"Університетське Слово"

Упродовж 17 – 20 серпня 2016 року Українська асоціація дослідників освіти (UERA) спільно з факультетом педагогічної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка провела Першу літню англомовну школу «Освітні дослідження: комунікація, написання грантів, методологія і публікації».

За фінансової підтримки Посольства США в Україні літня школа стала частиною масштабного річного проекту Української асоціації дослідників освіти «Підтримка реформування вищої освіти в Україні», спрямованого на підвищення рівня професіоналізму в навчальній і науковій діяльності університетів, залучення викладачів до обміну академічним досвідом, популяризації емпіричних досліджень у галузі освіти.

Українська асоціація дослідників освіти (УАДО www.uera.org.ua) – це недержавна науково-дослідна асоціація, заснована у 2015 році на базі Дрогобицького державного педагогічним університету імені Івана Франка, яка сьогодні об’єднує близько 100 науковців з понад 30 університетів України та зарубіжжя. УАДО є членом Європейської асоціації дослідників освіти з осередком у Берліні (EERA), яка, своєю чергою, входить до Всесвітньої  асоціації дослідників освіти (WERA). Метою УАДО є сприяння обміну інформацією між випускниками закордонних освітніх програм, зарубіжними та українськими викладачами для підвищення дослідницької компетентності у галузі освіти.

У літній школі УАДО взяли участь 38 учасників із різних регіонів України. Бердянський державний педагогічний університет представляли доценти Тетяна Несторенко та Олена Ярова. Прозора процедура відбору дала змогу запросити до участі найбільш конкурентоспроможних і мотивованих дослідників у галузі освіти.

Робота Школи проходила чотири дні, впродовж яких учасники мали змогу взяти участь в англомовних тренінгах, підготовлених фасилітаторами з України та з-за кордону, зокрема Утрехтського університету (Нідерланди), Норвезького університету наук та технологій (Норвегія), Кембриджського та Единбурзького університетів (Велика Британія). Вітчизняні тренери представляли університети Львова, Дрогобича, Умані, Харкова, Херсону, Луцька, Ніжина.

У роботі школи гармонійно поєдналася теорія і практика формування дослідницької культури науковців та викладачів, умінь організовувати науково-педагогічні дослідження та дослідження освітніх практик, застосовувати інноваційні методи дослідницької діяльності в галузі вищої освіти, ефективно презентувати себе як науковця та створювати якісні презентації та постери на міжнародних конференціях, організовувати роботу над науковими текстами та готувати публікації до рецензованих наукових видань.

Особливу увагу було приділено методології проведення міжнародних освітніх проектів, зокрема міжнародному дослідженню викладання та навчання TALIS (Teaching and learning International Survey). У ході роботи літньої школи було сформовано ініціативні дослідницькі групи, які працюватимуть над пілотажем дослідницького інструментарію TALIS. Включення України до проекту TALIS поглибить розуміння місця української освіти у міжнародному освітньому просторі та сприятиме освітнім реформам.

Учасники літньої школи висловили свої позитивні враження та відгуки, в яких відзначили високий професійний рівень та актуальність заходу, емоційну комфортну атмосферу, щире зацікавлення у продуктивній співпраці. Переконані, що проведення школи дасть змогу застосувати знання й навички для підвищення наукової компетентності учасників, розвитку Асоціації та загалом підвищення якості української вищої освіти.

«Університетське Слово»
(за матеріалами Олени Ярової)
На світлинах: доцент Олена Ярова разом із президентом Європейської асоціації дослідників освіти проф. Тео Вубельзом та генеральним секретарем цієї асоціації Маріт Хонерод Ховейд; президент Української асоціації дослідників освіти учасників проф. Світлана Щудло вручає сертифікати учасникам школи; робоча група Першої літньої школи UERA.

Днями Бердянський державний педагогічний університет відвідала Ольга Плетенець – асистент професора Ольги Грауманн, координатора спільного європейського проекту Темпус-IV «Підготовка педагогів та освітніх менеджерів до роботи з гетерогенними групами й організаціями».

У Компетентнісному центрі інклюзивної освіти Ольга Плетенець зустрілася з проектною командою БДПУ: Ольгою Гуренко, Ларисою Казанцевою, Ігорем Лиманом, Наталею Захаровою, Русланом Вербовим. Члени проектної команди доповіли про основні досягнення університету в контексті реалізації проекту, поділилися досвідом запровадження інклюзивної освіти в регіоні, розповіли про низку методичних заходів, які відбулися в Компетентнісному центрі інклюзивної освіти та визначили пріоритетні завдання щодо втілення ключових ідей проекту після його завершення. Крім того, учасники цього засідання заповнили моніторингові анкети, запропоновані Ольгою Плетенець.

Німецька гостя мала ще одну зустріч – з ректором БДПУ, професором Ігорем Богдановим, який подякував Ользі Грауманн і німецьким партнерам за включення БДПУ до міжнародного консорціуму, визнання БДПУ потужним педагогічним університетом в контексті виконання міжнародної грантової програми й висловив сподівання на подальшу міжнародну співпрацю.

Координатор проекту в БДПУ професор Ольга Гуренко провела для Ольги Плетенець екскурсію по університету й розповіла про становлення педагогічного ВНЗ з часів чоловічої гімназії.

"Університетське Слово"
 (за матеріалами Ольги Гуренко)

з нагородженням відзнакою

Президента України

провідного фахівця Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Бердянського державного педагогічного університету, редактора газети БДПУ "Університетське слово"

Гериліва С.М.,

доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри Історії України Бердянського державного педагогічного університету

Лимана І.І.,

доктора філологічних наук, професора кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Бердянського державного педагогічного університету

Філоненко С.О.

Указ № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента – ювілейною медаллю «25 років незалежності України» від 19.08.2016 р.

Сьогодні, 23 серпня, представники професорсько-викладацького та студентського колективів БДПУ на чолі з ректором університету, професором Ігорем Богдановим разом із патріотично налаштованими бердянцями традиційно відзначили День Прапора України урочистою ходою від п'ятого корпусу БДПУ до площі Єдності (див. світлини).

Колону, що розтягнулася на сотні метрів,  радісно вітали перехожі, чимало з яких приєднувалися до святкової ходи…

Згодом на площі міський голова Володимир Чепурний вручив родині загиблого учасника АТО Віталія Піддубного ордер на квартиру, а ордер на дві кімнати в гуртожитку учаснику АТО Олексію Яковчуку. Присутніх вітали творчі колективи міста.

 

Невдовзі право підняти державний прапор України отримали дитячий хірург, військовий лікар медичної роти Андрій Любченко, діти бердянців, що загинули в АТО: син Юрія Коваля – Микита та дочка Віталія Піддубного – Єлизавета…

«Університетське Слово»
Світлини Павла Тєлькі
(Студклуб)

Державний Прапор України – полотнище із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася впродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.

У середині XVII ст., після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.

Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося.

Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.

Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії.

22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 – в Карпатській Україні. У період 1917 – початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.

Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформилося на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру – синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку – жовтий колір.

24 серпня 1991 відбулося проголошення Акту про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.

У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні.

«Університетське Слово»
(за матеріалами: http://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=189).

У Львівському національному університеті імені Івана Франка з 17 по 20 серпня пройшла Перша літня школа Української асоціації дослідників освіти (UERA) “Дослідження в галузі освіти: комунікація, написання грантів, методологія та публікація результатів”. Даний проект виконується в рамках гранту Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

Оргкомітетом літньої школи було відібрано 38 учасників, серед яких отримали запрошення і доценти БДПУ Тетяна Несторенко та Олена Ярова. Насичена чотириденна програма семінарів і презентацій дозволила не лише отримати корисну інформацію, а й встановити нові науково-професійні контакти.

"Університетське Слово" 
(за матеріалами Олени Ярової)

Учора, 18 серпня, в Запоріжжі стартувала Велика рада отаманів України та Другий історичний міжнародний конгрес козацтва на тему «Роль та участь козацтва в боротьбі зі світовим тероризмом». Учасниками цього заходу виступили делегати козацьких організацій з областей, представники міжнародної козацької громади, старійшини патріотичного руху, керівники потужних козацьких організацій.

А сьогодні представницька делегація Бердянської міської ради з числа членів козацьких, громадських та волонтерських організацій міста, координаційної ради з питань козацтва взяли участь в пленарному засіданні учасників конгресу, заслухавши десятки виступів учасників та гостей конгресу, переглянувши цікаву концертну програму, поспілкувалися з багатьма цікавими історичними постатями… У числі бердянської делегації був і університетський «нашоатлантівець», редактор газети БДПУ «Університетське Слово» Степан Герилів.

«Університетське Слово»
Світлини редакції

Сьогодні, 19-го серпня,  Бердянськ із робочим візитом відвідав командувач Військово-морських сил України Ігор Воронченко. Віце-адмірал спостерігав як проводяться навчання та вивчав можливість облаштування бази ВМС України на Азовському морі, зокрема, в Бердянську.

   Під час зустрічі та розмови командувача із ректором БДПУ, професором Ігорем Богдановим (див. світлини), зокрема, йшлося, що на балансі університету перебуває комплекс приміщень колишнього ПТУ, які планується передати на баланс міністерства оборони на взаємовигідних умовах. По вул. Туристичній заплановано обладнати гуртожиток для військових, адміністративний корпус та інш. У разі успішної реалізації наміченого в нашому місті на постійній основі можуть дислокуватись дивізіони ВМС України.

Командувач ВМС України, віце-адмірал Ігор Воронченко залишився задоволений результатами огляду приміщень та акваторії бердянської затоки. За результатами зустрічі з міським головою Володимиром Чеурним, депутатом міської ради Григорієм Патеєм, який активно співпрацює з військово-морськими силами України, та ректором БДПУ Ігорем Богдановим вдалось досягти декількох принципово важливих домовленостей:+

1. Окрім реконструкції комплексу споруд по вул. Туристичній 44 (кол. Єгорова)  поблизу колишнього заводу «Прилив» за кошт мінооборони вірогідне будівництво декількох багатоповерхівок.

2. На базі БДПУ відкрити військову кафедру для підготовки офіцерського складу ВМС України.

3. Спільно з БДПУ ВМС України займатимуться підготовкою водіїв.

4. У короткостроковій перспективі – виступ оркестру ВМС України до Дня міста.

«Університетське Слово»
(за матеріалами сайту:
http://portinfo.com.ua/news/berdyansk-mozhe-stati-bazoyu-vijskovo-morskogo-flotu-ukrajini-na-azovskomu-mori.html
Світлини журналіста Євгена Гнибіди

Учора, 15 серпня, Міністерство освіти і науки України видало наказ «Про затвердження переліку проектів, що пройшли конкурсний відбір проектів наукових робіт та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих учених, які працюють (навчаються) у вищих навчальних закладах та наукових установах, що належать до сфери управління Міністерства, та формування тематичних планів у 2016 році».

 

Відрадно, що в переліку є й наш Бердянський державний педагогічний університет із проектом «Наноструктуровані  напівпровідники  для  енергоефективних екологічно  безпечних  технологій,  що  підвищують  рівень енергозбереження та екологічної безпеки урбосистеми» (загальне фінансування – 822,380 тис. грн., з яких – 382,92 тисячі – перший рік).

Керівник проекту – заступник декана факультету фізико-математичної і технологічної освіти з соціально-виховної, наукової та міжнародної діяльності,  доцент кафедри методики викладання фізико-математичних дисциплін та інформаційних технологій у навчанні Яна Сичікова (див. світлини).

Вітаємо університетського молодого науковця, бажаючи нових творчо-наукових досягнень!

«Університетське Слово»
Світлини редакції

Навчання – це завжди здорово, незалежно від погоди, дня неділі, пори року. А коли ти вчися рядом з друзями, однодумцями (Оленою та Іваном Харченко з громадської організації «Пролісок-Бердянськ», Оленою Буркут з бердянської централізованої бiблiотечної системи і Лесею Бюйюкмете, яка є представником Бердянського медичного коледжу) – це краще і корисніше вдвічі. Сьогодні за сприяння ІСАР «ЄДНАННЯ» та підтримці Бердянського державного педагогічного університету відбувся тренінг зі стратегічного планування організації, який проводив досвідчений тренер, професіонал Андрій Круп’як.

Проведений захід дає можливість виразно визначити концепції діяльності організації, що дозволяє підпорядкувати всю діяльність організації її місії, ідентифікувати з цілями організації її членів, зовнішніх партнерів, впорядкувати цілі та завдання відповідно до їх важливості та черговості, згідно яких вони реалізовуватимуться, узгодити розвиток організації зі змінами, що відбуваються в зовнішньому оточенні.

Павло Буянов,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри технічних дисциплін
факультету фізико-математичної та технологічної освіти БДПУ
Сергій Онищенко,
старший викладач кафедри

Що ви знаєте про минуле і сучасне культурне життя Бердянська? За що ви любите це місто? Що вам подобається і чого не вистачає? З такими питаннями до бердянців і гостей міста звертаються агенція «АртПоле» та Інститут історичної урбаністики Бердянського державного педагогічного університету   – ініціатори проекту «Культурна мапа Бердянська». Його результатом має стати карта культурно-історичного ландшафту міста, розміщена у вільному доступі онлайн.

«Минулого року ми провели в Бердянську кілька місяців із проектом «ВХІДнаСХІД», – розповідає медіакоординаторка «АртПоля» Тетяна Манзюк. – Співпраця з місцевими музейниками, істориками, журналістами, музикантами відкрила нам цікаве і своєрідне місто з культурною  багатошаровістю і непростим сьогоденням. Хотілося б зафіксувати ці знахідки і продовжити дослідження, щоб створити таку собі мапу-підказку для знайомства з культурним різноманіттям Бердянська».

«Передбачається, що мапа буде різнопланова і багатошарова, – зазначає доктор історичних наук, професор БДПУ Ігор Лиман. – Вона розрахована як на тих, хто ніколи не бував у Бердянську, так і на гостей міста, а також на місцевих мешканців, які зможуть дещо по-новому побачити свій Бердянськ».

Мапу планують представити вже у вересні, а до кінця літа закликають всіх охочих долучитися до її підготовки. Для цього організатори пропонують пройти невеличке опитування, що допоможе їм зібрати необхідні матеріали і познайомитися з думками небайдужих людей.  

Щоб заповнити анкету, перейдіть за посиланням https://goo.gl/forms/DSUCRMfRUIkDQJ6J2

Проект відбувається за підтримки Гете-інституту в Україні.

За матеріалами НДІ Історичної урбаністики
(http://ri-urbanhistory.org.ua/)