куратором – кандидатом  філологічних наук, доцентом Людмилою Кондаковою обговорили теми, які стосувалися таких питань: сучасні трактування особистості Тараса Григоровича; біографія Тараса Шевченка як сплав геніальності, таланту та надзвичайної працелюбності; Тарас Шевченко – націоналіст чи справжній патріот? Після закінчення полеміки студенти зробили висновки, що Олесь Бузина не мав етичних підстав спотворювати дійсність, факти, фабрикувати інформацію щодо Великого Кобзаря – гордості української нації.

Колектив кафедри соціальних комунікацій
Інституту філології та соціальних комунікацій
Світлини з архіву кафедри

Нещодавно англійською та українською мовами опублікована книга Вікторії Константінової, Ігоря Лимана та Анастасії Ігнатової «Європейське спрямування Північного Приазов’я в імперську добу: британські консульські рапорти про італійське судноплавство».

Книга присвячена контактам Північного Приазов’я з європейськими країнами в період між Східною (Кримською) та Першою світовою війнами. Слідуючи історіографічній традиції, автори відрізняють Північне, українське, Приазов’я з портовими містами Бердянськом і Маріуполем від Східного, російського, з його містами-портами Таганрогом і Ростовом-на-Дону. У центрі уваги знаходяться дві європейські нації, які брали активну участь у торгівлі на Азовському морі – італійці та британці. Увага зосереджена на висвітленні італійського судноплавства консулами Великої Британії. Окрім авторських досліджень і статистичних таблиць, книга включає витяги з рапортів британських консулів другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

Автори книги зазначають, що італійцям вдалося досить ефективно “вписатись” у контекст економічних пріоритетів Російської імперії у регіоні, згідно з якими міста-порти Північного Приазов’я мали служити такими собі “вікнами у Європу”, головною спеціалізацією яких мав бути експорт зерна на європейські ринки.

Як статистичні дані, що наводились у консульських документах, так і спостереження самих консулів засвідчували, що саме італійці виступали одними з головних конкурентів британців у торгівлі через порти Північного Приазов’я, які тривалий час суттєво випереджали підданих Сполученого Королівства як за кількістю суден, що заходили до Бердянська та Маріуполя, так і за обсягами перевезених ними вантажів. У 1860-х – 1870-х рр. причини програвання своїх співвітчизників у цій конкурентній боротьбі британські консули вбачали у більш енергійному характері капітанів італійських суден, у їхньому кращому піклуванні про вантажі, у використанні італійської як мови спілкування торговців з різних країн, а, головне, в можливостях італійців пропонувати більш дешеві фрахти. Такі можливості, в свою чергу, забезпечувались завдяки меншій собівартості італійських суден; нижчій заробітній платні їхніх команд; меншій собівартості харчування останніх, гіршого за якістю від харчування британських екіпажів; більш гнучким режимом роботи італійців.

У 1860-х рр. італійцям належало від 49,6% до 57,6% від всіх суден, що заходили до Бердянська, у 1870-х рр. – від 39,2% до 66,1%. Тільки з початком 1880-х рр. цей відсоток почав знижуватись, що було пов’язано у тому числі і зі зростаючою конкуренцією з боку британців, які стали робити ставку на використання не вітрильників, а пароплавів. Тим не менш, чисельність суден під прапором Італії у Бердянському порту і надалі перевищувала чисельність суден під прапором Великої Британії, хоча упродовж 1884 і 1897 рр. цей розрив рідко перевищував 10%. У останні роки ХІХ ст. роль італійців у торгівлі Бердянська знов суттєво зросла, і у 1898-1911 рр. їм належало від 30,3% до 48,5% відсотків суден.

З тією обставиною, що з поміж всіх портів Азовського моря першість за репрезентованістю італійських суден і часткою перевезених ними вантажів належала Бердянську, була тісно взаємопов’язана активна діяльність у цьому місті італійського консульства, головним пріоритетом діяльності якого було сприяння веденню торгівлі співвітчизниками. З поміж всіх іноземних представництв, які діяли у Бердянську (а їх було більше десяти) тільки консульство Італії мало в своєму підпорядкуванні консульську установу, яка діяла у іншому місті: від італійського консульства в Бердянську залежало віце-консульство у Керчі. При цьому тільки два іноземні представники у Бердянську мали привілейований статус не торгових консулів. І ними були саме консули Італії та Великої Британії. Порівняння їхнього статусу та функцій давало британським офіційним представникам підстави писати про переваги італійських колег.

Актуальності зверненню саме до англомовних джерел з історії українського Приазов’я додає та обставина, що 2016 р. проголошений роком англійської мови в Україні.

Книга вже розіслана до центральних, обласних і університетських бібліотек України. А з її електронною версією можна ознайомитись у розділі «Бібліотека» сайту науково-дослідного інституту історичної урбаністики (http://ri-urbanhistory.org.ua/library-archive/libra).

«Університетське Слово»
(за матеріалами Анастасії Ігнатової)

У дошкільному навчальному закладі №36 «Чебурашка» 25 лютого ц. р.  відбулося методичне обꞌєднання «Мовленнєвий розвиток дошкільників як складова готовності до шкільного навчання», в якому активну участь брала асистент кафедри прикладної психології та логопедії Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти БДПУ, вчитель-логопед ПНВК «Капітошка» Аліна Синиця. Учасники розглядали такі питання: «Особливості формування мовленнєвої та комунікативної компетенції дітей дошкільного віку», «Про різні форми художньо-мовленнєвої діяльності як засобу розвитку мовлення дошкільників (з досвіду роботи)», «Про розвиток мовлення засобами художньої літератури (з досвіду роботи)».

Викладач виступила з доповіддю на тему «Артикуляційна та дихальна гімнастика як основа формування правильної звуковимови в дітей дошкільного віку», під час якої ознайомила педагогічний колектив дошкільного закладу з важливістю застосування артикуляційної та дихальної гімнастики під час режимних моментів та на заняттях (з розвитку мовлення, фізичної культури, музичні заняття та ін.), адже систематичне їх застосування формують правильну звуковимову, покращують дикцію, сприяють розвитку мовлення та підготовці дитини до шкільного навчання. Учасники методичного обꞌєднання виконували вправи самостійно й пообіцяли навчити своїх вихованців таких дещо кумедних, але корисних вправ та ігор й отримали корисні навички для роботи та позитивні емоції. 

Подібні методобꞌєднання сприяють покращенню якості освітнього процесу в цілому та ефективному розвитку мовлення дітей дошкільного віку. 

«Університетське Слово»
(за матеріалами Аліни Синиці,
асистента кафедри прикладної психологїї та логопедії
Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти, 
вчителя-логопеда ПНВК «Капітошка»)
Світлини з архіву кафедри

   

Сьогодні, 9 березня, у головній актовій залі БДПУ проходило урочисто-святкове  дійство з нагоди Дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Почесними гостями свята були: голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, відомий шевченкознавець Микола Томенко, народні депутати України Олександр Пономарьов,  Сергій Валентиров, Михайло Поживанов, міський голова Володимир Чепурний та його заступник Юлія Дойнова, депутати Бердянської міської ради… 

Микола Томенко є засновником фонду "Рідна країна", що сприяє розвитку культури, реалізації програм національно-культурного розвитку, охороні та збереженню культурної спадщини, історично-культурного середовища, духовному відродженню… У нашому університеті Микола Томенко презентував український щорічник (6 видання), котрий назвав "Щоденником щоденного патріота", де зібрані народні та релігійні свята, дати народження й цитати відомих українців, а також книгу "Україна: історія Конституції", диски "7 історичних чудес України", "Слуханка для української малечі".

  

Важко підрахувати – скільки віршів Шевченка вже покладено на музику, і саме шевченківськими піснями зігрівали серця аудиторії Народний ансамбль народної пісні “Золотий Гомін”, Народний інструментальний ансамбль “Барвисті музики” та інші золоті університетські голоси.  З багатьма добрими новинами звернулася до присутніх ректор університету, професор Вікторія Зарва, зокрема й такою, що БДПУ увійшов у десятку кращих педагогічних навчальних закладів України в консолідованому рейтингу вищих навчальних закладів України 2015 року…

Столичні гості оглянули експозиції музею історії БДПУ та університетської археологічної лабораторії…

Микола Томенко під час виступу, зокрема, сказав: «Батько нації  – саме так можна сказати про Тараса Шевченка. Можливо, він єдиний, про кого так можна сказати.» Пишаймося великим Кобзарем, пам’ятаймо нашу історію, любімо Україну, рідне місто, наш прекрасний університет.  

Аліна Голованова,
кореспондент 
«Університетського Слова»
Світлини автора та з сайту 
http://pro.berdyansk.biz/content.php?id=35292

 

У Національному музеї Тараса Шевченка 18 лютого відбулася презентація «Шевченківської енциклопедії» в шести томах (2012–2015) за участі голови редакційної колегії, директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, академіка НАН України Миколи Жулинського, колективу науково-видавничого проекту на чолі із доктором філологічних наук Валерією Смілянською, а також відомих науковців і письменників, зокрема директора Інституту української мови НАН України Павла Гриценка, поета Івана Драча, петербурзького шевченкознавця Тетяни Лебединської, завідувача відділу образотворчого мистецтвознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Дмитра Степовика, заступника директора з наукової роботи Національного музею Тараса Шевченка Тетяни Чуйко та ін. 3 березня презентація відбулася в Інституті філології КНУ ім.Тараса Шевченка.

В інших навчальних закладах та музеях також наразі говорять про Шевченківську енциклопедію як найновіше повне зібрання довідкових матеріалів про життєвий і творчий шлях митця.

Над виданням шевченкознавці працювали понад двадцять років – ще від початку 1990-х, коли було укладено реєстр планованих статей. Особливо інтенсивно робота розгорнулася в останнє десятиріччя перед 200-літнім ювілеєм від дня народження поета. Микола Жулинський: «Певні труднощі викликала підготовка статей, присвячених образотворчій спадщині Тараса Шевченка. Це величезний масив творів – збереглося понад 800 закінчених робіт. Шевченка ще досі належно не оцінено і фахово не осмислено саме як художника, тому в енциклопедії запропоновано детальний розгляд особливостей його мистецького доробку».

Видання випущено на замовлення Держкомтелерадіо України за програмою «Українська книга», не надходить у продаж, а розподіляється серед бібліотек і окремих організацій. Наклад кожного тому – 2000 примірників. «Шевченківська енциклопедія» містить 6307 статей різного обсягу – від короткої довідки до розлогого монографічного нарису, 5800 ілюстрацій, із яких 453 – на кольорових вклейках. Загальний обсяг становить 5360 сторінок (646 обліково-видавничих аркушів).

Сьогодні, 9 березня, презентація шеститомного видання Шевченківської енциклопедії  відбулася в Інституті філології та соціальних комунікацій БДПУ (див. Світлини). Підготували захід викладачі кафедри української літератури та компаративістики. Вела презентацію доктор філологічних наук, професор Ольга Новик. Присутнім розповіли про історію створення енциклопедії, її значення для розвитку сучасного шевченкознавства. Змістовними і цікавими були розповіді авторів статей енциклопедії професорів  Харлан О. Д., Новик О. П., Філоненко С. О., доцента Богданової М. М. про роботу над матеріалами для видання. Окрім цього, студентів-філологів ознайомили з творчістю сучасних митців на слова Тараса Шевченка.

«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами ІФСК БДПУ)

Сьогодні, 9 березня, – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Безмежно талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф, народився в 1814 році в сім’ї кріпосного селянина, який мешкав у селі Моринці, Київської губернії (нині – Черкаська область). Не важко здогадатися, що за народженням він був таким же рабом, як і його батьки, які незабаром покинули його, залишивши цей світ на суд Божий.

Чи міг тоді хто передбачити, що іменем цього хлопчика колись стануть називати кораблі, друкувати його зображення на державних грошових купюрах, поштових марках, ставити йому розкішні пам’ятники і численні меморіальні таблички, випускати на його честь ювілейні монети і засновувати почесні премії?  

Про Кобзаря написано немало й не варто повторювати цього. Зауважимо лише, що за своє коротке життя – 47 років і один день –  Шевченко сповна наситився стражданнями, серед яких були і результати власних помилок, але він не міг не жадати того, до чого прагнемо всі ми – життя і свободи, самореалізації і благополуччя, миру і поваги, простих людських цінностей. Його творчість – це його душа, в ній він був чесний і добрий, яскравий і нескінченно багатий…

Шевченко підняв дух України, дух багатьох поколінь, в тому числі й нас з вами, до рівня ГОРДОСТІ що ми – Українці! Вшануймо Кобзаря сьогодні, в День його народження.

«Університетське Слово»
(за деякими матеріалами сайту:
http://www.dilovamova.com/index.php?page=10&month=03&year=2016).

      Викладачі та студенти БДПУ, незважаючи на святковий та вихідний день, 8 березня  на чолі з ректором університету, професором Вікторією Зарвою взяли активну участь у загальноміському мітингу-пікеті на підтримку Надії Савченко. Після мітингу патріоти міста влаштували ходу Азовським проспектом.

«Університетське Слово»
Світлини Дмитра Капустіна та з сайту:
http://afalina.info/news_post.php?news_id=2117

 

Про відзначення Міжнародного дня рідної мови
в Інституті філології та соціальних комунікацій БДПУ

Традиційно в Інституті філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету проводяться виховні заходи, присвячені Міжнародному дню рідної мови, мета яких у виховуванні патріотичних почуттів, інтерес до рідного слова як неоціненного духовного багатства народу та до мов інших національностей.

В інституті протягом тижня проходив конкурс стіннівок, де було представлено українську, англійську, російську, болгарську, польську, французьку та німецьку мови. Переможницею стала студентка 41-а групи Л. Пилипенко зі стіннівкою «La Francophonie».

Викладачі кафедри української мови та методики викладання фахових дисциплін доценти В. Юносова та Н. Павлик зі студентами другого курсу написали конкурсний диктант з української мови (роздуми К. Ушинського про виняткову роль рідної мови в житті кожного народу і нації). Кращими визначено роботи студентів 21 групи О. Савчука, Т. Сушич та 22 групи В. Коновал. Доцент кафедри С. Глазова на факультеті комп’ютерних та енергозберігаючих технологій БДПУ організувала і провела творчий конкурс на тему «Роль української мови у виборі майбутньої професії». Студенти 2 курсу написали твори, у яких обґрунтовували необхідність знання української мови, вміння користуватися нею в повсякденному житті, а також у професійній сфері. Кращі твори були у студентів 202-в групи Д. Малюкова та 202-б групи Х. Салікової.

Діяльність викладачів інституту не обмежується лише стінами університету. Студенти інституту разом із викладачами кафедри загального мовознавства та слов’янської філології доцентами С. Корнієнко та О. Червенко 21 лютого відвідали в Художньому музеї імені Бродського відкриття Днів болгарської культури. Організаторами виступили Товариство болгарської історії та культури «Родолюбіє» (керівник – Л. Савченко) та Культурно-інформаційний центр болгаристики «Кирилиця» (керівник – С. Корнієнко). Ведучими свята були студенти інституту – О. Хмеляр, Є. Любчук та О. Литвин. На заході студенти ознайомилися із предметами болгарської культури, побуту, побачили виставку картин, презентацію болгарської мови, музики, пісні та кухні, взяли участь у майстер-класі, як танцювати болгарський «хоро». У місцевій ЗОШ №2 (директор – Р. Мілай) 26 лютого, на святі до Дня рідної мови, з вітальним словом виступила доцент кафедри Г. Вусик.

Бережімо рідне слово, бо в ньому сила нашого сьогодення і поступ майбутній.

«Університетське Слово»
(за матеріалами ІФСК БДПУ)

Віднедавна на факультеті фізико-математичної і технологічної освіти БДПУ функціонує гурток «Математичне краєзнавство», основним напрямом роботи якого є вивчення наукової спадщини вчених-вихідців з України, математиків минулого й сучасності, чиї праці є взірцями наукової думки, чий життєвий шлях і наукове становлення значною мірою пов’язані з нашим рідним містом, але які для нащадків залишаються й досі мало або зовсім невідомими.

Пошук, вивчення, систематизація біобібліографічних, історичних та наукових відомостей безпосередньо пов’язані з вивченням історії БДПУ. Головний корпус університету – пам’ятка архітектури, історична будівля, де до 1919 року функціонувала Бердянська чоловіча гімназія. Як показало вивчення літературних джерел і архівних документів, серед уродженців Бердянська, учнів і випускників цієї гімназії, серед випускників і викладачів Бердянського педагогічного інституту (з 2002 року – університету) є вчені-математики, імена яких відомі далеко за межами нашого регіону. Одним з таких видатних вчених є Георгій Феодосійович Вороний.

Саме тому з ініціативи кафедри математики пройшли відеолекції, присвячені життєвому шляху та науковій творчості Г. Ф. Вороного, у Бердянському муніципальному ліцеї, ЗОШ I-III ст. № 7, ЗОШ I-III ст. № 3 див. світлини). Учням було цікаво дізнатися, що математичні об’єкти – діаграми Вороного – нині широко застосовують у науці, техніці, виробництві: в комп’ютерній графіці, геометричному моделюванні, конструюванні роботів, розпізнаванні образів, створенні штучного інтелекту, побудові географічних інформаційних систем, мікробіології, радіаційній фізиці, фізичній хімії, астрономії, астрофізиці, кристалографії, медицині, археології, антропології, картографії.

«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами факультету)

Учора, 5 березня, в Бердянському художньому музеї ім. Бродського відкрилася меморіальна виставка молодого бердянського вченого, художника, дизайнера, фотографа Сергія Акімова, який передчасно, ще таким молодим, пішов із життя.

Сергій Костянтинович Акімов – кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри комп'ютерних технологій в управлінні та навчанні БДПУ. У 1995 закінчив Бердянську художню школу за фахом художник-оформлювач. У 1999-2015 роках працював у нашому університеті: керував гуртком студентського клубу, завідував Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації, був старшим викладачем кафедри комп'ютерних технологій в управлінні та навчанні. Сергій Акімов – автор понад 30 наукових публікацій, серед яких – навчальний посібник «Комп'ютерні графічні пакети» з грифом МОН України. Крім того, молодий вчений займався комп'ютерною версткою і художнім оформленням десятків книг, каталогів, наукових публікацій своїх колег, які видавалися в Україні та Польщі.

   

Багато з тих, хто прийшов на відкриття виставки, не могли стримати сліз, адже Сергій був активною, творчою людиною, яка любила життя; він багато подорожував, будував великі плани на майбутнє, серед яких – провести персональну виставку своїх фоторобіт.

На жаль, на 36 році життя Сергія Акімова обірвалася 6 вересня минулого року. На згадку про друга й колегу колектив Бердянського державного педагогічного університету та Бердянський художній музей відкрили виставку його робіт. Тут представлені фотографії, книги, оформлені Сергієм, декоративний живопис…

«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами
сайту: http://pro.berdyansk.biz/content.php?id=35250)

Напередодні 8 березня в стінах нашого університету традиційно проходить справжнє свято краси – «Міс Університет – 2016». 8 шикарних дівчат – представниць інститутів та факультетів виступають на головній сцені БДПУ, демонструючи свої таланти, наряди та захоплення. Так було й цього разу – сьогодні, 4 березня.

Але перед початком цьогорічного урочистя перший проректор БДПУ, доктор педагогічних наук, професор Ігор Богданов привітав всіх жінок зі святом та вручив нагороди жінкам-науковцям.  Нагрудний знак «Василя Сухомлинського» отримала доцент кафедри психології Людмила Кашкарьова, нагрудний знак "Відмінник освіти України" – старший викладач Марина Антощак. Подяками міністерства освіти і науки були нагороджені: доцент кафедри теорії та методики фізичного виховання Людмила Коновальська,  доцент Марія Чикіль та старший викладач Марина Вруцька.

Сама підготовка до цьогорічного конкурсу краси почалась ще у вересні минулого року. Дівчатка вивчали всі «сценічні реверанси», готували творчі номери, шили костюми… І ось сьогодні університетський світ побачив усі старання конкурсанток: танці, пісні, ліричні постановки, гімнастичні виступи й багато чого іншого. Видно було їх хвилювання, але дівчатка стійко з ним справлялись. Члени журі довго сперечались кому ж відати корону – і настав той момент:  звання «Міс глядацьких симпатій» виборола студентка ІІ курсу Інституту філології та соціальних комунікацій – Наталя Гречко, «Віце-міс університет 2016» стала студентка І курсу факультету фізико-математичної та технологічної освіти – Олеся Щербина. А найголовнішу перемогу в конкурсі «Міс університет-2016» здобула студентка ІІІ курсу соціально-гуманітарного факультету – Аліна Попова!!!

  

Варто подякувати профспілковому комітету БДПУ (голова – депутат міської ради Віталій Лола) та численним спонсорам, що взяли участь у підготовці та проведенні цього традиційного весняного університетського дійства…

Вітаємо усіх конкурсанток! Бажаємо натхнення та перемог!

Дар’я Калюжна,
студентка-журналістка БДПУ
Світлини автора