Сьогодні з великою гордістю звітувалася на засіданні Вченої ради БДПУ про результати реалізації нашої політики відкритої науки:
Презентація: https://doi.org/10.5281/zenodo.17734923
Бердянський державний педагогічний університет є учасником проєкту Open4UA, спрямованого на трансформацію та реформування відкритої науки у системі вищої освіти України.
Ми підтримуємо європейські ініціативи та міжнародні стандарти: #CoARA, #DORA, нещодавню Стокгольмську декларацію, Європейську хартію дослідників та Кодекс поведінки щодо найму дослідників.
Минулого року університет затвердив Політику відкритої науки, яка включає три ключові документи:
- Перспективний план на 2025 рік (https://doi.org/10.5281/zenodo.15011043).
- Стратегію (https://doi.org/10.5281/zenodo.15007508)
- Дорожню карту (https://doi.org/10.5281/zenodo.15007421)
Плани на 2025 рік були структуровані у 20 вкрай амбітних задач, кожна з яких передбачає комплекс заходів – від розвитку інфраструктури до управління даними.
Цьогоріч у межах Open4UA ми провели мапінг стану впровадження відкритої науки через самоаналіз університету. Мапінг показав достатньо зрілий стан інституційної відкритості: у нас є політики, система управління даними, розвинені відкриті платформи, активна наукова комунікація.
Водночас, у своїй доповіді я намагалася бути максимально чесною і свідомо наголошувала на проблемних моментах. Ми маємо прогалини, які потребують системної роботи: інфраструктура, практична реалізація політик, захищене зберігання даних, підтримка викладачів і аспірантів, розвиток відкритої освіти.
Але понад усе для мене в пріоритеті стоїть формування культури відкритості. Без культури жодні регуляції чи документи не спрацюють. Над нею потрібно працювати щодня.
Говорячи про культуру, я виходжу з ширшого розуміння відкритої науки. Це не лише про відкритий доступ чи дані. Це, перш за все, про комунікацію з громадами, суспільством, стейкхолдерами, органами влади. Це про те, для кого і разом з ким ми створюємо знання. Адже знання мають бути не тільки створені, а й пояснені зрозумілою мовою, доступні всім, хто їх потребує.
Наука має бути відкритою, чесною та відповідальною. Ми маємо ставити собі просте запитання: навіщо ми створюємо знання і який вплив вони мають для загального блага?
Крім того, ми дотримуємося не лише принципів FAIR, але й принципів CARE, адже для нас відповідальність, етична безпека та принцип “не нашкодь” є фундаментальними. У цьому університет задає глобальну рамку, яка, на мою думку, має стати національним пріоритетом.
Саме з цією логікою ми рухаємося вперед у розвитку відкритої науки в БДПУ з вірою в те, що відкритість і відповідальність робить університети сильнішими, а суспільство стійкішим.
Я пишаюся нашою університетською спільнотою Бердянський державний педагогічний університет, яка навіть у складних умовах переміщення щодня доводить, що «університет без стін» – це не метафора, а реальна модель стійкості, відкритості й служіння суспільству.
Проректор з наукової роботи Яна Сичікова
Open Science Policy of the University: Current Implementation and Future Prospects
Today, I had the great honor of presenting the results of our Open Science Policy implementation at the meeting of the Academic Council of BSPU:
Presentation: https://doi.org/10.5281/zenodo.17734923
Berdyansk State Pedagogical University is a participant of Open4UA, a project aimed at transforming and reforming open science within Ukraine’s higher education system.
We actively support key European initiatives and international standards: #CoARA, #DORA, the recent Stockholm Declaration, the European Charter for Researchers, and the Code of Conduct for the Recruitment of Researchers.
Last year, the university approved its Open Science Policy, which consists of three foundational documents:
– Strategy (https://doi.org/10.5281/zenodo.15007508),
– Roadmap (https://doi.org/10.5281/zenodo.15007421),
– Strategic Plan for 2025 (https://doi.org/10.5281/zenodo.15011043).
The 2025 plan was structured into 20 highly ambitious tasks, each comprising a set of actions — from infrastructure development to research data management.
This year, within Open4UA, we conducted a mapping of the university’s implementation of open science through institutional self-assessment. The mapping revealed a sufficiently mature level of institutional openness: we have established policies, a functional data management system, well-developed open platforms, and active scientific communication.
At the same time, I aimed to be as transparent as possible in my report. I deliberately emphasized the challenges. We still have gaps that require systematic work: infrastructure, practical implementation of policies, secure storage of sensitive data, support for staff and PhD students, and the development of open education.
Yet above all, my core priority is building a culture of openness. Without culture, no regulation or document will work. Culture must be nurtured every day.
When I speak about culture, I refer to a broader understanding of open science. It is not only about open access or open data. It is, first and foremost, about communication with communities, society, stakeholders, and public authorities. It is about those for whom and together with whom we create knowledge. Knowledge must not only be produced — it must also be explained in clear language and made accessible to all who need it.
Science must be open, honest, and responsible. We must continuously ask ourselves a simple question: why are we producing knowledge, and what impact does it have for the public good?
Furthermore, we adhere not only to the FAIR principles but also to the CARE principles, as responsibility, ethical safety, and the principle of “do no harm” are fundamental for us. In this regard, the university sets a global framework that, in my view, should become a national priority.
Guided by this logic, we continue to advance open science at BSPU — with a firm belief that openness and responsibility make universities stronger and society more resilient.
I am deeply proud of our academic community at Berdyansk State Pedagogical University, which, even under the challenging conditions of displacement, proves every single day that a “university without walls” is not a metaphor but a real model of resilience, openness, and service to society.
Yana Sychikova, Vice-Rector for Research
