"Університетське Слово"

Нельсон Мандела колись сказав: «If you talk to a man in a language he understands, that goes to his head. If you talk to him in his language, that goes to his heart» («Якщо ви розмовляєте з людиною мовою, яку вона розуміє, ви звертаєтесь до розуму. Якщо ви спілкуєтесь з нею її рідною мовою, тоді звертаєтесь до серця»). Складно не погодитися з цією мудрою думкою, адже знання іноземних мов і вміння ними користуватися у сучасному глобалізованому світі апріорі є ознакою високого рівня професіоналізму та культурного розвитку особистості. Тим більше зростає актуальність цих знань у нашій країні, яка впевнено інтегрується до європейського економічного, культурного і науково-освітнього простору й будує імідж інтелектуальної та духовної держави.

Кафедра іноземних мов і методики викладання є одним з найдавніших навчальних підрозділів БДПУ. Упродовж своєї понад 60-річної історії вона плекає традиції якісної філологічної освіти та популяризації професійного вивчення іноземних мов, зокрема англійської, німецької, французької. Колектив кафедри активно співпрацює з найкращими вишами України і Європи, Корпусом Миру і Regional English Language Office при Посольстві США в Україні, центром німецької культури «Freundschaft» і, звісно, з міськими загальноосвітніми закладами.

Так, з метою профорієнтації доценти кафедри іноземних мов і методики викладання БДПУ Оксана Халабузар і Богдана Салюк відвідали фестиваль англомовних країн «Англійська долає кордони», що відбувся 25 лютого 2016 року в ЗОШ №11. Цей фестиваль відкрив загальноміський проект «Рік англійської мови у Бердянську: крок за кроком!», а його організаторами виступили Відділ освіти виконавчого комітету Бердянської міської ради та Бердянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11. Учасники цього чудового дійства – учні всіх загальноосвітніх шкіл та гімназій нашого міста – презентували англомовні країни світу через їхні культурні традиції, історію, географію. Завдяки головним героям фестивалю – найкращому детективу світу Шерлоку Холмсу та його вірному товаришу доктору Ватсону – гості змогли помандрувати таким країнами, як Великобританія (ЗОШ №11), США (ЗОШ №2, ЗОШ №7), Канада (гімназії №2 і №3), Австралія (ЗОШ №1, НОК №1), Індія (гімназія №1 «Надія», БМЛ), ПАР (БСШ №16, ЗОШ №6), Шрі-Ланка (ЗОШ №9), Ямайка (ЗОШ №20), Філіппіни (ЗОШ №3, ЗОШ №13), Сінгапур (ЗОШ №4), Ірландія (ЗОШ №5).

Маленькі ірландські лепрекони, ковбої з Дикого Заходу, Шекспірівські Ромео і Джульєтта, південноафриканське левенятко, актори індійського Боллівуду своїми виступами ніби перенесли глядачів фестивалю до рідних країн, заворожили піснями і танцями. Австралійці та канадці принадили всіх присутніх розповідями про прекрасну і життєдайну природу країн кенгуру і кленового листочка. Нікого не залишила байдужим і чарівна та, водночас, трагічна легенда про походження Островів Сестер у Сінгапурі. А от поринути в екзотичні краєвиди і культуру Шрі-Ланки, Ямайки та Філіппін допомогли завжди гостинні острів’яни.

Тож, завдяки талановитим учням, їхнім педагогам і організаторам фестивалю переконуємося, що володіння англійською мовою дійсно здатне подолати кордони між націями і державами, допоможе представити і поділитися культурною та історичною спадщиною власної країни з цілим світом, адже насправді лише розмаїття об’єднує.

Богдана Салюк,
доцент кафедри іноземних мов
і методики викладання

До 145-річчя від дня народження Лесі Українки

Коли Іван Франко на зламі ХІХ та ХХ сторіч назвав Лесю Українку «мало не єдиним чоловіком в українській літературі», тоді декому це могло видатись не більш ніж красивою «фігурою мови», навмисним перебільшенням. Проте за час, що відтоді минув, стало цілком очевидним: це — лише констатація реального факту, не більше. На тлі отої «м’якої сентиментальності» (якщо не сльозливості), дитинячого, інфантильно-пестливого ставлення до життя, що його Лариса Петрівна Косач з гіркотою бачила у багатьох сучасників-малоросів за своїм світоглядом, творчість, доля й вчинки нашої Лесі були, є зараз й надовго залишаться вражаючим прикладом геніальної тендітної незламності. Вражаючим прикладом перемоги сили духу над важкими життєвими обставинами, над «природним» прагненням жити спокійно та говорити людям те, що їм приємно чути, те, чого від тебе чекають, але що є, по суті, рабською брехнею.

Чого може нас навчити сьогодні Леся? Коротко означимо головне. Бути рабом — це найбільша ницість, найглибша моральна прірва, це — вирок, без надії, людині й нації в цілому. (Так, Леся закликала: «Без надії таки сподіватись!» — але це були слова абсолютно внутрішньо вільної людини, до рабів вони не мають жодного стосунку.) Що треба, аби зробити перший крок до звільнення? Зрозуміти, що ти, твій народ є «несвободним», є скутим — політичними, духовними або соціальними путами або часто усім цим разом, — як це з ранніх років відчула Леся, з гнівом написавши вогняні рядки: «slavus-sclavus» («слов’янин-раб»). Леся Українка довела, що голосні промови про волю самі по собі нічого не важать — починати треба особисто з себе, і важливі конкретні вчинки, справи, дії, а не скигління, скрушні зітхання, сльози (що змінять сльози там, «де навіть крові мало»? Ось питання питань).

 

   «Хто звільниться сам — той вільним буде; як звільнить хтось кого — в неволю забере». Нам всім конче потрібно буквально напам’ять вивчити цей Лесин вислів — воістину змістовніший, аніж сотні формул «мудрих» політиків. Свобода виборюється (не декларується!) лише власними силами; сподіватися на щось інше — то, в кращому разі, наївна ілюзія. Не можна не згадати й про те, що Лариса Петрівна ніколи не вірила (і цілком справедливо) у «визвольні» можливості озлобленого, люмпенізованого натовпу (не плутати з народом!), воліючи писати й думати про справжніх «аристократів духу». Вона й сама абсолютно повною мірою була такою аристократкою; важливо, що гранично ясно усвідомлюючи свою національну ідентичність (обраний нею творчий псевдонім був цілком органічним), ця дворянка за походженням (!) свідомо присвятила життя справі політичного, культурного та соціального звільнення рідного народу. Народу, який знала краще, аніж легіон «реєстрових патріотів». Народу, який вона йменувала так: «Дитя сліпеє зроду» — і понад усе хотіла, щоб він став зрячим, а отже, і мужнім. Народу, історію якого вона блискуче й досі неперевершено вписала в контекст всесвітньої історії.

Ларисі Петрівні доля відвела лише 42 роки життя. Але про таких людей важко сказати «була…». Знамените гасло Майдану Гідності «Рабів до раю не пускають» є, поза сумнівом, Лесиним за своїм духом.

Ігор СЮНДЮКОВ,
«День»
(із сайту:?http://www.day.kiev.ua/uk/
article/kultura/geniy-tenditnoyi-nezlamnosti).  

25 лютого  Бердянському краєзнавчому музею археологічна експедиція Бердянського державного педагогічного університету передала на постійне зберігання артефакти, розкопані в курганах №6 і №7 епохи бронзи – курганний могильник №2701 біля с. Дмитрівка Бердянського району Запорізької області. Начальник експедиції – кандидат історичних наук, доцент БДПУ  Валентина Папанова, заступник начальника – аспірант кафедри історії України БДПУ Арсеній Голик.

Музейна колекція в кількості 54 одиниць поповнилася цікавими знахідками: ліпні судини, намисто з кістяними прокладками, бронзові підвіски, кам'яна сокира-молоток, астрагали, кам'яні розтиральники… різних культур.

 Курганний могильник №2701 досліджувався протягом трьох років і на сьогоднішній день повністю розкопаний. Всі ці роки розкопки проводилися на кошти орендаря землі приватного підприємця Леоніда Клещунова.

Розкопані раніше знахідки взято на державний облік і зберігаються в фондах музею. Після наукової обробки та державної реєстрації прийняті сьогодні музейні експонати жителі й гості міста зможуть побачити на спільній (БДПУ і краєзнавчий музей) стаціонарній виставці.

«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами зі сторінкив Facebook:

https://www.facebook.com/Бердянский-Краеведческий-Музей-835665773153311/).

Учора, 24 лютого ц. р., представники волонтерського загону «Крок на зустріч» ІСПКО під керівництвом асистента кафедри прикладної психології та логопедії БДПУ Ганни Мицик  відвідали КУ «Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів» з театральною виставою «Свято казки» та створили захоплюючу атмосферу радості для дітей з особливими потребами.

Герої різних казок («Колобок», «Червоний Капелюшок», «Малюк і Карлсон» та ін.) пропонували цікаві конкурси вихованцям закладу, співали пісні та  танцювали разом з ними, а в кінці свята пригостили дітей смачними солодощами. Для деяких студентів це був перший досвід співпраці з такими дітьми.

Діти – це квіти нашого життя! І коли ти починаєш працювати з дітьми, які мають особливі потреби, то розумієш, що наше життя є контрастним, але всі, не дивлячись на свої особливості, мають право на існування, на розвиток та особистісне зростання. Вони такі ж троянди, тюльпани й ромашки, яким теж потрібне Сонце.

Так хочеться, щоб люди, які бояться таких дітей або не знають про існування такого роду волонтерства, змінили своє ставлення. Адже гуманність по відношенню один до одного – це те, що зараз конче необхідно Мені, Тобі, мій любий читачу, усьому Світові!

Тетяна Чумак,
студентка 4 курсу ІСПКО
Світлини автора 

вручала сьогодні на початку чергової вівторкової наради ректор БДПУ, професор Вікторія Зарва університетським науковцям: Ірині Глазковій, Ларисі Лісіній, Аллі Крамаренко, Софії Філоненко, Оксані Каліберді, Ілоні Ладунці, Ганні Лопатіній, Лілії Павленко, Катерині Петровській, Яні Сичиковій, Катерині Степанюк, Ганні Табаковій, Юрію Федорику та Олені Чернєзі (див. світлини).

 

Багато заслужено-теплих слів звучало нині на їхню адресу, а також побажань нових наукових звершень.

Кожний «новеспечений» професор та доцент отримав й квіти від профкому БДПУ (голова – Віталій Лола).

«Університетське Слово»
Світлини редакції

Сьогодні, 22 лютого, редактор газети БДПУ «Університетське Слово», один із засновників університетської волонтерської організації «Наші Атланти» Степан Герилів з ініціативи завідувачки бібліотеки-філії № 4 Бердянської централізованої бібліотеки Ганни Проценко мав більш як годинну зустріч із учнями-старшокласниками та вчителями Бердянської ЗОШ №9 (див. світлини).

По-дружньому тепло, невимушено Степан Миколайович зумів зацікавити дітей розповідями про свої майже 15-літні поневіряння чужими землями, про університет, про бердянське й університетське волонтерство, про поїздки «нашоатлантівців» у зону АТО, дарував з автографами читачам міської та шкільної бібліотек власні книжки…

До речі, відео сюжет про цю зустріч уже появився в Facebook: https://www.facebook.com/Відділ-культури-Бердянська-944196932296371/?fref=ts.

«Університетське Слово»
Світлини редакції

На підставі конкурсного відбору проектів наукових досліджень і розробок, виконання яких розпочнеться у 2016 році за рахунок коштів державного бюджету, проект прикладного дослідження «Розробка Концепції регіону, що навчається, як підґрунтя ефективної регіональної освітньої політики (на прикладі Запорізької області)» отримав схвальну оцінку Наукової ради Міністерства освіти і науки України. Реалізація проекту запланована на лютий 2016 р. – грудень 2017 р.

У результаті виконання проекту планується теоретично обґрунтувати та розробити концептуальні засади регіональної освітньої політики України в сучасних соціально-економічних умовах на прикладі Запорізької області як регіону, що навчається.

До складу виконавців проекту входять досвідчені науковці Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького, Бердянського державного педагогічного університету, Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної  освіти та Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (м. Київ).

Бердянський державний педагогічний університет представляють доктор педагогічних наук, професор Лариса Олександрівна Лісіна та кандидат педагогічних наук, доцент Павло Георгійович Буянов.

«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами
Павла Буянова)

Зимові канікули та свята закінчилися, студенти нашого університету вийшли на навчання: пари  лекції, семінари – це невід'ємна частина  студентського життя! Але, не сумуй, знову розпочав свою роботу Молодіжний клуб «Free time», який було створено в рамках проекту «Молодь для молоді: знай свої права – змінюй життя», за підтримки Міжнародної благодійної організації «Партнерство «Кожній дитині» за фінансової підтримки Посольства Фінляндії в Україні та благодійників платформи GlobalGiving.

У нас дуже хороші новини! Молодіжний клуб «Free time» виграв міні-грант, а це означає, що ми отримаємо кошти на організацію та  забезпечення діяльності  нашого молодіжного клубу. 

В  клубі «Free time» заняття проходять у формі тренінгу в ході якого розглядаються цікаві теми та життєві ситуації з якими сучасна молода людина стикається кожного дня. В майбутньому ми будемо відвідувати різноманітні цікаві майстер-класи та екскурсії відтепер за рахунок грантової допомоги.

   

Тобі до нас, якщо ти хочеш: сформувувати позитивну самооцінку, розвивати вміння проектувати власний життєвий шлях. Розвивати навички ефективної взаємодії з соціальним оточенням. Формувати розуміння зв’язку між освітою та  подальшою професійною зайнятістю та підготувати себе до працевлаштування. Розвивати навички самостійного вирішення життєвих проблем та планування власного життя в цілому. А також якщо хочеш сформувати відповідальну поведінки й активну громадську позицію і більше не бути тінню своїх успішних знайомих.

Ми чекаємо саме на тебе кожного четверга о 10:40 в 505 аудиторії 5б корпусу з новими силами, позитивним та активним настроєм. Відкрий себе для нових вражень!

За більш детальною інформацією ти можешь звернутися за телефоном: 066-054-90-24  – Тетяна Будник або відвідати нашу сторінку в соціальній мережі https://vk.com/mkfreetime.

Тетяна Будник,
студентка 5 курсу ІСПКО,
керівник клубу «Free time». 
На фото: моменти роботи клубу

 

І знову наші науковці дивують світ своїми витворами мистецтва в галузі Наноіндустрії. НаноАрт від доцента кафедри методики викладання фізико-математичних дисциплін та інформаційних технологій у навчанні факультету фізико-математичної і технологічної освіти Яни Сичікової та студента 4 курсу факультету фізико-математичної і технологічної освіти Сергія Ковачова був представлений на міжнародному конкурсі Наукової мікрофотографії 2016 JEOL SEM/TEM/EPMA Image Contest.

На конкурс було подано дві роботи – «Flowers on the river» («Квіти на річці») та  «Stone Flower» («Кам’яна квітка»). До речі, робота «Кам’яна квітка» вже не вперше отримує відзнаки – у 2015 році наші науковці посіли перше місце у конкурсі Наукової фотографії Державного фонду фундаментальних досліджень;  цього ж року вийшли у фінал конкурсу European Science Photo Competition.

Цього разу теж не обійшлося без перемоги – Яна Сичікова та Сергій Ковачов посіли друге місце у січневому турі конкурсу від компанії JEOL. Інформацію про фотографії наших переможців та про конкурс можна переглянути за посиланням http://www.jeolusa.com/HOME/Misc/JEOL-USA-Image-Contest-Entries-Winners.

А ми побажаємо нашим «Наномитцям» подальших успіхів та творчого натхнення.

Наталя Сосницька,
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри методики викладання фізико-математичних дисциплін
та інформаційних технологій у навчанні  
Світлини з архіву факультету

 

Щороку, 21 лютого представники всіх націй та народностей можуть відзначати Міжнародний день рідної мови. Це свято було проголошене на Генеральній конференції ЮНЕСКО, яка відбулася 17 листопада 1999 року

Головна декларована мета Дня рідної мови – сприяння мовній різноманітності світу й стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн. Крім того, ЮНЕСКО виступило за зближення культур і їх активну взаємодію, зокрема, в мовних питаннях, оскільки саме мови вважаються важливим інструментом розвитку духовної спадщини планети.

Свято можуть відзначати носії 6000 мов, які на сьогоднішній день зафіксовані в світі.

Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Однак багато мов сьогодні знаходяться на межі повного зникнення. У деяких мов не залишається живих носіїв, тому одним з методів порятунку лінгвістичного багатства планети експерти називають вивчення іноземних мов.

«Університетське Слово»
(за матеріалами сайту:
http://beyond.ua/mizhnarodniy-den-ridnoyi-movi. 

…А їх, цих грантів – десятки, сотні! Треба тільки хоча б на якусь годинку залишити в спокої друзів у «Однокласниках», «ВКонтакті» чи ще десь там, а просто хоча б «перегорнути» (для початку) списочок, котрий пропонує оце посилання: http://legalspace.org/ua/biblioteka/korisni-poradi/item/6098-20-saitiv-dlia-poshuku-mizhnarodnykh-prohram-volonterstv-hrantiv-konkursiv-ta-roboty

Переконайтеся, що не такими вже й екстра-талантами треба володіти, щоби «зачепитися» за хоча б один із цих (чи інших) грантів. Невелике Ваше зусилля – й зовсім інший світ відкриється перед Вами. Дерзайте!!!
 

«Університетське Слово»
P.S. Прохання до тих, хто «зачепиться» за якийсь грант,
дайте знати – нам цікаво!