"Університетське Слово"

пройшли недавно в НДІ історичної урбаністики БДПУ

Дослідження усної історії є одним із основних аспектів діяльності НДІ історичної урбаністики БДПУ. Співробітники НДІ вже продовж багатьох років організовують і беруть участь в усноісторичних експедиціях, формують архів усно історичних інтерв‘ю, публікують археографічні видання з матеріалами усної історії.

Останніми роками має місце доволі тісна співпраця в усноісторичній царині бердянських істориків і науковців Заслуженого Автономного Університету Пуебла (Benemérita Universidad Autónoma de Puebla). Достатньо згадати, що професор І. Лиман у жовтні 2011 р. виступав у цьому мексиканському ВИШі з відкритою лекцією про методологію проведення усноісторичних експедицій; у грудні того ж року доктор Вікторія Перес із Заслуженого Автономного Університету Пуебла прочитала в БДПУ серію лекцій з усної історії; невдовзі під грифами обох ВИШів було опубліковане археографічне видання «Трансформації релігійності в умовах полікультурного регіону (матеріали археографічних експедицій Північним Приазов’ям)»; у листопаді 2012 р. постерні доповіді співробітників НДІ історичної урбаністики і студентів соціально-гуманітарного факультету БДПУ з низки проблем усної історії презентувались в Пуебла в рамках наукового форуму «Primer Simposio Internacional Multidisciplinario de Estudios sobre la Memoria»…

А цієї весни до БДПУ на стажування прибули два мексиканські магістранти, Карлос Бонанні Торре Бланка (Carlos Bonanni Torre Blanca) та Давид Кампос Ордаз (David Campos Ordaz).

Причому основною науковою метою стажування магістранта-історика Карлоса Бонанні Торре Бланка було саме поглиблення знань з теорії усної історії та практики проведення інтерв’ю. Цікаво, що Карлос за першою освітою (бакалавр) – психолог, на магістерській програмі вивчає історію, і при цьому має власну програму на радіо.

За участі Карлоса професорами І. Лиманом та В. Константіновою були підготовлені та проведені англійською мовою три воркшопи (29 квітня, 7 травня та 13 травня 2013 р.). Учасниками воркшопів були також співробітники НДІ історичної урбаністики та аспіранти кафедри історії України Євген Гнибіда і Юлія Королевська, аспірантка Людмила Золотар. Проведенню воркшопів передувало ознайомлення мексиканця з матеріалами усноісторичного архіву кафедри історії України БДПУ. Було звернено увагу на підготовку студентів-істориків як теоретичним основам усної історії, так і практичним навичкам організації та проведення інтерв’ю (авторський курс д.і.н. В. Константінової «Усна історія»). А також наочно продемонстрований весь пакет необхідних документів, які містилися в кожній теці. Були пояснені всі вимоги до оформлення інтерв’ю.

До кожного воркшопу були спеціально підготовлені матеріали з усної історії, які потрібно було опрацювати.

На початку було вкрай важливо окреслити головні проблемні кола усної історії, які були потрібні для дослідницької роботи Карлоса. Тому на першому воркшопі Карлосом була презентована його магістерська дослідницька робота на тему «Достовірні стратегії в інтерсуб’єктивному наративному тексті» («Credibility strategies in a intersubjetive narrative text»). Карлос розповів, які техніки та практики проведення інтерв’ю застосовував він, як саме аналізував та транскрибував інтерв’ю. А також зазначив як, на його думку, виникають урбаністичні міфи та яку роль вони відіграють в історії конкретного міста (наприклад, міфи про існування секретних тунелів у місті Пуебла). Більш того, учасникам воркшопу Карлос продемонстрував відеозапис інтерв’ю, яке було взято ним у Мексиці, щоправда, іспанською мовою. Під час обговорення особливу увагу було приділено міждисциплінарним зв’язкам його роботи (психологія, соціологія тощо).

Логічно, що другий воркшоп був присвячений «Методологічним та теоретичним основам наративних підходів» («Methodological and theoretical basis of the narrative approach»). На цьому воркшопі увагу було приділено більше сучасним теоріям та трактуванню ними основних понять наративу.

На третьому воркшопі перейшли вже від теоретичних базисів до обміну практичним досвідом проведення інтерв’ю. Так, В. Константінова та І. Лиман розповідали про власний досвід проведення експедицій, про підготовчу роботу. Підіймалися питання про практичні навички розпізнання «правди» та «неправди», про коректне виведення інтерв’ю в «потрібне русло», якщо респондент починав відходити в бік від основних питань, про використання дискурс аналізу та контент-аналізу. Євген Гнибіда поділився досвідом проведення інтерв’ю з респондентами, які мали певний травматичний досвід. Були продемонстровані можливості використання комп’ютерних програм для аналізу інтерв’ю, що особливо зацікавило Карлоса.

Як зазначив Карлос Бонанні Торре Бланка на останній зустрічі зі студентами та магістрантами БДПУ, його наукове стажування було дуже плідним та важливим. І всі матеріали, які було отримано ним для воркшопів, він використає як для своєї магістерської роботи, так і в подальших дослідженнях.

Юлія Королевська, аспірант кафедри історії України БДПУ

На світлині: фрагмент одного з воркшопів

ФОТОКОНКУРСУ «В ОБ`ЄКТИВІ – ЩАСТЯ!»

Сьогодні, 22-го травня, в конференц-залі БДПУ в присутності заступників директорів інститутів та деканів факультетів з виховної роботи пройшло урочисте підбиття підсумків та вручення відзнак переможцям творчого конкурсу «В об`єктиві – щастя!». Конкурс було оголошено редакцією газети БДПУ «Університетське Слово» (редактор – Степан Герилів), комітетом профспілки (голова – Віталій Лола) та відділом виховної роботи БДПУ (провідний фахівець – Анетта Омельченко). Вони й привітали переможців: Руслана Меджидова – студента факультету економіки та управління, Олену Тищенко – студентку-журналістку Інституту філології та соціальних комунікацій та студента Інституту фізико-математичної та технологічної освіти Віталія Мороза з перемогою та вручили їм Дипломи, квіти та призи (див. світлини).

«УС»

Фотокореспондент – Олександр Степаненко 

Коли мова заходить про директора Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв БДПУ, доктора педагогічних наук, професора Людмилу Вікторівну Коваль, то відразу в уяві постає не тільки образ впевненої в собі привабливої жінки, а й народжуються роздуми, пов’язані з тими грандіозними змінами, що сталися в інституті під час її директорства. Масштабність її мислення, принциповість, безпрецедентна самовідданість у справі, вимогливість, в першу чергу, до себе, а вже потім до підлеглих, є добрим зразком для наслідування. Найсвіжіший приклад: з ініціативи Людмили Вікторівни та за активної підтримки колективу інституту цьогорічні Дні науки вирішили відзначити по-своєму, розгорнувши в фойє головного корпусу університету вражаюче стендове полотнище під красномовною назвою «Роль освіти у формуванні особистості майбутнього педагога інноваційного типу».

Варто тільки глянути, то відразу перехоплює подих, а коли вчитатись, вдивитись, вдуматись, то відразу ловиш себе на думці: «Придумати та сотворити таке диво могла тільки вона – Людмила Вікторівна Коваль!».

«Університетське Слово»

На світлині: Л. В. Коваль (друга зліва) із завідувачем кафедри педагогіки О. І. Поповою , проректором з наукової роботи І. Т. Богдановим та директором Інституту фізико-математичної і технологічної освіти А. О. Малихіним біля свого видовищного стенду

Світлина з архіву «УС»

Підсумкові нотатки після Міжнародного конкурсу

на кращу наукову статтю з гендерної проблематики

«Чоловік і маскулінність у площині тексту»

Наприкінці травня в університеті відбувся круглий стіл, присвячений результатам Міжнародного конкурсу на кращу наукову статтю з гендерної проблематики «Чоловік і маскулінність у площині тексту». Конкурс проводився з ініціативи Центру гендерних досліджень, який очолює канд. філол. наук Марта Варикаша. Виступивши з привітальним словом, директорка розповіла про діяльність ЦГД у 2013 році, приділивши особливу увагу міжнародним відносинам. Зокрема, рік розпочався підписанням канадсько-українського договору і першою зустріччю з гендерними аналітиками на семінарі, організованому Канадським агентством міжнародного розвитку (CIDA); у березні була видана мексикано-українська збірка; на початку квітня М. Варикаша взяла участь у конференції університету Північної Кароліни; а наприкінці того ж місяця допомогла німецьким вченим укласти бібліографію до міжнародної книги «Вступ до чоловічих досліджень».

Щодо конкурсу, який тривав з лютого по квітень, то варто відзначити, що до участі запрошувалися вчені-гуманітарії, у чиє коло наукових інтересів потрапляла зазначена тема. Врешті, заявки надійшли з усіх куточків України, а також з Росії, Польщі, Республіки Білорусь та Італії. Вік конкурсантів коливався від 20 до 68, але здебільшого активність продемонструвала вікова категорія 25-40. Напрями надісланих робіт охоплювали літературознавство, лінгвістику, журналістику, соціологію, філософію, психологію, педагогіку та історію України. У конкурсі взяли участь 7 докторів наук, 19 кандидатів наук, 14 аспірантів, а також 10 магістрантів і студентів. Як бачимо, такий досить потужний науковий склад засвідчує як актуальність запропонованої теми, так і визначає добрі перспективи для майбутньої збірки, адже ЦГД найближчим часом планує опублікувати найкращі роботи.

Вихід конкурсу на новий ступінь, засвідчив і оновлений склад журі, у який увійшли такі знані науковці як:

Віталій Чернецький, доктор наук, професор Університету Маямі, президент Асоціації україністів США;

Людмила Таран, старший науковий співробітник Українського Центру культурних досліджень при Міністерстві культури України, член Наглядової ради Київського інституту гендерних досліджень, член Національної Спілки письменників України;

Володимир Федорик, кандидат філософських наук, перший проректор Бердянського державного університету;

Ольга Харлан, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ;

Софія Філоненко, доктор філологічних наук, директор Науково–дослідного інституту слов’янознавства та компаративістики;

І, звичайно, Марта Варикаша, кандидат філологічних наук, директор Центру гендерних досліджень.

Незважаючи на те, що в конкурсі взяли участь сильні, новаторські роботи, написані докторами наук, серед яких такі відомі, як філософ Вікторія Суковата (м. Харків), лінгвіст Валерій Єфремов (м. Санкт-Петербург), соціолог Світлана Ільїних (м. Новосибірск) та інші, одноголосним переможцем 2013 року стала стаття «Персонажная система поэмы М. И. Цветаевой «Царь-девица» в аспекте гендерной трансгрессии: лингвокогнитивное прочтение», написана канд. філол. наук Діаною Мінець у співавторстві зі студенткою Варварою Васильєвою (м. Череповець, м. Санкт-Петербург, Росія), які й посіли відповідно 1 місце у конкурсі, отримавши грошову винагороду. Їх перемозі деякою мірою сприяла нова система оцінювання наукових статей (відмінна від минулорічної), яка виключала можливість упередженого ставлення до робіт, адже члени журі не знали ані прізвищ авторів, ані їх вченого ступеня, звання чи посади.

Загалом, як зазначила Софія Філоненко, роботи російських вчених були на порядок вищі (сподіваємось, це справедливе зауваження, підштовхне українців наступного разу проявити більшу активність!). І, хоча первісно конкурсом не передбачалося друге і третє місце, керівництво ЦГД все ж таки вирішило відмітити тих науковців, чиї роботи були настільки високо оцінені, що їм не вистачало подекуди кілька десятих бала для перемоги. Тож диплом за друге місце отримали автори, чий середній бал за результатами конкурсу коливався між 4,5 та 4,9; тоді як третє місце було присуджено за середній бал 4 – 4,4.

На жаль, переможці конкурсу, що посіли перше місце, не змогли приїхати у м. Бердянськ у травні, щоб дати почесну лекцію, як планувалося, проте їх виступ було перенесено на вересень 2013 року.

Приємною несподіванкою стало те, що серед претендентів на третє місце опинилася студентка Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ Каріна Тєрєхова зі своєю статтею «Чоловіче начало в драмі В. Шекспіра «Отелло»», яка й представила свою роботу під час круглого столу. Цікавим у її статті видався аналіз системи персонажів. Останні в трагедії В. Шекспіра, на думку дослідниці, подаються чітко структурованими за бінарною гендерною дихотомією, де чоловікові (Яго, Отелло) приписуються ролі домінанта, агресивність і брутальність як показники мужності, феномен «володіння» жінкою та її життям. Так, чоловік представ синонімом сили і влади. Тоді як жіноче начало, втілене в образі Дездемони, є стереотипно пасивним, мазохістсько-жертовним, ніжнім, вразливим, синонімом рабства і краси. Водночас, віра Отелло у зраду Дездемони засвідчує погляд на тогочасну жінку лише у двох іпостасях – як янгола домашнього вогнища, або як зрадливої, аморальної натури. «З огляду на зрощення постколоніальних студій з гендерними, цікавою видається символіка темряви у трагедії. Традиційно уособлюючи потойбічність, гріховність, інстинкти, у творі «Отелло» вона знаходить свій вихід в образі головного героя мавра. Тож темношкірий Отелло і Дездемона в даному ракурсі являють собою величини одного порядку – вони є другорядними, маргінальними в суспільстві, а отже, автор вбиває їх як таких, що репрезентують «іншого». Почуття кохання розглядається з жіночими конотаціями, як вияв слабкості, власне чому, образ Отелло додатково наділяється жіночністю як природністю, стаючи вразливим і втілюючи пітьму».

У ході обговорення членами журі конкурсних робіт, студенти та викладачі мали змогу почути відгуки, що надійшли від Віталія Чернецького та Людмили Таран, які, власне, і пропонуються зараз Вашій увазі у дещо сконденсованому вигляді.

Віталій Чернецький:

«Статті, подані на конкурс «Чоловік і маскулінність у площині тексту», приємно вразили своєю різноманітністю. З куту зору дисциплінарної належності, вони покривають спектр від квантитативного соціологічного аналізу до філософських рефлексій і прискіпливого аналізу найрізноманітніших текстів, від літературної класики до продуктів масової культури. Попри зрозумілі і очікувані відмінності у рівні знайомства з сучасною теоретичною думкою з приводу конструювання і функціонування маскулінностей у різних прошарках культури і суспільства, більшість авторів поставилась до своєї цілі серйозно і сумлінно.

Найбільш приємно вразили ті роботи, де автори поєднували ефективне використання аналітичного апарату більш усталених наукових дисциплін зі сміливим залученням новітніх думок, водночас демонструючи здорове критичне ставлення як до домінуючих, так і до новомодних форм і напрямків наукового дискурсу і розуміння необхідності усвідомлення, що робочі гіпотези і термінологія можуть як сприяти, так і зашкоджувати проведенню ефективного наукового проекту. Я був радий вітати ідею керівництва Бердянського центру ґендерних досліджень про проведення цього конкурсу і вважаю його вкрай важливою віхою у розвитку молодої, але дуже актуальної галузі аналізу культур, суспільств і функціонування людей в них».

Людмила Таран:

«Передусім варто зазначити, що тематика, запропонована науковцям Центром ґендерних досліджень БДПУ, надзвичайно цікава й актуальна. На жаль, досі в українському суспільстві ґендерна проблематика асоціюється переважно з жіночими студіями. Натомість вивчення маскулінності опинилося на марґіналіях, що є як мінімум ані коректним, ані справедливим. Так чи так постає проблема уточнення категоріального апарату ґендерних досліджень (інакше не виникали б такі «визначення», як соціо-ґендерний статус).

Позитивними здалися мені тенденції нового відчитування класичних творів (української, зарубіжної та російської літератур) під оглядом зазначеної проблематики, переосмислення пострадянських реалій. Однак цього вже замало: дослідження парадигм маскулінності в нашій науці, власне, тільки почалося. Це – майже цілина в наших реаліях. Тим часом «криза маскулінності» триває, поглиблюється і вимагає всебічного дослідження своєї мінливої множинності. Тим-то конкурс наукових робіт із зазначеної проблематики, започаткований БДПУ, надзвичайно актуальний і потребує свого конструктивного продовження».

Завершився круглий стіл дискусією щодо теми конкурсу на наступний рік, і, хоча вона ще остаточно не сформульована, можна стверджувати, що це буде зрощення гендерних і постколоніальних студій. Тож напрям задано і до лютого 2014 року є час, щоб підготувати ґрунтовну роботу.

Олена Мухіна,

студентка Інституту філології та соціальних комунікацій

Фото автора

Бердянська «Чайка» на чемпіонаті України з баскетболу серед жінок (перша ліга) отримала заслужене срібло, з чим і вітали сьогодні учасниць команди в конференц-залі БДПУ ректор, професор Вікторія Зарва, декан факультету фізичного виховання Сергій Кушнірюк, учасники традиційної вівторкової наради. 

Головний тренер МБК «Чайка-БДПУ-ДЮСШ» Леонід Цай зауважив, що вперше в історії команди до її складу ввійшли виключно бердянські спортсменки, в тому числі й студентки університету, одна з яких – Анастасія Половинка – визнана найкращим гравцем чемпіонату.

«УС»

На світлинах: сьогоднішні вітальні моменти та колективне фото на пам`ять.

Світлини з архіву редакції

ОБГОВОРЮВАЛИ ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВЛАСНОЇ ІДІОЕТНІЧНОСТІ ПІД ЧАС ТРАДИЦІЙНОГО МІЖНАРОДНОГО СЕМІНАРУ

Щорічно, наприкінці навчального року, в Інституті філології та соціальних комунікацій БДПУ збираються викладачі-болгаристи, щоб підвести певні підсумки у своїй нелегкій роботі, окреслити коло перспектив та обговорити актуальні проблеми викладання болгарської мови та літератури.

За підтримки ректорату Бердянського державного педагогічного університету спільно з болгарськими навчальними закладами – Шуменським університетом імені Єпископа Костянтина Преславського та Американським коледжем «Аркус» 16-17 травня цього року було проведено ІІ Міжнародний науково-методичний семінар з болгарської мови, літератури, культури та історії.

Семінар із проблем болгаристики має особливо вагоме значення, адже цього року науковці всього світу відзначають 1150-річчя створення слов’янської азбуки Святими Кирилом та Мефодієм. Важко переоцінити значення власної писемності для слов’ян як у ті давні часи, так і на сьогоднішньому етапі, коли питання збереження власної ідіоетнічності особливо гостро стоїть в епоху глобалізації.

Натхненна та кропітка праця педагогічного колективу Інституту філології та соціальних комунікацій сприяє постійному розвитку та зміцненню наукових зв’язків між навчальними закладами та надає можливість болгаристам обговорювати проблеми мовознавства, філології, історії, фольклористики з науковцями різних держав – України, Росії, Білорусі і, звичайно ж, Болгарії.

16 травня відбулося пленарне засідання семінару. Учасників та гостей тепло привітали проректор з наукової роботи БДПУ, доктор педагогічних наук, професор І. Т. Богданов, координатор міжнародної діяльності БДПУ, доктор історичних наук, професор І. І. Лиман, директор Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ, доктор філологічних наук професор О. Д. Харлан, директор Науково-дослідного інституту слов’янознавства та компаративістики, кандидат філологічних наук, доцент С. О. Філоненко, голова національного болгарського товариства “Родолюбие” Л. І. Савченко, доктор філології, головний асистент Інституту болгарської мови Болгарської Академії Наук І. Б. Панчев, директор Бердянського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України Л. Ф. Ноздріна, методист з навчальних дисциплін відділу освіти Приморської районної державної адміністрації Запорізької області Л. С. Паскалов.

Наступний день наукового семінару відзначився презентацією нових видань із болгаристики науковців із Російської Федерації (Санкт-Петербурзький державний університет) та республіки Болгарія (Шуменський університет імені Єпископа Костянтина Преславського).

Наукова робота семінару співпала зі святкуванням Дня Європи в університеті. Приємною несподіванкою для одного із організаторів семінару, викладача Американського коледжу «Аркус» Д. С. Ніколової стало нагородження Грамотою ректора БДПУ за вагомий внесок у міжнародну діяльність БДПУ.

Зустріч в Інституті філології та соціальних комунікацій БДПУ вчених та викладачів із різних країн, беззаперечно, підтверджує той факт, що Бердянськ поступово набирає статусу важливого центру болгаристики в Україні.

Тетяна Нікішина,

асистент кафедри загального мовознавства та слов’янської філології БДПУ

Фото автора

на II Міжнародну наукову конференцію

«Мова-література-культура в контексті національних зв’язків»

 Відкриття конференції – 23 травня (четвер) об 11-й годині в конференц-залі головного корпусу  БДПУ.

Конференція триватиме до 24-го травня.

Вперше така кількість учасників – 384!!!

Інститут філології та соціальних комунікацій

«Хочеш учитися не тільки в Бердянську, а й в польському місті Ченстохові та отримати дипломи про здобуття спеціальностей в БДПУ та Вищій лінгвістичній школі?» – протягом кількох днів на різних університетських оказіях ректор БДПУ, професор Вікторія Зарва, ставлячи перед студентами ці запитання, запрошувала кожного до актової зали головного корпусу в обідню пору нинішньої суботи, щоби почути правдиву відповідь, як кажуть, з перших уст. Бо саме о цій порі до нас у гості завітали ректор Вищої лінгвістичної школи (ВЛШ) Цезар Восінський (Cezary Wosinski) та голова правління корпорації «Українсько-польського Центру академічних обмінів», проректор у справах промоції і міжнародної співпраці цього польського вишу Олексій Москаленко.

Спочатку про саму школу: «Вища лінгвістична школа (ВЛШ) у Ченстохові розпочала свою діяльність у 1992 році і на сьогоднішній день посідає провідні місця у польських рейтингах вищих навчальних закладів. ВЛШ є також відомою у Польщі завдяки програмі дистанційної освіти (E-learning), де студент, шляхом викориcтання сучасних інтерактивних технологій (зокрема, E-platforma), має можливість заощадити на часі, приїжджаючи до ВНЗ всього 2 рази на семестр. Особливий підхід до кожного студента підтверджує гасло Вищої лінгвістичнї школи, що для неї важливими є люди "Ważni są ludzie".

Напрями: філологія (англійська, німецька), педагогіка (рання шкільна освіта, дошкільне виховання, опікунська педагогіка і ресоціалізація, навчання для нових потреб і технологій, суспільна педагогіка і педагогіка праці), PR і журналістика. Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалаврат, магістратура, післядипломна освіта» – інформація з сайту www.wsl.edu.pl. Ректор з Польщі на прикладі своєї доньки студентки Магдалени наголосив на перевагах навчання саме в країнах Європейського союзу та подвійного диплому, коротко зупинився на головних аспектах навчального процесу в ВЛШ, а згодом разом із столичним гостем відповідав на всі прискіпливі питання ректора Вікторії Зарви, проректорів Володимира Федорика та Ігоря Рогозіна, координатора міжнародної діяльності університету Ігоря Лимна, декана факультету економіки та управління Владислава Саєнка, студентів БДПУ. Усіх цікавило: умови отримання студентами стипендії, вартість навчання при її відсутності, організаційні моменти навчального процесу, можливість вивчення польської мови в Бердянську чи в Польщі, умови та нюанси вступного процесу до польського вишу тощо.

Головне, що багатьох студентів університету зацікавив факт отримання подвійного диплому та відкриті для них нові перспективи…

…Договір про партнерські стосунки між БДПУ та Вищою лінгвістичною школю м. Ченстохова підписаний, навчальні плани з окремих дисциплін порівнюються та уточнюються – співпраця стартувала! До речі, на зустрічі була також присутня й цікавилася багатьма питаннями Олена Ткаченко – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету. А в ролі перекладача виступив старший викладач кафедри історії України соціально-гуманітарного факультету Юрій Федорик, який від 2005 р. навчався в аспірантурі Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні (Польща)…

… Цезар Восінський та Олексій Москаленко відвідали також найцікавіші місця університету та Бердянська, побували на базі відпочинку БДПУ.

Степан Герилів,

редактор «Університетського Слова»

На світлинах: деякі фрагменти з сьогоднішньої цікавої зустрічі

Світлини Олександра Степаненка та Олександра Лазукіна

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

16 травня 2013 року

З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана. У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. В 2013 році День Європи в Україні припадає на 18 травня.

Напередодні свята університетські викладачі та студенти влаштували справжній європейський фестиваль дружби народів: з самого ранку в фойє головного корпусу облаштували «Європейське містечко», де представили вироби декоративно-прикладного мистецтва, атрибутику та експонати про звичаї та історію України, Болгарії, Греції, Німеччини та Польщі…

А в полудень вже актова зала приймала дорогих гостей – представників національних товариств міста: голову Бердянського відділення всеукраїнського просвітницького товариства «Русское собрание» Олену Матвієнко, заступника голови польського культурно-освітнього товариства «Відродження» Ольгу Попову, заступника голови Бердянського центру німецької культури «Фройншафт» Катерину Чубай, голову Бердянського товариства болгарської історії та культури «Родолюбіє» Ларису Савченко, голову Бердянського міського грецького товариства «Еллада» Ірину Нагай. Вони, в свою чергу, вітаючи всіх із завтрашнім святом – Днем Європи, запрошували на сцену співаків та танцюристів, декламаторів та музикантів, які колоритно, майстерно представляли творчість відповідних народів.

Ректор університету, професор Вікторія Зарва та координатор міжнародної діяльності БДПУ, професор Ігор Лиман дякували керівникам міських національних товариств за участь у виховному процесі університетської молоді, розповідали про інтеграцію вчених БДПУ в європейський простір… Оскільки БДПУ багато літ співпрацює з міжнародною молодіжною організацією «Айсек», її представник у Бердянську Руслан Нурієв разом із своїми бразильськими однодумцями також завітав на свято зі щирими привітаннями.

…Завершилося свято колективними танцями під мелодії болгарського «Хоро» та грецького «Сіртакі», походом до міського пам`ятника Дружби народів.

Степан Герилів,

журналіст

На світлинах: так розпочалося свято – День Європи в БДПУ

Світлини Олександра Степаненка

Передсвятковий (18 травня – День Європи) ранок закликав до актової зали університету тих, хто торік був найбільше причетним до аспектів міжнародної діяльності університету. Відкриваючи початкуючий етап традиційних університетських Днів науки, доктор історичних наук, професор, координатор міжнародної діяльності БДПУ Ігор Лиман наголосив, що У 2012 році БДПУ підписав договори про співпрацю із 12 закордонними університетами та організаціями. Викладачі та студенти взяли участь в реалізації 28 міжнародних грантів. Представники університету здійснили 205 візитів до 30 країн світу, а наш університет з офіційними візитами відвідали більш як 90 фахівців та студентів з 15 країн світу!!!

Учасників свята привітала ректор університету, професор Вікторія Зарва, наголосивши, зокрема, про перспективи міжнародного партнерства університету з десятками вишів світу.

Потім виступали і розповідали: Донка Ніколова – викладач Американського коледжу «Аркус» (Болгарія) та БДПУ; Оксана Дуброва – доцент кафедри романо-германської філології; Олена Ярова – завідувач кафедри іноземних мов та Сара Марбл – волонтерка Корпусу Миру (США); Степан Герилів – редактор газети БДПУ «Університетське Слово», регіональний директор американського Фонду імені К. Ковшевич; Лілія Чапко – студентка Інституту фізико-математичної та технологічної освіти, Марія Каразій та Тетяна Гудзенко – студентки факультету економіки та управління, Олена Мартиненко – доцент кафедри мистецьких дисциплін та методики їх навчання, Сергій Єфімов – заступник декана з виховної роботи факультету фізичного виховання…

На завершення проходило вручення грамот керівникам кафедр, що посіли перші місця в рейтингу міжнародної діяльності, викладачам за індивідуальним рейтингом міжнародної діяльності у 2012 році та студентів за активну участь у міжнародній діяльності БДПУ…

«Університетське Слово»

На світлинах: про міжнародну діяльність БДПУ сьогодні розповідали…

Світлини Олександра Степаненка

У БДПУ завершила роботу Науково-методична комісія з журналістики
Міністерства освіти і науки

З 15 по 17 травня ц. р. в Бердянську на базі Бердянського державного педагогічного університету працювала Науково-методична комісія з журналістики Міністерства освіти і науки на чолі з Володимиром Різуном, професором, директором Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. До складу комісії входили провідні науковці зі Львова, Сум, Дніпропетровська та інших міст України, які забезпечували методичний рівень вивчення нової для української науки дисципліни.

Від імені ректора університету Вікторії Зарви, яка в цей час знаходилась на зустрічі з Президентом України в Запоріжжі, гостей привітав проректор з наукової роботи університету, доктор педагогічних наук, професор Ігор Богданов. Він розповів про науковий рівень університету та досягнення його професорсько-викладацького колективу.

У порядку денному Науково-методичної комісії було: розгляд питань про виконання рішень НМК, прийнятих на засіданні у вересні 2012 р., та перспективи роботи комісії у 2013 році; про зміст підготовки фахівців за спеціальностями напряму «Журналістика та інформація»; про нові короткі ОПП зі спеціальностей напряму «Журналістика та інформація»; про роботу комісії Міністерства освіти і науки України зі створення національної рамки кваліфікації для спеціальності «Журналістика»; про навчально-методичне забезпечення і надання грифів.

У межах робочих засідань були надані інформаційно-аналітичні матеріали та проведені тренінги з викладання курсів, що пов’язані з новими медіа.

Гості відвідали музей та археологічну лабораторію університету, фонд рідкої книги, започаткований за сприяння ректора БДПУ Вікторії Зарви.

За матеріалами сайту БДПУ

Фото Сергія Білоусова