Нові eкспонати

Час не стоїть на місці. Усе розвивається, змінюється, оновлюється… Не залишається без змін й експозиція навчальної археологічної лабораторії нашого університету. Сьогодні вона поповнилась новими експонатами крейдового періоду, які датуються 145-66 млн. р. до н. е. А саме: два скам’янілих морських їжаки (Echinoidea Leske), турріліт (Turrilites), камінь з відтисками панцирів молюсків і ніжок хітонів (chiton elegans) та фрагмент скам’янілого дерева.

Морські їжаки – колючі істоти круглої форми, скам'янілості яких зазвичай можна знайти біля узбережжя. Вони відносяться до групи тварин під назвою «голкошкірі». Ці істоти мешкають на нашій планеті сотні мільйонів років, а їхні далекі предки залишили після себе масу скам'янілостей. Хоча у стародавніх морських їжаків багато спільного з сучасними видами, їх скам'янілості довгий час приймали зовсім за інших істот.

В Англії вважалося, що це були надприродні корони, буханки священного хліба або магічні зміїні яйця. У Данії вважали, що це "грозові" камені: вважалося, що вони починають виділяти вологу перед штормами, що допомагало людям пророкувати негоду. П'ять ліній, знайдені на скам'янілостях багатьох морських їжаків , вважалися хорошим знаком, в Індії їх зберігали, як талісман до удачі. Магічні сили, пов'язані з морськими їжаками, відбивали те, як кожна культура їх інтерпретувала. Вважалося, що вони здатні вилікувати укус змії, допомагали готувати хліб, захищали від шторму і приносили удачу.

Черевоногі молюски або – найбільш численний клас типу молюсків, до нього відносяться майже 100 тисяч видів – вимерлих і сучасних. Тіло поділяється на тулуб, голову й ногу. В основному це бентосні організми, морські та прісноводні, хоча є і наземні форми. Раковини черевоногих молюсків, як правило, спірально закручені, іноді з шипами, горбиками і різними виступами. Але спіраль більшості їхніх раковин закручується не в площині, як у амонітів і наутилусів, а з підйомом, приклад того – наземні равлики.

Боконервові молюски (Amphineura) – підтип безхребетних тварин типу молюсків. Раковина у частині складається з 8 лежачих на спині рухомо-зчленованих, налягаючих черепицеподібно одна на одну пластинок, в інших вона відсутня. Відносяться до класу панцирних. Це рослиноїдні морські форми, що живуть найчастіше в прибережній зоні; вони щільно присмоктуються ногою до каменів.

Арсеній Голик,

аспірант кафедри історії України,
старший лаборант навчальної
археологічної лабораторії БДПУ

Фото автора

Університетські хортингісти

Наприкінці січня Бердянська міська федерація Хортингу провела відкрите змагання — Кубок міста з прикладного Хортингу. Змагання пройшли на базі ЗОШ № 3 в розділі «триборство»: човниковий біг на 100 метрів, стрільба з пневматичного пістолета й метання бойового ножа.

1

У змаганнях взяли участь школярі, студенти, батьки, викладачі та підприємці, а також представники двох Бердянських куренів Запорозького війська низового разом з отаманами Віталієм Майбородою та Юрієм Черненком. Викликає повагу вік найстаршого учасника змагань – козака Олександра Мельникова, якому пішов 82 рік, але в нього досі влучне око і тверда рука.

2

Бердянський державний педагогічний університет представляли старший викладач кафедри інформатики та програмної інженерії, МСУ Алла Хатько (І місце в категорії “жінки 18+”) та студент соціально-гуманітарного факультету Олександр Кошик (ІІ місце в категорії “чоловіки 18+”). За сумарними результатами змагань представники БДПУ вибороли друге командне місце.

3

Кубок міста з великим відривом виграла Бердянська федерація Хортингу, на третьому місці – низове військо «Запорізька Січ».

«Університетське Слово»

На світлинах: представники команди БДПУ