Мені було дуже дивно, що Ви не знали, що Америка є країна волонтерів. І якщо Ви маєте мати будь яке враження Америки, ви повинні зрозуміти, що Америка є побудована на волонтерах – як би не волонтери, Америка мала б зовсім інший характер. Для нас це таке природне, як дихання! Отже, дозвольте мені поділитися з Вами декількома фактами!!
У минулому році 63.4 мільйонів дорослих американців безкорисливо працювали для потреб харитативних, наукових, мистецьких та різних інших цілей. Вони спільно подарували 8.1 мільярдів годин (які вартують приблизно $170 мільярдів доларів.) а це не враховує ще раз таке число людей, які працюють безкорисливо і не оголошують цього. Бачиться волонтерів на порядку деннім, куди б не пішов!
Можна б припускати, що тепер, коли економія Америки терпить від недостатків, що було б менше волонтерів але є навпаки. Недостаток в Америці розбуджує в людей вирозуміння. Іронічно, що ті, які потратили праці частіше дарують свій час і гроші для тих, хто є в потребі ніж ті, які працюють на роботах. Але дарують свій час великий відсоток народу.
Дітей вчать від малку, щоб були волонтерами. В багатьох середніх школах це не лиш вчать але цього від учнів вимагають. Вони на закінченні року не дістануть оцінок, якщо вони не подарували дану кількість годин на харитативні цілі! По школах роблять збірки харчів для безробітних, збирають гроші для неповносправних, закликають дітей посилати листи воякам, які є далеко від дому і тужать за Америкою. Згуртовують дітей збирати сміття по містах, щоб вони зрозуміли, що це їхня відповідальність тримати порядок. Прикладів не зрахував би, А вчать дітей не лиш в школах але в різних молодечих організаціях в яких можливості безконечні.
Дозвольте подати вам приклади різних праць волонтерів:
В галузі медицини:
- люди дарують час щоб провадити центрами, де здають кров (між іншим завжди кожний, хто здає кров, робить це безкорисливо, ніхто нікому не платить за їхню кров),
- У великих містах швидка допомога та пожежники є платні сили але по менших містах кожна пожежна станція і всі прецівники швидкої працюють даром!
- громадяни безкорисливо працюють в медичних центрах, які обслуговують бідних, в старечих домах, при швидкій допомозі, в центрах та, де помагають людям, які терплять від рака або сніду.
- часто допомагають збирати книжки або іграшки для дітей в лікарнях
- дуже часто допомагають в збірках грошей на потреби дослідів над різними недугами або для збірки грошей для тих, котрі не можуть заплатити за своє лікування
Ті, які люблять тварин:
- дарують свій час в зоологічному городі (зоопарку), дарують час в товаристві, яке займається збереженням покинених звірят, допомагають з вихованням псів-провідників для сліпих
Ті, котрі люблять читати:
- читають стареньким людям або сліпим
- включаються в організацію, яка награє книжки для сліпих
- читають дітям в центрах, де живуть бездомні люди
- Все це робиться безкорисливо!!
Ті, котрі люблять мистецький світ:
- допомагають з мистецькою програмою в центрах, де сходяться старші громадяни, в центрах для малих дітей, в парках, які мають для дітей програми
- допомагають ставити сцени, чи шити строї в малих театрах
- допомагають в галереях або мистецьких центрах
- ставлять музичні виступи, концерти та інші розваги для стареньких людей, в лікарнях або громадських центрах. До речі в Америці є багато оркестр, де любителі музики не дістатюь заплати за свої виступи
Ті, які цікавляться спортом:
- провадять дружинами плавання, кошиківки, копаного м’яча, гімнастики, та різними іншими дружинами, Можна бути волонтером при різних спортових організаціях, яких є дуже багато. При кожній школі є спортові дитячі дружини і більшістю із них провадять батьки – безкорисливо!
Можна допомагати неповносправним:
- Можна допомагати при олімпіадах для неповносправних
- Можна організувати прогульки до музеїв, до парків, на спортові змагання, можна приготовляти програми ручних робіт для неповносправних.
Якщо вас хвилює занечищення нашого світу:
- Можна допомагати збирати папери, скло, та різне інше сміття по місцях, при ріках, по лісах, тощо і до цього часто організують волунтерів – і цікаво, що між ними дуже багато молоді.
Якщо вас цікавить збереження закону:
- Можна співпрацювати з льокальною поліцією і допомагати пильнувати власний район від злочинців
- можна працювати при школах і вчити дітей безпеки і вчити їх, як остерігатися впливів наркотиків а також як хоронити дітей від поганих впливів інтернету
Якщо ви хочете допомагати бідним:
- Можна працювати при будовах домів для бідних
- Можна працювати при кухнях, які годують бездомних
- Можна збирати одяг та їжу для бідних
- Можна працювати при церквах, які мають різні допомогові акції для потребуючих
- Прикладів, де і як люди допомагають бідним не зрахував би…
Якщо вас цікавить праця з молоддю:
- Можна виголошувати доповіді по школах, і хоронити молодих людей від поганих впливів
- Можна вчити молодих людей ідеалів, толеранції до людей, зроузміння відповідальності до чистого довкілля, безпеки на дорогах, тощо…
- Є дуже добре розвинута програма «старшого брата» де волонтери беруть під опіку молодшу від себе дитину, яка немає батька і не лишень присвячують дитині багато уваги але також служать їй здоровим прикладом.
Якщо ви любите чистоту:
- Можна приєднатися до товариств, які збирають сміття на шкільних площах, на міських вулицях, в ріках, при автострадах, та в різних інших публічних місцях
- Можна приходити малювати стіни в школах, парках, та різних міських будинках та допомагати з направами
- Можна допомагати садити дерева та квіти в парках та містах
Якщо ви любите вчити:
- Можна приходити до шкіл та після науки помагати дітям зі шкільним завданням та вчити дітей те, що вони не зрозуміли в школі, особливо бідним дітям, які не мають підпори вдома..
- Можна бути вихователем на таборах
- Можна помагати дітям з наукою в лікарнях, в центрах для бездомних, бути «старших братом» дітям, які не мають з кого брати добрий приклад
- Допомагати організувати табори
Якщо хтось цікавиться політикою:
- Усі політичні партії та їхні виборчі кампанії мають ціле військо волонтерів, які їх підтримують.
Це лиш малий список прикладів, де люди безкорисливо жертвують час, енергію, труд та гроші на щось, в що вони вірять!
А харитативні організації в Америці є залежними від волонтерів. Більшість із них без волунтерів би не існували!
Мільйони хартативних акцій щороку влаштовують заробіткові акції на свої цілі. Це вимагає тисячі волонтерів. Багато харитативних організацій не мають бюджету отже волонтери навіть провадять канцеляріями.
Багато студентів, які покінчили університети, поки починають власні карієри, дарують рік два, три, свого знання чи часу світові. Одні працюють з бідними в Америці, інші їдуть в далекі світи, де є біда (а таких є ДУЖЕ БАГАТО!)
Також, цікаво, що є багато професійних людей, які дарують своє знання та час і власний гріш для людей в державах світу, де є біда. Моя дентистка щороку їздить до Полудневої Америки на кілька тижнів, де вона лікує зуби бідним, нещасним людям. Вона не лиш там працює без жодної заплати але вона сама собі оплачує дорогу! Таких, як вона є дуже багато.
Часто цілі родини голосяться на безкорисливу працю. Батьки хочуть власним прикладом заохотити своїх дітей турбуватися бідними, нещасними людьми, або ходять цілою родиною чистити пляжі над морем, або побережжя рік… можливості тут безконечні!
Також важне те, що держава це дуже підтримує. Щороку, коли ми платимо державні податки можна подати суму грошей, чи список речей, які ми подарували на харитативні чи наукові цілі. І ця сума є звільнена від податку отже людям зручно давати, бо вони ці гроші і так змусять віддати і краще принести комусь добро, як просто віддати це державі на податки – що саме собою також не зле, бо якщо держава чесно користає з цих грошей – маємо гарні дороги, солідні послуги і так далі.
Громадська безкорислива послуга – це є підставова хариктеристична прикмета Америки!. В цей спосіб американці можуть віддячитися світові за всі благословення, якими користуються американські громадяни.
Статистику можна перечитати в газетах, журналах, на інтернеті… але мені важне те, що скоріше, чи пізніше більшість людей, яких я особисто знаю, в якийсь спосіб є волунтерами. І не треба далеко йти… дам за приклад моїх власних дітей, які взагалі не є тут виїмковими. Донька багато років була виховницею при Пласті а також дуже часто допомагала при різних збірках для людей в потребі а нині з власними дітьми часто допомагає дитячій лікарні у своєму місті. Син, коли був студентом, що дня ходив до місцевої американської школи біля свого університету, і зустрічався з дітьми, які потребували допомоги з навчанням математики. Нині він підучує студентів університету а також дарує свій час молодечій організації Пласту, допомагає при суботній школі українознавства, де ходять його діти та допомагає при українському музеєві. Це все робиться після довгого робочого дня і за цю громадську працю йому ніхто не платить. А ще одна моя донька, коли була ученицею в середній школі, три рази в тижні ходила до старечого дому, просто, щоб зі самітними старенькими американцями говорити, щоб вони не почували себе Богом і людьми забутими. Нині вона вчить в школі, де є 650 учнів. І вона провадить організацією, де 270 із цих учнів належать до шкільної організації, яка турбується бідними і вони продовж року збирають 4 тони харчів для бездомних, збирають іграшки для бідних дітей, влаштовують прийняття для дітей неповносправних, щоп’ятниці збирають гроші на потреби бідних людей, на День Подяки роблять прийняття для бідних родин, чотири рази до року роблять продажу власного печива, щоб призбирати гроші на потреби Червоного Хреста, возять своїх учнів до кухні, яка годує бездомних і ці учні подають бездомним їсти, учні шукають в громаді людей, які готові здавати кров (зрозуміло, що безкоштовно), на що переважно знаходять понад 100 жертводавців, та ходять з колядою до лікарень, щоб розрадити хворих і т. д.
Зять моєї сестри дарує час при швидкій допомозі і щотижня цілу ніч є на дижурі при амбулянсі. Знайома моя читає сліпим. Інша знайома щотижня відвідує хворих по лікарнях. Син моєї сестри помагає чистити ріку. А це лиш дуже мало прикладів з мого власного життя – як би так було більше часу, я могла б заповнити повні сторінки ще більше прикладами. А це є приклади буденного життя. Що бачимо в часі криз є просто будуюче.
А ще на кінець мушу сказати, що я це написала на скору руку, отже прошу не аналізувати кожної помилки у моїх висловах чи друкарських «чортиках»….
Ксеня Гапій,
завідувачка канцелярією церкви св. Івана Хрестителя в Нюарку
