Протягом двох тижнів студенти 11-12 груп Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв БДПУ проходили польову практику, яка проводилася з метою закріплення знань і навичок, отриманих в процесі вивчення курсу «Основи природознавства» та забезпечення студентів теоретичними та практичними знаннями за напрямом підготовки «Початкова освіта» та «Практична психологія».
Практиканти сумлінно вивчали флору, фауну рідного краю, збирали гербарії, знайомилися із географічними особливостями району і його екологічним станом, відвідували бердянський краєзнавчий музей та бердянську станцію юних натуралістів.
Студенти проходили польову практику на теренах рідного Приазовського краю, який славиться мальовничими краєвидами. І дійсно, красу природи не потрібно шукати за кордоном, вона поряд, всього в кількох сотнях метрів на околицях Бердянська. Саме таку неповторну мальовничу красу побачили й відчули студенти, побувавши у «Семи дивах північного Приазов’я». Ці дива ми неодноразово бачимо, але мало хто задумується над цим, приймаючи це як належне.
Перше диво є рукотворним, це – «Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва імені П. П. ШМІДТА», де зростає чимало чагарників та дерев, деяким видам вже понад 100 років. Це улюблене місце відпочинку багатьох бердянців.
Друге, теж рукотворне диво – «Вікові дерева Клену гостролистого та Горіха грецького» яким вже понад 150 років. Зростають вони недалеко від станції Берда, у районі «Собача балка», за торговельним центром «Екватор». Їх висота близько 30 метрів із розкішною кроною до 20 метрів.
Третє диво вже природнє – ближні та дальні «Макорти», які є ботанічним об'єктом природно-заповідного фонду місцевого значення, де зростає близько 500 видів вищих рослин. Саме на схилах Макорт, які представляють собою схили берегів декількох поколінь стародавніх морів, що заміняли один одного протягом останніх 50 тис. років, зокрема Сарматського, Понтійського тощо, розкидається мальовничий краєвид на місто, лимани та море.
Четверте диво – «Заплава річки БЕРДА», що є ландшафтним заказником загальнодержавного значення та водно-болотним угіддям міжнародного значення відповідно до Рамсарської конвенції. Саме тут, на шляху до заплави, студенти угледіли пару красивих білих лебедів, а точніше лебідів-шипунів, які оселилися неподалік людських будинків.
П’яте диво – «Солодкий лиман», який належить до ландшафтного заказника «Заплава річки БЕРДА». Розкішний краєвид, що відкривається на схилі дальніх макорт, який переплітається із водно-болотною рослинністю, невеликими лиманами, та Азовським морем на горизонті, студенти споглядали з вигуками «Вау!», «Ух ти!», «Класс!».
Шосте диво – «Бердянська коса та її оголовок», це теж ландшафтний об'єкт природно-заповідного фонду місцевого значення та водно-болотне угіддя міжнародного значення відповідно до Рамсарської конвенції. Саме на оголовку Бердянської коси разом із студентами ми знайшли чорні, радіоактивні піски. Правда, намиття по берегу і радіаційний фон був у межах норми. Крім того, студенти побачили дійсно диво, коли в одному місці сходяться дві хвилі і вдаряються одна в одну.
Сьоме диво – «Острови Великий та Малий Дзендзики» – комплексний об'єкт природно-заповідного фонду місцевого значення. Щоправда, за островами студенти спостерігали здалеку, за допомогою біноклів. Вони могли роздивитися черепашкові береги, незначну рослинність та чималу кількість птахів.
Крім того, на оголовку бердянської коси ми зі студентами успішно випробували альтернативне джерело енергії – похідну сонячну батарею. Практиканти могли підзарядити свої гаджети, слухати музику, та ще й вміло пограти у волейбол.
Допомогу в проведенні практики надали викладачі кафедри біології екології та безпеки життєдіяльності Олександр М’ягченко та Наталія Пшенична. Окрема подяка директору краєзнавчого музею Людмилі Ноздріній та керівнику станції юних натуралістів Наталі Міщенко, а також працівникам цих установ, які провели для нас чудові екскурсії.
Віталій Гнатюк,
кандидат біологічних наук,
старший викладач кафедри біології, екології та безпеки життєдіяльності,
керівник практики
Світлини з архіву кафедри
