"Університетське Слово"

Сьогодні, 13-го лютого, в головному корпусі БДПУ пройшов традиційний День відкритих дверей, метою якого було залучення якомога більшої кількості майбутніх абітурієнтів до студентських лав нашого університету.

             

Уже в холі на гостей чекали  різноманітні експозиції, котрі заздалегідь підготували  представники інститутів та факультетів. Кожен мав змогу отримати необхідну інформацію стосовно того, які переваги має навчання з певного напрямку, які перспективи чекають їх у майбутньому. Випускники Бердянських шкіл (та й не тільки) мали змогу побачити наші наукові та творчі здобутки. Керувала традиційно нинішнім суботньо-абітурієнтським процесом завідувач підготовчого відділення БДПУ Людмила Костенко.

Об одинадцятій годині гостей запросили до головної університетської актової зали, де на них чекала основна програма заходу. Перше слово було надане ректору БДПУ, доктору філологічних наук, професору Вікторії Зарві, яка дуже детально розповіла про ті переваги, котрі отримає кожен, хто стане студентом нашого університету.

Заступник відповідального секретаря Приймальної комісії БДПУ Тетяна Яценко ознайомила майбутніх абітурієнтів із основними положеннями вступної компанії, не оминула стороною ті нововведення, котрі чекають на них під час цьогорічної вступної кампанії. «Оберіть те, що для Вас головне, і правильно розставляйте свої пріоритети» – закінчила Тетяна Миколаївна.

Інститут психолого-педагогічної освіти та мистецтв підготував невелику концертно-розважальну програму. Студенти-хореографи виконали запальний танок під назвою «Підманула-підвела», студентки-музиканти Катерина Марченко та Анастасія Крикова виконали патріотичну пісню «Тільки в нас на Україні». Гостей також очікував фрагмент флешмобу у виконанні студентів і викладачів інституту.

На завершення Дня відкритих дверей директори інститутів і декани факультетів запросили гостей до відповідних аудиторій, де майбутні абітурієнти могли більше поспілкуватися з викладачами та студентами, отримавши підсумкову інформацію стосовно того, що чекатиме на них, якщо вони все-таки, обираючи майбутнє, оберуть – БДПУ…

Едуард Карнаух,
Кристина Лисенко,
студенти-практиканти
«Університетського Слова»

…А їх інакше й не назвеш, як чарівницями, бо, в принципі, завдяки їм й була організована в БДПУ Благодійна Скриня «ДоброДій», куди вже четвертий рік поспіль продовжують надходити посилки з далекої Америки з найрізноманітнішими речами як для воїнів АТО, так і для студентів університету, безпомічних бердянців тощо. Хто вони, ці невтомні американсько-українські чарівниці?

Ксеня Гапій – завідувачка канцелярії церкви св. Івана Хрестителя з міста Нюарку, завдяки якій ми зуміли роздати потребуючим бердянцям більше 200 інвалідних візків, милиць, ходунків, біотуалетів тощо; відправити на фронт десятки найменувань одягу, ліків, оберегів, вручити потребуючим більше 300 розмовних годинників…

Христина Ковшевич-Дурбак – засновниця американського Фонду імені Катерини Ковшевич, зусилля якої перетворилися на оплату за навчання більш як сотні студентів БДПУ на загальну суму майже півмільйона гривень. Пані Христина також регулярно присилає на нашу адресу посилки з одягом для студентів та воїнів, а біжутерію та сувеніри від неї реалізовуємо на Благодійних університетських ярмарках, кошти йдуть на придбання медикаментів для захисників України…

«Матері в молитві» – більше десятка американок українського походження, парафіянок церкви св. Івана Хрестителя майже 10 років тому об`єдналися в організацію під такою назвою й регулярно не тільки в молитвах просять Господа здоров`я та щасливої долі своїм дітям, а й благають Всевишнього змилуватися над долями українських дітей, вберегти від ворожої кулі українського солдата, відвернути нарешті від рідної України усю жорстокість ворожої навали. Ці благородні жінки також різними методами збирають кошти для матеріальної допомоги дітям й воїнам АТО в Україні, в тому числі, й Бердянську.

…Як не пишатися такими чарівними жінками з далекої Америки, серце кожної з яких – таке Велике, таке Щире, окутане спільною тривогою за долю рідної Вітчизни?!!

Степан Герилів,
засновник університетської «ДоброДій»ної Скрині
На світлинах: Ксеня Гапій разом із чоловіком Ігорем 
(фото зі сторінки пані Ксені на ФБ); 
пані Христина Ковшевич-Дурбак та «Матері в молитві»
(фото надіслані на мою ел. адресу).

Тверезий погляд

На жаль, у наш час шкідливі звички стали невід’ємною частиною життя більшості людей. Для деяких це необхідність, для інших – спосіб самовиразитись чи просто підтримати однолітків. Однак, паління та вживання алкоголю дуже погано впливають на організм людини, і кожен це повинен усвідомлювати. Адже  одна випалена цигарка забирає 11 хвилин життя, а одна порція алкоголю – майже 7 годин. За даними Національної ради з питань охорони здоров'я щороку через алкоголізм в Україні помирає понад 40 тисяч людей, а за офіційною статистикою в Україні щороку від хвороб, пов'язаних з курінням, помирає 120 тисяч людей. І це дуже страшні цифри.

Незважаючи на велику кількість соціальної реклами, поширення інформації у ЗМІ та інтернет-виданнях про пагубний вплив шкідливих звичок, кількість людей, залежних від алкоголізму та паління зростає. У наші дні молодь все частіше проводить вільний час, вживаючи алкогольні напої, при цьому викурюючи дві-три цигарки, навіть не розуміючи, що це може призвести до справжньої залежності. І з кожним наступним вживанням алкоголю або тютюну людина стає підвладною отруті, яка знову і знову вбиває людський організм.

Надмірне або регулярне вживання алкоголю може підвищувати ризик розвитку онкологічних захворювань, а саме: раку ротової порожнини, гортані, стравоходу, печінки, молочних залоз, а також пригнічувати репродуктивну систему. Алкоголізм призводить до враження головного мозку й передчасної смерті. Порушення роботи нервової системи та внутрішніх органів спостерігається за будь-якого вживання спиртного: одноразового, епізодичного чи систематичного. Тютюнопаління теж є своєрідним наркотиком  і може викликати рак легень, рак ротової порожнини, виразку шлунка, інфаркт,інсульт, дисфункцію репродуктивної системи, шкідливий вплив на нервову систему.

Я провела невелике опитування серед 105-и студентів університету щодо шкідливих звичок і зробила висновки. Зі всіх опитаних лише 25% палить, переважна кількість яких – це дівчата. Всі 100% відсотків розуміє, що внаслідок паління може розвинутись рак легень, але лише половина опитаних знає, що тютюнопаління призводить до інсульту та інфаркту. Алкоголь вживає 67% опитаних, більшість – лише на свята. Обізнаність у підвищенні розвитку онкологічних захворювань така:  87% – знають про рак печінки, 67% – про пригнічення алкоголем репродуктивної системи, 41% – про рак стравоходу.

Із цих даних можна зробити висновки, що більшість студентів вживає алкоголь, при цьому усвідомлюючи  які можуть бути наслідки. Проте обізнаність є не повною, оскільки не вся молодь знає про рак ротової порожнини та гортані, які можуть розвинутись від вживання алкоголю. Щодо тютюнопаління результати більш втішні, адже лише чверть опитаних палить і половина респондентів знає, що паління призводить до інсульту та інфаркту.

Тож кожен з вас повинен розуміти наслідки шкідливих звичок, усвідомлювати, що ви майбутні батьки і повинні пам’ятати , що несете відповідальність не лише за своє здоров’я і життя, а й за життя своїх майбутніх дітей. Замість шкідливих звичок, молодь повинна розвиватись фізично та морально, займатися спортом та вести активний спосіб життя. І всі ми повинні відмовитись від згубних звичок і сказати життю: «Так!».

Дар’я Асауленко,
студентка-практикантка «УС»

Сьогодні, 12 лютого, «нашоатлантівець», редактор газети БДПУ «Університетське Слово» Степан Герилів разом із методистом комунальної установи «Районний методичний кабінет» Людмилою Даниленко побували в Андрівській ЗОШ, де разом із старшокласниками та вчителями проводили цікаву годину з національно-патріотичного виховання. Учні знайомили гостей зі своїми здобутками в зборі коштів, продуктів харчування, медикаментів, виготовленні оберегів для воїнів АТО…

Степан Миколайович, в свою чергу, ознайомив дітей з роботою волонтерської організації БДПУ «Наші Атланти», продемонстрував світлини з фронтових поїздок, подарував школі кілька примірників книги «НАШІ АТЛАНТИ: жертовність во ім`я спасіння» з автографом, у щирій, невимушеній атмосфері, спілкуючись із дітьми, висловив приємне задоволення, що в Андрівці молодь вміє говорити, мислити та вірити в перемогу по-українськи!

Від імені вчительсько-учнівського колективу С. Гериліву вручили коробку із зібраними харчами та медикаментами для воїнів АТО.

«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами
«Наших Атлантів»)

 

 

 

Як повідомляє VOGUE.ua, письменник і поет Сергій Жадан  у рамках проекту «Роздідові» вирушає в турне разом з агентством "АртПоле". Тур почнеться з Бердянська й потім пройде в декількох містах Східної України – Маріуполі, Краматорську, Слов'янську, Бахмуті (Артемівську), Сєвєродонецьку і завершиться в Києві 9 березня.

Бекграунд. Проект  "Розділові" являє собою мультимедійну виставу, яку супроводжують вірші Жадана. Ідея створення належить режисерові Ользі Михайлюк. Віршами, музикою та відео учасники «Розділових» доноситимуть свої ідеї до бердянців 29 лютого у Бердянському художньому музеї.

Це – чудова можливість для студентів БДПУ провести вечір із користю, а також отримати естетичне задоволення від зустрічі із відомими культурними діячами. Вхід вільний.

Аліна Голованова,
студентка БДПУ 

Інтерв`ю

Україна пережила велику кількість перешкод до жаданої незалежності, не раз їй змінювали назву, хотіли знищити, стерти всі думки українському народу про свою суверенну та соборну державу. Єдине, що врятувало нас, що понищило плани ворогів є рідна українська мова. Слово, яке від колиски супроводжує по життю. Що змінилось в суспільстві по відношенню до рідної мови? В чому її таємнича міць? На ці та інші питання я побесідував з кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри української мови та методики викладання фахових дисциплін Світланою Миколаївною Глазовою:

– Вдячний Вам, що Ви погодились на інтерв’ю. Світлано Миколаївно, українська мова піддавалась лінгвоциду за каденції Януковича. Наскільки кардинально змінилась ситуація після Революції Гідності?

– У Бердянську докорінно ситуація, на жаль, не змінилась. Однак позитивним є те, що недавно я була з дитиною на конкурсі у Києві і там всі намагаються розмовляти українською, навіть якщо і не чистою.

– Україна – багатонаціональна країна. Чи вважаєте Ви за потрібне збільшити кількість державних мов?

– Ні, звісно, бо кожна країна в деякому аспекті багатонаціональна, однак національною мовою в нас є лише одна, мова нашого етносу.

– Пані Світлано, існують люди, які часто використовують фразу: «Хоч я живу в Україні, але не обов’язково володіти українською». Наскільки ця думка хибна?

– Як філолог, я стверджую, що думка є хибною. Але все залежить від виховання майбутніх поколінь. Якщо у майбутньому всі будуть не тільки розмовляти українською, але й мислити нею, то, звісно ж, ми виховаємо патріотичну націю.

– Солов’їну забороняли 134 рази, однак вона все-таки гідно квітне на тлі своїх «сестер». В чому її секрет?

– Українська є мелодійною на рівні з італійською, не менш різноманітною за французьку, а при порівнянні з російською можна зауважити, що на відміну від неї, в нашій мові 5 слів можуть означати одне, тобто відкривати багатогранність його значення.

– Історично склалось так, що тривалий час Україна була розділена між різними державами. Наскільки їх культури вплинули на українську, цей історичний процес стимулював розвиток нашої мови чи завдавав їй шкоди?

– Звісно, зашкодив. Знання великої кількості мов, безумовно, тільки покращує розвиток і лексичний склад людини, але українська мова під впливом інших культур, а, відповідно, і мов дійсно забруднилась.

– Світлано Миколаївно, на превеликий жаль, більшість українців згадує про важливість мови лише на свята, приурочені їй. Що може змінити дану ситуацію?

– Все залежить від того, як це поєднується в собі. Все починається з сімейних мовних традицій, тобто виховання любові до рідної мови в родині. Пізніше, але не менш важливіше, є те, щоб у дитсадках та школах українською спілкувались не лише на заняттях. Все зміниться, якщо ми зможемо з самого дитинства виховувати любов та повагу до свого коріння, народу, мови.

Із доцентом Світланою Глазовою
розмовляв Сергій Біленький
студент-журналіст БДПУ,
практикант «УС»

В одному з приміщень головного університетського корпусу розмістився архів. Відлік своєї історії сховище БДПУ починає зі створення на базі Вчительського технікуму педагогічного інституту, коли в 1933 р. почали надходити перші документи. Спочатку архів розміщувався в гуртожитку №1, який займав три кімнати. Там документація зберігалась з 1953 до 1997 року, а у 1998 архів переїхав до будівлі головного корпусу .

В  архіві знаходиться вся документація з часів створення Бердянського педагогічного інституту і до сьогодення. Зокрема, в архіві зберігаються накази заснованої діяльності університету 1933–1986 рр.,щодо особового складу студентів 1986-2015 рр., особові справи студентів за 1953-2012 роки, особові справи співробітників, викладачів, працівників університету з 1943 по 2013 рік., протоколи державних екзаменів (1960-2012 рр.), накази з кадрових питань (1985-2013 рр.), а також тимчасові документи інститутів та кафедр з терміном зберігання 5-10 років.

«Робота в архіві дуже цікава, адже завдяки цій професії можна відкривати для себе невідомі для більшості сторінки історії нашого університету. І це буде абсолютно достовірна подорож, в якій кожен документ є сходинкою від минулого до наших днів», – розповіла нам завідувач архіву БДПУ Юлія Регуш.

До архіву БДПУ звертаються дуже часто. Переважно для того, щоб одержати підтвердження  про навчання в БДПУ, забрати забуті дипломи, отримати певні довідки  для прийняття на роботу або виходу на пенсію. На жаль, на даний момент весь архів знаходиться лише у паперовому вигляді.

Дар’я Асауленко
Сергій Біленький,
студенти-журналісти,
практиканти «УС»
Світлини авторів

 

Сьогодні, 10 лютого, о 13 годині студенти першого курсу  Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ на чолі з кураторами відвідали музей «Подвиг» з приводу 110-ї річниці з дня народження героя Радянського Союзу Дмитра Григоровича Чубаря.

Ведучою заходу була Ярослава Воробйова, яка після вступного слова про нинішні трагічні події на Сході, познайомила аудиторію з Любов’ю  Сергієнко – пенсіонеркою-волонтеркою, нагородженою Почесним орденом міста та Почесною медаллю «За великий внесок у розвиток міста Бердянська». Любов Гаврилівна подарувала музею прапор, отриманий від полку «Азов».

Друга частина заходу була присвячена безпосередньо Дмитрові Чубарю. До початку Другої світової війни Дмитро Григорович працював у риболовному колгоспі ім. Леніна. Пізніше вже під час бойових дій був удостоєний звання майора та начальника політвідділу 69-ої танкової бригади 3-ої Гвардійської танкової армії. Свого часу донька героя Раїса передала до музею сімейні фотографії, воєнний квиток та зошит спогадів батька під час дій на фронті, котрі були представлені всім присутнім у залі.

На ювілейну річницю пам’яті героя був запрошений його племінник – Віктор Чубар, який розповів про дядька, як про члена родини, а не лише як про історичну постать. «Це була дуже проста людина, далека від марнославства», – згадував він.

Серед присутніх був і голова міської ради інвалідів ДСВ та ЗСУ Микола Філімонов, котрий розповів про внесок волонтерських організацій в розвиток подій на Сході. Він подякував університетській волонтерській організації «Наші атланти», зокрема, Анетті Омельченко та Степану Гериліву за допомогу воїнам, котрі мужньо захищають Україну в зоні АТО. Микола Іванович закінчили свій виступ настановчими словами, адресованими студентам : «Гарно навчайтесь, аби в нашому місті було якомога більше кваліфікованих професіоналів, котрі гідно би представляли Бердянськ».

Наостанок заходу Ярослава Воробйова  підбила підсумки, наголосивши на тому, що студенти мають вивчати історію рідного краю та знати подвиги своїх пращурів.

Юлія Коверга,
Едуард Карнаух (фото),
студенти-практиканти
«Університетського Слова»

Редакція «Університетського Слова» звертається до студентів  БДПУ. Стали відомими випадки прогулянок молодих осіб не таким уже й замерзлим морем. Серед молоді нашого міста є романтична, проте цілком нездорова традиція – щороку, коли бодай трохи замерзає берег моря, ходити до маяка й назад. Бажаючих залишити напис на маяку, на кшталт «Тут був Вася» щороку не меншає. Незважаючи на те, що трапляються нещасні випадки, «прогулянки по воді» не припиняються.

Тож ми просимо вас, студентів, берегти себе та цінувати своє здоров’я. Залиште згадку про себе набагато цікавішими вчинками, успішно закінчивши наш університет.

Аліна Голованова,
кореспондент
«Університетського Слова»

Останнім часом ми все частіше стикаємось із таким явищем, як «stand up». І з кожним днем популярність цього поняття все зростає. Нерідко можна зустріти гумористичні групи в соціальних мережах або ж переглянути  відео з відомими коміками.

Але почнемо спочатку : що взагалі таке stand up? Це – гумористичний виступ перед живою аудиторією, один із жанрів розважальних програм. Частіше для таких виступів організовуються тематичні клуби. Наше місто не стало виключенням.

Сьогодні, 9 лютого, ми, студенти БДПУ, зустрілись безпосередньо з людьми, які надумали внести щось нове у гумористичне життя перлини Азовського узбережжя. Члени товариства ТО «SABJ» вирішили провести кастинг для вмілих коміків, які мають бажання реалізувати свої таланти на сцені. Взагалі це товариство складається з 5-и амбіційних та творчих хлопців – про це нам розповів один із організаторів Богдан Мілусь. Також він наголосив на тому, що брати участь можуть не лише студенти, але й всі бажаючі, тобто ніяких обмежень. Натхненням для хлопців стала програма «Stand up-шоу», яку ми нерідко можемо побачити або на телебаченні, або в мережі Інтернет.

Тому, якщо твоїм батькам та друзям «набридло» слухати твої жарти, то ти можеш спробувати реалізувати свої творчі здібності на сцені. За детальнішою інформацією звертайтесь за електронною адресою https://vk.com/bodkabossvsihpavukiv, або за електронною поштою: sabj.official@gmail.com .

Наостанок хочеться побажати хлопцям творчих наснаг, якомога більше ідей та, звісно, ефективних результатів.

Кристина Лисенко,
Юлія Коверга (фото),
студентки-практикантки
«Університетського Слова»

8 лютого  2016 року серед студентів І курсу Інституту філології та соціальних комунікацій пройшов І етап Всеукраїнської студентської олімпіади з напряму «Журналістика». Кінцеві результати олімпіади поки що невідомі, тому бажаємо успіхів і перемоги всім учасникам!

Нагадаємо, що 22 лютого планується І етап Всеукраїнської студентської олімпіади з напряму «Журналістика» серед студентів ІІ, ІІІ, ІV курсів.

Кафедра соціальних комунікацій

 ІФСК БДПУ

У січні ц.р. на базі КУ «Центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів» під девізом: «Майданчикам для дітей БУТИ!» пройшов черговий партисипативний воркшоп на базі КУ «Центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів». Результатом роботи стало рішення про запровадження інклюзивної освіти у Бердянську. Міська влада та Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) на території Центру планують організувати два заклади: один для дітей з особливими потребами, другий – дитячий садок звичайного типу, а також створити новий вуличний простір, основу якого складають ігрові тренажери та зони релаксації. Це дасть можливість виховати толерантність як важливу рису особистості починаючи з дитинства. Зробити це можливо за допомогою інклюзивної освіти, яка передбачає включення дітей з особливими потребами в соціум.

Осторонь не залишились викладачі кафедри прикладної психології та логопедії та представники волонтерського загону «Крок на зустріч» Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти. Наші педагоги та студенти взяли участь в обговоренні таких питань: як правильно інтегрувати дітей з особливими потребами в суспільство здорових дітей, як поєднати ігровий та спортивний майданчик для їх потреб, як зробити ігрові тренажери доступними для дітей з різними діагнозами.

 

Саме завдяки активній участі представників БДПУ була вирішена проблема щодо територіального планування майбутньої єдиної ігрової зони для дітей з обмеженими можливостями та з нормою розвитку.

Всі присутні були готові йти на співпрацю та дуже вдячні за те, що дане питання розглядається на міжнародному рівні. Зустріч дала поштовх до здійснення того, що колись здавалось неможливим на теренах нашого міста.

Ганна Мицик,
асистент кафедри
прикладної психології та логопедії
Фото з архіву Ганни Мицик