«Я ВСЕ ЗРОБЛЮ, ЩОБИ ДЛЯ НАШИХ ДІТЕЙ М’ЯЧ, СПОРТМАЙДАНЧИК І ТУРНІК СТАЛИ БІЛЬШ ДОСТУПНИМИ НІЖ ЦИГАРКИ, АЛКОГОЛЬ І НАРКОТИКИ»
Актова зала головного корпусу БДПУ 10 жовтня 2012 року була заповнена студентами і викладачами як ніколи – вільного місця не було навіть у проході. Молодь прийшла подивитись, послухати, а може й доторкнутись до одних із найвідоміших особистостей сьогодення – лідера партії «Україна – вперед!» Наталії Королевської та прославленого українського футболіста Андрія Шевченка. Поки захоплений зал чекав зустрічі зі світовим футболістом, гостей привітав перший проректор БДПУ кандидат філософських наук Володимир Федорик і надав слово ректору Київського національного лінгвістичного університету доктору філол. наук, проф. Роману Ваську.
– Доброго дня, пані та панове, шановні студенти, колеги. Я займаюсь питаннями реформування і розвитку системи освіти. Оскільки ваш університет є педагогічним, тому я більш детально зупинюсь на питаннях дошкільної, шкільної, професійно-технічної та вищої освіти. У системі дошкільного навчання відбуваються незворотні зміни – скорочується кількість дитячих дошкільних установ. У малонаселених пунктах уже майже немає дошкільних закладів, а, навіть, у великих містах – Києві, Донецьку – черги, щоби влаштувати дитину в таку дитячу установу… Система професійно-технічної освіти не відповідає ринку праці – молоді люди закінчують професійно-технічні училища, технікуми та коледжі і не можуть працевлаштуватися. Не можуть знайти роботу по декількох причинах: роботодавці без особливого бажання беруть працювати молодь, адже, якщо працевлаштовувати молодого спеціаліста, то необхідно виконувати соціальний пакет, надавати житло… Система вищої освіти дійшла до того, що в нашій державі близько 900 вищих навчальних закладів, а відсоток абітурієнтів складає 81% порівняно із кількістю вступників Радянського Союзу лише 21%. Те, що всі прагнуть отримати вищу освіту – похвально, але погано, що одержуючи диплом, молодь не отримує якісної освіти, знань і навичок і йде на біржу праці. І добре, якщо знаходить роботу, але багато хто не може працевлаштуватися, тому перекваліфіковуються, або виїжджають за кордон і вже там влаштовуються викладачами російської або української мови.
Тим часом, студенти з нетерпінням поглядали на двері актового залу, адже в них незабаром повинен був з’явитися Андрій Шевченко разом із Наталією Королевською. І ось звершилося – про прихід гостей ми дізналися від захоплених криків юрби студентів, що зустрічала футболіста перед входом у головний корпус БДПУ.
– Доброго дня, шановні студенти, викладачі. Скажіть, будь ласка, до чого у вас більше інтересу: до політики чи до спорту (авт. звідусіль прогриміло «спорту», але й були зацікавлені політикою )? Я довгий час грав за збірну України. За 17 років я зробив все, щоб нашу країну знали та поважали у всьому світі. Я довго мешкав у Європі і я знаю як живуть люди, я знаю, що до цього робиться, що таке свобода слова і, що держава робить для того, щоби люди краще жили. Ні для кого не буде секретом, що нашій державі потрібні зміни в економіці, політиці та в спорті. Я все зроблю, щоби для наших дітей м’яч, спортмайданчик і турнік стали більш доступними ніж цигарки, алкоголь і наркотики…
Майже кожна сказана Андрієм Шевченком фраза здіймала шквал аплодисментів, і, мабуть, не тільки через те, що рідний виш готує майбутніх вчителів та викладачів фізичного виховання, чемпіонів у спортивній сфері, а ще й тому, що перед викладачами і студентами стояв не просто політик, а видатний спортсмен України, який тричі ставав кращим бомбардиром Ліги чемпіонів і другим в історії Мілану, один з найвизначніших футболістів ХХ століття за версією журналу «World Soccer», людина, яка досягла кар’єрних висот у житті й може поділитися досвідом. Необхідно також привітати Андрія Шевченка з народженням сина 1 жовтня 2012 року, який є вже третьою дитиною в сім’ї (нагадаємо, що у Андрія Шевченка і його дружини Крістен Пазік уже є два сина – Джордан і Крістіан). Вітаємо з цією світлою подією!
Настав час, коли можна було поспілкуватися із гостями у режимі «питання-відповідь». Викладачі БДПУ разом із студентами не соромилися ставити запитання. Проректор з наукової роботи, доктор пед. наук, проф. Ігор Богданов поцікавився долею законопроекту «Про вищу освіту», адже БДПУ використовує у своїй роботі Закон України «Про вищу освіту» від 2002 р. Наталія Королевська подякувала за запитання і зазначила:
– Сьогодні, у першу чергу, ми розроблюємо законопроект про престижність професії вчителя, викладача, тому що для нас важливо дати той статус, який би дозволив працівнику освіти почувати себе впевненим у завтрашньому дні. У мене мама, бабуся – всі у сім’ї – вчителі. І я добре пам’ятаю, коли в середині чи в кінці 90-х років, підвищили заробітну плату вчителям і відразу піднялась престижність професії. Молодь пішла працювати в школи, оновили викладацький склад. Що ми маємо зараз? Не може людина почувати себе впевнено, маючи заробітну плату 1000-2500 грн. Коли вчителю в звичайній школі складно працювати у класі, де заведеться декілька «мажорів», які будуть вимотувати нерви і не давати спокійно працювати. Сьогодні створилось розшарування між дітьми із багатих і простих сімей. Нажаль сьогодні немає матеріально-технічних можливостей, починаючи від зарплати викладача, закінчуючи оснащенням вишу, дати той рівень знань, який би зробив дитину конкуренто спроможною в ХХІ столітті… Роман Володимирович організував робочу групу, яка ретельно вивчає і опрацьовує Закон України «Про вищу освіту» і, якщо є у Вас бажання приєднатися, ми будемо дуже вдячні, адже я впевнена, що тільки самоорганізація викладачів та професійного співтовариства повинна робити реформи. Будь-яка нав’язана «зверху» пропозиція буде сприйнята вороже і не дасть того результату, який би можна було досягти, проводячи зміни за власним бажанням самих викладачів.
Ми також не залишилися осторонь і поцікавилися у Андрія Шевченка: яка перемога у політичній кар’єрі могла б зрівнятися з престижною, визнаною в світі нагородою «Золотий м’яч», отриманою футболістом у 2004 році?
– Футбол – це колективна гра, а «Золотий м’яч» був моєю мрією. Зараз у мене також є мрія. Ви знаєте, яка ситуація у нас в Україні, особливо зі спортом. Сьогодні 70% дітей не може виконати прості фізичні нормативи. Сьогодні в нашій країні займається спортом тільки 10% молоді. Якщо цей показник збільшиться хоча б до 50% – тоді це буде для мене другим «Золотим м’ячем».
Старший викладач кафедри економічної кібернетики та фінансів Ніна Чепуренко поцікавилася тим, де реально можна було б взяти кошти для збільшення стипендій студентам та зарплат викладачам і до якої політичної сили може приєднатися партія Наталії Королевської. Політик зазначила, що вони є «новою політичною силою – всього 7 місяців, і об’єднуючи команду, було важливо, щоби в команді не було жодної людини, яка б працювала у виконавчій владі».
Запитання для Наталії Королевської на гендерну тематику прозвучало від доцента кафедри економічної кібернетики та фінансів Тетяни Кардашової:
– Ви – одна красива серед таких гарних чоловіків. Ви вже казали, що в нас в Україні геноцид проти жінок. Скажіть, скільки в Вашому оточенні жінок-політиків, коли жінки в нашій країні будуть мати такі ж права, як і чоловіки?
– Жінки будуть мати такі ж права, як і чоловіки, коли візьмуть це право у свої руки. Чекати, поки чоловіки дадуть нам таке право, не варто. Політика – це командна гра. Я прийшла 5 років тому в український парламент і зрозуміла, що «пробити» стіну, яка існує, практично неможливо…Жінка-політик повинна бути в два рази розумнішою, в три рази більше працювати і в чотири рази бути більш напористою, щоби змусити слухати себе, поважати, розуміти і рахуватися із своєю точкою зору.
Студент 1 курсу факультету фізичного виховання Сергій Хатько задав досить пряме запитання футболістові і політику Андрію Шевченку:
– Що конкретно Ви зробите для того, щоб спорт і фізичне виховання розвивалося в Україні, зокрема у м. Бердянську?
– По перше, система, що існує в нас самоусунулася від фінансування спорту і фізичної культури. Сьогодні забезпечення спортивної сфери з держбюджету становить 5% і 1,5% з місцевого бюджету. Для початку, ми повинні збільшити цю цифру, тому що нам необхідно будувати нові об’єкти і в Бердянську в тому числі, через те, що неможливо грати в футбол на спортмайданчиках, адже на шкільних площадках лежить асфальт, на якому діти вимушені грати в футбол чи баскетбол. Такі умови були 50 років тому. Зараз їх потрібно змінювати. Якщо держава зараз не може це зробити, вона повинна дати можливість меценатам фінансувати такі об’єкти. Наприклад, міжнародний досвід Німеччини, у якій 80% таких об’єктів зосереджено в приватних компаніях показує, що в Україні це дозволило б створити 240-250 тис. робочих місць.
Доктор істор. наук, проф. Ігор Лиман поцікавився щодо обраного вектору зовнішньополітичних стосунків партії «Україна – вперед!», адже «одні обирають євроінтеграцію, інші кажуть про союз з Москвою, а треті – про багатовекторність». На це запитання відповіла Наталія Королевська так:
– Скільки я спостерігаю за нашими політиками, знаєте, як вони визначають вектор, куди країні йти? Де живуть їхні діти – туди вони і збираються йти…Адже ніхто з них не показав нам стратегію розвитку держави, перспективи інтеграції. Перше і єдине запитання, на яке ми повинні дати відповідь – що нам за це буде? Яка нам від цього користь?..Я за те, щоби в нашій країні були європейські цінності свободи, солідарності, справедливості, щоби в нас були справедливі суди, свобода слова, презумпція невинності, щоби кожний із нас почував себе захищеним і був певний, що, де би ти не знаходився, у якій точці світу, твоя країна тебе захистить, спасе і не дасть образити…
…Теплими оплесками завершилась зустріч команди Наталії Королевської, зокрема Андрія Шевченка, із студентами, викладачами та гостями університету. Хтось прийшов, аби послухати про нову політичну силу України, хтось насолодитися можливістю поспілкуватися з футболістом світового зразка, та ніхто не залишився байдужим і вдячно аплодував гостям міста. А після завершення дійства, не дивлячись на щільний графік публічних осіб, газеті «Університетське слово» вдалося отримати автограф від Андрія Шевченка спеціально для читачів видання!
Ксенія Задворна,
кореспондент «Університетського Слова»
На світлинах: незабутні моменти зустрічі з вчорашніми університетськими гостями
Світлини Ксенії Задворної та Олександра Степаненка
У Кам’янець-Подільському національному університеті на початку жовтня відбулася ІV Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми історичної та теоретичної поетики», у якій взяли участь понад 100 науковців із України, Росії та Японії. 5 жовтня проходили пленарні засідання, під час яких виголосили доповіді відомі українські та російські вчені: доктор філологічних наук, професор Бедзір Н. П. «Творческая деятельность русской литературной эмиграции в Подкарпатской Руси в 20-30-е гг. ХХ в.», Абрамович С. Д. «Чеховская поэтика как преображение реальности (Рассказ «На подводе»)», Кеби О. В. «Художественный мир Андрея Платонов: пространство и текст», Волковинський О. В. «Алітераційні епітети в ранній ліриці В. Кобилянського», Кудрявцева М. Г. «Застережливі візії класиків: до проблеми містичного реалізму Ч. Айтматова в романах «І понад вік триває день» і «Плаха». Після пленарних засідань на учасників конференції чекала екскурсія до Кафедрального костьолу святих Петра і Павла та концерт органної музики.
