Я від малої дитини живу листами
Лист із США
Пишу кілометрові листи і багато їх і хочу з вами поділитися одним листом, якого я написала півтори року тому. Але до цього листа треба вступного слова… До парафіяльного дому не раз приїжджають гості і я там за столом маю нагоду зустрічатися з різними як дуже цікавими (так і не дуже) людьми. Одного разу приїхав один молодий співак з України і був у «нас» кілька тижнів. Він ідейна, працьовита і гарна людина і подобався мені, і я мала з ним не одну цікаву розмову. І одного разу він в розмові наївно, сказав «багато із вас вигідно собі живе отже, що американці можуть знати про волонтерів?» Признаюся, що ті слова мене дуже вразили і я постановила його дещо провчити. Якщо він приїхав до Америки, щоб Америку пізнати – він не смів повернутися додому з таким пересудом, з яким він приїхав. Отже я пішла до хати і вкрала від пізньої ночі трохи часу і написала йому листа. І мушу признатися, що я мала велике вдоволення, коли під кінець його побути, коли він мав інтерв’ю зі «Закордонною газетою» і його спиталися,«що на вас в Америці зробило найбільше враження?» він після прочитання мого листа відповів «Безперечно – праця волонтерів!»
Якщо Вас цікавить короткий незначний лист в якому я згадую про доброту людей – перечитайте собі цього листа….
Ксеня Гапій,
завідувачка канцелярією церкви св. Івана Хрестителя в Нюарку (США)
