Якщо ви думаєте, що найбільш бентежними митями для студента є вступ, заліки, екзамени, курсові – то ви помиляєтеся. Немає нічого більш зворушливого, ніж захист кваліфікаційної роботи. Це мить, коли розумієш – один етап життя закінчується, але десь недалеко вже майорить інший, незвіданий.
Студенти 4 курсу спеціальності 061 Журналістика також пережили ці незабутні емоції. Незважаючи на те, що це був офіційний та серйозний захід, всі відчували себе, як у родинному колі, адже за ці 4 роки стали однією сім’єю.
Дивлячись на різноманіття небанальних тем робіт та результати їх виконання, переконуєшся в тому, як ми всі виросли в плані знань, навичок та вмінь. Кожна бакалаврська робота має свою родзинку та новаторство: YouTube–канали книжкової та лайфстайл тематики; журнали про моду, екологію, кулінарію, подорожі, IT-технології, спорт; радіопрограма про подорожі; соціальні мережі як інструмент для розвитку бізнесу. Кожна сторінка переконує, що все створювалося з задоволенням та натхненням, що це саме та тема, яка близька авторові. А ці фактори є важливими для успішного результату.
Після оголошення оцінок (позитивних та достойних) була «хвилинка спогадів». Студенти та викладачі висловили слова підтримки та побажань один одному, подякували за цей чотирьохрічний, нехай і затьмарений епідемією та війною, період, згадали моменти першої зустрічі. Стримати емоції та сльози було дуже тяжко…
Та всі переконані, що це не кінець нашого знайомства, адже неможливо забути людей, які дослухалися, допомагали, підтримували та поважали один одного.
Арсеній: Випускний — важливий момент життя. Останнє речення, після якого сторінка перегортається. І якою б важкою та тернистою вона не була, це лише початок нової, ще більш захопливої пригоди, сповненої нових можливостей і викликів, які допоможуть нам стати ще сильнішими та мудрішими.
На захисті бакалаврської я пережив дивні емоції. Адже, на наш випуск припали серйозні труднощі, що не дали сповна відчути студентське життя. Але це не стало перешкодою на шляху до омріяної професії, і ми пройшли його від початку і до кінця. Ми стали іншими людьми, більш відповідальними та кмітливими, ці 4 роки багато дали кожному з нас.
Вікторія: Дивні відчуття – наче ти тільки написав заяву на вступ, а вже захищаєш бакалаврську, і все пролетіло як один день, і більше не буде пар та практичних… я вдячна долі, що вона познайомила мене з людьми, які стали мені рідними; людьми, які розкрили в мені потенціал науковця та підтримують усі мої починання. Зараз, дивлячись на свої тексти, я розумію – ще в школі я і подумати не могла, що можу так писати, навчусь ще краще та гарніше оформлювати свої думки. Трикратне ДЯКУЮ всім!!!
Дар’я: Перед самим захистом я дуже сильно хвилювалась, але зараз, дивлячись назад, можу сказати — це не так важко, як всі думають. Я дуже щаслива, що змогла пройти цей етап у своєму житті, це ще одна сходинка, яка допомагає мені стати кращою. Насправді, що найбільше мене засмутило, це те, що 4 роки промайнули дуже швидко! Незважаючи на те, що зараз навчання проходить в онлайн-форматі, БДПУ став для мене другим домом, подарував чудових друзів та дав мені мотивацію рухатися далі, робити своє життя кращим.
Усім, хто також захищає свої кваліфікаційні роботи, хочемо побажати гарної оцінки! Вітаємо з досягненням чергової важливої вершини, коли отриманий в результаті кропіткої роботи диплом символізує пропуск у світ нової професії. Нехай збувається все заплановане, не сповільнюється професійне зростання!
Вікторія Напрягло
