університетських «нашоатлантівців» до фронтової зони була багата на враження та на теплі зустрічі. Увесь день йшов дощ, а на зворотньому шляху ще – ще й сильний туман, але нам вдалося зробили все, що запланували. По-перше, ми мали велике замовлення з військового шпиталю, куди ми привезли ліки, теплі речі та багато чого іншого. Дякуючи нашим небайдужим бердянцям: Юлії Камінській, Раїсі Гусіній, Ользі Август, колективу стоматологічній поліклініці (директор – Сергій Бортник), Світлані Степаненко, Дмитру Середі, Віктору Божкову, Тетяні та Павлу Калинам, Вадиму Бурку, Степану Гериліву, Софії Філоненко, Наталії Іванченко. До підготовки шпитального вантажу долучилася й американка українського походження пані Христана Ковшевич-Дурбак, приславши нам 2 спец. надувні матраци, шприци та голки, перев`язувальні матеріали тощо (див. світлини). У шпиталі – особлива атмосфера, я чомусь згадала шпиталь в Куйбишево, там не відчуваєш часу, який день тижня. Дуже хочеться, щоб там було небагато хворих, поранених бійців, але зараз, на жаль, інші часи.
Друга наша мета – відвідування хлопців бойових підрозділів під Волновахою і Авдіївкою. Зустрічі, як завжди, були теплі, ми везли гостинці з дому: 10 літрів борщу від пані Марії, теплі пиріжки від пані Ірини, продукти від нашого друга, підприємця Віталія Байдали, бердянську тюлечку від Павла Сириці, маскувальні сітки (дякую всім дівчатам). Завдячуємо також: Олегу Зінченку, Сергію Матвєєву, Павлу Порохні, Руслану Папішу… Дякуємо також за чай, каву, різні смаколики від небайдужих бердянців: Олени Однолько, Тетяни Подумей, Ольги Удалової, Олексія Лескова…
Останньою була зустріч із нашими друзями – волонтерами з міста Покровська, які допомагають місцевим жителям в зоні бойових дій – Мар'їнці та Авдіївці. Дякую Наталії Крючіній, п. Родіону, Василю Крижку, Людмилі Афанасенковій, п. Валентині та іншим, хто приніс дитячі та дорослі речі, теплі ковдри. Багато людей нам допомагали готуватися до цієї поїздки, звідки ми привезли від захисників наших з передової та зі шпиталю велике "Дякую" усім патріотам Бердянська.
Зараз у нашій країні важкі часи, але незважаючи ні на що, ми завжди відчуваємо підтримку наших друзів, людей, котрим не байдужа доля рідної України та її захисників.
Анетта Омельченко
НАШІ АТЛАНТИ
