І все ж таки: в началі було — Слово.
І все ж таки: начальний дух — Любов!
Євген Маланюк
Євангеліє починається так: «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово». А це значить, що допоки в нас є слово, перед нами є славне минуле, є майбутнє, є сподівання і мрії, які можуть здійснитися. Горять у вогні часу храми й фортеці, пергаменти літописів, розсипається на порох матеріальна культура, іржавіють знаряддя праці. Та залишається єдине в первозданному вигляді — рідне слово.
Слово відчиняє нам двері до краси світу, радості життя. Коли воно входить у духовний світ людини, то торкається до ніжних струн серця, найпотаємніших глибин душі… Безсмертний дотик до душі. Дотик до краси й мелодійності рідного слова відчули гості урочистя «Височінь досягається мовою», що традиційно проходив у стінах Бердянського державного педагогічного університету.
Захід був приурочений до Дня української писемності та мови, який традиційно відзначають 9 листопада. За православним календарем – це день ушанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця.
За підготовку урочистя відповідав колектив кафедри філологічних дисциплін. Віддати шану рідній мові зібралися викладачі та студенти університету, вчителі та учні шкіл. Приємною «родзинкою» свята став символічний календарик «Пам’ятай своє коріння!», який отримав у подарунок кожен глядач.
Ведучі свята – Дімітрова Діана та Ротарєв Михайло – провели екскурсію сторінками історії української мови. Усі присутні згадали скорботні дати на тернистому шляху її розвитку.
На заході пригадали крилаті вислови відомих майстрів художнього слова, декламували вірші таких визначних поетів, як Тараса Шевченка, Лесі Українки, Віктора Геращенка, Віктора Баранова, а самі учасники заходу виконували власні поетичні твори. Непідробне захоплення викликала інсценізація гумористичних мініатюр із творів Павла Глазового на злободенну тематику «Суржик». Тут майстерності студентів Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Аджі Марії, Жильцова Дениса, Бондарчука Валентина, Яворської Катерини, Абрашкіна Єгора не було меж.
На урочисті лунали мелодійні та запальні пісні, які всім присутнім подарували вокальний ансамбль «Феєрія» (керівник – О.В. Матвєєва), ансамбль народної пісні «Хуртовина» (керівник – І.М. Пащенко), учасники зразкового ансамблю естрадної пісні «Овація» (керівник – С.Ф. Дворнікова).
Переконана, що такі творчі заходи дають можливість талановитій молоді не лише проявляти творчі здібності, але й зберігати пам’ять про історичне коріння, культуру та мову рідного народу, адже ще Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя.
Насамкінець хочеться згадати слова великої поетеси Ліни Костенко: «Жодна нація не вмирає від інфаркту. Спочатку їй відбирає мову». Бажаю всім нам пронести й утвердити українське слово, збережене нашими предками, адже саме воно створює індивідуальне обличчя країни і нації.
Марія Греб,
кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філологічних дисциплін БДПУ
