У 1988 році на базі Бердянського державного педагогічного інституту була створена кафедра фізики та інформатики, яку очолив доктор фізико-мате-матичних наук, професор М. Б. Котляревський.
Марк Борисович Котляревський заклав основи науково-практичної діяль-ності в галузі фізики в БДПІ. Під його керівництвом був створений науково-дослідний сектор, у якому виконувалися держбюджетні теми. Об'єм їх фінансу-вання складав до 200 тис. карбованців на рік – на той час величезна сума (нагадаємо, що у 80-90 рр. карбованець майже один до одного прирівнювався до долара, а відома машина італійського походження «Жигулі» коштувала близько7.000 карбованців). Окрім того, були відкриті дві наукові фізичні лабораторії: напівпровідникових структур та оптоелектроніки, співробітниками яких стали В. Я. Бєлошапка, С. Л. Бєспалов, В. В. Кідалов, І. В. Рогозін, Г. І. Радченко, Ю. В. Сопін та ін. Для повноцінної та ефективної роботи лабораторій закуповувалося унікальне дороге устаткування, у тому числі електронний мікроскоп (вартістю 100.000 крб.) і персональний комп'ютер (40.000 крб.). Одним з досягнень лабораторій стало створення першого алгоритму мобільного зв'язку, виконаного на замовлення Міністерства оборони СРСР.
З метою підвищення якості навчального процесу були вдосконалені й доукомплектовані найсучаснішим на той час обладнанням навчальні фізичні лабораторії. Так, для лабораторії оптики було придбано 5 лазерів, що дозволило розробити лабораторні роботи з дифракції, інтерференції світла відповідно до сучасних науково-методичних вимог. Створено клас методики фізики, оснащений телекамерами, що дало можливість студентам-практикантам не лише проводити шкільні уроки без викладачів-методистів, але детально аналізувати записаний у такий спосіб урок з урахуванням методичних помилок.
Кафедра фізики та інформатики стала одним з перших в Україні розробників модернізації фізичного експерименту з хвилевої оптики на основі імітаційного комп'ютерного моделювання. У цьому напрямі Н. Л. Сосницька і Т. Н. Яценко в 1998 році захистили кандидатські дисертації.
Під керівництвом М. Б. Котляревського успішно захищені дві канди-датські дисертації за спеціальністю «Фізика напівпровідників і діелектриків»: у 1994 р. – В. В. Кідаловим, у 1996 р. – І. В. Рогозіним. Марк Борисович, як зразковий науковий керівник, створював своїм аспірантам оптимальні умови навчання в аспірантурі – організував проходження ними стажування в провідних науково-дослідних інститутах: лабораторії електролюмінесценції при НДІ «Платан» (Фрязіно) і Фізичному інституті імені П. Н. Лебедєва (Москва).
Без сумніву, заслуга проф. М. Б. Котляревського й у тому, що саме учні його школи змогли досягти високих наукових результатів, відмічених світовою спільнотою. Так, у 1995 році у форматі International Soros Science Education Program (Міжнародної Соросівської програми освіти в галузі точних наук) було присвоєно звання «Соросівський доцент» кандидатові фіз.-мат. наук В. В. Кідалову, а «Соросівський аспірант» – аспірантові І. В. Рогозіну.
Учні проф. М. Б. Котляревського – В. В. Кідалов та І. В. Рогозін – і нині не зупиняються на досягнутому. За результатами науково-дослідної роботи І. В. Рогозін удостоєний звання «Лауреат Премії за 2008 рік "Міжнародної академічної видавничої компанії «Наука/інтерперіодика» за кращу публікацію в журналах РАН» та інших високих нагород. Ігор Вікторович опублікував понад 100 наукових праць як у вітчизняних, так і зарубіжних виданнях: Elsevier, Springer – Verlag, MAIK Nauka/Interperiodica, Allerton Press, Inc., World Scientific тощо.
В. В. Кідалов зі співробітниками Інституту фізики напівпровідників імені В. Е. Лашкарьова НАН України під керівництвом доктора фіз.-мат. наук, професора Г. А. Сукача розширив коло своїх науково-дослідних інтересів, беручи участь у розробці методики отримання пористих напівпровідників і вивченні їх властивостей. Результатом цієї діяльності стало написання й захист В. В. Кідаловим докторської дисертації (2005 р.).
Кандидат фіз.-мат. наук, доцент І. В. Рогозін нині є проректором з науково-педагогічної роботи. Доктор фіз.- мат. наук, професор, член АН ВШ України В. В. Кідалов входить до складу спеціалізованої наукової ради МОНмолодьспорту України, спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня доктора (кандидата) за спеціальністю «Фізика напівпровідників і діелектриків» при Національному університеті «Львівська політехніка», очолює кафедру фізики БДПУ.
Кафедра фізики – один з потужних та перспективних науково-методичних підрозділів БДПУ. До її складу входять провідні українські вчені: доктори фіз.-мат. наук, професори, члени АН ВШ України М. Б. Котляревський, В. В. Стиров, В. В. Кідалов, кандидати фіз.-мат. наук, доценти І. В. Рогозін, В. Я. Бєлошапка, А. С. Лазаренко, кандидат технічних наук В. Г. Афонін, кандидат пед. наук Т. Н. Яценко, старший викладач О. В. Шубіна. Більшість викладачів кафедри мають великий педагогічний досвід, що забезпечує якісну підготовку майбутніх фахівців.
У зв'язку з виробничою необхідністю склад кафедри не завжди був постійним, кафедру не раз перейменовували і відповідно мінялися її науково-дослідні пріоритети. Так, одним з наукових напрямів кафедри були дослідження у області теорії і методики навчання фізики. У цьому напрямку Г. А. Шишкин захистив кандидатську дисертацію в 1999 р., А. В. Школа – в 1997 р., Н. Л. Сосницька (2008 р.) та І. Т. Богданов (2010 р.) захистили докторські дисертації з педагогічних наук.
Кафедра пишається вагомими досягненнями своїх співробітників, зокрема, нині доктор пед. наук, професор І. Т. Богданов є проректором з наукової роботи БДПУ, завідувачем кафедри технічних дисциплін, очолює спеціалізовану вчену раду БДПУ із захисту кандидатських дисертацій зі спеціальностей «Теорія та методика навчання (фізика)» і «Теорія та методика професійної освіти». Доктор пед. наук, професор Н. Л. Сосницька завідує кафедрою методики викладання фізико-математичних дисциплін і інформаційних технологій у навчанні. Кандидати пед. наук Г. А. Шишкін та А. В. Школа навчаються в докторантурі Національного педагогічного уні-верситету імені М. П. Драгоманова. Стипендіатами Кабінету Міністрів України для молодих учених у різні роки були: В. В. Кідалов (1994-1996 рр.), І. В. Рогозін (1996-1998 рр.), Н. Л. Сосницька (2000-2002 рр.), А. В. Школа (2000-2002 рр.).
Колектив кафедри фізики постійно спрямовує свою діяльність відповідно до сучасних світових наукових тенденцій. Під керівництвом професора Валерія Віталійовича Кидалова склався основний перспективний науковий напрям, пов'язаний з отриманням, дослідженням властивостей нанопористих напівпровідникових сполук і їх застосуванням. Дослідницькі розробки кафедри фізики у області нанотехнологій займають провідні позиції в Україні і за кордоном. На базі кафедри фізики за активної підтримки керівництва в особі ректора БДПУ, професора В. А. Зарви створений і працює науково-дослідний інститут Нанотехнологій, у якому виконуються держбюджетні наукові дослідження.
Практичні результати науково-дослідної роботи інституту нанотехнологій БДПУ неодноразово були представлені на міжнародних конференціях у Квебеку (Канада), Лос-Анджелесі, Гонолулу (США), Москві, Санкт-Петербурзі (Росія), Кулере (Іспанія), Будапешті (Угорщина) і опублі-ковані в міжнародних журналах з високим імпакт-фактором (Physica Status Solidi; Nuclear Instruments & Methods in Physics Research: Journal of Crystal Growth; Journal of Luminescence; Semiconductors physics quantum electronics & optoelectronics).
Знаменною подією не лише в історії кафедри БДПУ, але й міста Бердянська стала участь професора Валерія Віталійовича Кідалова та його аспіранта Анатолія Коноваленка, за підтримки Дніпропетровського іннова-ційного фонду, у Міжнародному форумі з нанотехнологій РОСНАНО, що проводився в Москві (2010 р.). У ньому брали участь глави урядів, видатні наукові діячі, провідні фахівці, керівники відомих організацій і світових компаній більш ніж з 30 країн світу (9 тисяч учасників!), серед яких був і Генеральний директор компанії Microsoft С. Балмер. Особливий інтерес для розвитку нанотехнологій в Україні викликали доповіді Лауреата Нобелевської премії академіка Ж. Алфьорова, Генерального директора РОСНАНО А. Чубайса про перспективи розвитку нанотехнологій у Росії.
Інноваційні проекти співробітників кафедри й інституту нанотехнологій неодноразово були представлені на багатьох престижних конкурсах і виставках, зокрема на виставці «Енергія – 2012» (вересень 2012 р.), організованій Торгово-промисловою палатою України, Бердянський державний педагогічний університет посів почесне II місце за розробку світлодіодів білого світла на основі нанопоруватих напівпровідників (керівник проекту – доктор фіз.-мат. наук, професор В. Кідалов). У конкурсі змагалися науково-дослідні інститути, ВНЗ, провідні підприємства України й зарубіжжя (Managess Energy GmbH, «Біогаз», ТОВ «ETI Україна», ТОВ «Аско-Укрем», ДП «СВ Альтера Запоріжжя», ТОВ «Інтелект-прилад», «Промустаткування», ТОВ «Спецторг», НПФ «Енергосистеми», ТОВ «Інтер-Пет», ТОВ «Вал Кому Технолоджі», «Івченко-прогрес» та ін.). Учасники виставки презентували більше 100 проектів альтернативної енергетики, електротехнічну продукцію, технології енергозбереження, системи автоматизації, сучасні прилади обліку, контрольно-вимірювальне устаткування.
Кафедра фізики БДПУ разом з Інститутом фізики напівпровідників ім. В.Е. Лашкарьова НАН України і Фізико-хімічним інститутом Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника є постійним організатором міжнародних конференцій з фізики і технології тонких плівок та наносистем.
На кафедрі проводиться активна методична діяльність, розробляються навчально-методичні комплекси з дисциплін, видаються сучасні підручники й навчальні посібники. Лише за останні два роки отримали гриф профільного міністерства підручник «Фізика» (автори – В. В. Бойко, Г. А. Сукач, В. В. Кідалов), навчальні посібники: «Матеріали електронної техніки» (Г. А. Сукач, В. В. Кідалов), «Технологічні основи електроніки» (Г.А. Сукач, В. В. Кидалов), «Цифрова обробка аудіо- і відеоінформації в мультимедійних системах» (О. В. Дробик, В. В. Кідалов).
Як форма навчання і підготовки вчених, наукова школа В. В. Кідалова об’єднує магістрантів, аспірантів, докторантів. У спеціально організованій з цією метою лабораторії технологій наноматеріалів безпосередньо отримують поруваті напівпровідники. Їхні властивості на найсучаснішому устаткуванні: растровому електронному мікроскопі з польовою емісією S-806 фірми Hitachi (Донецький фізико-технічний інститут ім. А. А. Галкіна НАН України), автома-тизованому спектрально-обчислювальному комплексі КСВУ-28 (БДПУ), атомно-силовому мікроскопі (Інститут фізики напівпровідників ім. В. Е. Лашкарьова НАН України).
Учні професора В. В. Кідалова досягли значних успіхів. Так, у 2007 році під його керівництвом А. С. Ревенко написав і захистив у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка кандидатську дисертацію з вживання пористого арсеніду галію (GaАs) в мікроелектроніці. Високий рівень виконаної роботи, теоретична і практична цінність результатів дослідження, виступ дисертанта, який відмітили члени спе-ціалізованої вченої ради, стали візитівкою молодого вченого. Відразу після захисту, тепер уже на правах «новоспеченого» кандидата наук, А. С. Ревенко запросили працювати до Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Докторантом професора В. В. Кідалова, кандидатом фіз.-мат. наук С. Л. Хрипком розроблені високоефективні сонячні елементи із застосуванням пористих шарів антивідображального покриття. Особливо актуальне перетво-рення сонячної енергії на електричну для південних регіонів України. Саме там реєструється найвища сонячна активність. Практичні результати цього напряму знайшли відображення в монографії «Структура та властивості нано-кристалічного кремнію, отриманого методом анодного електрохімічного травлення».
На сьогодні одним з перспективних матеріалів оптоелектроніки є фосфід індію (InP). Однак методика отримання пористого фосфіду індію, його властивості й можливі сфери застосування ще слабо вивчені. З урахуванням цього доктором фіз.-мат. наук, професором В. В. Кідаловим було організовано дослідження. Під його керівництвом аспірантка Я. О. Сичікова в цьому напрямку досягла суттєвих наукових здобутків. Результати їх спільних досліджень отримали широкий науковий розголос і знайшли своє відображення в більш ніж 60 наукових працях, опублікованих у престижних українських і зарубіжних виданнях. Найбільш вагомим спільним винаходом став патент на корисну модель, що посів ІІІ місце в номінації «Найкращий винахід 2010» Всеукраїнського конкурсу винахідників, який проходив під егідою державної служби інтелектуальної власності України, а також проект «Організація виробництва пористого фосфіду індію», представлений на Всеукраїнському фестивалі інноваційних проектів «Sikorsky Challenge» і відзначений премією фонду Л. Д. Кучми «Україна».
Аспіранти В. В. Кідалова – А. Ф. Дяденчук, А. А. Коноваленко – активно ведуть пошук нових перспективних пористих напівпровідникових сполук, уже отримані певні результати.
Марина Богомолова зі слів професора В. В. Кідалова
