Микола Лобачевський і Бернхард Ріман були поганими перукарями: стригли криво, але пояснювали це просто тим, що їхнє бачення просторової геометрії відрізняється від класичного.
Протягом усіх занять гуртка ми малими кроками поступово рухалися до математичного розуміння фундаментальних закономірностей всесвіту, зокрема минулого разу розглянули Канторівську проблему «Чи має нескінченність розмір?», тож сьогодні до розгляду вершина математичної науки – гіпотеза Рімана!
На черговому занятті математичного гуртка факультету ФМКТО БДПУ учасники поринули у захопливий світ перетину двох, здавалося б, далеких математичних галузей: теорії чисел і квантової фізики. Гіпотеза Рімана є частиною восьмої проблеми серед 23 проблем, сформульованих Давидом Гільбертом у 1900 році. Вона настільки важлива для математики, що всесвітньо відомий Математичний інститут Клея оголосив нагороду в 1 000 000 доларів за її доведення або спростування!
Винайдена в 1859 році німецьким математиком Бернхардом Ріманом, ця гіпотеза пов’язана з розподілом простих чисел та поведінкою дзета-функції Рімана. Попри понад 160 років дослідження, вона залишається невирішеною і входить до списку семи «проблем тисячоліття». Гуртківці з цікавістю обговорили, що саме робить цю проблему настільки значущою, що за її вирішення запропоновано таку колосальну суму.
Також учасники дізналися про дивовижні зв’язки між розподілом нулів дзета-функції Рімана і квантовим хаосом – областю фізики, що вивчає квантові системи, класичні аналоги яких проявляють хаотичну поведінку. Особливу увагу було приділено дослідженням математика Х’ю Монтгомері та фізика Фрімена Дайсона, які виявили, що статистичні властивості нулів дзета-функції дивовижно схожі на енергетичні рівні важких атомних ядер. Ця несподівана кореляція між простими числами і квантовою фізикою відкриває нові перспективи для розуміння фундаментальної структури математики та фізичного світу.
Зустріч продемонструвала, що математика не тільки відкриває дивовижні взаємозв’язки між, здавалося б, віддаленими галузями науки, але також ставить перед дослідниками задачі, розв’язання яких може фундаментально змінити наше розуміння світу чисел і фізичних законів.
За матеріалами кафедри фізики, математики
та методики навчання
