ПРОБЛЕМИ ПОЕТИКИ НА ФОНІ КОНКРЕТИКИ

Щось цікаве з міжнародної наукової конференції в Кам’янці-Подільському

pp1У Кам’янець-Подільському національному університеті на початку жовтня відбулася ІV Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми історичної та теоретичної поетики», у якій взяли участь понад 100 науковців із України, Росії та Японії. 5 жовтня проходили пленарні засідання, під час яких виголосили доповіді відомі українські та російські вчені: доктор філологічних наук, професор Бедзір Н. П. «Творческая деятельность русской литературной эмиграции в Подкарпатской Руси в 20-30-е гг. ХХ в.», Абрамович С. Д. «Чеховская поэтика как преображение реальности (Рассказ «На подводе»)», Кеби О. В. «Художественный мир Андрея Платонов: пространство и текст», Волковинський О. В. «Алітераційні епітети в ранній ліриці В. Кобилянського», Кудрявцева М. Г. «Застережливі візії класиків: до проблеми містичного реалізму Ч. Айтматова в романах «І понад вік триває день» і «Плаха». Після пленарних засідань на учасників конференції чекала екскурсія до Кафедрального костьолу святих Петра і Павла та концерт органної музики.

6 жовтня відбулися секційні засідання: «Індивідуальні поетики в контексті культурно-естетичних парадигм», «Текст, інтертекст, культура», «Літературні жанри в проекції історичної та теоретичної поетики», «Компаративістичні та інтертекстуальні виміри літератури», «Поетика і проблеми сучасної інтерпретації літературно-художніх творів», під час яких обговорювалися проблеми українського літературознавства та поетики окремих авторів української, російської, англійської та японської літератур. На секційному засіданні «Поетика і проблеми сучасної інтерпретації літературно-художніх творів» найбільш цікавою, на наш погляд, була доповідь аспірантки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Крючкової Ольги: «Власне «я» Г. Нормінтона у романі «Корабель дурнів» (автопортрет автора в «маскарадному дійстві» роману)». Г. Нормінтон – молодий англійський письменник-романіст малодосліджений навіть у англійському літературознавстві, а дисертація Крючкової О. Р. – перша у світі наукова праця, присвячена творчості цього автора. Роман Г. Нормінтона побудовано як «дзеркальне» відображення однойменної картини-триптиха німецького середньовічного художника Босха, клірика, глибоко віруючої людини, мораліста та, водночас, відомого майстра містифікацій.

Окремо слід відзначити надзвичайно приємне враження від екскурсії у Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець». «Старе» місто Кам’янця-Подільського знаходиться на острові посеред близько 60-метрового каньйону, на дні якого протікає мальовнича річечка, і сполучається з «новим» містом та фортецею, що розташувалися на різних «берегах» розщелини, двома мостами, висота яких над рівнем найнижчої точки каньйону дорівнює висоті пташиного польоту. Місто було засноване у ХІІ столітті і в різні часи належало різним державам та культурам: середньовічні ратуша та фортеця з масивними фортифікаційними укріпленнями, старовинними вежами, 120-метрової глибини криницею та майданчиком для вдосконалення стрільби з лука та арбалета, барокові ліплення та статуї святих у домініканському костьолі, залишки ханського гарему та мечеті, вірменська дзвіниця, Руська брама та Кафедральний костьол святих апостолів Петра і Павла часів Речі Посполитої, будинки містян у класицистичному стилі ХІХ століття, вулички, мощені старовинною бруківкою, затишні кав’яренки часом усього на два столики, де привітна господиня запитає: «Чи пані бажає каву «по-віденськи», чи «по-турецьки?», – загалом комфортне і цікаве місто.

 

Ольга Боговін,

старший викладач кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури ІФСК БДПУ

На світлинах: учасниця конференції Ольга Боговін у Кам’янці-Подільському 

ШУКАЄШ ВИХІД? ТОБІ ДОПОМОЖУТЬ!

Студентське життя насичене багатьма подіями і не завжди вони пов’язані з радісними спогадами. Життя не без проблем – це знає кожен, але подекуди нам здається , що виходу з даної ситуації немає, тоді ми звертаємось до людей, що нас оточують, але і вони можуть не знайти правильної відповіді. Однак, у нашому університеті нещодавно з’явилася навчальна психолого-консультаційна лабораторія, яка зможе допомогти кожній людині відшукати правильний шлях.

image_psy_lab1Для того, щоб конкретніше дізнатися про роботу лабораторії, я вирішила поспілкуватися з її керівником – доцентом кафедри психології Наталею Валентинівною Жук.

– Наталю Валентинівно, який час працює лабораторія і який напрям вашої діяльності?

– Лабораторія відкрилась 8 січня 2012 року, ми доволі молода організація, бо працюємо трохи більше ніж 6 місяців. Наша діяльність здійснюється за напрямками: консультування, попередження, діагностика та оскільки лабораторія навчальна,  ми навчаємо студентів спеціальності «Практична психологія».

– Хто зараз працює в лабораторії і які обов’язки виконує?

– Окрім мене, в лабораторії працює провідний фахівець Тетяна Володимирівна Ляхор і лаборант – Ольга Андріївна Малихіна. Нас всього троє, однак, до нашої роботи залучена вся кафедра психології. Певний спеціаліст займається окремим випадком в залежності від напрямку діяльності.

– Хто може до Вас звернутися?

– Ми не обмежуємося лише студентами, до нас може звернутися викладач, абітурієнт, будь-хто. Наприклад, минулого року до нас звернувся відділ кадрів університету з метою виявлення в них розвинутих навичок клерка. Ми підібрали цілий комплекс методик  і задовольнили їх запит. Цього ж року ми їм запропонували провести тренінг ділового спілкування.

– Допомога абітурієнтам? В чому вона полягає?

– У нас розроблений цілий комплекс тестувань для абітурієнтів, які допомогли б майбутнім студентам визначитися не лише з напрямком майбутньої професії, а й зі спеціальністю.

– Як багато студентів звернулося по Вашу допомогу?

– Звертаються дуже багато студентів з різноманітними проблемами. Ми активно працюємо  зі студентами 1 курсів, бо розуміємо, що в них виникають проблеми з адаптацією і орієнтацією в новому учбовому закладі. З 2-3 курсами дуже добре зарекомендувала себе і закріпилась у практиці методика кінолекторій. Багато роботи заплановано з 4 курсом, бо за результатами минулорічного анкетування, стало зрозуміло, що молоді люди розчаровані у своїх спеціальностях. А 5 курсам ми запропонуємо тренінги, щодо підготовки і презентації себе на робочому місці.

– Які з проведених проектів Вам запам’яталися ?

– Тренінг самоефективності справив дуже велике враження на студентів. Майже всі учасники змінили мотивацію в своєму житті. Не менш важливою, була наша зустріч з дітьми, які хворі на аутизм. Всі проекти – це дуже великий досвід для нас, як для психологів.

– Які в Вас подальші плани розвитку?

– Ми плануємо дуже багато роботи на цей рік. Це перший рік, коли ми будемо працювати за планом, тому для нас це дуже відповідально. Дуже хотілося б зробити лабораторію для проведення тренінгів для студентів. Також, маємо в планах, зробити в гуртожитку дискусійний клуб. А ще є велика мрія організувати в Бердянську всеукраїнський фестиваль з практичної психології, щоб дізнатися проблеми, які хвилюють студентство.

Юлія Барно,

студентка БДПУ, кореспондент «УС»

Фото з архіву лабораторії.

Hostel TV: «Не кожен може зважитися на такий вчинок»

Інтерв’ю

Особливу креативність і сміливість проявили звичайні студенти соціально-гуманітарного факультету Бердянського державного педагогічного університету Кирило Косторной, Андрій Кожухар, Ігор Покровський та Сергій Сухов. Завдяки своєму відеоролику «Where my money?» про них заговорили не тільки мешканці гуртожитку, але і міста Бердянська. Численні засудження та схвалення звучать на адресу наших героїв. А як сама оцінює себе новоспечена команда «Hostel TV»?

– Кому належить ідея відеоролика?

– Кирило: Ідея була моєю, але я не знав, хто займеться зйомкою та монтажем цього ролика. Я запропонував зайнятися цим Андрію Кожухарю, і він мене підтримав. Пізніше до нас приєднався Ігор та Сергій.

– Що вас надихнуло?

– Кирило: Швидше за все, ми почали знімати відео через лінь (сміється). Нам страшенно набридли постійні семінари, заняття, тому ми і придумали подібного роду розваги. Це краще, ніж розпивання спиртних напоїв у під'їздах. Хочу зауважити, що під час зйомки ми були абсолютно тверезими.

– У чому полягає сенс ролика?

– Кирило: Сенс ролика лише в тому, щоб підняти людям настрій, не більше того.

– Хто придумав назву «Hostel TV»?

– Кирило: Це теж моя ідея. Слово «Hostel» з англійської перекладається як готель, гуртожиток. Спочатку відео було призначене тільки для мешканців гуртожитку, але потім ми зрозуміли, що не в усіх є інтернет, тому не кожен може його побачити.

– Що підштовхнуло вас викласти ролик на YouTube?

– Кирило: Це було заплановано з самого початку.

– Як ви ставитеся до негативних коментарів?

– Кирило: Я ставлюся до негативних коментарів відмінно, якщо вони обгрунтовані. Але я не розумію коментарі, які містять тільки одне нецензурне слово. Нам писали, що відео занадто затягнуте, довге, а також в ньому недоречне вживання слова «рубль» по відношенню до нашої гривні. Один хлопець написав, що у нас сортирний гумор. Я вирішив зайти на його сторінку в контакті, подивитися, що там за Павел Воля № 2. А у нього статус такого змісту: «Професор завалив боксера на іспиті, боксер завалив професора після». Звичайно, куди нашому гумору до його дотепного.

– Андрій: Багато хто пише, що може вийти на Приморську площу і зняти відео, яке буде набагато цікавіше нашого. Хоча не кожен може зважитися на такий вчинок, виклавши при цьому відео на YouTube.

– Кирило: У коментарях запитують, чому ми не попросимо у когось «дзеркалку». Питання: а хто нам її дасть? Звичайно, якщо ви хочете нам допомогти ми будемо дуже вдячні. Нам потрібен всього лише ноутбук (тисяч за вісім) і пару «дзеркалок». Ми б хотіли знімати з двох камер, щоб було видно реакцію перехожих і нашу власну. Знайти нас не складно: ми живемо в гуртожитку № 2 БДПУ. Можете приходити, давати свої ноутбуки, фотоапарати та іншу необхідну техніку.

– Андрій: Цих коментарів не було б взагалі, якби не хлопці з BRD 24 Berdyansk. Не знаю, хто виклав наш ролик на інформаційний портал міста Бердянська, але саме завдяки цьому у нас стільки переглядів. Спасибі їм за це.

– Сергій: Особисто я коментарі не дивлюся. Думаю, що у нас все вийшло.

– Як поставилися до випуску відеоролика ваші рідні, викладачі, одногрупники?

– Андрій: Моя мама побачила відео ще тоді, коли я його монтував. Вона сказала, що ми, звичайно, хлопці креативні, але з цією справою варто бути обережніше.

– Кирило: А моя мама ще не бачила ролик. Хоча, знаючи мене, для неї це не буде відкриттям. Одногрупникам відео сподобалося. А ось як до цього поставилися викладачі, ще не знаємо. Якщо після перегляду не виключать з університету, значить схвалили.

– Хтось із вас думав про кар'єру ведучого або журналіста?

– Кирило: Я хотів поступити на журналіста, але бажання не завжди збігаються з дійсністю. Спочатку я їхав подавати документи в ДНУ, але пропустив творчий конкурс, та й прохідний бал не дозволяв вступити на бюджет (втім, як і в БДПУ). Я навіть збирався перевестися після 1 курсу на цю спеціальність, але якось не склалося.

– Андрій: Я теж збирався вступати на журналістику. Здавав навіть творчий конкурс, але теж не склалося.

– Сергій: А я з самого спочатку вступав на соціально – гуманітарний факультет.

– Коли плануєте випустити наступний відеоролик?

– Кирило: Справа в тому, що основною трудністю для нас в даний момент є погода. Людей на Приморській площі з кожним днем ​​менше. Я вже навіть визначився з місцем, де будуть проходити зйомки, але це поки залишиться в секреті.

– Що хотіли б внести нового?

– Кирило: Хотілося б внести щось більш веселе,  позитивне. У мене вже є п'ять тем для роздумів.

– Чому обрали тему грошей у випуску № 1?

– Кирило: Тому що це плід нашого життя.

– Сергій: І їх завжди не вистачає!

– Ви створили групу в контакті «Hostel TV». Хто автор ідеї?

– Кирило: Це Андрій.

– Андрій: Я відповідаю більше за зйомку, монтаж, групу. Не думав, що буду зніматися у відео.

– Кирило: До того ж монтаж займає більше часу, ніж сам процес зйомки.

– Андрій: Відео я монтував цілий тиждень.

– Якщо хтось виявить бажання вступити в ваш колектив …

– Кирило: Це цілком можливо.

– Чи вважаєте ви себе зірками Інтернету?

– Кирило: Ні, не дуже (сміється).

– Чому?

– Кирило: Це не принесло нам популярності … хоча чому, адже в нас беруть інтерв'ю (посміхається).

– Хочете вийти на більш високий рівень?

– Кирило: Так. Хочемо, щоб нас показували по розважальному телеканалу «Тет» або «ICTV».

Бесіду вела Кристина Корінець,

студентка 3 курсу, спеціальність «Журналістика».

На фото: Христина із авторами відеоролика; аза цим посиланням http://youtu.be/ZzGrVDPuGU8 зможете його переглянути