Категорія: Поштова хатинка

Оскільки в Україні триває спалах кору – одного з найбільш заразних захворювань, відомих у світі, викладачі кафедри основ здоров’я, фізичної реабілітації та екології провели круглий стіл з майбутніми вчителями біології, основ здоров’я,  вчителями-реабілітологами.

Кір – інфекційна хвороба, яку спричинює вірус з роду Morbillivirus. Характеризується вираженою інтоксикацією, гарячкою, запальними явищами з боку дихальних шляхів, кон’юнктивітом, появою своєрідних білих плям на слизовій оболонці ротової порожнини (плями Копліка) і папульозно-плямистим висипом на шкірі. Це одне з найбільш заразних вірусних захворювань, його індекс контагіозності наближався до 100 %. На кір хворіють як діти, так і дорослі. Найбільш вразливими до кору є діти, тому раніше відносили хворобу до так званих дитячих інфекційних хвороб.

Вхідними воротами для вірусу кору є епітелій носоглотки або кон’юнктив. Через 2–3 дні після інвазії і реплікації вірусу в епітелію і регіонарних лімфатичних вузлах відбувається первинна вірусемія з подальшим поширенням інфекції. Існує і друга хвиля вірусемії, що відбувається через 5–7 днів після первинного інфікування. Вірус кору розмножується також у шкірі, нирках і сечовому міхурі.

Етапи класичної корової інфекції можна розділити на наступні клінічні періоди:

1. Інкубаційний період (триває 8-17 днів, в середньому 11-13).
2. Продромальний період (початок захворювання гострий. Визначається появою гарячки, конюнктивіту, нежиті, кашлю. На початку перебігу нагадує звичайну ГРВІ. Одночасна наявність у хворого кашлю, нежиті та кон’юнктивіту становить діагностичну тріаду симптомів – «Тріаду Стімсона». Гарячка іноді може бути дуже високою, до 40°С і більше. Продромальний період зазвичай триває 2–3 дні. Патогномонічним симптомому продромальному періоді вважається поява енантеми, відомої як плями Копліка. Плями Копліка являють собою білувато-сіруваті елементи діаметром від 1 до 3 мм, що оточені гіперемованою каймою та розташовані на слизовій оболонці рота навпроти корінних зубів, Їх описують як «крупинки солі на червоному тлі», «манка». Ці плями з’являються за 48 годин до появи типової корової екзантеми.
3. Період висипання (новий підйом температури до 39—40°С, стан хворого значно погіршується, тому що наростає інтоксикація. Період висипань характеризується посиленням нежитю, кашлю, появою осиплості голосу, відзначають світлобоязнь, сльозотечу. Помірно виражені тахікардіяй артеріальна гіпотензія; відзначають млявість, сонливість, відмову від їжі, у тяжких випадках марення і галюцинації. Іноді спостерігається ураження шлунково-кишкового тракту: зниження апетиту, нудота і блювання, діарея.

Етапність висипань:

• в 1-й день елементи висипу з’являються за вухами, на волосистій частині голови, потім того ж дня виникають на обличчі та шиї, верхній частини грудної клітки;
• на 2-й день висип з’являється на тулубі, руках і стегнах;
• на 3-й день висип захоплює гомілки та стопи, а на обличчі починає бліднути.

Елементи висипу схильні до злиття. Масштаби і ступінь злиття висипу корелює з тяжкістю захворювання. Висип зазвичай не поширюється на долоні та підошви.

Характерна пігментація на шкірі у періоді зворотного розвитку при зазначеній інфекції.

Низхідна послідовність висипань характерна для кору і служить важливою диференційно-діагностичною ознакою. У дорослих висип буває рясніший, ніж у дітей. Клінічне покращення, як правило, настає протягом 48 годин після появи висипу на шкірі. До 5-го дня від початку висипання всі елементи висипу або зникають, або заміщуються пігментацією, а потім настає висівкоподібне лущення. Пігментація зберігається 1–1,5 тижні.

4. Період відновлення. У період відновлення відбувається виражена астенія(підвищена стомлюваність і виснаження, порушенням сну, неспроможністю до тривалого розумового і фізичного напруження, дратівливістю, слабкістю, афективною лабільністю тощо. Кашель може зберігатися протягом одного-двох тижнів після зникнення висипань. Оскільки ця інфекція може спричинити короткочасну імуносупресію, у хворих можуть активізуватися латентні інфекції, зокрема, туберкульоз.

Слід відмітити, що навіть у імунокомпетентних осіб віком за 20 років перебіг кору переважно більш тяжкий, ніж у дітей.

Профілактика:

1. Проведення вакцинації.
2. Своєчасне виявлення та ізоляція хворих. (Ізоляція хворих необхідна з початку продромального періоду аж до 4-ї доби після появи висипань. Контактним особам встановлюють карантинз 9-го дня по 21-й день від початку контакту);
3. Дезінфекціюпроводять в осередку як під час активності його, так і кінцеву.

Для активної імунопрофілактики кору застосовують живу вакцину. Її прищеплюють дітям, що не хворіли на кір, з 12–15-місячного віку. Ревакцинацію проводять в 6 років. Імунізація не менше 95 % дітей у популяції забезпечує захисний ефект.

Спалахи кору мають циклічний характер і відбуваються кожні 5 – 6 років. Збудник кору легко передається від хворої до здорової людини повітряно-крапельним шляхом при чханні, кашлі або розмові. Вірус кору може виживати (тобто бути здатним заразити інших) в повітрі та на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення. 9 з 10 нещеплених людей, що контактують із хворим, будуть інфіковані!

Кір загрожує всім нещепленим дорослим і дітям. На сьогодні в Україні існує високий ризик захворювання на кір серед дітей, які не мають щеплення. Підлітки та дорослі, які раніше не хворіли на кір і не були вакциновані, також є вразливими до захворювання. У дорослих і дітей, менших від 1 року, кір зазвичай має набагато тяжчий перебіг. Хвороба особливо небезпечна для дітей до 5 років.

Майбутні реабілітологи провели цикл бесід щодо профілактики кору зі здобувачами середніх закладів освіти міста та району.

ЩО МОЖЕ ЗРОБИТИ КОЖЕН:

• перевірити свою карту щеплень: дві дози вакцини КПК захищають від кору упродовж усього життя, а у разі хвороби – значно зменшують ризик тяжких ускладнень;
• якщо ви не пам’ятаєте, коли і які щеплення були зроблені вам чи вашій дитині і не збереглися медичні дані про щеплення, зверніться до свого лікаря – терапевта, педіатра чи сімейного лікаря. Перевірити наявність імунітету від кору, краснухи і паротиту можна за допомогою лабораторних аналізів. Перед вакцинацією лікар направить здати аналізи (на виявлення IgG до вірусу або інші) – це швидкий та простий спосіб з’ясувати чи маєте ви імунітет, щоб захиститися від захворювання.
• якщо ви чи ваша дитина пропустили обидві або тільки  другу дозу вакцини КПК за Календарем щеплень, якнайшвидше зверніться до медичного закладу, щоб отримати щеплення. Вакцини КПК є доступними для усіх дітей і підлітків до 18 років, а також для дорослих із груп ризику: медиків, освітян, студентів, військових та інших.

 

Світлана Хатунцева,
завідувач кафедри основ здоров’я, фізичної реабілітації та екології факультету фізичного виховання БДПУ
кандидат педагогічних наук
Світлини з архіву кафедри

Лист із Мексики

Випускники Бердянського державного педагогічного університету Анатолій та Ірина Коноваленки нині за рекомендацією БДПУ навчаються в стінах мексиканського партнера нашого вузу – Заслуженого Автономного Університету Пуебла. Це стало можливим у результаті домовленостей, досягнутих під час візиту до Пуебла в жовтні 2011 року делегації БДПУ на чолі з ректором Вікторією Зарвою . Пропонуємо Вашій увазі лист-враження Анатолія та Ірини Коноваленків після тримісячного перебування в Мексиці, що недавно надійшов на електронну адресу нашого університету (мову оригіналу збережено).

То, что мы знаем, – ограничено,

а то, чего мы не знаем, – бесконечно.

П. Лаплас

Иногда судьба нам дарит случай, который может изменить всю жизнь.

Перемены всегда пугают человека, но нужно быть готовыми к ним и смело принимать ответственные решения. Как раз одним из таких случаев было для нас приглашение поехать в Мексику для продолжения учебы от доктора Фелипе Переса Родригеса – академического секретаря Института физики Автономного университета города Пуэбла, который неоднократно посещал наш город Бердянск и был инициатором подписания договора о сотрудничестве между БГПУ и Автономным университетом.

Благодаря этому договору стал возможен обмен студентами между данными вузами и, в частности, наша поездка. Следует отметить, что для поступления в аспирантуру Автономного университета Пуэблы необходимо иметь действующий заграничный паспорт с валидной мексиканской визой, диплом, список курсов и оценок, свидетельство о рождении – все эти документы должны быть переведены на испанский язык и нотариально заверены (апостилированы).

Поскольку программы курсов в высших учебных заведениях Украины и Мексики не полностью совпадают, то необходимо направить запрос в выбранный университет о соответствии пройденных курсов на Украине программе данного вуза, для чего и требуется апостилированный перевод дополнения к диплому. Если вы прослушали достаточное количество необходимых курсов, то университет присылает пригласительное письмо, и только при наличии данного документа вы можете получить студенческую визу в посольстве Мексики в Киеве.

Выполнив все процедуры и получив нужные документы, мы отправились в Мексику. С первых же секунд эта страна поразила своей красотой, необычной для нас флорой и фауной, а также своим климатом (как бы ни было жарко днем, вечером всегда приходит прохлада, а ночью становится довольно холодно).

Но самое главное – это то, какие здесь отзывчивые и добрые люди. У них особое отношение к жизни – на все смотрят с юмором и никогда не отчаиваются. Если вы нуждаетесь в помощи, то вам ее обязательно окажут.

Город Пуэбла находится на плато между четырех вулканов, один из которых действующий. Средняя высота над уровнем моря 2200 метров, что для гостей непривычно сказывается на здоровье и быте. Во-первых, немного кружится голова от недостатка кислорода, и, едва ускорив шаг, вы можете начать ощущать одышку. Во-вторых, дольше готовятся вполне привычные для нас продукты, например, вода кипит уже при 92 градусах. Так что на приготовление привычных блюд будет тратиться гораздо больше времени, чем в Бердянске.

Живем мы в гостинице, из которой открывается чудесный вид на действующий вулкан Попокатепетль, который каждое утро «попыхивает дымком из трубки». Поначалу было очень непривычно видеть местную архитектуру, здесь, из-за сейсмической активности, вы практически не увидите зданий выше 2 этажа. Растительность очень разнообразна, пестра и красива, много алоэ, кактусов и герани, поражают воображение огромные старые пальмы, которым не один десяток лет.

Побланская кухня разительно отличается от украинской обилием жареного мяса, бобов, фасоли, кукурузных лепешек, причем все это употребляется с лимонным соком и острой сальсой. Есть такие непривычные блюда, как мясо в шоколаде или острый перец, начиненный мясом и фруктами и политый сладким ореховым соусом с зернами граната.

Автономный университет Пуэбла является самым большим высшим учебным заведением штата, его корпуса расположены в разных частях города. Возможности студентов в обучении и проведении досуга очень обширны. К их услугам несколько стадионов, разнообразные спортивные площадки, возможность посещения культурного комплекса, спортивных секций и кружков по интересам (начиная от йоги и танцев и заканчивая театральным кружком), ботанический сад, бассейны, бесплатные велосипеды и автобусы для перемещения по территории университета, современные библиотеки, компьютерные центры, а также бесплатный wi-fi интернет в каждом учебном корпусе и многое другое.

Остановимся на самом интересном — учебе. Сразу на второй день нашего приезда начались занятия, в которые мы окунулись с головой. Сказать, что было сложно — это не сказать ничего. Затруднений была масса, начиная с того, что пары проводились на совершенно незнакомом нам испанском языке, и заканчивая тем, что даже уже пройденные нами курсы здесь читаются на гораздо более высоком уровне.

Первым делом в глаза бросалась строгая направленность специалистов на углубленное изучение своей отрасли, например, будущие магистры математики имеют в своем расписании всего два предмета – алгебру и математический анализ и занимаются ими 4 дня в неделю по 4 часа в день.

С точки зрения организации занятий — нет привычных нам звонков и перемен. Занятие длится два часа, студенты и преподаватели сами следят за временем. Пары могут быть назначены как на 8 утра, так и на 6 вечера.

Отношение к студентам со стороны администрации и преподавателей очень внимательное и доброжелательное, аспиранты и магистры имеют собственные учебные офисы (кубикулы), в которых они могут работать и приходить в любое время суток.

Студенты, которые учатся хорошо, получают стипендию, на которую они могут позволить себе снимать жилье (общежития или кампуса университет не имеет) и жить без значительных ограничений, не отвлекаясь на поиски дополнительных путей заработка.

Программа изучаемых дисциплин весьма обширна и отвечает требованиям ведущих мировых вузов. Однако это подразумевает непрерывную работу студента в течение всего года. Для поступления в аспирантуру необходимо сдать вступительный экзамен (сродни привычному в Украине кандидатскому минимуму), который, в зависимости от специальности, проходит по-разному. Дата экзамена может варьироваться, но обычно он проводится дважды в год — в декабре и в июле. Организационно общий экзамен у математиков проходит в два этапа: в один день сдается письменный экзамен, на который выносятся пройденные курсы, где требуется показать умение решать задачи; второй этап состоит из устного собеседования, целью которого является выяснение желаемой отрасли дальнейшего исследования. Прохождение общего экзамена в Институте физики немногим отличается: для поступления в аспирантуру по специальности «Ciencia de Materiales» (материаловедение) требуется сдача четырех профильных предметов. Каждый предмет сдается в один день, начиная с понедельника. В пятницу, после прохождения всех экзаменов, студент приходит на устное собеседование, в ходе которого его экзаменует комиссия из четырех профессоров по основным вопросам пройденных дисциплин.

Студенты Автономного университета города Пуэблы имеют хорошие возможности для посещения других учебных заведений страны и мира для повышения квалификации и обмена опытом. Например, для студентов Института физики каждую пятницу проводится семинар, на который приглашаются докладчики со всего мира и на котором освещаются проблемы современной физики. Также студенты после успешной сдачи кандидатского минимума имеют возможности осуществлять длительные командировки (сроком до года) с поддержкой Министерства народного образования и университета в различные вузы или научно-исследовательские лаборатории мира.

В рамках университета очень часто проводятся различные конгрессы и конференции, что приобщает студентов к научной жизни и показывает им состояние и актуальные проблемы интересующей области науки.

В завершение хотелось бы сказать, что в современном мире студенты имеют очень много возможностей для получения знаний и практического опыта. Для этого необходимо иметь искреннюю заинтересованность в выбранной области и желание упорно трудиться. Важно не бояться, потому что нет таких преград, которые бы не преодолело терпение и стремление к знаниям, ведь «не боги горшки обжигают». Обучение в другой стране всегда трудно, но очень интересно само по себе, значительно обогащает кругозор и жизненный опыт человека, поэтому желаем всем Вам удачи на этом удивительном пути!

С уважением, Анатолий и Ирина Коноваленко

P.S. Електронний лист із Мексики супроводжувався
великою кількістю вражаючих світлин,
деякі з яких пропонуємо Вашій увазі.

Лист до редакції

Шановні студенти! Особливо ті з Вас, хто цікавиться можливістю літнього підробітку та німецькою культурою.

Проблеми, що постають перед українською студентською молоддю, всім дуже добре відомі. Недостатність стипендії, якщо взагалі вона є, потреба в підробітку, бажання подорожувати, побачити інше життя та відкривати нове.

Літня практика на підприємствах у Німеччині – це державна програма ZAV (Zentrale Auslands– und Fachvermittlung) від німецького уряду, який зараз заохочує молодь інших країн до співробітництва. Дана програма є цікавим варіантом гідного заробітку для студентів українських ВУЗів під час літніх канікул.

Я, Сергій Сердюк, колись будучи таким самим студентом, як і Ви, намагався знайти сезонний підробіток у Німеччині, звертався до німецької агентури праці, шляхом спроб та помилок заповнював та висилав формуляри та анкети, зв’язувався із роботодавцями, налагоджував контакти. Після багатьох спроб та помилок мені вдалося за майже повної відсутності інформації та без допомоги влаштуватися на літню роботу на підприємстві у Німеччині.

При цьому, зарекомендувавши себе із найкращого боку, я зміг кілька років поспіль їздити на практику, налагодивши контакти із багатьма німецькими роботодавцями, після чого я став студентом німецького університету, та попрацював у німецькому парламенті в Берліні в 2007 році за програмою «Стажування в німецькому Бундестазі», де мені вдалося познайомитися із деякими політичними діячами Німеччини (фото).

Тепер, Сергій Сердюк – це генеральний директор компанії mitOst UG, громадянин України, котрий після закінчення факультету іноземних мов Ніжинського державного університету імені М. Гоголя, здобув економічну освіту в Німеччині в Європейському Університеті Віадріна у місті Франкфурт-на-Одері, а після цього заснував та став генеральним директором німецької приватної фірми ТОВ «МітОст». Уже протягом 5-и років проживаю та займаюся легальною комерційною діяльністю на території Федеративної Республіки Німеччина.

Зібравши весь свій досвід у даній сфері, я намагаюсь провести тим же самим шляхом пошуку літньої роботи та можливості виїзду за кордон інших студентів, бажаючих отримати можливість сезонного підробітку у Німеччині. Консультації нашої фірми допомагають оминути труднощі, з якими стикаються студенти, що намагаються самотужки знайти роботу та оформити документи для поїздки на практику до Німеччини.

Починаючи із 2007 року, наша команда вже протягом шести років надає українським студентам, а також студентам декількох університетів Польщі, посередницькі послуги по виїзду в Німеччину для проходження практики влітку за програмою ZAV. За цей час нам вдалося налагодити партнерські стосунки більш ніж з 250-ма німецькими підприємствами на території всієї Німеччини (насамперед, у сфері готельно-ресторанного бізнесу), які зацікавлені на постійній основі запрошувати українських студентів для робіт під час літніх канікул.

Пропонуємо студентам зі знанням німецької мови працевлаштування на період літніх канікул в заклади ресторанного типу (Gaststätten, Restaurants, Pizzerien, Biergärten, Berggasthöfe usw.), де потрібно працювати від 8-и до 10-и годин на добу, 6 днів на тиждень. Така робота оплачується дуже добре, житло та харчування надається роботодавцем. Чистий прибуток студента складає 800-1000 євро на місяць. Вартість наших послуг складає 185 євро, що є найнижчої ціною на послуги в данному сегменті. Всі студенти, які стали нашими клієнтами, залишили дуже добрі відгуки про якість наших послуг. Відгуки та фотографії можна побачити на сайті http://ferienjobzav.com/vakansii та http://ferienjobzav.com/presse.

Для того, щоб стати учасником програми Zentrale Auslands– und Fachvermittlung, потрібно лише бути дійсним студентом українського вишу, навіть до високого рівня знання німецької мови не висувається вимог.

Будемо раді відповісти на Ваші запитання та допомогти Вам зробити свій перший крок до Європи.

З повагою,

Сергій Сердюк

Від щирого серця у цей благословенний час дозвольте щиро привітати Вас зі святом світлого Христового Воскресіння!!! Водночас, прийміть найщирішу подяку за Ваше служіння ближнім, потребуючим, літнім людям та інвалідам, ув’язненим та бездомним, бідним та сиротам та всім, хто потребує нашого чуйного серця та щедрої руки.

Це свято перемоги добра над злом, свято спасіння і радості. Воно спонукає кожного із нас ще раз замислитися над вічними цінностями християнської любові, дає нам добру нагоду наповнити свої серця любов’ю і добротою, зміцнює кожного з нас духовними силами, які є дуже потрібні при служінні людям, що нас оточують.

Свято Великодня нагадує нам про те, що кожна людина народжується для добрих справ, яких так потребують сотні наших ближніх.

Хай цей день принесе у Ваше серце радість і надію, гарний настрій та благополуччя.

Нехай Воскреслий Христос зігріває Вас і дарує мир, любов та злагоду, а Ваше життя буде багате на добро, милосердя, співчуття, добрі справи та готовність допомогти потребуючим людям.

Воскреслий Христос несе нам довгоочікувану радість перемоги і царювання добра, дарує надію та впевненість у завтрашньому дні, вселяє мир і спокій у серцях, укріпляє віру та закликає до милосердя для потребуючих наших ближніх.

Воскресіння Христа – це торжество справедливості і перемоги добра над злом. Воскресіння Ісуса – це утвердження віри і надії у серці кожного християнина, це великий дарунок Господньої любові, якою маємо ділитися щодня.

Нехай ця радісна реальність утверджує наші переконання про те, що достойні терпіння нагороджуються перемогою, а чесне життя увінчується славою. Тож нехай Божа милість та благословення оросять Ваше життя, а мир, любов та злагода запанують у Вашій душі.

Бажаю Вам гарного настрою, відмінного здоров’я, сімейного затишку, незмінного успіху та здійснення усіх задумів.

Нехай Ваша душа буде багата на добро, як святковий стіл, чиста як Великодній рушник і весела, як українські писанки. Хай малинові дзвони Великодня принесутьВам  радість, віру, надію і любов, яку будете поширювати серед потребуючих.

о. Роман Сиротич,

директор Благодійного Фонду „Карітас Київ”

ІЗ ЛИСТА ДО РЕДАКЦІЇ

«Шанована нами Софія Філоненко з Бердянського державного педагогічного університету блискуче захистила докторську дисертацію, в якій чітко окреслила: яких добрих слів і яких не-добрих заслуговує сучасна українська масова література. Захист пройшов тріумфально. І не де-небудь, а на найвищому науковому рівні – в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Добрих слів, адресованих і науковій роботі, і її авторці, не пошкодував і директор Інституту, голова вченої ради, академік НАН України Микола Жулинський.

Оскільки нашим «детективам у стилі ретро» присвячено окремий розділ дисертації, то висока Рада не лише запросила нас на захист, а й надала слово наприкінці дискусії. Що трапляється надзвичайно рідко. За що – окреме спасибі.

Також дякуємо молодому доктору наук за чітке академічне визначення того, ким ми є в літературі. Послуговуючись її термінологією і кваліфікацією, ми тепер «класики адреналінового жанру».

Єдине прохання до Міністерства освіти – не поспішати вводити наші твори до шкільного курсі української літератури. Бо ці Лапікури… від них можна чого завгодно чекати».

Валерій та Наталя Лапікури

українські письменники, тележурналісти, політологи, аналітики…

Від редакції: 23 квітня відбувся захист докторської дисертації ФІЛОНЕНКО Софії Олегівни на тему “Ґендерний дискурс сучасної української масової літератури” (спеціальності 10.01.06 – теорія літератури, 10.01.01 – українська література). Офіційні опоненти: Поліщук Я. О. д. філол. н., проф., професор кафедри української літератури, компаративістики і соціальних комунікацій (Гуманітарний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка); Штейнбук Ф. М., д. філол. н., директор Інституту філології, історії та мистецтв (Республіканський вищий навчальний заклад “Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта); Панченко В. Є., д. філол. н., проф., професор кафедри літератури та іноземних мов., (Національний університет “Києво-Могилянська академія”).

До щирих привітань панства Лапікурів приєднуємось й ми.

Мені було дуже дивно, що Ви не знали, що Америка є країна волонтерів.  І якщо Ви маєте мати будь яке враження Америки, ви повинні зрозуміти, що Америка є побудована на волонтерах – як би не волонтери, Америка мала б зовсім інший характер.  Для нас це таке природне, як дихання!  Отже, дозвольте мені поділитися з Вами декількома фактами!!

У минулому році 63.4 мільйонів дорослих американців безкорисливо працювали для потреб харитативних, наукових, мистецьких та різних інших цілей.  Вони спільно подарували 8.1 мільярдів годин (які вартують приблизно $170 мільярдів доларів.) а це не враховує ще раз таке число людей, які працюють безкорисливо і не оголошують цього. Бачиться волонтерів на порядку деннім, куди б не пішов!

Можна б припускати, що тепер, коли економія Америки терпить від недостатків, що було б менше волонтерів але є навпаки.  Недостаток в Америці розбуджує в людей вирозуміння.  Іронічно, що ті, які потратили праці частіше дарують свій час і гроші для тих, хто є в потребі ніж ті, які працюють на роботах. Але дарують свій час великий відсоток народу.

Дітей вчать від малку, щоб були волонтерами. В багатьох середніх школах це не лиш вчать але цього від учнів вимагають.  Вони на закінченні року не дістануть оцінок, якщо вони не подарували дану кількість годин на харитативні цілі!  По школах роблять збірки харчів для безробітних, збирають гроші для неповносправних, закликають дітей посилати листи воякам, які є далеко від дому і тужать за Америкою.  Згуртовують дітей збирати сміття по містах, щоб вони зрозуміли, що це їхня відповідальність тримати порядок. Прикладів не зрахував би, А вчать дітей не лиш в школах але в різних молодечих організаціях в яких можливості безконечні.

Дозвольте подати вам приклади різних праць волонтерів:

В галузі  медицини:

• люди дарують час щоб провадити центрами, де здають кров (між іншим завжди кожний, хто здає кров, робить це безкорисливо, ніхто нікому не платить за їхню кров),
• У великих містах швидка допомога та пожежники є платні сили але по менших містах кожна пожежна станція і всі прецівники швидкої працюють даром!
• громадяни безкорисливо працюють в медичних центрах, які обслуговують бідних, в старечих домах, при швидкій допомозі, в центрах та, де помагають людям, які терплять від рака або сніду.
• часто допомагають збирати книжки або іграшки для дітей в лікарнях
• дуже часто допомагають в збірках грошей на потреби дослідів над різними недугами або для збірки грошей для тих, котрі не можуть заплатити за своє лікування

Ті, які люблять тварин:

• дарують свій час в зоологічному городі  (зоопарку), дарують час в товаристві, яке займається збереженням покинених звірят, допомагають з вихованням псів-провідників для сліпих

Ті, котрі люблять читати:

• читають стареньким людям або сліпим
• включаються в організацію, яка награє книжки для сліпих
• читають дітям в центрах, де живуть бездомні люди
• Все це робиться безкорисливо!!

Ті, котрі люблять мистецький світ:

• допомагають з мистецькою програмою в центрах, де сходяться старші громадяни, в центрах для малих дітей, в парках, які мають для дітей програми
• допомагають ставити сцени, чи шити строї в малих театрах
• допомагають в галереях або мистецьких центрах
• ставлять музичні виступи, концерти та інші розваги для стареньких людей, в лікарнях або громадських центрах.  До речі в Америці є багато оркестр, де любителі музики не дістатюь заплати за свої виступи

Ті, які цікавляться спортом:

• провадять дружинами плавання, кошиківки, копаного м’яча, гімнастики, та різними іншими дружинами,  Можна бути волонтером при різних спортових організаціях, яких є дуже багато.  При кожній школі є спортові дитячі дружини і більшістю із них провадять батьки – безкорисливо!

Можна допомагати неповносправним:

• Можна допомагати при олімпіадах для неповносправних
• Можна організувати прогульки до музеїв, до парків, на спортові змагання, можна приготовляти програми ручних робіт для неповносправних.

Якщо вас хвилює занечищення нашого світу:

• Можна допомагати збирати папери, скло, та різне інше сміття по місцях, при ріках, по лісах, тощо і до цього часто організують волунтерів – і цікаво, що між ними дуже багато молоді.

Якщо вас цікавить збереження закону:

• Можна співпрацювати з льокальною поліцією і допомагати пильнувати власний район від злочинців
• можна працювати при школах і вчити дітей безпеки і вчити їх, як остерігатися впливів наркотиків а також як хоронити дітей від поганих впливів інтернету

Якщо ви хочете допомагати бідним:

• Можна працювати при будовах домів для бідних
• Можна працювати при кухнях, які годують бездомних
• Можна збирати одяг та їжу для бідних
• Можна працювати при церквах, які мають різні допомогові акції для потребуючих
• Прикладів, де і як люди допомагають бідним не зрахував би…

Якщо вас цікавить праця з молоддю:

• Можна виголошувати доповіді по школах, і хоронити молодих людей від поганих впливів
• Можна вчити молодих людей ідеалів, толеранції до людей, зроузміння відповідальності до чистого довкілля, безпеки на дорогах, тощо… 
• Є дуже добре розвинута програма «старшого брата» де волонтери беруть під опіку молодшу від себе дитину, яка немає батька і не лишень присвячують дитині багато уваги але також служать їй здоровим прикладом.

Якщо ви любите чистоту:

• Можна приєднатися до товариств, які збирають сміття на шкільних площах, на міських вулицях, в ріках, при автострадах, та в різних інших публічних місцях
• Можна приходити малювати стіни в школах, парках, та різних міських будинках та допомагати з направами
• Можна допомагати садити дерева та квіти в парках та містах

Якщо ви любите вчити:

• Можна приходити до шкіл та після науки помагати дітям зі шкільним завданням та вчити дітей те, що вони не зрозуміли в школі, особливо бідним дітям, які не мають підпори вдома..
• Можна бути вихователем на таборах
• Можна помагати дітям з наукою в лікарнях,  в центрах для бездомних, бути «старших братом» дітям, які не мають з кого брати добрий приклад
• Допомагати організувати табори

Якщо хтось цікавиться політикою:

• Усі політичні партії та їхні виборчі кампанії мають ціле військо волонтерів, які їх підтримують. 

Це лиш малий список прикладів, де люди безкорисливо жертвують час, енергію, труд та гроші на щось, в що вони вірять!

А харитативні організації в Америці є залежними від волонтерів.  Більшість із них без волунтерів би не існували!

Мільйони хартативних акцій щороку влаштовують заробіткові акції на свої цілі.  Це вимагає тисячі волонтерів. Багато харитативних організацій не мають бюджету отже волонтери навіть провадять канцеляріями.

Багато студентів, які покінчили університети, поки починають власні карієри, дарують рік два, три, свого знання чи часу світові.  Одні працюють з бідними в Америці, інші їдуть в далекі світи, де є біда (а таких є ДУЖЕ БАГАТО!)

Також, цікаво, що є багато професійних людей, які дарують своє знання та час і власний гріш для людей в державах світу, де є біда.  Моя дентистка щороку їздить до Полудневої Америки на кілька тижнів, де вона лікує зуби бідним, нещасним людям. Вона не лиш там працює без жодної заплати але вона сама собі оплачує дорогу!  Таких, як вона є дуже багато.

Часто цілі родини голосяться на безкорисливу працю.  Батьки хочуть власним прикладом заохотити своїх дітей турбуватися бідними, нещасними людьми, або ходять цілою родиною чистити пляжі над морем, або побережжя рік… можливості тут безконечні!

Також важне те, що держава це дуже підтримує. Щороку, коли ми платимо державні податки можна подати суму грошей, чи список речей, які ми подарували на харитативні чи наукові цілі.  І ця сума є звільнена від податку отже людям зручно давати, бо вони ці гроші і так змусять віддати і краще принести комусь добро, як просто віддати це державі на податки – що саме собою також не зле, бо якщо держава чесно користає з цих грошей – маємо гарні дороги, солідні послуги і так далі.

Громадська безкорислива послуга – це є підставова хариктеристична прикмета Америки!.  В цей спосіб американці можуть віддячитися світові за всі благословення, якими користуються американські громадяни.

Статистику можна перечитати в газетах, журналах, на інтернеті… але мені важне те, що скоріше, чи пізніше більшість людей, яких я особисто знаю, в якийсь спосіб є волунтерами.  І не треба далеко йти… дам за приклад моїх власних дітей, які взагалі не є тут виїмковими. Донька багато років була виховницею при Пласті а також дуже часто допомагала при різних збірках для людей в потребі а нині з власними дітьми часто допомагає дитячій лікарні у своєму місті.   Син, коли був студентом, що дня ходив до місцевої американської школи біля свого університету, і зустрічався з дітьми, які потребували допомоги з навчанням математики.  Нині він підучує студентів університету а також дарує свій час молодечій організації Пласту,  допомагає при суботній школі українознавства, де ходять його діти та допомагає при українському музеєві. Це все робиться після довгого робочого дня і за цю громадську працю йому ніхто не платить.  А ще одна моя донька, коли була ученицею в середній школі, три рази в тижні ходила до старечого дому, просто, щоб зі самітними старенькими американцями говорити, щоб вони не почували себе Богом і людьми забутими.  Нині вона вчить в школі, де є 650 учнів.  І вона провадить організацією, де 270 із цих учнів належать до шкільної організації, яка турбується бідними і вони продовж року збирають 4 тони харчів для бездомних, збирають іграшки для бідних дітей, влаштовують прийняття для дітей неповносправних, щоп’ятниці збирають гроші на потреби бідних людей, на День Подяки роблять прийняття для бідних родин, чотири рази до року роблять продажу власного печива, щоб призбирати гроші на потреби Червоного Хреста, возять своїх учнів до кухні, яка годує бездомних і ці учні подають бездомним їсти, учні шукають в громаді людей, які готові здавати кров (зрозуміло, що безкоштовно), на що переважно знаходять понад 100 жертводавців, та ходять з колядою до лікарень, щоб розрадити хворих і т. д.

Зять моєї сестри дарує час при швидкій допомозі і щотижня цілу ніч є на дижурі при амбулянсі.  Знайома моя читає сліпим. Інша знайома щотижня відвідує хворих по лікарнях. Син моєї сестри помагає чистити ріку. А це лиш дуже мало прикладів з мого власного життя – як би так було більше часу, я могла б заповнити повні сторінки ще більше прикладами.  А це є приклади буденного життя. Що бачимо в часі криз є просто будуюче. 

А ще на кінець мушу сказати, що я це написала на скору руку, отже прошу не аналізувати кожної помилки у моїх висловах чи друкарських «чортиках»….

Ксеня Гапій,

завідувачка канцелярією церкви св. Івана Хрестителя в Нюарку

Я від малої дитини живу листами

Лист із США

Пишу кілометрові листи і багато їх і хочу з вами поділитися одним листом, якого я написала півтори року тому. Але до цього листа треба вступного слова… До парафіяльного дому не раз приїжджають гості і я там за столом маю нагоду зустрічатися з різними як дуже цікавими (так і не дуже) людьми. Одного разу приїхав один молодий співак з України і був у «нас» кілька тижнів. Він ідейна, працьовита і гарна людина і подобався мені, і я мала з ним не одну цікаву розмову. І одного разу він в розмові наївно, сказав «багато із вас вигідно собі живе отже, що американці можуть знати про волонтерів?» Признаюся, що ті слова мене дуже вразили і я постановила його дещо провчити. Якщо він приїхав до Америки, щоб Америку пізнати – він не смів повернутися додому з таким пересудом, з яким він приїхав. Отже я пішла до хати і вкрала від пізньої ночі трохи часу і написала йому листа. І мушу признатися, що я мала велике вдоволення, коли під кінець його побути, коли він мав інтерв’ю зі «Закордонною газетою» і його спиталися,«що на вас в Америці зробило найбільше враження?» він після прочитання мого листа відповів «Безперечно – праця волонтерів!»

Якщо Вас цікавить короткий незначний лист в якому я згадую про доброту людей – перечитайте собі цього листа….

Ксеня Гапій,

завідувачка канцелярією церкви св. Івана Хрестителя в Нюарку (США)

Лист із мерії

На 6-й Міжнародній науково-практичній конференції з питань патріотичного виховання молоді, що проходила 18-19 жовтня ц. р. в Запоріжжі «Соціальний розвиток України та патріотичне виховання громадян». Її учасники та доповідачі, які представляли  23 регіони України, а також Росію, Білорусь, Молдову, Болгарію, Латвію та Ізраїль, дійшли висновку, що сьогодні соціальний розвиток будь-якої держави неможливий без належного патріотичного виховання громадян. Адже саме нинішній молоді доведеться впроваджувати в життя  зміни, спрямовані на покращення життя людей, сприяння розквіту країни та забезпечення добробуту її громадян.

Під час проведення «круглого столу» та роботи секцій представники органів місцевого самоврядування, освітяни, науковці, представники ЗС України, громадських та релігійних організацій докладно обговорили напрямки і методики патріотичного виховання, проблеми у вихованні. На конференції  обговорили можливості та важелі, які має держава для виховання  громадянина та патріота. Як неодноразово підкреслювали її учасники, цей довготривалий і нелегкий  процес – інвестиції в майбутнє держави, тож на шляху формування особистості, пробудження в дитини патріотичних почуттів не можна зупинятися, потрібно частіше  залучати юних українців  до творчих, інтелектуальних, спортивних заходів, до участі в шкільному та місцевому самоврядуванні, волонтерства та благодійності.

За результатами конференції її учасники одностайно ухвалили резолюцію, в якій, зокрема, запропонували, спираючись на досвід Запорізької області, створити координаційну раду з питань патріотичного виховання молоді при Президентові України, облаштувати експериментальний науково-практичний майданчик Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України на базі Запорізького обласного центру патріотичного виховання молоді. Запропоновано також розширити межі використання інформаційних технологій, зокрема, створити «коло експертів» з патріотичного виховання у соціальних мережах, організувати за їх участю  постійно діючі тематичні обговорення, започаткувати низку інтернет-конференцій.

Про досвід патріотичного виховання в Бердянську розповідав Ігор Іванович Зубрицький – секретар координаційної  ради при виконкомі Бердянської міської ради з питань національно-патріотичного виховання та формування здорового способу життя громадян міста Бердянська. Тема його виступів – «Досвід взаємодії міськвиконкому з громадськістю з питань національно-патріотичного виховання громадян міста Бердянська. Про діяльність координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання та формування здорового способу життя громадян міста Бердянська». Пропонуємо вашій увазі найцікавіші фрагменти з його виступів.

Не зважаючи на діяльність науковців, освітян, службовців відділу сім’ї, молоді та спорту, працівників культури щодо патріотичного виховання, у Бердянську залишається багато проблем. Серед громадян іноді мають прояви ксенофобії, байдужості, егоїзму, індивідуалізму, цинізму, релігійної, національної нетерпимості, неповаги до державних символів, державної мови. На жаль залишаються у місті проблеми наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління та наслідки, які їх супроводжують: злочинність, ВІЛ/СНІД, соціально небезпечні хвороби, тощо.

Саме після участі в 2011 році бердянської делегації в 5-й конференції в Запоріжжі в Бердянську розпочалося створення дієвої системи національно-патріотичного виховання та формування здорового способу життя громадян міста Бердянська.

Позиція виконавчого комітету Бердянської міської ради щодо патріотичного виховання та формування здорового способу життя громадян міста є непорушною і однозначною. Саме цей напрямок роботи визначено одним з пріоритетних. Міська влада усвідомлює, що значну позитивну роль для консолідації Бердянської громади в напрямку підвищення якості життя відіграють активні та дієздатні громадяни України, патріоти міста та держави. Саме вони виступають головною рушійною силою, каталізатором здорових процесів у суспільстві та державі.  І сьогодні  органи місцевого самоврядування спільно з науковцями, освітянами, військовими, правоохоронними органами, громадським організаціями намагаються зробити  систему національно-патріотичного виховання та формування здорового способу життя більш ефективною і дієвою.

Що вже зроблено. Відбулось засідання «круглого столу», яке пройшло у виконавчому комітеті під головуванням начальника відділу організаційної роботи та внутрішньої політики О. Мягченко, головного спеціаліста відділу І. Зубрицького та голови громадської організації інвалідів війни та збройних сил М. Філімонова, за участю науковців, військового комісару Бердянського ОМВК С. Волкова, начальників та представників міського відділу освіти, відділу культури, сім’ї, молоді та спорту, депутатів міської ради. В обговоренні ефективності системи національно-патріотичного виховання та формування здорового способу життя громадян міста Бердянська також взяли участь представники підшефних військових частин, викладачі БДПУ, Бердянського державного центру професійно-технічної освіти та медичного коледжу, вчителі ЗОШ міста, керівники громадських організацій: «Українська громада», «Просвіта», «Сприяння обороні України», «Комітет молоді Бердянська», козацька громадська організація Українського вільного козацтва; Бердянської школи рукопашної боротьби «Спас» та спортивних клубів.

Затвердили Положення, склад ради. Підготували план роботи та проект програми по фінансовій підтримці системи національно-патріотичного виховання для депутатського корпусу.

Також розглянуто питання про створення на громадських засадах мережі Центрів національно-патріотичного виховання та формування здорового способу життя громадян міста Бердянська у кожному мікрорайоні міста при діючих комунальних закладах освіти, культури та у громадських організаціях національно-патріотичного спрямування. Урочисте відкриття першого такого Центру відбулось до Дня соборності і Свободи України  22 січня 2012 у ЦДЮТ. Протягом 2012 року урочисто відкрили ще 6 таких центрів на громадських засадах.

Відкриті центри національно-патріотичного виховання та формування здорового способу життя громадян м. Бердянська (на громадських засадах)при:  ЦДЮТ «Промінь», міському музеї «Подвиг», державному навчальному закладі «Центр професійно-технічної освіти», Бердянському медичному коледжі «Лінія життя», громадській організації «Українська громада», військово-пошуковому загоні «Полігон», громадській організації Вільного українського козацтва «Бердянська школа козацького рукопашного бою «Спас».

Відповідна координаційна рада спільно з відділом організаційної роботи та внутрішньої політики виконкому розпочала координувати, методично допомагати, стимулювати, висвітлювати у ЗМІ діяльність суб’єктів системи національно-патріотичного виховання у Бердянську (між військовими частинами, структурними підрозділами виконкому,  громадськими організаціями національно-патріотичної і військово-патріотичної направленості, козацькими формуваннями, навчальними закладами), відповідно до діючого положення. Головною метою діяльності координаційної ради є постійне вдосконалення роботи по національно-патріотичному вихованню, узгодженості дій органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і громадських організацій, військових частин, засобів масової інформації у вирішенні питань, пов’язаних із патріотичним вихованням, допризовної підготовки юнаків, сприяння здійсненню комплексу заходів щодо правової, історико-культурної, екологічної, естетичної, кадрової і психологічної підготовки громадян, запровадження соціальної реклами пропагуючої патріотичні цінності українського народу.

Координаційна рада систематично надає поради, пропозиції та консультації керівництву міськвиконкому, міської ради щодо сценарію та якісного  проведення в першу чергу святкових загальноміських заходів та пам’ятних подій національно-патріотичного спрямування: Дня Соборності та Свободи України, Шевченківського свята, Фестивалю української вишиванки, Дня прикордонника, Дня Перемоги, Дня незалежності України, Дня української писемності та мови, Дня Збройних Сил України, Дня українського козацтва, Дня вшанування жертв голодоморів та політичних репресій. Проводиться координаційною радою організаційна робота щодо необхідності встановлення пам’ятника Т. Шевченку до 200-річчя з дня народження у зв’язку з відсутністю взагалі подібного пам’ятника у місті Бердянську.

Прислухаючись до наших порад, керівництво міської влади: змінило на фасаді будівлі Бердянської міської ради символи тоталітарного режиму серпи і молоти, зірки на барельєфи малого Державного Герба України; під час реконструкції центральної у місті площі перед міськвиконкомом встановлені три флагштоки з Державним Прапором України, прапорами Запорізької області і Бердянська; щороку до Дня Державного прапора організовується урочиста хода з великим Державним Прапором України, розміром 12 на 9 метрів по центральним вулицям міста з духовим оркестром, урочистий підйом та мітинг. Завдяки пропозиціям координаційної ради з 2011 року на сесіях міської ради почав звучати під час відкриття та закриття Державний Гімн України.

Саме за пропозиціями координаційної ради на 185 річницю міста було запрошено не зірок російської естради, а проукраїнський патріотичний молодіжний гурт «Танок на майдані Конго». Близько 7 тисяч молодих бердянців слухали підспівували і підтанцьовували разом українські пісні, а не російський шансон, як було раніше…

З 2011 року наша координаційна рада 9 листопада у День української писемності та мови проводить конкурс української мови також і серед службовців міськвиконкому та вручає самим активним учасникам диски СD з українськими піснями. А у Центрі національно-патріотичного виховання при громадській організації «Українська громада» проводяться курси знання української мови для усіх бажаючих громадян міста вивчити українську мову.

Запорізька земля полита кров’ю козаків запорожців, вкрита горами трупів за часів Голодомору та політичних репресій. Проведенням національно-патріотичних заходів по вшануванню загиблих героїв ми доводимо що їх ідеали незалежної держави не забуті. Координаційна рада працює щоб у бердянців збільшувались: почуття національно гідності, гордості замість манкурства, безкультур’я, неосвіченості; формуємо національну свідомість населення міста, як основу консолідації суспільства. Саме патріотизм, складові української ментальності: мова, традиції, культура, державні символи, духовність, мораль, релігія об’єднують кожну націю. Важливим чинником консолідації є український національний інформаційний простір, який допомагає у творенні національного духу, «українського серця», що хотіло б сприяти відродженню і творенню власної держави. На жаль фальшування нашої історії продовжується. Як запобігти цьому… До координаційної ради звернулись два сивочолих ветерани (91 рік кожному), щоб під час проведення національно-патріотичних культурно-просвітницьких тематичних заходах 12 і 15 жовтня 2012 року, присвячених Дню українського козацтва і 70-річчю Української повстанської армії розповісти молоді про патріотизм до України та публічно провести акт примирення воюючих сторін, відповідно до Указу Президента України від 14.10.2006 року № 879/2006 «Про всебічне вивчення та об’єктивне висвітлення діяльності українського визвольного руху та сприяння процесу національного примирення». Саме вперше в Бердянську на вказаних тематичних заходах кульмінаційним блоком відповідного сценарію були щирі виступи ветеранів другої світової і УПА: оборонця Москви  сержанта Радянської Армії Хоменка Олександра Омеляновича і зв’язківця УПА Холявки Миколи Олексійовича, які обнялися і зі сльозами на очах простягли один одному руки в знак примирення воюючих сторін, зал аплодував стоячи!!!

Також метою діяльності координаційної ради: є формування високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних історичних діячів, готовності до виконання громадських і конституційних обов’язків: захист держави в першу чергу, повага до державних символів, української історії, Конституції України та чинного законодавства, засад демократичної і правової держави. Так 22 січня 2012 року урочисте зібрання та святковий концерт відбулись з нагоди Дня Соборності та Свободи України на високому якісному рівні… На кращих прикладах життя борців за становлення української державності ми спільно з народною хоровою капелою «Промінь», колективами художньої самодіяльності БДПУ формували у бердянців історичну пам’ять, доносили правдиве  героїчне минуле українського народу та звільняли від міфів ідеологічно заангажованих трактувань радянсько-тоталітарної імперської доби.

Щороку до Дня Перемоги, річниці звільнення Бердянська від фашистських загарбників з відділом сім’ї, молоді та спорту проводимо урочисту ходу по центральним вулицям міста з духовим оркестром спільною колоною: ветеранів війни і студентів навчальних закладів з лампадками, мітинг-реквієм на Приморській площі та біля вічного вогню та на меморіальному комплексі загиблих воїнів. Спільно з військовим комісаріатом та прикордонним загоном до Дня прикордонника та Дня захисника Вітчизни проводимо урочисті збори і концерти з виставкою військової техніки та стрілецької зброї.

Патріотизм – певна форма поваги з боку громадян і до державних символів. Координаційна рада стоїть на сторожі щодо недопущення паплюження державних символів, приклади: на вулицях було не допущено розмалювання на стіні та металевому щиті Державного Прапору України; в органах самоорганізації  провели роз’яснювальну роботу, щодо недопустимості паплюження державної символіки під час створення своїх прапорів мікрорайонів, використовуючи Державний Прапор України. Більше подібного не повторюється. Щороку організовуємо з духовим оркестром урочисту ходу бердянців, мітинг і урочистий підйом Державного Прапора України великого розміру.

Одне із важливих завдань координаційної ради: формування, підтримка та об’єднання української еліти міста Бердянська. Так найактивнішими членами координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання є представники української еліти міста Бердянська: Микола Будников – керівник Бердянської школи Запорізького традиційного козацького бойового мистецтва «Спас», отаман Бердянського куреня Вільного українського козацтва, керівник Центру національно-патріотичного виховання та формування здорового способу життя громадян міста Бердянська; Сергій Вельчев – керівник міського спортивного клубу «Данте»; Степан Герилів – редактор студентської  газети "Університетське Слово"; Іван Іванчено – керівник Центру національно-патріотичного виховання та формування здорового способу життя громадян міста Бердянська,  художній керівник народної хорової капели «Промінь»; Герман Іотов – голова громадської організації «Сприяння обороні України»; Валерій Константинов – член робочої групи з питань патріотичного виховання молоді при Апараті РНБО України, голова Ради ДГО "Центр патріотичного виховання дітей та молоді "Юний прикордонник"; Людмила Ноздріна – директор міського краєзнавчого музею; В’ячеслав Олексієнко – голова молодіжної громадської організації «Комітет молоді Бердянська»; Анетта Омельченко – провідний фахівець з виховної роботи Бердянського державного педагогічного університету; Володимир Пилипенко – голова Бердянського осередку Всеукраїнської громадської організації товариства «Просвіта»; Леонід Подколзін – голова міської громадської організації «Українська громада» , підприємець; Володимир Рибалко – старший суддя Бердянської школи Запорізького традиційного козацького бойового мистецтва «Спас»; Наталя Скиртач – завідуюча методичним кабінетом міського відділу освіти виконкому Бердянської міської ради; Володимир Смердов – голова Запорізької обласної  асоціації пошукових загонів, командир військового пошукового загону «Полігон»; Вадим Шумілов – начальник відділу сім’ї, молоді та спорту виконкому Бердянської міської ради; Софія Філоненко – викладач Бердянського державного педагогічного університету; Світлана Саєнко – заступник директора з виховної роботи Бердянського медичного коледжу; Ольга Кардинал – заступник директора з виховної роботи Державного навчального закладу «Бердянський Центр професійно-технічно освіти».

Проводячи заходи по реабілітації історичної пам’яті по загиблим та репресованим українцям, крім проведення тематичних зустрічей у музеях, бібліотеках, мітингах біля пам’ятного знаку Жертвам голодоморів, – встановлюємо спільно з краєзнавчим музеєм  меморіальні пам’ятні дошки у місті Бердянську справжнім патріотам України, які працювали у нашому місті: Т. Зіньківському, В. Кравченко, В. Зюзіну… Знищено мільйони українців за те, що любили Україну, розмовляли українською мовою, боролися і полягли за незалежність України. Попіл героїв стукає в наші серця і про них потрібно розповідати, що ми і робимо. Ставлення до Героїв: Івана Мезепи, Миколи Міхновського, Симона Петлюри, Романа Шухевича…

Русифіковане місто Бердянськ стає потроху україномовним, українським містом у тому числі і завдяки роботи нашої координаційної ради, в якій спільно працюють науковці, освітяни, військові, посадові особи місцевого самоврядування, громадські активісти…Пам’ятник Леніну ще стоїть, але це вже стало улюбленим місцем скейтбордистів-катаються на  плитах біля пам’ятника. У планах координаційної ради і перейменувати та повернути старі назви проспекту Леніна – Азовський, вулиці Максима Горького –  Приморська, вулиці Ульянових – вул. Гоголя; вулицю Павлика Морозова на В.Чорновола…

…Довідки, зразки сценаріїв культурно-просвітницьких заходів, плани, положення, рішення виконкому про діяльність відповідної координаційної ради готовий надіслати електронною поштою. (Зубрицький І. І., конт. тел. 061534 71 84. Моя ел. адреса: ii.zubrickiy@rada-berdyansk.gov.ua)

Ігор Зубрицький,

секретар координаційної  ради при виконкомі Бердянської міської ради з питань національно-патріотичного виховання та формування здорового способу життя громадян міста Бердянська