Автор: admin

Автори монографії звертаються до різних аспектів вивчення мов та літератур, що засвідчує рух дослідницької думки в напрямку сучасних наукових парадигм (компаративістика, прагматика, синтагматика та соціолінгвістика). Запропонований новітній підхід дає можливість розширити обрії філологічної науки.

Видання може бути корисним для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, фахівців у галузі мовознавства та літературознавства, а також для вчителів загальноосвітніх шкіл.

Марія Греб,

завідувач кафедри.

Протягом тижня, починаючи з 16-го лютого, тривало моє стажування в Польщі, у рамках проекту Business Week-2013 “Вихід на сучасний ринок праці ЄС”, у місті Лодзь. Приймаючі сторони – Фундація Central European Academy Studies and Certification (CEASC), Університет Інформатики (WSIiU), Бюро Професійної Активізації (BAZ). А мета поїздки – формування практичних навичок у сфері ефективного пошуку першого місця роботи на глобальному ринку праці ЄС.

Лодзь – серце Польщі, адже місто розташоване в центрі країни, він є модною столицею держави, адже на території міста велика кількість фабрик, текстильна промисловість розвивається протягом не одного століття. А коли говорять про Польське кіномистецтво, згадують Лодзь, адже ще в 1948 році тут було відкрито Вищу школу кінематографії, телебачення і театру…

Розпочалось навчання: польські викладачі тепло зустріли нас у Вищій Школі Інформатики, де й проходили всі наступні заняття, читали цікаві лекції з приводу того, як можна влаштуватися на роботу студенту, як розпочати кар’єру, який напрямок у професійному житті краще вибрати. Дружня обстановка, перерви на «каву-брейк», корисна інформація робили навчальний процес дуже легким. Викладання проходило польською мовою, координатор нашої поїздки виступав у ролі перекладача і сумлінно пояснював усі незрозумілі слова та фрази. Але, сказати чесно, польська не складна для сприймання, адже дуже схожа на українську і російську мови. То ж десь 80% матеріалу легко засвоювалося без перекладу. Того ж дня нам влаштували екскурсію до транснаціональної компанії комп’ютерної фірми «DELL», де спочатку попросили підписати папери про нерозголошення інформації… Ми спостерігали за автоматизованим процесом зборки комп’ютерної техніки, дізналися, в чому полягає робота оператора…

Третього дня, після навчання, ми відвідували Термальний комплекс, що знаходився за 50 км від міста, але поїздка вартувала того: три різнорівневих басейни в середині будівлі і декілька басейнів зовні. Фантастичне і незрівняне ні з чим відчуття, коли маєш змогу пливти в теплій воді басейну, а на твою голову повільно спадають маленькі сніжинки…

Наступного дня у вільний час мене чекала поїздка до столиці Польщі – Варшави! Багато хто нарікає на те, що будівлям столиці не вистачає автентичності, адже під час Другої Світової Війни 80% споруд було знищено. Варшаву відбудували і тепер, коли приїжджаєш до міста, ніби потрапляєш у казку. Старий центр схожий на пряникові будиночки, від яких так і хочеться відщепити солодкий шматочок. У столиці Польщі велика кількість католицьких соборів. Мене вразив той факт, що в колоні одного з них замуровано серце видатного композитора Фредеріка Шопена. У вечірній Варшаві на вулицях, мабуть, світліше ніж удень. І світло не вимикають о 23:00, воно горить до тих пір, поки не зійде сонце. Зручно, правда?

На п’ятий день, маючи трішки вільного часу, придбали презенти для всіх, хто чекав нас в Україні. А шостого дня, після вручення сертифікатів і завершального обіду, ми відправилися додому. Час промайнув дуже швидко, ще багато чого можна було б побачити в Польщі і тепер є чудовий привід повернутися до сусідньої держави.

Чому я вирішила поділитися своїм проведеним часом у Польщі? Мабуть, тому, що залишилося дуже багато позитивних вражень і бажаю всім, у кого з’явиться можливість відвідати цю країну – без сумнівів брати участь в усіх освітніх чи туристичних поїздках!

Ксенія Задворна,

кореспондент «Університетського Слова».

На світлинах: кілька моментів із тижневого стажування в Польщі

Студентська рада Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв розробила цікавий проект – «Тиждень студентської ради» і втілила його в життя протягом 18-22 лютого цього року. Щось подібне в нашому інституті відбувалося вперше. Протягом тижня кожний з секторів ради проводив тематичну акцію. Скажімо, в понеділок проект розпочали члени спортивному сектору, які організували цікаві конкурси та завдання для студентів та викладачів університету. У вівторок соціально-побутовий та академічний сектори провели соцопитування з каверзними питаннячками, на які не кожен зміг правильно відповісти. У середу естафету прийняв прес-цент, який поставив собі за мету проаналізувати «Настрій університету». В четвер студенти нашого інституту брали активну участь у презентації поетичного альманаху «Конвалія», а от уже в п’ятницю наш проект дійшов фіналу: творчий сектор підготував святковий концерт, на якому підбивались підсумки проекту та нагороджувались грамотами найактивніші викладачі та студенти.

Протягом усього тижня тривала акція «Марафон Жовтої Стрічки». Висловлюємо щиру вдячність усім, хто взяв участь у заходах «Тижня Студентської Ради ІППОМ» і, звичайно, директорату Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Людмилі Коваль, яка завжди простягає нам руку допомоги в будь-яких цікавих починаннях.

Тетяна Курусь,

заступник голови Студентської ради із самоврядування ІППОМ

Викладачі кафедри соціальних комунікацій (завідувач – кандидат філологічних наук, доцент Юлія Мельнікова), з якими я мав приємність розпочинати свою трудову діяльність в БДПУ і дотепер підтримую тісні контакти, оскільки й редакція «Університетського Слова» знаходиться в одному приміщенні, завжди раді гостям, із якими з задоволенням діляться набутим досвідом і не тільки…

Найсвіжіший приклад: за неповних чотири роки існування, на кафедрі сформувалась численна бібліотека найрізноманітніших видань, в тому числі й таких, які подарували майбутнім журналістам тренери-експерти Конгресу національних громад України В’ячеслав Лихачов та Кіра Крейдерман, що виступали з лекцією «Міжнаціональні відносини та прояви ксенофобії в Україні» за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів. Оскільки тренери залишили значну кількість комплектів із 20-и видань, що в основному стосуються історії та сьогодення євреїв в Україні та світі, було вирішено поділитися цими виданнями з членами Бердянської єврейської громади (Благодійний фонд «“Хесед Велвеле”, голова – Давид Прайсман).

…І сьогодні, 25-го лютого, в час святкування євреями славнозвісного Пуріму, мене й відрядили викладачі кафедри соціальних комунікацій долучити до бібліотеки громади більше п’ятдесяти книжок! Ознайомивши присутніх із діяльністю університету, кафедри, редакції газети БДПУ «Університетське Слово», американським Фондом імені К. Ковшевич, новоствореною університетською благодійною організацією «ДобоДій», я з цікавістю вслухався в слова із сувою Естер (біблійної книги), що зачитував молодий бердянський вчений Вадим Балута, радів разом із присутніми їхньому національному святу. Правда, не вдалося опісля сісти за багатий святковий стіл – редакційні справи кликали. Головне, що всі залишились задоволеними, про що свідчать й світлини, переглянути які й вас запрошую.

Степан Герилів,

редактор газети БДПУ «Університетське Слово»

Світлина з архіву редакції

Мужність, сила, войовничість – цими словами можна охарактеризувати День захисника Вітчизни. «Чоловіче свято» веселим концертом пронеслося по Бердянському державному педагогічному університеті. В актовій залі головного корпусу талановиті та обдаровані студенти розважали глядацьке око своїми танцями та піснями. Вокальний ансамбль «Шанс» демонстрував силу та красу голосу, який громовим ехо пролунав у серцях присутніх. Гучними оплесками була «підхвачена» пісня в виконанні ансамблю «Золотий гомін». Голосисті дівчата та баяніст підготували для цього свята спокійні та розважливі слова. Студенти-хореографи з композицією «Ати-бати» заряджали аудиторію позитивним та запальним танцем. Військова форма додала їм солідного, довершеного виду, а виразні рухи заохочували до веселих пританцьовок. «Козацькому роду нема переводу» – запевняє нас через словесно-музичну творчість Народний фольклорний ансамбль «Хуртовина». Їх голоси звучать бадьоро, щиро, непохитно, відносячи нас до далеких дідівських часів.

Народний стиль цього дня став доречним гостем. Ансамбль народного танцю «Калина» лише посилив дух свята. Дівчата в кольорових платтях та хлопці зі шпагами влаштували справжні танцювальні бої, від яких скрипіла підлога та тремтіли стіни актової зали. Ото такі дива виробляють наші студенти! На свято Дня захисника Вітчизни завітали й ветерани війни. А О. Комаров, Д. Шилько, І. Зубрицький, М. Філімонов, О. Хоменко знайшли зворушливі та правильні слова для привітання.

Ми вдячні тим, хто захищає честь нашої країни! Ми вдячні за наше світле майбутнє!

Кристина Корінець,

кореспондент газети «Університетське Слово»

Не дивлячись на деякі початкові технічні незручності, міжнародна американсько-українська он-лайн зустріч все ж таки відбулася. Близько двох годин у конференц-залі БДПУ тривала жвава дискусія між ученими зі Стетсонського та Бердянського державного педагогічного університету. Навчальні заклади обмінювалися своїм досвідом з досить актуальної, як виявилося не тільки в Україні, але й у США, проблеми: труднощі, з якими стикаються молоді спеціалісти-філологи, випускники педагогічних вишів, коли починають працювати в школі. З ініціативою проведення такого заходу виступив. американський професор Майкл Деннер, який очолює програму Російських Студій в університеті США, а також видає журнал, присвячений творчій спадщини Льва Толстого.

Під час обговорення виникало безліч питань. Виявилося, що в обох країнах є спільні риси. Наприклад, в США близько 80 % вчителів – жінки. Багато студентів йдуть стопами батьків і здобувають таку ж професію… Дискусію на тему «Особливості шкільної освіти в Україні» провела доцент кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури ІФСК БДПУ Ірина Співак. Ця тема дуже зацікавила наших американських колег. Завдяки модератору он-лайн-зустрічі Ганні Табаковій все було представлено на високому рівні. Технічну підтримку забезпечили спеціалісти з факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій БДПУ.

Вікторія Лутчак,

кореспондент газети БДПУ «Університетське Слово»

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється, ожива, як їх почує.

Тарас Шевченко

Напередодні шевченківських свят викладачі та студенти кафедри соціальних комунікацій запросили до себе в гості учнів 5-Б класу загальноосвітньої школи № 2 (директор – Н. О. Вороновська), які є членами гуртка «Шкільна газета». Майбутні журналісти із цікавістю поспілкувалися з тими, хто навчає секретам професії. Дівчата та хлопці захоплено сприйняли ініціативу кафедри – записати вірші Тараса Шевченка у радіостудії. Ольга Назаренко, Ольга Білоконь, Ганна Капустіна, Давид Якубишен, Владислав Вихрицький, Данило Пінчук, Маріам Пономаренко зробили свій внесок до рубрики «Книжкова полиця» студентського радіо «Бумеранг». Вірші Кобзаря у виконанні школярів почуємо на початку березня, коли все свідоме українство вшановуватиме пам'ять великого митця.

Згадуючи, як блищали дитячі очі, як схвильовано слухали вони свій голос після запису, як пишалися тим, що їм вдалося спробувати себе в ролі дикторів, віриш у наступність поколінь, талановиту молодь і важливість нашої професії.

Особлива подяка керівнику гуртка – заступнику директора з навчально-виховної роботи Л. М. Момотюк, яка піклується про творче зростання своїх вихованців.

Юлія Мельнікова,

завідувач кафедри соціальних комунікацій ІФСК БДПУ

Із методичного семінару педагогічної майстерності для молодих викладачів

Вислів відомого українського майстра педагогічної справи Василя Сухомлинського «Учитель готується до хорошого уроку все життя… Така духовна і філософська основа нашої професії і технологія нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, вчителеві треба ввібрати ціле море світла» став лейтмотивом другого семінару педагогічної майстерності для молодих викладачів, що відбулося 20 лютого 2013 року в конференц-залі Бердянського державного педагогічного університету.

Проблематику цього засідання – лекція, методика її підготовки та проведення, вимоги до лектора – обумовили результати анкетування учасників попереднього засідання. До початку семінару молоді викладачі мали змогу познайомитися з підбіркою літератури із зазначеної теми, яку підготували працівники бібліотеки університету на чолі із завідувачем Світланою Білоконь.

Вітаючи учасників семінару, перший проректор університету, кандидат філософських наук, доцент Володимир Федорик зазначив, що зміни, які відбуваються в сучасній системі освіти, ставлять перед педагогами завдання постійного підвищення професійної майстерності.

На початку роботи семінару його голова, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки Ольга Гуренко ознайомила присутніх з результатами анкетування, що проходило на попередньому засіданні: у більшості респондентів існують різні проблеми під час викладання навчальних дисциплін; у більшості молодих викладачів переважає репродуктивний стиль викладання…

Звичайно, що такі труднощі поступово зникнуть у процесі професійної діяльності з набуттям власного педагогічного досвіду. Яскравим прикладом цього були виступи на семінарі досвідчених викладачів БДПУ.

Афоризмами, притчами, крилатими виразами, цитатами відомих філософів та педагогів минулих часів та сучасності був пересипаний виступ кандидата педагогічних наук, доцента кафедри педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін Сергія Немченка. Постійно звертаючись до власного викладацького досвіду, Сергій Геннадійович розкрив сутність лекції як методологічної й організаційної основи для всіх навчальних занять, зокрема й самостійних; структуру академічної лекції; види лекцій, розповсюджені у практиці вищої школи (лекція-бесіда, лекція-дискусія, лекція з розбором конкретних ситуацій, лекція із застосуванням техніки зворотного зв’язку та інші).

Із лекцією «Інноваційні підходи до підготовки й читання лекції» виступила кандидат педагогічних наук, доцент кафедри професійної освіти Олена Кривильова. Вона ознайомила учасників семінару з технологіями групового навчання, формування творчої особистості студента, розвивального навчання, створення проектів, створення ситуації успіху. Родзинкою виступу була безпосередня організація групової діяльності всіх присутніх. Під час виконання запропонованих завдань панувала атмосфера невимушеної, активної, спільної творчої роботи. Виступаючи, лідери груп вільно представляли напрацьовані матеріали. До обговорення порушених проблем долучилися й досвідчені викладачі. Їх ідеї висвітлила у своєму виступі голова методичної ради університету, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики викладання фізико-математичних дисциплін та інформаційних технологій у навчанні Наталя Сосницька.

Наскрізною ідеєю виступу кандидата педагогічних наук, доцента кафедри соціальної педагогіки Сергія Улюкаєва «Сучасні вимоги до лектора» було наступне: педагогічна майстерність, зокрема майстерність читання лекції, удосконалюється в міру накопичення досвіду та розширення педагогічних знань, педагогічної освіти.

Педагогічна майстерність – це професійне вміння оптимізувати всі види навчально-виховної діяльності, спрямувати їх на всебічний розвиток та удосконалення особистості, що забезпечує високу організацію педагогічного процесу. Вона характеризується високим рівнем розвитку спеціальних узагальнених вмінь, і, звичайно, суть його – в особистості викладача, його позиції, здатності керувати діяльністю на високому рівні. Велике значення у цьому контексті має володіння викладачем педагогічною технікою.

Володіння цією технікою, як зазначив у своєму виступі «Педагогічна техніка викладача ВНЗ» кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін Олександр Голік, відзначається вмінням перетворювати на апарат педагогічного впливу свої емоції, голос (тон, сила, інтонація, жести, міміку). Вміння керувати своїм психічним станом, педагогічно активно і емоційно відкрито виявляти своє ставлення до предмета і студентів є однією з ознак технологічної культури, викладача.

Професійна майстерність вчителя визначається ступенем самореалізації в професії. Вона є своєрідним підсумком розвитку людини, досягненням нею повноти професійної якості. Педагогічна майстерність починається із зосередження зусиль зі створення людиною себе, своєї індивідуальності, тому рух до майстерності завжди має професійно-виховний характер. Виховуючи себе, педагог прагне досягти вершин в оволодінні основними вимогами, які висуває перед ним обрана професія і час: професійні знання з навчальної дисципліни; гуманність; соціальна активність; інтелігентність; здатність до спілкування, ведення діалогу; позитивна емоційна налаштованість; мовленнєва культура; інноваційний стиль науково-педагогічного мислення; потреба у підвищенні знань, самоосвіті.

Ольга Гуренко,

голова семінару, кандидат педагогічних наук, доцент