Категорія: Усі новини

Коли зринають з вуст заступника декана факультету економіки та управління з виховної роботи БДПУ, голови Бердянського Грецького товариства «Еллада» Ірини Давидівни Нагай словосполучення «Греція завжди в моєму серці», то в нікого не виникає сумніву. Бо бачиш її очі, наповнені радістю, перемішаною з неприхованими нотками якогось внутрішнього смутку, чуєш в кожному словечку таку душевну піднесеність, що мимоволі заздриш її глибокому патріотизму. Нещодавно пані Ірина повернулася зі своєї чергової поїздки до такої дорогої її серцю Греції і на прохання «Університетського Слова» ділиться враженнями.

– Моя подорож до Криту була довгоочікуваною та по-справжньому цікавою. Це – не перший мій візит до історичної батьківщини. Але кожного разу завмирає серце. Я люблю Грецію і відчуваю себе частиною великого грецького народу. Звичайно, і цього разу із задоволенням відвідала історичні пам’ятки Криту: Кноський палас, печеру Зевса, плоскогір’я Ласіті, величні собори Св.Міни та Св.Тіта в Іракліоні, надзвичайної краси вулканічний острів Санторіні (острів Святої Ірини).

Але найбільшу радість мені принесло блукання вузенькими вуличками старої частини міст Ханьїя, Ретимні та Агіос Ніколас, відвідування маленьких лавочок, куштування оливок, горішків та сиру на місцевих риночках, спілкування зі старожилами маленьких селищ, що мешкають високо в горах, і які так схожі на моїх бабусю та дідуся. Моєї скромної грецької мови було достатньо. Щирі, доброзичливі, гостинні критяни із задоволенням спілкувалися з нами, дивувалися і раділи, дізнавшись про своїх співвітчизників з далекої України.

Справжнім відкриттям цього разу для мене була Греція християнська. Такої кількості храмів, монастирів, маленьких церквиць та такого щирого, справжнього ставлення до віри я більше ніде не зустрічала. Ми побували в багатьох монастирях Крита. У кожного своя цікава, іноді трагічна історія. Я щаслива, що знайшла та відвідала маленький монастир Святої Ірини високо в горах, далеко від туристичних маршрутів. Не знайшла українського слова, але російське «умиротворение» цілком підходить, щоб описати наші почуття («УС»: «Є й в українській мові таке слово – «умиротворення»)…

Важко сказати, багато чи мало ми встигли побачити на Криті. Але я точно знаю, що я обов’язково повернусь до Греції ще не один раз.

хоча сама до кінця не можу повірити:). Щиро дякую всім, хто підтримував і допомагав!»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ № 892

Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань від 4 липня 2013 року

1. Затвердити: рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукового ступеня доктора наук з галузей науки та за науковими спеціальностями і видати дипломи доктора наук здобувачам наукового ступеня відповідно до списку:

…Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України

Філоненко Софія Олегівна, 10.01.06 «Теорія літератури», 10.01.01 «Українська література».

…Не встигла Софія Олегівна вмістити учора на своїй сторінці в «фейсбуці» оцей прояв першої радості, як одразу ж посипалися вітання із хорошими, теплими коментарями – лише за якихось шість годин їх назбиралося два десятки. А в творців «Університетського Слова» навіть Муза серед ночі проснулася:

Сказати хочеться так «много»:

Про те, що вчений Ви – від Бога,

Про Вашу людяність, красу,

Про світло-ніжну полосу,

Що виполіскується з серця…

…Здоров’я Вам, відваги, терпцю

У подоланні тих вершин,

Що світлий ум не завершив…

Словосполучення «стояти на лопаті» не один раз звучало сьогодні, 19-го липня, в конференц-залі університету, куди покликала керівництво університету та соціально-гуманітарного факультету, журналістів завідувач навчальною археологічною лабораторією, кандидат історичних наук, доцент Валентина Папанова разом із своїми п’ятнадцятьма «бойовими помічниками», що повернулися кілька днів тому з сонячної Болгарії. Але спочатку пропонуємо вашій увазі витяг із недавнього повідомлення Укрінформу: «У Болгарії при розкопках на мисі Святого Атанаса (Варненська область) археологи виявили золоті монети середини шостого століття. Про це повідомив керівник археологічної експедиції Валерій Йотов. "Сім монет ми випадково знайшли в керамічній посудині з кришкою. Одну з них викарбовано за часів правління візантійського імператора Юстиніана I Великого (527-565 рр.), а інші – його попередника на троні і рідного дядька Юстина Першого (518-527 рр.). У Візантії ці монети називалися солідами", – розповів керівник археологічної експедиції Валерій Йотов. За словами Валерія Йотова, золоті монети зберігатимуться в музеї міста Бяла (Варненська область), а експедиція продовжить розкопки на мисі Святого Атанаса до кінця жовтня. Мер міста Бяла Атанас Трендафилов повідомив журналістам, що цього року почнеться реставрація і консервація археологічного об'єкту з тим, щоб сюди не проникли мисливці за скарбами. За його словами, восени у м. Бяла почнеться будівництво нового музею, що є складовою частиною проекту за Програмою розвитку сільських районів, який виграла громада. На будівництво музею муніципалітет витратить близько 2 млн левів (1 млн євро), які виділяється з фондів Європейського союзу».

Саме там працювали університетські археологи, та працювали так, що керівник болгарського проекту Валерій Йотов зазначив, що наші хлопці та дівчата за три дні виконували такий обсяг робіт, з яким місцеві (оплачувані) за тиждень справляються. А мер міста Бяла Атанас Трендафилов, приймаючи в себе нашу працьовиту делегацію, вручив цінні Грамоту, подарунки, премії і запросив до подальшої співпраці. Багато розповідала Валентина Анатоліївна та студенти про гостинність болгар, чудово створені умови для роботи та відпочинку, про знахідки під час розкопок… Ректор університету, професор Вікторія Зарва зазначила, що це вперше наші університетські археологи брали участь у міжнародній археологічній експедиції і приємно, що з гідністю витримали цю «першопрохідність». Декан соціально-гуманітарного факультету, професор Ірина Алєксєєнко подякувала Валентині Папановій за організацію та цієї експедиції, а керівник університетського благодійного Фонду «ДоброДій» від імені американського Фонду ім. Катерини Ковшевич Степан Герилів вручив керівнику лабораторії та її вихованцям комплекти спеціального одягу для роботи в польових умовах.

22-го липня група університетських археологів знову відправляється в свою Ольвію, щоби «стати на лопату», свою вже, не болгарську, в пошуках нових експонатів такого цікавого нашого минулого. А «стати на лопату» – це ніби так просто: бери лопату в руки та й рий землицю рідну – скільки заманеться. А насправді – це ціла наука, це свого роду мистецтво, що потребує і сил, і знань, і відданості цікавій справі, до якої долучаються все більше та більше студентів БДПУ.

Степан Герилів,

журналіст

На світлинах спеціального кореспондента «УС» в Болгарії Дмитра Гуленка та автора: університетські археологи під час болгарської міжнародної експедиції та в конференц-залі БДПУ

Щодо Міжнародного проекту «Щастя, багатство, бідність і задоволеність життям в матеріальному і духовному вимірах: погляд студентів «пострадянського» простору (за матеріалами студентськихесе)»

Впродовж 2012-2013 навчального року було реалізовано Міжнародний проект «Щастя, багатство, бідність і задоволеність життям в матеріальному і духовному вимірах: погляд студентів «пострадянського» простору (за матеріалами студентських есе)» (координатор – І. Кодіна), що здійснено в рамках більш широкого проекту HESP ReSET «Wealth, Poverty and Life Satisfaction in Transition Societies» (директор – С. Якубовський), який реалізує Інститут Відкритого Суспільства та Центрально-Європейський Університет (Будапешт).

Цей проект став можливим завдяки зусиллям десятка дослідників і їх 275 студентів з Киргизстану, Росії та України. Мета проекту – дослідити уявлення студентської спільноти країн пострадянського простору про щастя, задоволеність життям, багатство і бідність. Студенти різних курсів, спеціальностей і форм навчання мали можливість викласти свої думки з 4 блоків тем, що зачіпали пояснювальні і описові аспекти. У результаті обробки отриманих есе дослідники мали безцінну можливість не тільки обґрунтувати метод есе як науковий метод збору якісних даних, виявити його переваги та недоліки, а й розкрити глибинний контекст досліджуваної проблематики. В обробці есе використовувалася програма NVivo 10.

Проект реалізовано у «міському просторі» Бішкека (Киргизстан), Іваново (Росія), Києва, Львова, Харкова та Бердянська (Україна). Від Бердянська в проекті брали участь професори Вікторія Константінова та Ігор Лиман, студенти соціально-гуманітарного факультету БДПУ.

З матеріалами проекту можна ознайомитись на сайті Науково-дослідного інституту історичної урбаністики: http://ri-urbanhistory.org.ua/projects/112-mizhnarodnij-proekt-shchastya-bagatstvo-bidnist-i-zadovolenist-zhittya .

«Університетське Слово»

На світлині: учасники проекту

НА МІРІАДИ НИНІШНІХ РЕДАКЦІЙНИХ СВІТЛИНОК ТА ПОРИНЬТЕ В АТМОСФЕРУ ЦЬОГОРІЧНОГО АБІТУРІЄНТСЬКОГО НЕСПОКОЮ

…Приємного, звичайно, неспокою, бо за кілька днів ще дехто із них пробуватиме сили в творчих конкурсах, а більшість відшуковуватиме своє прізвище в списках студентів БДПУ… А поки що потік абітурієнтів стає все більш вируючим, робота приймальної комісії більш напруженою, батьківські хвилювання – набагато гострішими… Ми ж, теперішні викладачі, працівники та студенти БДПУ з надією та з нетерпінням очікуємо свіжого, молодого поповнення такої згуртованої, працьовитої, прославленої хорошими справами університетської родини…

«Університетське Слово»

У п’ятницю, 12 червня, в конференц-залі головного корпусу БДПУ відбулося урочисте закриття Першої літньої наукової школи «Порівняльні студії в літературознавстві: імагологічний аспект». Школа вперше проводилася бердянськими філологами і працювала впродовж двох тижнів. За цей час її слухачі: магістранти, аспіранти й кандидати наук із Києва, Харкова, Луганська, Маріуполя, Житомира і польської Познані – встигли опанувати значний науковий матеріал, пов’язаний із проблемами репрезентації Свого і Чужого в художній літературі, етнонаціональними стереотипами і проблемами міжкультурної взаємодії. Під час лекцій і семінарів, воркшопів та індивідуальних консультацій із професорами під імагологічним кутом зору переглядалася література класична і сучасна, українська і зарубіжна, елітарна і масова. У більш глобальному сенсі провідна наукова ідея школи – це заклик до взаємного розуміння, злагоди, творчого діалогу між різними націями, культурами і літературами, це спроба подолати конфронтації, які, на жаль, досі існують у сучасному мультикультурному світі.

Проект Літньої наукової школи здійснився і є успішним – до такого загального висновку дійшли і слухачі, і лектори під час підсумкової конференції. Заняття спонукали молодих учених до творчого пошуку і скерували їх у світі новітніх літературознавчих методик і практик. Викладачі: професори Юрій Ковалів, Євгенія Волощук, Володимир Єршов, Ольга Харлан, доценти Ольга Новик, Борис Бігун, Софія Філоненко – одноголосно відзначили високий рівень підготовки слухачів школи, їх відкритість до наукового діалогу, активність і креативність. Насамкінець молоді літературознавці презентували власні проекти, виконані в рамках навчання в літній школі, які охопили цілий спектр сучасних підходів до мистецтва слова – від постколоніального, гендерного до герменевтичного і порівняльно-типологічного.

Учасники школи висловили щиру вдячність організаторам і особливо ректору БДПУ професору Вікторії Зарві та директору ІФСК професору Ользі Харлан – за гостинність, чудові умови для навчання й відпочинку, насичену наукову і культурну програму. Проведена школа стала ще одною ланкою, яка зв’язує два українські заклади – Бердянський педагогічний університет та Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України. Сподіваємося, що це плідне співробітництво буде продовжене і в наступні роки. Адже, підсумовуючи результати, філологи накреслили шляхи для подальшого пошуку в царині літературознавчої компаративістики, запланували тему наступної школи, яка буде проходити влітку 2014 року.

Софія Філоненко,

доктор філологічних наук, директор Науково–дослідного інституту слов’янознавства та компаративістики БДПУ

На світлинах Степана Гериліва: деякі миттєвості останнього дня університетської літньої школи

Наприкінці червня на базі Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) щорічно проходить Всеукраїнський науково-методичний семінар «Літня школа аспірантів», який передбачає організацію лекцій, проведення загальних та індивідуальних консультацій, розгляд організаційних питань для запобігання помилок при написанні та захисті дисертаційних робіт з метою підвищення дослідницької компетентності аспірантів.

Організаторами даного заходу поряд з Кримським гуманітарним університетом є Національна академія педагогічних наук України та Міністерство освіти і науки, молоді та спорту АР Крим.

25 червня 2013 відбулося відкриття VI Літньої школи. На пленарному засіданні учасників семінару привітав доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України, заслужений працівник освіти України та АР Крим, ректор Кримського гуманітарного університету О. В. Глузман і побажав приємного і корисного проведення часу. Слова привітання лунали також від кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника, начальника Відділу координації наукових досліджень НАПН України В. Т. Бабич. Після урочистого привітання учасникам заходу були представлені презентації змісту роботи секцій за такими напрямками, як педагогіка, психологія, філологія, філософія, історія, економіка.

У перший день аспіранти мали змогу прослухати цікаві доповіді досвідчених вчених у галузі педагогіки та психології. Ректор КГУ, доктор педагогічних наук, професор О. В. Глузман представив експертну оцінку психолого-педагогічних досліджень. Про особливості написання дисертацій розповіла професор кафедри педагогіки і психології Університету сучасних знань В. А. Семиченко.

У наступні дні здійснювалася робота секцій, керівниками яких були голови та вчені секретарі спеціалізованих рад по захисту дисертацій, відомі вчені України, доктори наук і професори.

Кожна з секцій містила ряд занять, спрямованих на підготовку аспірантів до захисту дисертацій. Тут обговорювалися різні питання, що стосуються тем і змісту дисертацій, їх оформлення, написання виступу та авторефератів згідно з вимогами спеціалізованих рад і т. д. Також у кожній секції була проведена ділова гра «Передзахист дисертації», за допомоги якої учасники мали змогу пройти «пробний» передзахист і розглянути позитивні та негативні моменти, пов'язані з цією процедурою.

Окрім того, в рамках науково-методичного семінару були проведені практичні заняття з аспірантами та здобувачами за наступними темами: «Математична статистика в психолого-педагогічних дослідженнях», «Проведення експерименту» та ін.

Особливо цінним для аспірантів стали індивідуальні консультації з питань координації тем дисертацій з представниками Відділу координації наукових досліджень НАПН України – кандидатом педагогічних наук, старшим науковим співробітником, начальником даного відділу В. Т. Бабич і кандидатом педагогічних наук, старшим науковим співробітником Л. В. Тименко.

Учасники заходу відзначили, що Всеукраїнський науково-практичний семінар «Літня школа аспірантів» – це єдиний в Україні семінар, в ході якого можна отримати цілісну інформацію для написання дослідницьких робіт.

В багаточисельній когорті молодих науковців була представник і нашого Бердянського державного педагогічного університету – аспірант Марія Дольме (науковий керівник – д. п. н. , професор І. Т. Богданов).

Загалом у роботі літньої школи взяли участь близько 170 вчених, аспірантів і здобувачів – представників більш ніж 40 вищих навчальних закладів, таких як Кримський гуманітарний університет, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, ДВНЗ «Запорізький національний університет», Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова та інших вузів України і Білорусії.

Треба зазначити, що в ході проведення школи учасники мали змогу не тільки займатися, але й відпочивати: в рамках заходу були організовані екскурсіі до Лівадійського та Воронцовського палаців, до замку «Ластівчине гніздо», а також походи на гору Ай-Петрі, до водопаду Учан-Су, прогулянки містом.

Ось вже шостий раз поспіль Кримський гуманітарний університет з успіхом проводив Літню школу аспірантів. Сподіваємося, що ця традиція буде продовжуватися ще багато років.

Літня школа дає унікальну можливість отримати консультацію від відомих вчених для написання дисертації, причому індивідуально, за своєю темою. Живий діалог з авторами наукової літератури, яка використовується при написанні дисертацій, дозволяє не тільки обговорити позиції провідних вчених, але продемонструвати свої наукові досягнення.

Марія Дольме,

аспірант БДПУ, учасниця ялтинської літньої школи

(за матеріалами прес-центру РВНЗ «КГУ» (м. Ялта)

На світлинах: цікаві моменти роботи ялтинської Літньої школи аспірантів

“Хуртовинцям” та прихильникам Народного фольклорного ансамблю „Хуртовина” Бердянського державного педагогічного університету

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

2013 рік є пам’ятним для всіх, хто є справжніми шанувальниками творчості фольклорного ансамблю “Хуртовина” упродовж 25 років та особливо наприкінці II-го тисячоліття.

17 серпня 2013 року відбудуться заходи з відзначення 25-річчя фольклорного ансамблю „Хуртовина”. Запрошуємо усіх бажаючих.

13.00 Збір „хуртовинців” головний корпус БДПУ. Пам’ятне фото.

15.00 Панахида за „хуртовинцями” (Церква Бердянських новомучеників. Парк Шмідта).

16.00 Презентація матеріалів історичного нарису “Хуртовинці на межі тисячоліть” та „Вечір спогадів” (ресторан «Файна Украина»).

Пропонується дрескод “вишиванки”.

З приводу збирання матеріалів для написання історичного нарису “Хуртовинці на межі тисячоліть”, просимо „хуртовинців” усіх років подати інформацію-спогад.

Матеріали та фото надсилати до 1 серпня 2013 року на електронну адресу: buzovaolena@mail.ru або roman_dzvinka@ukr.net

Орг. внесок 150 грн. надсилайте до 10 серпня на адресу: 33000, м.Бердянськ Запорізької обл., пр-кт Праці 35/50 кв.1, Олені Бузовій.

Дякуємо за співпрацю!

Контактні телефони оргкомітету:

…І ще раз переконаєтеся, що цьогорічна вступна кампанія в БДПУ стає все більш масштабнішою, скликає до приймальної комісії все більшу кількість завтрашніх студентів. У розмовах із молодими людьми та їхніми «супроводжуючими особами» звучать схвильовані нотки та захоплюючі плани щодо майбутнього студентського життя. Одна із мам завтрашнього студента-журналіста, проводячи сина Олександра коридорами головного корпусу університету, захоплено говорила: «Уявляєш, що через якихось два-три тижні це стане для тебе другою домівкою? Цілих п`ять років ти тут буватимеш частіше, ніж удома»… Продовжуючи захопленість пані Віри, так і напрошується сказати: «Велика університетська студентська родина завжди готова прийняти, як до рідної хати, кожного, хто налаштований піднятися на першу сходинку до своєї обраної професії»…

«УС»

Світлини редакції 

«ПОРІВНЯЛЬНІ СТУДІЇ В ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ: ІМАГОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ» ВІДЧИНИЛА СВОЇ ДВЕРІ В БДПУ

З 30 червня по 14 липня 2013 року Школу проводить Інститут філології та соціальних комунікацій БДПУ (директор – професор Ольга Дмитрівна Харлан) спільно з Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка, Науково-дослідним інститутом слов’янознавства та компаративістики БДПУ під егідою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Національної академії наук України.

Імагологія – це перспективна й актуальна галузь порівняльного літературознавства, яка стрімко розвивається в Україні. Вона займається дослідженням образів Свого і Чужого в письменстві, зокрема етнічними й культурними стереотипами у творах українських та зарубіжних літераторів.

Бердянські філологи мають чималий досвід досліджень у цій галузі. Проблеми імагології розглядалися на міжнародних та всеукраїнських конференціях, висвітлювалися в багатьох наукових виданнях – збірниках праць, монографіях, підручниках і посібниках. Результати студій із літературної компаративістики впроваджуються в навчальний процес під час читання багатьох фахових дисциплін в Інституті філології та соціальних комунікацій БДПУ, а також враховуються в науково-дослідній роботі зі студентами, аспірантами.

Лекції, семінари, творчі майстерні (воркшопи) у рамках Літньої школи будуть присвячені таким проблемам: методологія і провідні концепції сучасної імагології; національна ідентичність і стереотипи; слов’янська ментальність у літературі; мультикультуралізм у літературному вимірі; імагологія і проблеми перекладу.

За задумом, літня школа сприятиме ознайомленню молодих учених із сучасними літературознавчими методологіями, активізації їхніх досліджень у царині компаративістики.

До участі в школі зголосилися аспіранти й кандидати наук із Києва, Миколаєва, Мелітополя, Луганська, Харкова, Житомира, а також із міста Познань (Польща).

Лекторами школи запрошені провідні українські вчені, фахівці із порівняльного літературознавства, зарубіжної, української літератури та теорії літератури: доктори філологічних наук Євгенія Волощук, Юрій Ковалів, Борис Бігун, Володимир Єршов.

Заняття в літній школі проводять також бердянські науковці: доктори філологічних наук Ольга Харлан, Ольга Новик, кандидат філологічних наук Софія Філоненко.

Урочисте відкриття літньої школи відбулося в понеділок, 1 липня в конференц-залі першого корпусу БДПУ.

Учасникам школи запропонована, крім навчальної та наукової, цікава культурна та оздоровчо-рекреативна програма.

«УС»

Фото Романа Костромицького

НА ПЕРШІ СВІТЛИНИ НАШОГО ФОТОКОРЕСПОНДЕНТА ОЛЕКСАНДРА СТЕПАНЕНКА, ЗРОБЛЕНИХ СЬОГОДНІ В СКВЕРИКУ, ЩО ОТОЧУЄ ОДНЕ ІЗ ПРИМІЩЕНЬ БДПУ, В ЯКОМУ РОЗПОЧАЛА РОБОТУ ПРИЙМАЛЬНА КОМІСІЯ ЦЬОГОРІЧНОЇ ВСТУПНОЇ КАМПАНІЇ

…Незважаючи на зливу, грім та блискавки, до приймальної комісії БДПУ почали злітатися «перші ластівки» – майбутні студенти. Хвилюються всі, починаючи з членів приймальної комісії та закінчуючи гордовитими (за якоїсь півгодини) нашими абітурієнтами. А поміж цими хвилюваннями не знаходять собі місця від переживань тати-мами-дідусі-бабусі, рідні, близькі, знайомі, що привели-привезли до нас завтрашніх наших першокурсників… Ось кілька саме їхніх вражень:

– мама Світлани: «Не могли вже дочекатися нинішнього дня, так мріялося, що моя донечка стане студенткою саме Бердянського державного педагогічного університету!»;

– тато Василя: «Захотів син «комп`ютерним генієм» стати – от і здаємо документи на факультет комп'ютерних та енергозберігаючих технологій; дізналися, що тут готують добрих фахівців»;

– дядько Миколи: «Ми донедавна не знали, що БДПУ готує майбутніх журналістів, а дізнавшись, що ще й газета своя є, радіостудія на кафедрі соціальних комунікацій, зраділи і першими ось привезли документи…»…

…Єдине, що напрошується в таких моментах, то: «Ласкаво просимо до нашої великої, мудрої університетської родини!!!».

«УС»

На світлині Дмитра Майструка: члени цьогорічної приймальної комісії БДПУ перед стартом великої роботи на чоголі з головою Тетяною Яценко (посередині сидячого ряду)

Але в них інша причина

На важливий в житті вчинок:

Стати сперш абітурієнтом,

А невдовзі вже й студентом

НАШОГО СЛАВЕТНОГО БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ!

ВІТАЄМО ВАС, ВАШИХ БАТЬКІВ ТА РІДНИХ, З ЯКИМИ ВИ ПРИНЕСЕТЕ ДОКУМЕНТИ ДО НАШОЇ ПРИЙМАЛЬНОЇ КОМІСІЇ, І ДО ЗУСТРІЧІ ТУТ 1-ГО ВЕРЕСНЯ…

Ваше «Університетське Слово»