Сьогодні освітня програма перестала бути внутрішнім документом кафедри чи університету. Це – суспільний договір між закладом освіти, студентами та роботодавцями. Громадські слухання є ключовим етапом зовнішнього забезпечення якості освіти, де кожен голос може вплинути на те, якими фахівцями стануть випускники через кілька років.
Згідно з вимогами НАЗЯВО (Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти), залучення стейкголдерів є обов’язковою умовою акредитації. Але крім формальних вимог, слухання дають можливість роботодавцям підказати, які навички (soft та hard skills) зараз реально затребувані на ринку праці та прозорість процесу підвищує престиж закладу.
12 березня 2026 року кафедра історії та філософії провела громадські слухання проєктів освітніх програм «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)», «Історія» – бакалаврського рівня та «Середня освіта (Історія)», «Історія» – магістерського рівня.
До обговорення були залучені здобувачі освіти, випускники, роботодавці: представники освітніх та музейно-архівних установ, академічна спільнота: експерти з інших університетів для незалежного рецензування.
Обговорення відбулося у конструктивній атмосфері. Учасники внесли низку конкретних пропозицій і рекомендацій, які обов’язково будуть враховані під час доопрацювання освітньо-професійних програм.
Зокрема, стейкголдери наголосили на необхідності уточнення формулювань у профілях освітніх програм зі спеціальності А4.03 «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)» у частині, що стосується процедури присвоєння професійної кваліфікації. Крім того, для кожної програми пролунали рекомендації щодо більш повного охоплення освітніх компонентів відповідними компетентностями та програмними результатами навчання, а також щодо чіткішого формулювання назв практик.
Громадські слухання – це інструмент «свіжого погляду». Вони дозволяють освітній програмі не перетворитися на музейний експонат, а залишатися динамічним механізмом, що готує фахівців майбутнього.
Людмила Золотар
