Яку ж спеку можна вважати аномальною?
Передусім, «спека» за енциклопедичними даними визначається як гаряче повітря, яке дуже нагріте сонячними променями, а температура його сягає до 35°С і вище.
Звісно ж, якщо показники вищі, ніж 35°С, то цю спеку можна вважати аномальною, правда, це не завжди вірно для нашої місцевості Північного Приазов’я. Адже ми проживаємо у степовій зоні, для якої характерний помірно-континентальний клімат з тривалим сухим, спекотним та з великою кількістю сонячних днів літом.
Говорять, що спека, яка спостерігається у Бердянську в останні роки, дещо посилилась
Якщо розглядати посилення спеки у межах Бердянська, то передусім потрібно моніторити дані метеорологічних майданчиків у нашому місті і тільки тоді можна буде стверджувати, що аномальна спека таки посилилась. За власними спостереженнями і з допомогою спиртового термометра та цифрових датчиків температури й вологості було встановлено, що у період з 18.06.16 по 21.06.16 у затінку середня температура повітря сягала до 37°С, а на сонці – 48°С у полудень з 12.00 по 14.00 за київським часом.
Таке явище можна пояснити, наприклад, не тільки антициклоном над більшою територією України, а й тим, що саме в цей період відбувається астрономічна подія – «сонцестояння», яке у 2016 році припало на 20 число цього місяця. І дійсно, після цієї події, подальші спостереження за температурою повітря показали спад на декілька градусів.
Який наслідок аномальної спеки для людей та природи?
Тривала спека завжди чинить негативний вплив на природу та людей. У літній спекотний період для людей спека може загрожувати погіршенням самопочуття, зниженням працездатності, а у людей похилого віку, хворих на гіпертонічну хворобу та важкохворих може спостерігатися підвищення смертності.
Для природи тривала посуха може загрожувати пересиханням джерел водопостачання, загибель організмів від зневоднення і особливо небезпечно, зокрема і для людини – виникненням пожеж. Саме вони спричиняють максимальні руйнівні наслідки.
За період 2016 року пожежі в різних регіонах нашої планети спричинили значні руйнування та знищення чималих територій рослинності, яка у свою чергу в глобальних масштабах впливає на клімат усієї планети, адже рослинність регулює стік та випаровування вологи, що і впливає в цілому на формування клімату. Саме зменшення дерев’янистої рослинності, і через пожежі, і через варварське вирубування дерев, призвело до виникнення «глобального потепління». Дехто скаже: «А як же викиди парникових газів і таке інше?» Так, вони теж вносять свою лепту в розвиток глобального потепління, але навіть з ними можуть впоратися рослини, особливо дерева, а без дерев це явище набуває все більш загрозливого характеру.
Крім того, частина виділеного рослинами кисню йде на утворення озонового шару, який захищає нас від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання. Скорочення рослинності та низка антропогенних чинників призводить до виснаження цього шару, а це своєю чергою збільшує проникнення ультрафіолету на поверхню планети, підвищення температури тощо. В останні роки на території України збільшилася кількість людей, що отримують сонячні удари, опіки, рак шкіри тощо.
У кінці 2014 року, а саме 24 вересня, відбувся «деревопад» внаслідок проходження бурі над територією Бердянська. Чимало дерев було повалено, що теж спричинило погіршення екологічної ситуації, зокрема підвищення температури у літній період.
Який вихід із ситуації?
У фольклорі існує своєрідна формула, яка стверджує, що справжній чоловік повинен народити сина, побудувати будинок і посадити дерево», я згодний з цим, але як еколог скажу, що кожна справжня людина за своє життя таки повинна посадити дерево і не одне, та ще доглянути його, щоб воно виросло і стало міцною ланкою глобальної екосистеми планети. Адже одне дерево може не тільки приносити нам плоди, а й давати такий важливий для життя кисень, поглинати виділений вуглекислий газ, абсорбувати шкідливі вихлопи, очищуючи тим самим повітря, і впливати в цілому на клімат, регулюючи кліматичні чинники, зокрема і спеку.
На жаль, масовий деревопад проявляє свої наслідки й сьогодні. У літній період багато з нас відчули, як погано без дерев, коли спекотне сонце перетворює більшість будинків у справжню «сауну».
Які прогнози на майбутнє?
Майбутнє нікому не відоме, але низку подій ми таки можемо спрогнозувати. Глобальне потепління призводить до того, що в атмосферу потрапляє все більше вологи внаслідок процесу випаровування, а це у свою чергу може в подальшому формувати доволі потужні циклони, які вже проявляють себе на планеті у вигляді потужних буревіїв, штормів, тайфунів, смерчів, торнадо, гроз із потужними блискавками, які забрали вже не одне життя. Нам не танення льодовиків потрібно боятися, а саме наслідків підвищення температури в процесі глобального потепління, тобто посилення кліматичних чинників, які будуть себе проявляти з новою руйнівною силою.
Віталій Гнатюк,
кандидат біологічних наук, еколог,
старший викладач кафедри біології, екології та безпеки життєдіяльності
факультету фізичного виховання БДПУ