ЄДНАЛИ ІНТЕРЕСИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

11-13 ВЕРЕСНЯ Ц. Р. В БДПУ ПРОЙШЛА ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «РОЗВИТОК ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ»

Конференцію організували: Міністерство освіти і науки України, Бердянський державний педагогічний університет, Українська інженерно-педагогічна академія, Інститут професійно-технічної освіти НАПН України. Її відкрив кандидат технічних наук, доцент, декан факультету комп’ютерних та енергозберігаючих технологій Віталій Хоменко. Учасників конференції вітали: Микола Лазарєв – доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Української інженерно-педагогічної академії; Хосе Італо Кортес – доктор, професор, завідувач лабораторії цифрових систем і поновлюваних джерел енергії Заслуженого Автономного університету міста Пуебла (Мексика), Анатолій Шевченко – доктор технічних наук, доктор богослов'я, професор, ректор Державного університету інформатики і штучного інтелекту, член-кореспондент НАН України (м. Донецьк); Анатолій Літинський – кандидат технічних наук, член кореспондент Академії Інформатизації Освіти (Росія), директор Регіонального Центру Інформатизації Освіти (РЦ НІТ) Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (м. Харків); Віталій Межуєв – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інформатики та програмної інженерії Бердянського державного педагогічного університету; Наталія Брюханова – доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки та методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії (м. Харків).

Більше десятка відомих науковців України та гість із Мексики взяли очну участь у роботі конференції, яка пройшла в робочій, дружній обстановці, і спостерігалася висока активність учасників.

За результатами роботи конференції прийняті рекомендації щодо подальшого розвитку інженерно-педагогічної освіти на засадах компетентнісного підходу в напрямку підвищення її якості шляхом удосконалення планування та організації навчального процесу, використання сучасних технологій навчання, підвищення педагогічної майстерності викладачів.

«Університетське Слово»

На світлинах із архіву факультету: учасники конференції та окремі робочі моменти

МИ – СТУДЕНТИ-ЖУРНАЛІСТИ!

Сьогодні, 12-го вересня, до нас, першокурсників, завітали редактор газети БДПУ «Університетське Слово» Степан Герилів та редактор її інтернет-версії Олександр Степаненко. Я думаю, кожен із нас залишився задоволеним від цього знайомства та зустрічі! Адже нам дійсно було цікаво слухати про студентську газету, в якій може проявити себе кожен із нас, розкрити себе та свої таланти.

Ми впевнені, що незабаром у нашій студентській газеті з’являться нові обличчя та імена, адже багато кого надихнуло запрошення Степана Миколайовича приєднатися до їхньої дружньої творчої родини, і багато хто із нас виявив бажання написати свої перші статті до свого тепер уже рідного «Університетського Слова». А для тих, хто ще сумнівається в цьому, сьогодні стаємо прикладом, запропонувавши для публікації свій перший матеріал. А ще: нам хочеться подякувати за цю приємну зустріч і знайомство, а також повідомити, що скоро в редакційному колективі газети очікуйте поповнення із числа першокурсників-журналістів!

Цього року, як і кожного, багато колишніх одинадцятикласників перетворилися на студентів-першокурсників. Тож тепер прийшла і наша черга входити в курс справи.

Офіційна посвята в студенти пройшла ще 1 вересня, але нині,12 вересня, відбулася уже традиційна на кафедрі соціальних комунікацій посвята в журналісти, що стало для нас важливою подією. Вона пройшла в «тісному сімейному колі», адже була проведена лише в присутності викладачів кафедри та старшокурсників із нашої спеціальності. Офіційна частина полягала в тому, що в цілому нічого особливо офіційного й не було. Це, безумовно, всім неймовірно сподобалось. Тепер уже другокурсники привітали нас із вступом, розповіли жартівливі, або й не дуже, правила поведінки в університеті, вручили цікаві презенти. Звичайно не могло обійтись і без зачитування присяги, у якій ми дружньо пообіцяли стати в майбутньому добрими фахівцями – справжніми журналістами!

…Опісля ми пішли до краєзнавчого музею Бердянська. Саме таким цікавим та наповненим подіями виявився цей день. Бажано, щоби у Вас таких у нас було побільше.

Ірина Шепєлєва, Ірина Дєдушева,

студентки-першокурсниці кафедри

соціальних комунікацій БДПУ

На світлинах із архіву редакції: кілька цікавих сьогоденних моментів

МАЙСТЕР-ШКОЛА ВЧИТЕЛІВ

З ініціативи Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Запорізької обласної громадської організації «Русский культурный центр» та відділу освіти виконавчого комітету Бердянської міської ради 6­–8 вересня ц. р. проходила Міжрегіональна майстер-школа вчителів-словесників, присвячена 1150-річчю слов’янської писемності.

Гостинно зустрічали призерів Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року – 2013» та вчителів нашого регіону Бердянський муніципальний ліцей (директор – І. О. Тверітінов) та гімназія № 1 «Надія» (директор – В. П. Сергієнко).

Свою педагогічну майстерність демонстрували переможниця конкурсу в номінації «Російська мова» Тетяна Єпіхіна (Запорізький ліцей «Перспектива») та призери конкурсу: Ірина Симонова (Донецька ЗОШ № 58), Наталія Пастушенко (м. Дніпропетровськ, НВО № 28), Оксана Целіковська (м. Донецьк, ЗОШ № 4), Юлія Лозенко (м. Іванків, Київська область, ЗОШ № 1), Світлана Ільчук (м. Орджонікідзе, ЗОШ № 8).

Учителі російської мови ділилися досвідом щодо впровадження сучасних педагогічних технологій, зокрема, інформаційних, проектних, інтерактивних, текстоцентричних. Особливу зацікавленість учасників майстер-школи викликала робота вчителів з інтерактивною дошкою.

У роботі майстер-школи учителів-словесників узяли активну участь й викладачі Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ Олена Харіна – старший викладач кафедри української літератури та компаративістики та Ірина Співак – доцент кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури.

«Університетське Слово»

На світлинах з фотоархіву Інституту:

університетські Ірина Співак, Ольга Харіна та інші учасники Міжрегіональної майстер-школи вчителів-словесників

ДЕВ’ЯТЬ ПОВЕРХІВ РАДОСТІ,

АБО УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ГУРТОЖИТОК №2: БЕЗПЕКА ЧИ НЕБЕЗПЕКА?

Запрошуємо до розмови*

Щороку в гуртожитку № 2 БДПУ мешкає велика кількість студентів із різних міст регіонів України. Безсумнівно, для кожного з батьків умови проживання та безпека рідної дитини є чи не найважливішими вимогами перед керівництвом університету. То ж постійно постає важливе завдання в забезпеченні як комфорту, так і надійності кожного, хто поселяється в нас. Тільки в минулому навчальному році на установку сигналізації пожарної безпеки університет витратив близько 300 тисяч гривень, постійно оновлюються меблі, є гаряча вода, майже в кожній кімнаті – холодильник, тобто створені всі умови для повноцінного проживання та навчання студентів.

Нещодавно на сайті телерадіокомпанії «ЮГ» http://pro.berdyansk.biz/content.php?id=16883 був показаний репортаж, який викликав жваву дискусію. Автора телевізійного сюжету, невідомо з якої причини, чомусь зацікавила тільки пропускна система в згаданому гуртожитку. І мене це зацікавило.

То ж почнемо все спочатку. У 2011 році надійшов лист від міністра освіти і науки України Дмитра Табачника (№1/9-705 від 14 вересня 2011 року), що й стало підґрунтям для внесення коректив до правил проживання. 6 червня 2012 року Положення про студентський гуртожиток та Правила проживання в студентському гуртожитку було прийняте та затверджене на Вченій Раді БДПУ. Ним й до сьогодні користується адміністрація университету та комендант гуртожитку. Студент може заходити до своєї оселі до 24-ї години, а якщо у мешканця виникає потреба затриматися, в цьому йому ніхто не перешкоджає, як стверджують установлені правила. Для цього досить повідомити коменданту, вказавши приблизний час входу до гуртожитку. Мене також зацікавило: якої думки з цього приводу студенти? Чи згідні вони, що це забезпечує їм спокійне життя? Чи не обмежує це інтереси жильців гуртожитку та їх гостей? Для вияснення цього ми за невеликий проміжок часу опитали 57 мешканців і виявилося, що тільки один із мешканців вважає, що цілодобовий вхід до гуртожитку, без попередніх повідомлень, не створить додаткових проблем з безпечністю, відпочинком та самопідготовкою до занять.

Правда, перед опитуванням ми звернулися за коментарем згаданого телевізійного сюжету до провідного фахівця з виховної роботи університету Анетти Омельченко. «Комфорт і безпека проживання студентів у гуртожитку – це головне, про що ми не забуваємо ніколи. – говорить Анетта Іванівна. – У гуртожитку – скляні двері, і чергова завжди бачить, хто саме проситься до свого помешкання після 24-ї години . За останні три роки не було жодної скарги студентів щодо входу в гуртожиток після опівночі. Гуртожиток знаходиться біля моря, порту та двох нічних клубів, тому адміністрація переживає за те, де знаходиться студент у нічний час, щоби сторонні люди не завадили студентам повноцінно відпочивати в нічний час…

… А ось деякі зміркувань опитаних студентів:

Нуне Мікаілова, 1 курс (ІФСК): – Гуртожиток на даний момент є нашою другою домівкою. І як в будь-якому будинку, ти повинен себе почувати повністю захищеним. Вхід до 24-ї години є великим плюсом, який дозволяє почувати себе комфортно, захищено і практично, як удома. Про яке обмеження прав йде мова?

Ірина Дедушева, 1 курс (ІФСК): – Я знаю, якщо в людини не виходить вийти раніше або вона затрималась на роботі чи є інші причини, то можна тільки попередити про це коменданта чи чергову. Це тільки захищає нас від усякого роду неприємностей. Я ставлюсь до цього позитивно.

Ганна Коваленко, 3 курс (ІСПКО): – У мене неодноразово була необхідність у тому, щоб прийти пізніше. Жодного разу не виникало ніяких проблем щодо входу до гуртожитку.

Анастасія Кошляк, 1 курс (ІСПКО): – Я згодна, оскільки в нас є можливість у тиші та спокої підготуватись до пар. Якщо комусь потрібно чи просто забаглося помилуватися нічним Бердянськом, немає проблем: повідомляй адміністрацію гуртожитку і заходь пізніше.

Владислав Шилер, 5 курс (ФЕУ): – Зайти до гуртожитку мені ніхто жодного разу не відмовляв. Це – аж ніяк не проблема!

Олександр Купін, 4 курс (ФКЕТ): – Безпека в цьому є. Декілька разів повідомляв коменданта про пізніший прихід до гуртожитку. Невже так важко второпати, що це не просто чиясь забаганка, а робиться для нашої ж безпеки?

Вікторія Каліберда, голова студради БДПУ, мешканка гуртожитку: – Я бачила цей репортаж і з цього приводу в мене виникла своя точка зору. І вона, як кажуть, асоціюється з тим, що «чую дзвін, не знаю де він». Типове положення про студентський гуртожиток, яке вийшло в 2011 році з приводу пропускної системи наголошує на тому, що студент може заходити до помешкання в нічний час, якщо він працює в нічну зміну та у нього є довідка з роботи чи той, хто працює в наукових бібліотеках, науково-дослідницьких центрах. У нашому місті таких закладів немає, тому вважаю, що вхід мешканцям у будь-який час не може бути повністю задовільним. 6 червня на Вченій Раді, членом якої я є, було підписано та затверджено положення нашого університету, до якого внесені відповідні правила. Оскільки в нас відсутні такі заклади, вхід до гуртожитку відбувається з 6 ранку до 24 години вечора. На мою думку, вхід до опівночі є повністю задовільним для того, щоб вирішити всі свої справи, відпочити. І якщо треба комусь затриматись, ще жодного разу не було відмовлено. Завжди комендант попередньо давав дозвіл, і нікого ні в яких правах не обмежував. В цьому році я допомагала в поселенні студентів. Батьки мешканців були задоволені тим, що в гуртожитку чітко діє пропускна система, а вхід до нього в нічний час регулюється…

Дмитро Саранчук, голова студради гуртожитку № 2 БДПУ: – І я переглядав цей репортаж, і мене засмутила однобокість видуманої з нічого проблеми. Кожен зі студентів, який проживає в нас, повинен бути впевнений в тому, що жодна стороння людина не буде йому заважати відпочивати чи готуватись до занять. До речі, за останні роки значно підвищилась дисципліна. Стали кращі умови для проживання. Студенти довіряють керівництву, бо звертаються за допомогою з будь-яких питань (в тому числі й з особистих). Ми впевнені в своїй безпеці, ми вдячні керівництву університету та гуртожитку за постійну чуйну увагу до мешканців нашої другої домівки.

Вікторія Лутчак,

студентка Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ, багаторічна мешканка гуртожитку

Світлини з архіву Студентського клубу

НОВІ ДОРОГИ ФАХІВЦІВ-ПЕДАГОГІВ

СЬОГОДНІ, 11 ВЕРЕСНЯ, В БДПУ РОЗПОЧАЛА РОБОТУ IV ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ-ПЕДАГОГІВ В ПРИРОДНИЧІЙ ТА ТЕХНОЛОЧНІЙ ГАЛУЗЯХ»

Організаторами конференції виступили: Міністерство освіти і науки України, Бердянський державний педагогічний університет, Національний педагогічний університет ім. Драгоманова, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Московський державний університет технологій і управління імені К. Г. Розумовського (Росія) та Заслужений автономний університет Пуебла (Мексика).

При вході до головної актової зали університету милують око цікаві експонати – роботи умільців факультету фізико-математичної та технологічної освіти (див. світлини).

Коротким вступним словом конференцію відкрив кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету фізико-математичної та технологічної освіти Андрій Малихін. Учасників конференції вітали: академік НАПН України, доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри загальної та прикладної фізику НПУ ім. М. П. Драгоманова Микола Шут, доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи БДПУ Ігор Богданов, академік Міжнародної педагогічної академії, доктор педагогічних наук, професор кафедри фізики Московського державного університету технологій і управління ім. К. Г. Розумовського (Росія), доктор, професор, завідувач лабораторії цифрових систем і поновлюваних джерел енергії факультету комп’ютерних наук Заслуженого автономного університету Пуебла (Мексика) Хосе Італо Кортес, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту природничо-математичної та технологічної освіти Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини Олександр Коберник, доктор педагогічних наук, професор БДПУ Наталя Сосницька, доктор педагогічних наук, професор, академік АН ВШ України, проректор з науково-педагогічної роботи Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Анатолій Павленко.

За доброю традицією учасники конференції вшанували пам`ять викладачів та студентів, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни та поклали квіти до підніжжя пам`ятника.

Понад півтора десятка відомих науковців України, Росії та Мексики виступили сьогодні на пленарному засіданні конференції, а в роботі секційних – завтра працюватимуть більше сотні маститих та молодих учених з різних провідних вишів.

…Уже вчетверте з`їжджаються до Бердянська науковці різних рангів, щоби спільними зусиллями чіткіше вималювати контури майбутньої дороги для фахівців-педагогів у природничій та технолочній галузях.

«Університетське Слово»

На світлинах Олександра Степаненка: так сьогодні розпочинали роботу учасники IV Всеукраїнської науково-практичної конференції

ОБИРАЮЧИ МАЙБУТНЄ – ОБЕРИ БДПУ

Одним із головних напрямків профорієнтаційної роботи є поліпшення поінформованості майбутніх вступників про специфіку та різноманітність професій, які можна отримати під час навчання в БДПУ. Наш досвід свідчить про те, що більшість вступників має досить поверхове уявлення про специфіку професій, що їх цікавлять. З метою ліквідації цих інформаційних прогалин наш університет проводить Дні відкритих дверей та інші профорієнтаційні заходи із залученням широкого кола бажаючих. Тому вже стало доброю традицією в Бердянському державному педагогічному університеті організовувати виїзні профорієнтаційні заходи щодо ознайомлення учнів випускних класів з напрямами підготовки студентів, умовами вступу, навчання та проживання.

9 вересня ц. р. завідувач підготовчого відділення університету Людмила Костенко та викладачі, які відповідають за профорієнтаційну роботу, доцент факультету фізико-математичної і технологічної освіти к. ф.-м. н. Андрій Лазаренко та старший викладач факультету комп'ютерних та енергозберігаючих технологій Ганна Алєксєєва відвідали 7 шкіл Бердянського району (с. Осипенко, с. Миколаївка, с. Берестове, с. Андріївка, с. Андровка, с. Дмитрівка, с. Луначарське).

Більше ста учнів 11-х класів отримали детальну інформацію щодо вступу до Бердянського державного педагогічного університету.

Ганна Алєксєєва

На фото: учасники профорієнтаційних бесід із учнями старших класів шкіл Бердянського району

Фото автора

ВІД ІНІЦІАТИВИ ДО ПЕРСПЕКТИВИ

Спочатку про ініціативу: її проявив доктор, професор, завідувач лабораторії цифрових систем і поновлюваних джерел енергії Заслуженого Автономного університету міста Пуебла (Мексика) Хосе Італо Кортес, що прибув для участі в міжнародній конференції, яку організувала кафедра методики викладання фізико-математичних дисциплін та інформаційних технологій у навчанні факультету фізико-математичної і технологічної освіти БДПУ. Суть ініціативи – напередодні конференції провести невимушено-ділову зустріч із студентами випускних курсів факультету.

Мексиканський вчений, котрий ще за радянських часів закінчив Київський політехнічний інститут (сьогодні – КНТУ) розпочав спілкування з майбутніми фахівцями короткою розповіддю про університет Пуебла, про здобутки своєї лабораторії в галузі медицини, відповів на численні запитання студентів.

А на завершення зустрічі запросив студентів БДПУ долучитися до цікавих досліджень, що проводять сьогодні провідні вчені та студенти лабораторії цифрових систем і поновлюваних джерел енергії мексиканського університету (https://www.facebook.com/LISDER). Отже перед нашими молодими вченими вималювалась ще одна перспектива поїхати до Мексики та взяти участь у цікавих наукових дослідженнях.

«Університетське Слово»

На світлинах Олександра Степаненка: мексиканський вчений серед бердянських студентів

З ПОЛУДЕННОЇ ПОРИ МАЛИ РАДУ РЕКТОРИ

СЬОГОДНІ, 6-ГО ВЕРЕСНЯ, В ПРИМІЩЕННІ КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛИ БДПУ ПРОЙШЛА ТРАДИЦІЙНА НАРАДА РЕКТОРІВ ВИШІВ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Засідання Ради відкрив та з коротким підсумковим аналізом цьогорічної вступної кампанії виступив її голова – ректор Запорізького національного технічного університету Сергій Бєліков. Про успіх та нюанси в роботі приймальних комісій університетів та інститутів Запоріжжя розповідали: проректор з науково-педагогічної роботи Бердянського державного педагогічного університету Ігор Рогозін, ректор Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Володимир Пашков, ректор Мелітопольського державного педагогічного університету Валентин Молодченко та інші.

Про підсумки роботи з тимчасового працевлаштування студентської молоді влітку 2013 року доповів директор обласного Центру праці для молоді облдержадміністрації Євген Рябенко, який також вручив відзнаки керівникам кращих регіональних відділень та профспілкових організацій ВНЗ області, в т. ч. голові профспілкового комітету нашого університету Віталію Лолі. А виступи керівників деяких вишівських Центрів працевлаштування стосувалися різноманітних аспектів їх минулої та майбутньої роботи.

У роботі Ради ректорів вищих навчальних закладів Запорізької області взяли участь: начальник управління освіти облдержадміністрації Олександр Верозубов, ректор БДПУ Вікторія Зарва, голова обласної організації профспілки працівників освіти і науки Марія Гринь та інші.

«Університетське Слово»

На світлинах Олександра Степаненка: так виглядало сьогоднішнє засідання Ради ректорів

КОЛОРИТНІ БАРВИ ПРОЗОРОСТІ

Сьогодні, 3-го вересня, в Бердянському художньому музеї ім. І. І. Бродського відкрито арт-проект «Прозорість»

Прозорість? Що ми відчуваємо, коли чуємо це слово? Для мене воно – щось видиме, але недоторкане, щось невинне якесь… У кожного своє його бачення. Один із словників, наприклад, дає аж три значення: ясність, однозначність, тонкість.

Галина Зайдель (головний організатор і натхненник ідеї даного міжнародного проекту, за походженням – росіянка, вийшла заміж і емігрувала до Німеччини; зараз вона заможний колекціонер і має свою приватну галерею "Зайдель" в Кельні) дала завдання художникам із Німеччини, Нідерландів, Росії та України у період із 26 серпня по 2 вересня створити 1-2 роботи на тему «Прозорість» у будь-якому її значенні, тлумаченні та представлені в різних жанрах сучасного мистецтва. Місто Бердянськ було вибрано не випадково: директор музею ім. Бродського, Марина Миколаївна Бучакчийська, познайомилась з Галиною Зайдель на одній із конференцій директорів музеїв України, і почалося їх співробітництво. До речі, це вже другий проект, організований Галиною Зайдель та музеєм.

Чимало різноманітних робіт було виставлено сьогодні в музеї. Кожен бачить тему по-своєму: для когось прозорість – це пляшки, для іншого – любов матері та дитини. Німецька майстриня Данута Францен, приміром, каже, що «Світло – це символ життя, зрозумілості. Прозоре чисте світло – це символ радісного життя». На виставці було представлено багато робіт й українських митців, а, зокрема, й з Бердянська декілька художників демонстрували свої роботи. Серед них – старший викладач кафедри початкової освіти Бердянського державного педагогічного університету (неодноразовий учасник міжнародних пленерів, арт-проектів, акцій; її роботи зберігаються в Бердянському художньому музеї імені І. І. Бродського, Маріупольському міському центрі сучасного мистецтва та культури ім. А. І. Куїнджі, приватних колекціях України та зарубіжжя). Педагог та художник розповідає про свій диптих «Ангел», що саме янгол – це перше, що прийшло їй на думку, бо це найпрозоріше та недосяжне, що є в житті. За пояснення до своєї картини Тетяна додає вірш Бродського «Ангел», який пояснює її зміст. «Де б ми не знаходились у Каліфорнії, Бердянську або в Парижі, наш янгол завжди поряд»…

Багато бердянської молоді завітало до музею, щоби свідомо доторкнутися до сучасного мистецтва, і кожен знайшов картину на свій смак. На цікаві роздуми та глибокі почуття гостей надихали і твори учасників виставки, і самі художники, що брали участь у відкритті арт-проекту. «Надихнутися можна тоді, коли робиш те, що подобається, інакше – ніяк», – зауважив художник Петро Лебединець, і це – чистісінька правда.

Дар'я Калюжна,

студентка-журналістка БДПУ

На світлинах: саме так «прозорістю» свого фотооб’єктиву побачив сьогоднішнє музейне відкриття арт-проекту наш кореспондент Олександр Степанеко

УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПЕРШОВЕРЕСЕНЬ

Бердянська Приморська площа знову завирувала святом, університетським: пройшла, традиційна вже, Посвята в студенти першокурсників БДПУ. І цей день запам’ятається кожному з них назавжди, адже вони щойно переступили поріг у нове, доросле життя! Разом з першокурсниками на площі зібралися викладачі, працівники університету, гості міста.

Перший проректор БДПУ Володимир Федорик та заступник міського голови Людмила Шаповал щиро вітали сьогоднішніх вже першокурсників зі вступом до університету, висловлювали теплі напутні слова на всі майбутні роки такого цікавого та незвіданого ще студентського життя… А «новоспечені» студенти, затамувавши подих, вслухалися в кожне слово про уже у тепер уже свій університет. Згодом мали можливість познайомились зі «вишівськими батьками»: директором Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти Ларисою Казанцевою, деканом факультету економіки та управління Владиславом Саєнком, директором Інституту філології та соціальних комунікацій Ольгою Харлан, деканом факультету фізичного виховання Сергієм Кушнірюком, директором Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Людмилою Коваль, деканом соціально-гуманітарного факультету Іриною Алєксєєнко, деканом факультету фізико-математичної та технологічної освіти Андрієм Малихіним, деканом факультету комп’ютерних та енергозберігаючих технологій Віталієм Хоменком, проректорами Ігорем Рогозіним та Ігорем Богдановим, головою профспілкового комітету Віталієм Лолою…

Не забули студенти вшанувати пам'ять про тих, хто загинув у роки Великої Вітчизняної війни. Студентка факультету економіки та управління Ганна Черненко та студент соціально-гуманітарного факультету Іван Міргородський поклали квіти до пам’ятника загиблим викладачам та студентам.

Після слів привітання голови студентської ради Вікторії Каліберди першокурсники, за традицією, прийняли клятву, у якій пообіцяли стати гарними та відданими, справжніми студентами. …Пролунав гімн студентства «Гаудеамус». То ж двері до найкращих літ для багатосотенної когорти університетських першокурсників оголошено відкритими! Ласкаво просимо!!!

Кристина Корінець,

студентка БДПУ

На світлинах: таким було цьогорічне університетське Першовересневе свято

Світлини Олександра Степаненка

СВЯТО ОНОВЛЕНОГО ҐАНКУ

Фоторепортаж

…І знову до хороших університетських справ долучився відомий бердянський меценат – народний депутат України ІV скликання, заслужений металург СРСР та України, почесний громадянин Бердянська та Запоріжжя Іван Бастрига. Завдяки ініціативі ректора університету, професора Вікторії Зарви, з допомогою спонсорських коштів та організованих будівельних робіт Івана Михайловича нове життя отримав сходовий майданчик ґанку при вході до головного корпусу університету. З нагоди його відкриття відбулося урочистя, на якому окрім них виступили: кандидат педагогічних наук, професор Василь Крижко та від імені будівельників – Ігор Руденький. Кожний з виступаючих по-особливому тепло говорив не тільки про високе покликання найголовнішого вишу регіону готувати кваліфікованих фахівців новітнього рівня, а й дбати про красу та привабливість усіх будівель та території рідного вишу.

…Перерізається традиційна червона стрічка – оновлені три сходинки ґанку запросили кожного до головного корпусу університету, щоби ще раз задуматися над безкорисливістю меценатства Івана Бастриги, ім`я якого невдовзі першим з`явиться в університетській спонсорській галереї.

«Університетське Слово»

На світлинах Олександра Степаненка:
урочисте відкриття оновленого університетського ґанку

ВИСОКА МІСІЯ ПРИЙМАЛЬНОЇ КОМІСІЇ

У 2013 році вступна кампанія до Бердянського державного педагогічного університету стартувала 1 липня, і за її результатами за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями до БДПУ було подано 6090 заяв від абітурієнтів з різних регіонів України. Переважна більшість з них, як і очікувалося, була з рідного Бердянська та Запорізької області. Чимало заяв було отримано з Донецької, Дніпропетровської областей, зустрічались заяви з Західної України та Криму. Така широка географія є підтвердженням стабільно-високого освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки фахівців у нашому університеті.

На денну форму навчання подано 3972 заяви, на заочну – 2118 заяв, з яких зараховано до складу студентів 2724 особи, т.ч. на денну форму – 1118, а на заочну – 1606. Майже кожну другу заяву до БДПУ надіслано за допомогою мережі Інтернет.

Студентами першого курсу цього року стали майже 1000 абітурієнтів. Ми дуже раді вітати їх в нашій альма-матер.

Особливістю вступної кампанії цього року є збільшення кількості електронних заяв: якщо в 2012 році їх було 1026, то в цьому – 1954. Це дозволило уникнути черг до приймальної комісії та заощадити час і кошти абітурієнтів на переїзди.

Державне замовлення цього року виділялось за рішенням конкурсної комісії. Усі ВНЗ державної форми власності подавали до Міністерства освіти і науки України документи з обґрунтуванням отримання державного замовлення. Нині робота профільного міністерства спрямована на підготовку фахівців природничого, інженерно-технічного спрямування та ІТ-технологій. Відповідно і держзамовлення на такі спеціальності зростає, а от юристів, журналістів та менеджерів в Україні достатньо, переконані у Міністерстві освіти і науки.

Позитивне нововведення торкнулося абітурієнтів, які вже мають базову або повну вищу освіту та хочуть отримати підготовку за іншим напрямом. На відміну від попередніх років, вони можуть вступати на другий або третій курси з урахуванням академічної різниці.

Звичайно, робота приймальної комісії є напруженою, вимагає значної віддачі від кожного її працівника. Проте доброзичлива атмосфера, що склалася під час вступної кампанії, сприяла створенню комфортних умов для співпраці приймальної комісії з абітурієнтами та їх батьками.

Хочу щиро подякувати Голові приймальної комісії, ректору Бердянського державного педагогічного університету, професору Вікторії Зарві та всім членам приймальної комісії, працівникам технічного секретаріату, екзаменаційних комісій, юридичного відділу, відділу кадрів, бухгалтерії, адміністративно-господарчої частини. Адже кожному з них під час вступної кампанії довелося докладати максимум зусиль задля досягнення загальної мети і гарного результату.

Тетяна Яценко,

відповідальний секретар приймальної комісії, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізики БДПУ