Бердянськ відвідали відомі українські журналісти – один із сподвижників Евромайдану та засновників інтернет-телеканалу «Громадське Телебачення» Мустафа Найем та заступник головного редактора інтернет-видання «Українська правда» Сергій Лещенко. Ні для кого не секрет, що журналісти змінили рід занять, і тепер балотуються в народні депутати на парламентських виборах від «Блоку Петра Порошенка». Журналісти та майбутні політики провели в нашому місті дві зустрічі, але більше з просвітницькою метою, а не з агітаційною.
Перша зустріч пройшла ввечері 16 жовтня в ресторані «Сова», де Сергій та Мустафа поспілкувалися з представниками офіційних ЗМІ міста. А зранку 17-го жовтня зустрілися зі студентами Бердянського державного педагогічного університету. Про що говорили гості, до чого закликали і що радили, можна судити за підсумками цих двох зустрічей (див. світлини).
Сергій Лещенко про вибори: «Вибори – це не ритуал, після якого ви з легкою душею повертаєтеся додому. Насправді, це момент, коли ви причетні до влади. Часто ми голосуємо неусвідомлено, але ж потім нам, як мінімум, п'ять років жити з цим своїм вибором. Я не хочу агітувати за того чи іншого кандидата. Я хочу, щоб ви голосували усвідомлено. Не після переглянутої реклами по телевізору, а після аналізу програми, яка представляє ваші інтереси. Ми вже 20 років перебуваємо в нестабільному положенні через те, що громадяни не усвідомлюють своєї ролі в суспільстві. Влада – це як тепла ванна, людина туди увійшла і їй комфортно. Людям потрібно постійно тиснути на владу, тримати її в тонусі, відстоювати свої інтереси».
А ось як гості відповідали на численні запитання:
– Чому вирішили йти в політику?
Мустафа Найем: «Мені було б комфортніше працювати журналістом: у мене з'явився доступ на «Перший національний» телеканал, визнання є, якісь нагороди також … Однак я побачив для себе нову можливість, яку не захотів упускати. Я весь час критикував владу. Зараз у мене є шанс щось змінити. Так як я людина публічна, то розумію, що за моєю діяльністю в парламенті спостерігатимуть під мікроскопом, і усвідомлюю всю відповідальність».
Сергій Лещенко: «Зараз в Україні така ж розвилка, яка була в Польщі, коли вона переходила з комунізму в нормальне життя. Просто в суспільстві є певні стереотипи, пов'язані з політикою. Я спробую цей історичний шанс для країни прожити зсередини. У моєму житті після балотування помінялася тільки кількість негативних коментарів в «Facebook» і зменшився час для читання стрічки новин. Ніхто не дасть гарантій, що в нас все вийде, але ми точно можемо сказати, що будемо пробувати й намагатися. Дайте нам хоча б півроку, а потім подивіться що з цього вийде».
– Як Оцінюєте передвиборчу кампанію в країні?
С. Л.: «Мені здається, що вибори цього року будуть як мінімум конкурентними. Західна наука визначає дві демократії – електоральну й чисту. В Україні типова електоральна демократія, адже владу вибираємо ми. Але в нас є певні проблеми в сферах життєдіяльності. Тому наша демократія також неповноцінна, як і вибори. Є підкуп виборців, фальсифікація візуальної реклами, а найбільший обман – це телевізійна політична реклама, яка купується за дуже великі гроші. Її взагалі не повинно бути, людям самим необхідно думати, а не слідувати навіяному образу з телевізора».
М. Н .: «Йде конкуренція не людей, а технологій».
– Які технології «Блоку Петра Порошенка»?
М. Н.: «Петро Порошенко виграв президентські вибори з величезним відривом. Зараз партія названа його ім'ям. Очевидно, що Петро Порошенко хоче взяти на себе відповідальність за все, що відбувається в країні, розділивши її зі своєю партією, – це і є технологія».
– У спірних питаннях готові ви протистояти інтересам партії?
М. Н.: «Часто ми думаємо, що потрапивши в партію, людину засмоктує в пучину, де будь-які принципи та ідеали перемелює якась партійна дисципліна. Звичайно, без команди не можна вирішити багато питань. Однак якщо ці правила йдуть врозріз з власними принципами, то вихід є завжди: влаштовувати дискусії, обговорення, йти на компроміс».
С. Л.: «Якщо якісь речі я вважатиму неправильними, то голосувати за них не буду. Ну, не зможу я проголосувати, приміром, за прем`ера Сергія Тігіпка!».
– Перебуваючи в парламенті, що зробите для розвитку свободи слова в країні?
М. Н.: «Очевидно, що ми перебуваємо в одній сім'ї. Які б не були обставини в конфлікті між владою, партією, депутатами, парламентом і журналістами, я завжди буду на боці журналістів. Якщо потрібна буде від мене якась допомога в плані отримання інформації, перепусток, акредитації, то я готовий це зробити. Використовуйте нас. Давайте спілкуватися і взаємодіяти!».
– Раніше Ви жорстко критикували Петра Порошенко, а сьогодні йдете на вибори від його партії. Змінилися ви чи президент?
С. Л.: «У мене був блог про його жадібності, але, наприклад, він дав нам три місця в списку. Можливо, це є певною технологією, а й ми ж не подарунок, ніхто не гарантує, що ми будемо слухняними».
– Чи є у вас якісь напрацювання щодо реєстрації інтернет-видань?
С. Л.: «Ця сфера саморегулюється. У друкованих ЗМІ теж багато недоліків. А Інтернет – найбільш вільна зона. Можна прийняти норму про добровільну реєстрацію. Ущемляти когось через відсутність сертифіката, але якщо при цьому його читають мільйони – абсурд! Так можна прийти до цензури. В Росії все починалося саме так».
Наостанок Мустафа Найем і Сергій Лещенко дали бердянцям декілька порад щодо прояву своєї громадянської позиції, а студентом – кілька практичних журналістських напуттів. Також гості встигли помітити, що рівень запитань у аудиторії зріс, суспільство стало більш політизованим та свідомим.
Леся Сухомлин,
кореспондент
«Університетського Слова»
Світлини автора
