20-27липня здобувачі та викладачі Бердянського державного педагогічного університету мали можливість відпочити та ознайомитися з пам’ятками культури міст Львівської області. Проживання було в старовинному місті Дрогобич. Все нагадує в цьому місті про історичні події, які відбувалися з 1091 року (час заснування). Все приваблює своєю красою і неповторністю: парк імені Степана Бандери з Алеєю Слави загиблим бійцям в сучасній війні (на жаль, там є і наші бердянці), солеварня, театр імені Івана Франка, ратуша та інші. Місто зберегло на своїй території безліч старовинних історичних та архітектурних пам’яток, а також класичну ринкову площу.
Від імені всіх здобувачів дякуємо ректору нашого університету, професору Ігорю Тимофійовичу Богданову за можливість побачити історичні міста Західної України, проректору Александрової Анні Олександрівні за організацію екскурсій і постійне піклування за кожного, а також доктору філологічних наук, професору Школі Валентині Миколаївні за цікаві розповіді, за екскурсії, які Валентина Миколаївна проводила нашим здобувачам і дуже часто приєднувалися інші перехожі, щоб послухати про той чи інший історичний об’єкт.
21 липня 2024 року ми відвідали місто Борислав. Єдине місто в світі, яке розміщене на промисловому нафтогазовому та озокеритному родовищі з численними джерелами мінеральних і лікувальних вод. І сьогодні в центральному парку працюють гойдалки (качалки) для нафти. Родзинкою є музеї: Музей-аптека Яна Зега, яка розміщена в міському парку Борислава і присвячена винахіднику гасової лампи та переробки нафти. В самому центрі Борислава розташований справжній музей старовини – Карпатська дерев’яна хата, збудована без жодного цвяха і “по-вінця” наповнена найцікавішими експонатами з приватної колекції господаря.
Наступним містом 22 липня у нас було місто Трускавець, яке відоме мінеральними водами з 14 джерел («Нафтуся», «Юзя», «Марія», «Софія», «Броніслава» тощо). Трускавець славиться не лише мінеральними водами, своєрідного колориту місту надає його віллова забудова, сформована у період XIX — першої половини XX ст. Яскравим архітектурним багатством Трускавця є його давні дерев’яні вілли (Вілла «Ґражина», Вілла «Світязянка», Вілла «Під Божою Матір’ю», Вілла «Клюберґ» та інші) та пансіонати (Пансіонат Рекорд, Пансіонат Верха, Пасіонат Вавель та інші). Дерев’яну віллову архітектуру влучно доповнюють оригінальні вирішення мурованих санаторіїв та пансіонатів у стилі функціоналізму першої половини XX ст. Валентина Миколаївна розповіла нам про історичні пам’ятки і ми мали можливість побачити поєднання історичних споруд з сучасними архітектурними будовами.
24 липня цілий день нашої подорожі було присвячено екскурсіям в старовинному місті Львові, яке здивувало нас архітектурою і поєднанням різних культур. На екскурсіях ми ознайомились з історією заснування та розвитку міста, походженням його назви; спробували львівської кави.
Дуже цікавою була екскурсія в Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі» – це популярний Український скансен, створений на території родинного маєтку Франків, який сьогодні діє, як креативний майданчик для збереження історичної пам’яті про І. Франка. На території діє літературно-меморіальний музей Івана Франка із скульптурною композицією «Іван Франко і світова література» та будинком літератора. Ми мали змогу ознайомитися із музейними експонатами архіву Івана Франка, з артефактами, пов’язаними з історією Нагуєвич та околиць, зокрема автентичними давніми рукописами, предметами сакральної культури та етнографії. Найціннішими експонатами музею є метричні та амбарні книги, «золота книга» Дрогобицької василіанської нормальної школи ХІХ ст., в якій записано ім’я та прізвище учня – І. Франка і його однокласників та вчителів, численні прижиттєві видання його творів, посмертна маска мислителя та ще багато цікавого. Навпроти розташований музей «Садиба Івана Франка», яка відтворена за етнографічним нарисом письменника «Моя вітцівська хата» ще у 1981 році. До садиби входять хата, кузня Якова Франка – батька письменника, стодола, криниця, пасіка та сад.
У хаті хранителі музею зберігають автентичні речі, яких торкалась і рука Івана Франка: книжки, за якими він навчався, обідній стіл родини, піч, колиска, ікони, світлини молодого Франка, речі того часу.
І ще однією родзинкою цього комплексу є заповідний художньо-меморіальний комплекс «Стежка Івана Франка», куди входить заповідна лісова зона та кілька скульптурних композицій: «Стежка Івана Франка» – де Іван Франко творив свої перші шедеври, «Галявина казок» – де разом із екскурсоводами оживає «Лис Микита», парк із давнім ставком, літній театр, сакральна каплиця Різдва Пресвятої Богородиці. І ще ми були вражені природою, яка оточує цей комплекс – з однією сторони гори, з іншої ліс.
Насичена програма, історія, культура та традиції українського народу, а головне – живе спілкування здобувачів і викладачів зробили відпочинок незабутнім!
Анетта Омельченко
