НОВОГО ЛІДЕРА ОБРАЛИ!

Мешканці гуртожитку БДПУ № 2 обрали нового Голову Студентської Ради.

28_09_2011_2Вибори відбулися 25 вересня в актовій залі головного корпусу. На цій події були присутні комендант Володимир Столярчук, вихователь Михайло Котелюх, екс-голова Студентської Ради Ольга Беслік, провідний фахівець з виховної роботи Анетта Омельченко, голова комітету профспілки БДПУ Віталій Лола, а також студенти, що проживають у гуртожитку. На цей пост пропонувалось чотири кандидати: студенти 2 курсу соціально-гуманітарного факультету Кирило Косторной та Олена Кулик , студентка 3 курсу інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Ірина Халак та студент 3 курсу факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій Дмитро Саранчук. Кожний з них у кількох словах охарактеризував себе та ознайомив студентів зі своєю передвиборчою програмою. Після виступів мешканці гуртожитку прямим таємним голосуванням обирали свого лідера. Підрахунок голосів здійснювався у присутності всіх студентів. До складу виборчої комісії увійшли: Ольга Трюхан (голова наукового сектору СР БДПУ), Валерія Хіора (студдекан ІСПКО), Максим Тюхта(студдекан ІППОМ), Вікторія Каліберда (студдекан ФФВ) та Станіслав Захаревич (Голова СР БДПУ та виборчої комісії). Голосування показало, що Дмитро Саранчук  набрав 100 голосів, Ірина Халак – 58 голосів, Кирило Косторной – 56 голосів, Олена Кулик – 30 голосів. Таким чином, новим Головою Студентської Ради гуртожитку БДПУ № 2 стає Дмитро Саранчук. Вітаємо його!

Кристина Корінець,

кореспондент інформаційного відділу Студради БДПУ.

На фото: Дмитро Саранчук

ДБАЮЧИ ПРО РОЗВИТОК СУЧАСНОГО ДОШКІЛЛЯ

Колектив кафедри дошкільної освіти Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти продовжує наукові зв’язки з  колегами з різних країн Європи.

28_09_2012Так, у вересні цього року викладачі кафедри видали збірник наукових праць «Міжнародні педагогічні студії: проблеми дошкілля в сучасному світі». До реалізації цього міжнародного проекту бердянські науковці запросили своїх колег з України, Росії, Білорусії, Польщі, Угорщини, Румунії. Нам приємно, що на наше запрошення відгукнулися відомі науковці: професор психології Я. Л. Коломинський із Мінська, професори Н. Ф. Віноградова, Е. О. Дубровська, С. О. Козлова з Москви й найбільш авторитетні в галузі дошкільної освіти вітчизняні вчені-професори Г. В. Бєлєнька, Е. С. Вільчковський, Н. В. Гавриш, В. У. Кузьменко, С. О. Ладивір, Т. О. Піроженко та інші. Зазначимо, що кафедру дошкільної освіти з цими науковцями пов’язує багаторічне  та плідне співробітництво.

До збірника ввійшли статті, які розкривають актуальні напрямки виховання, навчання  та розвитку дітей дошкільного віку. Аналіз поданого матеріалу свідчить про єдність поглядів щодо розвитку сучасного дошкілля, а також про своєрідність вирішення цих проблем в різних країнах. Видання таких збірників, як «Міжнародні студії», на нашу думку, сприятиме сумісному вирішенню актуальних проблем дошкільної освіти.

Ініціатором і науковим редактором цього видання є доцент кафедри дошкільної освіти ІСПКО Ірина Гереєвна Улюкаєва, а присвячене воно ювілею Бердянського державного педагогічного університету.

Тетяна Єськова, кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри дошкільної освіти

ВІДКРИТТЯ СЕЗОНУ НАУКИ ТА ТВОРЧОГО СПІЛКУВАННЯ

Нотатки з Бердянської сесії I Всеукраїнської науково-практичної конференції «Придніпровські соціально-гуманітарні читання»

Соціально-гуманітарний факультет Бердянського державного педагогічного університету спільно з вузами-партнерами Дніпропетровським національним університетом ім. Олеся Гончара, Запорізьким національним університетом, Кіровоградським державним педагогічним університетом ім. Володимира Винниченка, а також за сприяння Придніпровського наукового центру НАН України і МОНМС України провів у контексті святкування 80-річчя БДПУ Бердянську сесію I Всеукраїнської науково-практичної конференції «Придніпровські соціально-гуманітарні читання», присвячені проблемам розвитку соціально-гуманітарних наук в Україні і світі.

Вже встоявся формат читань, що включив у себе різноманітну за формами, темами та змістом кампанію. Разом з тим, саме традиційність свідчить про його ефективність, передбачуваність, і в той же час, гнучкість та демократичність.Місія Бердянської сесії читань – в організації сезону, або краще, семестру науки і творчого спілкування вузівської, академічної інтелігенції, дослідників сфери науки, культури, бізнесу, державних, громадських структур один з одним з одного боку і одночасно з вузівської молоддю, з іншого.

У рамках Читань дослідники вищої школи та академічних інститутів отримали можливість зустрітися і в плідній дискусії за такими напрямками:

  • Зовнішня політика України і міжнародні відносини;
  • Політичні науки в Україні та світі;
  • Регіонознавства і краєзнавчі дослідження;
  • Соціологія і соціальна робота;
  • Сучасна освіта: методологія, теорія і практика;
  • Теорія і методика навчання та виховання;
  • Історія педагогіки та освіти;
  • Філософія і культурологія;
  • Процеси та тренди світової історії;
  • Історичний досвід Укратни: держава, економіка, люди…

Кожен зміг розповісти про результати своїх досліджень, почути конструктивну критику і рекомендації, а також почути слова підтримки в подальшій роботі.Читання-2012 традиційно привернули широку увагу наукової і культурної громадськості, завдяки чому виявилися досить масовими. У них в різних формах взяли участь 365 осіб.

Високий науковий рівень Читань забезпечений активною участю в їх роботі співробітників 9 університетів України та зарубіжжя.У виступах  авторитетних учених та дослідників були наведено цікаві дані і висловлені оригінальні концепції, розроблені вітчизняним і зарубіжним науковим співтовариством. У рамках читань велася напружена, але коректна дискусія з широкого кола проблем, що турбують населення і громадськість регіону.

Крім організації вільної наукової дискусії, читання дають ще один дуже важливий продукт – матеріали виступів їх учасників. Це важливо, виходячи з широкої географії їх читачів у нашій країні, а тепер і за її межами. Беручи до уваги, що матеріали відправляються, крім обов"язкової розсилки, в бібліотеки більшості провідних вузів країни, вони перетворилися на своєрідну антологію робіт регіональних дослідників соціально-політичних, економічних, культурологічних і освітніх процесів України.

Говорячи про підсумки Бердянської сесії читань, хочеться відзначити, що фактор часу і безперервності дуже важливий при організації подібних заходів. Навіть у разовому форматі науковий захід приносить свої плоди, але для характеристики його, як традиційного, потрібна багаторічна практика. Тому організатори даних читань, аналізуючи результати і досягнутий рівень, розуміють, як багато ще належить зробити.

Бердянська сесія I Всеукраїнської науково-практичної конференції «Придніпровські соціально-гуманітарні читання» пройшла, а це означає, що почалася підготовка до чергових читань. Більшість постійних організаторів та учасників підтвердила свою готовність продовжити роботу по їх проведенню. Багато чого може статися в майбутньому, але ми налаштовані на роботу, ми готуємося до вирішення завдань і сподіваємося на успіх наступних міжнародних читань.

Станьте і Ви їх учасниками та організаторами!

 

Ірина Алєксєєнко,

доктор політичних наук, професор, член-кореспондент Академії політичних наук України, декан соціально-гуманітарного факультету БДПУ

На фото: окремі моменти з Бердянських читань, організованих соціально-гуманітарним факультетом БДПУ

У ЗДОРОВЕ МАЙБУТНЄ – РАЗОМ!

«Кохання важливе. Захистіть його» – під таким гаслом відбулась цікава акція в БДПУ, організаторами якої стала Студентська рада на чолі з соціально-побутовим сектором (голова – Ольга Макарова).

Між першою та другою змінами біля корпусів університету можна було побачити багато волонтерів. Це –  студенти соціально-гуманітарного факультету, факультету фізичного виховання та Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв: Віталій Малий, Аліна Горбатюк, Лілія Помазан, Вероніка Коломоєць, Ольга Трубнікова, Едуард Вуйцик, Вікторія Каліберда, Вікторія Окімова, Оксана Пузанова, Наталія Медвєдєва, Ольга Макарова.

Активісти роздавали безкоштовну контрацепцію, в якій також містилися інформаційні буклети, психологічні тести, листівки.

Всі захисні засоби надав Міжнародний благодійний фонд «Сподівання» (м. Запоріжжя) за ініціативою голови Студентської ради БДПУ Станіслава Захаревича. Безпечне кохання – це тема, яка сьогодні набуває особливої гостроти, оскільки здоров’я кожної людини важливе, бо здорові батьки – здорові діти, а здорові діти –  здорове майбутнє.

Вікторія Лутчак,

голова інформаційного відділу Студентської ради  БДПУ

На фото: студенти БДПУ під час акції.

Фото з архіву Студради

ЦЬОГОРІЧ І З ЛІЦЕЇСТАМИ ВИРУШАЮТЬ У ЧЕРГОВУ АРХЕОЛОГІЧНУ ЕКСПЕДИЦІЮ СТУДЕНТИ БДПУ

Археологічна лабораторія Бердянського державного педагогічного університету функціонує більше двох років і стала відомою не тільки в Бердянську, а й далеко за його межами.

Протягом декількох років об’єктом досліджень студентів-істориків на чолі з кандидатом історичних наук, доцентом кафедри політології та правознавства, Валентиною Папановою був Національний заповідник «Ольвія». Одним із нових напрямків діяльності лабораторії стало дослідження Приазов’я.

Нині, згідно із наказом ректора університету, місцем початку експедиції, до складу якої входять студенти соціально-гуманітарного факультету не тільки історичного напрямку, але й нової спеціальності – «Правознавство», стало село Обіточне Чернігівського району. Результатом цієї експедиції стане значне поповнення археологічних знахідок часів Бронзової епохи.

Цьогорічне вступне слово на прес-конференції, яку вела кандидат історичних наук, старший викладач кафедри політології та правознавства Тамара Макаренко, що проходила в конференц-залі БДПУ, Валентина Папанова почала з розповіді про цілі та перспективи дослідження на новому місці розкопок.

Про значні досягнення та здобутки археологічної лабораторії за часи її існування повідала доктор політичних наук, професор, декан соціально-гуманітарного факультету Ірина Алєксєєнко: «Якщо розглядати з наукових позицій, то я хочу сказати, що далеко не в кожному, навіть закордонному виші, можна знайти щось подібне. Це є своєрідною родзинкою нашого університету, і я сподіваюся, що за роки існування лабораторії ми отримаємо вагомий досвід та значно покращимо рівень знань та практичних навичок наших студентів, що дасть нам змогу в майбутньому мати не просто звичайну лабораторію, а можливо відкрити повноцінний інститут археологічних досліджень».

Слід зазначити, що значну підтримку в своїй роботі археологічна лабораторія отримує зі сторони керівництва університету, профспілкового комітету університету та місцевої влади. Також лабораторія не вперше отримує практичну допомогу від регіонального директора фонду ім. Катерини Ковшевич (США), головного редактора газети «Університетське Слово» Степана Гериліва. «На сьогоднішній день, – зокрема, сказав Степан Миколайович, –  близько п’ятдесяти студентів отримали оплату за навчання в Україні. Окрім цього, час від часу, пані Христина Дурбак (засновниця Фонду) висилала деякі речі, як матеріальну допомогу, наприклад, комп’ютери, котрі я дарував дітям у школах у якості призів на різних конкурсах. І раптом, коли  прийшла чергова посилка, я помітив в ній деяку кількість «специфічних» речей, котрі б могли стати вам у нагоді під час експедиції».

Голова профспілкового комітету БДПУ Віталій Лола привітав учасників експедиції з початком нових досліджень і пообіцяв, що дуже шкодує про те, що не зміг взяти участі в попередніх поїздках, але до свого рідного Чернігівського району він ще завітає…

До складу членів цьогорічної експедиції входитимуть не тільки студенти соціально-гуманітарного факультету, а й учні Бердянського муніципального ліцею. Тому виникла потреба юридично закріпити відносини між Навчальною археологічною лабораторією БДПУ та муніципальним ліцеєм Бердянської міської ради Запорізької області для подальшої співпраці. Договір підписали завідуюча лабораторією Валентина Папанова та директор Бердянського муніципального ліцею Ігор Тверітінов.

…Швидко промайнуть тиждень-два і на полицях університетської лабораторії та краєзнавчого музею з’являться нові експонати – свідки цікавої древньої історії нашого краю.

Олександр Степаненко,

студент, кореспондент «Університетського Слова»

На світлинах: саме так «благословляли» сьогодні в нелегку дорогу  молодих археологів…

Світлини автора

НЕВ’ЯНУЧІ КВІТИ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ

  • Із презентації книги «Історична освіта в Бердянську: від чоловічої гімназії до соціально-гуманітарного факультету БДПУ»

У конференц-залі Бердянського державного педагогічного університету минулої суботи відбулась презентація книги Ігоря Лимана та Вікторії Константінової «Історична освіта в Бердянську: від чоловічої гімназії до соціально-гуманітарного факультету БДПУ» (дивіться фото).

У цьому археографічному виданні публікується комплекс джерел, що стосуються становлення та розвитку історичної освіти у Бердянській чоловічій гімназії, Бердянській педагогічній школі, Бердянських педагогічних курсах і педагогічному технікумі, Бердянському інституті соціального виховання, Бердянському державному педагогічному інституті, Бердянському (Осипенківському) державному учительський інституті, Осипенківському (Бердянському) державному педагогічному інституті, Бердянському державному педагогічному університеті.

Передмову до книги написала Олена Говор — доктор философії (історія) з Австралійського національного університету (Канберра). Австралійська дослідниця, предки родини якої були напряму пов‘язані з Бердянською чоловічої гімназією, зазначила:

«Ныне я с удовольствием приветствую новое археографическое издание «Историческое образование в Бердянске: от мужской гимназии до социально-гуманитарного факультета БГПУ», подготовленное Игорем Лыманом и Викторией Константиновой. В этой фундаментальной работе собраны документы, касающиеся преподавания исторических дисциплин в Бердянске начиная с последней трети ХІХ века и заканчивая сегодняшним днем. Кроме того, что не возникает сомнений в ее нужности в контексте популяризации истории учебного заведения, можно согласиться с составителями в том, что уместной является именно форма археографической публикации, поскольку информационные возможности источников во истину безграничны.

Хотелось бы поздравить Игоря Лымана и Викторию Константинову с выходом этой книги, а весь Бердянский государственный педагогический университет — с тремя юбилеями в его истории!»

nev2Презентація нового видання відбулась в рамках Всеукраїнської науково-практичної конференції «Придніпровські соціально-гуманітарні читання». Крім бердянських науковців і представників громадськості, на презентації були присутні дослідники з Інституту соціології Національної академії наук України, Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, Національної гірничої академії, Дніпропетровського національного університету  залізничного транспорту ім. акад. В. А. Лазаряна, Національного транспортного університету  м. Київ,  Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, Запорізького національного університету, Воронезького державного університету (Росія).

Ця презентація стала першим заходом Науково-дослідного інституту історичної урбаністики, рішення про створення якого було прийняте вченою радою БДПУ 21 вересня 2012 р.

Олександр Степаненко,

кореспондент «Університетського Слова»

ЕКСПЕРТ МАЙБУТНЬОГО З БЕРДЯНСЬКА

Ось такий сертифікат-подяку (див. світлину) недавно було надіслано з Ванкуверського університету (Канада) директору Центру гендерних досліджень Бердянського державного педагогічного університету, кандидату філологічних наук Марті Миколаївні Варикаші за значний внесок у канадсько-український проект «Основи інфраструктури геопросторових даних: створення потенціалу в межах українського уряду для підтримки стійкого економічного зросту».

varikashaЦей міжнародний проект розрахований на 5 років і являє собою шість учбових курсів з інфраструктури просторових даних (ІПД), які адаптовано до українського контексту, перекладено українською мовою, і які будуть викладатися канадськими фахівцями. Проект виконуватиметься в межах договору між Ванкуверським університетом (Vancouver Island University) та його партнерами: Оканаганським університетом (Okanagan University), Інститутом географії НАН України та Київським національним університетом.

Мета проекту – підготувати держслужбовців до переходу на цифрову інфраструктуру просторових даних, що дозволить їм ефективніше керувати земельними ресурсами, застосовуючи геоінформаційні технології у кадастрових та моніторингових системах, у навігації, транспорті, обороні та аграрному комплексі. Також перехід на цифрову ІПД надає Україні нові можливості в міжнародному співробітництві, адже Європейським парламентом затверджена програма INSPIRE зі створення у 2005-2013 рр. європейської інфраструктури геопросторових даних, а за сприяння ООН зусиллями європейської спільноти реалізуються проекти Глобального картографування та створення Глобальної інфраструктури просторових даних (GSDI).

Марту Варикашу в травні ц. р. було запрошено, як експерта з гендерних питань, для здійснення гендерного аналізу економічної ситуації в Україні з акцентом на сільськогосподарському секторі, як пріоритетному для даної геоінформаційної системи; розробки та інтегрування гендерно-чутливого підходу в проект до початку його реалізації. Поставлені завдання було успішно виконано у встановлені строки (протягом червня-серпня), власне, й за що Марта Миколаївна була відзначена відповідним сертифікатом.

«Університетське Слово»

На фото: М. М. Варикаша

СМАЧНО РЕП САМІ СПІВАЛИ Й ГУЧНО ІНШИХ ЗАЗИВАЛИ… ВІДЗНАЧАЮЧИ 185-ЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ БЕРДЯНСЬКА

Третя вереснева неділя, 15-а година… Майданчик перед Центром дитячо-юнацької творчості на тривалий час перетворився на справжню РЕП-арену. І це не дивно, бо саме до цього пісенного дійства готувались, про нього повідомляли святково-ювілейні програмки та афіші.

Ідея проведення цієї частинки ювілейного свята народилась з ініціативи редактора газети БДПУ «Університетське Слово» Степана Гериліва ще весною, під час зустрічі юнкорів студії «Юнпрес» ЦДЮТ із студентами-журналістами на кафедрі соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету і задумувалось проспівати в стилі РЕП безліч куплетів, присвячених рідному Бердянську! «І ви сьогодні їх почуєте: не тільки українською, а й різними мовами, і також кожен з вас може взяти участь у фестивалі, тільки одна вимога – куплети мають бути лише про Бердянськ, – розпочинаючи фестиваль, говорив Степан Миколайович. А керівник студії «Юнпрес»» Анжеліка Рудницька-Бабич, представляючи своїх вихованців, зазначила, що десятки цікавих рядків складалися в РЕПівські куплети завдяки й багатьом бердянцям, які пропонували свої рими…

Співали юнкори студії, студенти БДПУ, гості, С. Герилів і А. Рудницька-Бабич українською, російською, грецькою та болгарською мовами. Співали про Бердянськ, і кожне слово ставало величним гімном такому прекрасному, такому рідному курортному місту.

Олександр Степаненко,

кореспондент «Університетського Слова»

Світлини автора