Автор: admin

Уже десятий рік поспіль у Бердянську о цій порі проходить справжнє свято національних культур – «Мовляночка», що народилася в стінах школи № 15 та стала продовженням фестивалю «Планета мов». І до сьогодні підтримує традиції дружби, співпраці та злагоди. Цього року навіть планується відкриття її музею, куди вже почали збирати майбутні експонати.

На фестивалі завжди переповнена зала, бо кожний сюди приходить, щоб насолодитися чудовою «живою» музикою та піснями, що линуть зі сцени багатьма мовами…. І цьогоріч традиційно зібрав усіх центр культури та мистецтв «Нафтохімік» під патронатом головного організатора свята – Бердянської гімназії № 3 «Сузір’я» за активної підтримки головного спеціаліста відділу організаційної роботи та внутрішньої політики виконкому міської ради Ігоря Зубрицького.

Спочатку пройшла прем’єра гімну «Мовляночки», що ще раз підкреслило особливість події (виконавець – Ігор Денега разом з учнями гімназії № 3). Потім були: «Гопак» – від зразкового ансамблю «Азовські козачата» (керівник – Віталій Чекан), грецький народний танок «Сертаки» у виконанні «Вікторі Денс», цікаві виступи Єлизавети Мозохіної, Михайла Кисельова, маленьких артистів зі школи № 1, Єлизавети Яворської, Олександри Мачильської, учасниці ансамблю «Барвисті музики» з БДПУ Катерини Марченко, солістки болгарського фольклорного об’єднання «Родолюбіє» Вікторії Лутчак (студентки БДПУ). А студенти університету – учасники клубу «Ізвор» – втішили всіх болгарським народним «Хоро…

На завершення свята виступив директор ЦКіМ «Нафтохімік» Микола Шостак, який не тільки привітав присутніх із святом, але й порадував кожного майстерністю сольного співу. Представники всіх національних об’єднань Бердянська також привітали різними мовами директора гімназії № 3 «Сузір’я» Оксану Кривунь, передавши до музею «Мовляночки» майбутні експонати, побажали «Мовляночці» подальших успіхів та процвітання!

Вікторія Лутчак,

кореспондент газети «Університетське Слово»

На фото Лариси Савченко та Світлани Корнієнко: кілька моментів із ювілейної «Мовляночки»

…Уже втретє саме 21 лютого, в Міжнародний день рідної мови, кафедра філологічних дисциплін Інституту філології БДПУ влаштовує студентам і викладачам університету справжнє свято поезії! Для тих, хто вже випробував себе в творчості і для справжніх цінителів віршованого слова. Головним героєм свята, безперечно, став черговий випуск студентського літературного альманаху «Конвалія», на сторінках якого молоді поети та прозаїки випробовують свої творчі сили. Більше 50-и студентів з різних інститутів та факультетів вмістили свої твори в третьому випуску альманаху.

Молоді творчі дарування вітали завідувач кафедри, кандидат філологічних наук, доцент Мрія Греб та голова Бердянського літературного об`єднання «Парус», поетеса Раїса Чабан.

Вірші юних поетів вражають щирістю, добротою, любов'ю до людей, нашого краю, його природи, світу. Головна риса творів – не відпрацьована майстерність, а чистота та відкритість душ авторів. А відверта розмова з захопленою молоддю нікого не зможе залишити байдужим. Кожний автор – це ціла епоха, цілий світ. Когось приваблюють картини природи, хтось передає у своїх рядках бурю пристрастей, почуттів. Хтось філософствує, хтось говорить про дружбу, кохання. Свої вірші майстерно декламували: Ганна Пашніна, Ксенія Шевченко, Валентин Бондарчук, Євген Чернишов, Руслан Меджидов, Єгор Абрашкін, Юлія Караянова, Володимир Жаров, Ольга Шунькіна, Ірина Колісниченко, Анастасія Щербакова, Світлана Шиян, Володимир Лисенко, Максим Тюхта, Вікторія Шлег та інші.

…Звучала чудова музика, лунали пісні у виконанні ансамблю народної пісні «Золотий гомін» (керівник – Олена Бузова), а зала наповнювалась бурхливими оваціями…

…Не один молодий автор, тримаючи в руках лютневу «Конвалію», тішився своїм першим друкованим доробком. І ми тішимося разом з ними, бажаючи долати нові творчі вершини…

«Університетське Слово»

На світлинах Олександра Степаненка: презентаційні моменти третього випуску «Конвалії».

У січні 2013 року кафедра соціальної педагогіки Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти видала колективну монографію «Професійна підготовка соціального педагога: теоретико-практичний контекст» за загальною редакцією кандидата педагогічних наук, доцента Ольги Гуренко.

Монографія є результатом роботи викладачів кафедри соціальної педагогіки над комплексною темою «Системний підхід до професійного і особистісного становлення майбутнього соціального педагога в умовах вищого навчального закладу».

У виданні висвітлено особливості професійної підготовки соціального педагога з огляду на сучасні освітні парадигми та соціокультурні умови, розглянуто актуальні проблеми соціально-педагогічної діяльності та шляхи їх розв’язання.

Матеріали монографії можуть стати в нагоді викладачам вищих педагогічних навчальних закладів, магістрантам, студентам та практичним працівникам соціально-педагогічної сфери.

Ольга Величко,

асистент кафедри

соціальної педагогіки ІСПКО

У конференц-залі БДПУ 20 лютого пройшло друге заняття школи молодих викладачів, у якому взяли активну участь понад 30 викладачів та аспірантів БДПУ з невеликим педагогічним стажем. Цього разу його тема –«Цілісний науково-педагогічний процес у вищий школі» – розглядалася під кутом проблематики підготовки та проведення лекцій.

У вітальному слові перший проректор БДПУ кандидат філософських наук Володимир Федорик підкреслив, що одна із конкурентних переваг БДПУ – якість освіти.

– Тому підвищення саме якості освіти й надалі – це стратегічне завдання, від виконання якого залежить доля університету і ваша подальша кар’єра, – зауважив Володимир Михайлович, – тому такі заняття для молодих викладачів мають дуже велике значення.

Анкетування на першому з таких занять продемонструвало існування вузлових проблем, характерних для молодих викладачів: пошук мотивації, невміння знайти контакт з аудиторією, репродуктивний стиль викладання, відсутність знань останніх педагогічних інновацій або їх слабке використання.

Це внесло певні корективи у план роботи школи і зумовило тему другого заняття. Його у легкій, невимушеній, афористичній, а, іноді, і артистичній манері провели досвідчені викладачі БДПУ: кандидати педагогічних наук, доценти кафедри педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін Сергій Геннадійович Немченко та Олександр Борисович Голік, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри професійної освіти Олена Анатоліївна Кривільова та кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної психології Сергій Гірєєвич Улюкаєв. Виступ кожного з них схвалювався оплесками слухачів, котрі мали можливість не тільки вислухати змістовні доповіді й отримати корисні поради, а й виконати кілька практичних завдань та вправ, висловити свої думки та поділитись власним досвідом.

Майже тригодинне спілкування між колегами пролетіло дуже швидко і залишило по собі корисні і, головне, позитивні враження.

Сергій Білоусов

Фото Артема Лигіна

16 лютого, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України про проведення студентських олімпіад у Вищих навчальних закладах, на базі кафедри мистецьких дисциплін та методик їх навчання Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Бердянського державного педагогічного університету проводився І етап Олімпіади зі спеціальності «Музичне мистецтво» під назвою «Вчитель музики – творча особистість», в якому брали участь студенти III-V курсів спеціальності «Музичне мистецтво».

Мета олімпіади – відбір і підтримка обдарованої студентської молоді, розвиток та реалізація здібностей студентів, підвищення якості методичної та навчальної діяльності фахівців, стимулювання творчої роботи та активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів, пошук і розповсюдження нових педагогічних технологій.

Цього року до складу журі увійшли провідні викладачі кафедри музичного виховання: кандидат педагогічних наук, доцент А. І. Омельченко, старший викладач Н. П. Ткачова, старший викладач С. М. Сергієнко, а також, голова методичного об’єднання загальноосвітніх шкіл міста Бердянська О. А. Дамаскіна.

Перший етап олімпіади проводився у два тури.

Перший тур – професійна діяльність учителя в умовах уроку музики, його завдання – самостійна підготовка фрагменту уроку музики в загальноосвітній школі, а мета – виявлення здатності учасників Олімпіади до творчої розробки музично-літературної композиції.

Другий тур – виконавська діяльність майбутнього вчителя музики. Цей тур містив два завдання, мета яких – перевірка виконавських можливостей студента.

Студенти продемонстрували власну оригінальну інтерпретацію пісні шкільного репертуару, стильову відповідність, переконливість трактовки інструментального твору.

Олімпіада виявила здібних студентів, майбутніх учителів музики, здатних до самовдосконалення і підвищення рівня майстерності сучасного вчителя музики.

Студентка 3-го курсу Д. Гладушко показала відмінні знання з методики музичного виховання, педагогічний такт і майстерність у виконанні музичних творів, артистичність, комунікабельність та ерудицію.

Наталя Ткачова,

старший викладач кафедри мистецьких дисциплін та методик їх навчання Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв

На фото: виступ студентів спеціальності «Музичне мистецтво» на І етапі цьогорічнії олімпіади

Поезія – це струни відчуттів,

це музика Вселенської любові.

Поезія – це скарб усіх віків,

це діамант величиною в слово!

Шановні студенти!

До Всесвітнього дня поезії (свято відзначається щороку 21 березня в день весняного рівнодення) оголошується конкурс студентських віршованих творів. Тематика – довільна, особлива увага буде приділятися темі студентства.

Конкурсні роботи приймаються до 10 березня ц. р. в ауд. 152 (Студентська рада) головного корпусу університету.

Обов’язково вказуйте свої контактні дані: ПІБ, курс, факультет, номер телефону, ел. адресу…

Бажаємо успіхів!

Інформаційний відділ Студентської ради БДПУ

У Мелітополі недавно проходив Національний тренерсько-суддівський атестаційний семінар з хортингу.

Українська сучасна дитячо-юнацька оздоровча система, яка набула популярності серед молоді та загального поширення серед населення на території України, отримала державну підтримку, а в подальшому реформувалася в національний вид спорту – хортинг.

Слово «хортинг» походить від назви відомого у світі славетного острова Хортиця, де була розташована Запорозька Січ. Саме Хортиця була оплотом воїнів, де вдосконалювалося бойове мистецтво з метою захисту рідного краю.

Сучасний український хортинг – універсальна система змішаного єдиноборства, яка втілює в собі найбільш ефективні та дієві прийоми спортивних і прикладних єдиноборств та бойових мистецтв. Виховна і філософська основа хортингу – здоровий спортивний дух людини та славні традиції козаків Запорозької Січі. Розвиток хортингу – це  спортивне виховання сильного й здорового суспільства на основі традиційних духовних цінностей українського народу.

Основна мета хортингу – охоплення оздоровчим рухом всі верстви населення України, від маленьких дітей до людей літнього віку, популяризація та підвищення ролі фізичної культури та спорту, патріотичне виховання, залучення дітей та юнацтва до здорового способу життя, відвернення їх від шкідливих звичок, виховання особистості в дусі добропорядності, патріотизму та любові до своєї Батьківщини.

За короткий час існування хортинг охопив фізкультурно-оздоровчою та навчально-виховною діяльністю багато населених пунктів України. Спортивні клуби хортингу працюють в усіх областях України та в Автономній Республіці Крим. До Всесвітньої Федерації Хортингу (World Horting Federation) входять 26 країн світу.

У Міжнародних правилах хортингу є декілька відокремлених різнопланових розділів змагань, основним з яких є двораундовий комплекс спортивного поєдинку, що дозволяє охопити весь природний арсенал прийомів самозахисту людини, які включені у спортивну змагальну програму. Даний вид спорту, як спортивне єдиноборство, сформувався в результаті узагальнення багаторічного досвіду та творчих винаходів тренерів, вчених, спортсменів України, а з розвитком і багатьох інших країн світу, які збагатили техніку хортингу, привнесли в неї найбільш ефективні і раціональні прийоми, об’єднавши свої кращі досягнення у єдиноборствах.

З метою поглиблення знань теорії та методики викладання хортингу, розуміння єдиних базових засад його  техніки, єдиного тлумачення правил спортивного поєдинку Суддівська колегія Української Федерації Хортингу провела Національний тренерсько-суддівський атестаційний семінар з хортингу. Участь у семінарі взяли й бердянські тренери, інструктори та спортсмени. На підставі прийому заліку, звання судді третьої категорії з хортингу присвоєно старшому викладачу кафедри інформатики та програмної інженерії БДПУ, вихованці Молодіжного спортивного клубу «Дан-те» Аллі Вікторівні Хатько.

Вітаємо всіх учасників семінару з підвищенням суддівських категорій та отриманням ліцензій на право проведення атестацій на кваліфікаційні ступені хортингу й бажаємо подальших успіхів у самовдосконаленні в напрямку розвитку національного спорту України!

«Університетське Слово» за матеріалами http://www.horting.org.ua

На світлині: бердянські учасники Національного тренерсько-суддівського атестаційного семінару з хортингу

Минулої суботи, 16 лютого ц. р. в смт Володарське (Донецька область) пройшов волейбольний турнір на честь Дня воїна-інтернаціоналіста, в якому взяла участь збірна команда БДПУ і посіла 2 місце серед 8-и команд-учасниць.

У турнірі брали участь також команди: з Володарського, Маріуполя, АР Крим, Донецька, Мангуша, Долинської, Розівки.

Команди були розділені на 2 підгрупи. Збірна команда БДПУ зайняла 1 місце в своїй підгрупі і пробилася до фіналу.

У впертій боротьбі команда з Володарського обіграла університетських волейболістів з рахунком 2:1 у партіях і зайняла перше місце.

Збірна команда БДПУ дякує за підтримку декану факультету фізичного виховання Сергію Кушнірюку, профспілковому комітету БДПУ, керівництво університету.

Участь нашої команди в цьому змаганні розглядається як один з етапів підготовки до відкритого турніру з волейболу пам'яті В.В. Пестерова, який відбудеться 15-16 березня ц. р.

Кирило Пономаренко,

голова спортивного клубу БДПУ

На фото: декан факультету фізичного виховання БДПУ Сергій Кушнірюк демонструє колегам пам`ятний сувенір, привезений з турніру.

Фото «УС»

вручив сьогодні, 19 лютого, на черговій вівторковій нараді кандидату педагогічних наук кафедри хореографії Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв Тетяні Іванівні Сердюк перший проректор БДПУ Володимир Михайлович Федорик.

Разом із теплими привітаннями звучали щирі слова впевненості, що і в майбутньому молода учена добиватиметься вагомих здобутків у вихованні студентської молоді та удосконаленні викладацької майстерності (див. світлину).

Долучаємося й ми до цих поздоровлень.

«УС»

Світлина з архіву редакції

Щойно до Бердянська, а точніше – до рідного БДПУ, повернулись із Єрусалиму професори Ігор Лиман та Вікторія Константінова, які працювали в Національній бібліотеці Ізраїлю над архівом колишнього учня Бердянської чоловічої гімназії Володимира Ароновича Хавкіна. Що ще, окрім цікавих вражень та незабутніх спогадів, відоме подружжя науковців привезло з «землі обітованої»? Про це ми й бесідували цього разу.

– Найперше, здалося б коротко охарактеризувати самого Володимира Хавкіна, як особистість, котрою по-справжньому гордиться не тільки наш університет, а й Бердянськ в цілому?

Ігор Лиман:

– Одним із найвідоміших вихованців навчальних закладів-попередників Бердянського державного педагогічного університету, без сумніву, є Володимир Ааронович Хавкін. Нагадаймо основні біографічні відомості щодо нього.

Хавкін Володимир Аронович (15.3.1860 – 26.10.1930) — всесвітньо відомий бактеріолог, епідеміолог. Народився в Одесі. Навчався у Бердянській чоловічій гімназії, Новоросійському університеті. Народоволець. Учень Іллі Мечнікова та Луї Пастера. З 1888 р. працював на посаді приват-доцента Женевського університету. Впродовж 1889 – 1893 рр. працював у Пастеровському інституті в Парижі. З 1893 по 1915 р. знаходився на службі Британської корони в Індії, офіційний державний бактеріолог індійського уряду (1893 – 1904). Довів інфекційну природу холери; розробив ефективні вакцини проти холери (1892) та бубонної чуми (1896), випробовуючи їх на собі. Директор (1899 – 1904) відкритої за його ініціативою противочумної лабораторії в Бомбеї. У 1925 р. лабораторія реорганізована в інститут, названий на честь засновника (Haffkine Institute). Інститут був і залишається найбільшим науково-дослідним центром вивчення та вакцинації чуми і холери в Південно-Східній Азії. Помер у м. Лозанна (Швейцарія). У 2005 р. погруддя В. А. Хавкіна встановлене біля головного корпусу БДПУ, будівлі колишньої Бердянської чоловічої гімназії.

Вікторія Константінова:

– Цілком логічно, що персоні В. А. Хавкіна приділена увага і у п‘ятитомнику «Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету», і в експозиції Музею історії БДПУ, відкритого у жовтні 2012 р.

Втім, на цьому робота з вивчення і популяризації біографії В. А. Хавкіна, якого А. Чехов колись назвав «в Росії самою невідомою людиною», не припинилась. Справжнім «проривом» стало опрацювання джерельних комплексів «Архіву Хавкіна», що зберігається в Єрусалимі, в архівному відділі Національної бібліотеки Ізраїлю. Робота з цими матеріалами стала можливою завдяки підтримці в дослідженні історії Бердянського державного педагогічного університету, яку незмінно надає керівництво БДПУ і безпосередньо ректор В. А. Зарва.

– Вивчення документів «Архіву Хавкіна», сформованого самим Володимиром Ароновичем, дозволяє не тільки заповнити цілу низку «білих плям» у біографії славетного бактеріолога та епідеміолога, але і по-новому поглянути на цю людину?

Напевно, чимало документів цього архіву стосуються і безпосередньо Бердянська?

Ігор Лиман:

– Їх вивчення дає підстави стверджувати, що В. А. Хавкін, залишивши Бердянськ ще у юнацтві, впродовж всього життя підтримував тісні зв‘язки з бердянцями.

Глибокий слід у його пам‘яті залишило навчання в Бердянській чоловічій гімназії. В архіві нам удалось знайти чернетки листів колишнього учня до директора цієї гімназії Феодосія Вороного. Все своє життя Володимир Аронович зберігав у себе 2 фотографії Ф. Вороного, зроблені у 1870-х рр. Поруч із ними в «Архіві Хавкіна» зберігаються 6 фото з видами Бердянська. На них — сфотографований з кількох ракурсів сквер, морський порт, гімназія. Причому, щодо останньої, сам В. А. Хавкін, упорядковуючи свій архів, записав: «Гімназія, де я навчався з 1872 по 1878».

Вікторія Константінова:

– Між іншим, і цей запис, і матеріали автобіографії, і тексти біографічних статей, які надсилались В. А. Хавкіну на затвердження, засвідчують факт, що має для нас неабияку вагу: Хавкін був одним з перших учнів Бердянської чоловічої гімназії не тільки за значимістю, але і за хронологією. Адже він почав навчатись у цій гімназії того ж року, коли вона була створена. І саме на роки навчання В. А. Хавкіна припали часи становлення Бердянської чоловічої гімназії, її перебування спочатку у винайманих приміщеннях, потім — переїзду у 1876 р. до спеціально зведеної гімназійної будівлі…

– В епоху, в якій трудився вчений, велике значення мало листування, яким, безумовно, ви не могли не зацікавитись?

Ігор Лиман:

– О, це свого роду цілий публіцистичний пласт, ще до сих пір не досліджений: в «Архіві Хавкіна» зберігається його листування з лікарем Бердянської чоловічої гімназії Жеромом Гольдштейном. Ми виявили, систематизоване самим В. А. Хавкіним, листування з цілою низкою інших осіб, чиї долі були тісно пов‘язані з Бердянськом.

Вікторія Константінова:

– Важливою складовою «Архіву Хавкіна» є листування із батьком, бердянським купцем Ароном Павловичем Хавкіним, з іншими членами родини Хавкіних. Виявлене листування з різними представниками родини Хастів, включно із відомим художником Яковом Соломоновичем Хастом. Як зазначено в описі англійською «Архіву Хавкіна» самим Володимиром Ароновичем, Яків був одним із дітей Соломона Ароновича Хаста і Ребеки Хаст, яка, в свою чергу, була прийомною дочкою батьків В.А. Хавкіна. Іншою дитиню Соломона та Ребеки Хастів, з якою листувався Володимир Аронович, була Катерина Хаст, яка вийшла заміж за одного з представників відомої у дореволюційному Бердянську купецької родини Єзрубільських.

– Ще одним неоціненним джерелом для таких скрупульозних науковців-дослідників, як ви, стали, безперечно, рукописні щоденники В. А. Хавкіна?

Ігор Лиман:

– Дійсно, цікаву інформацію про Бердянськ і бердянців ми знайшли і в них. Причому Володимир Аронович, попри свою зайнятість, приділяв неабияку увагу веденню цих щоденників: впродовж багатьох років він чи не щоденно вносив до них записи. І записи за один день часто займали 5 та більше сторінок! Вельми характерно, що і щоденники, і в листування В. А. Хавкін вів російською, англійською, французькою, ідиш. Причому часто в тексті одного листа чи щоденникового запису за один день він по декілька разів переходив з однієї мови на іншу.

– Документи «Архіву Хавкіна» надзвичайно цікаві в цілій низці аспектів і в більш широкій, аніж безпосередньо Бердянська, перспективі?

Ігор Лиман:

Берперечно, адже для вивчення історії міст, на чому зосереджує увагу Інститут історичної урбаністики при БДПУ, непересічне значення мають докладні щоденники подорожі 1926 р. В. А. Хавкіна Радянським Союзом і безпосередньо Південною Україною. Для гендерних студій неабиякий інтерес становить приватне листування В. А. Хавкіна з Устиною Берсон, що розтяглось майже на 40 років…

Вікторія Константінова:

– Розповіді про «цікавинки», виявлені нами в «Архіві Хавкіна», можна продовжувати і продовжувати. Сьогодні ми лише трохи відслонили завісу над безцінними джерельними скарбами, що зберігаються в Єрусалимі. Значну частину цих документів ми вже скопіювали, ще частина на наше замовлення найближчим часом буде скопійована співробітниками архівного відділу Національної бібліотеки Ізраїлю. Розпочата процедура одержання офіційного дозволу на публікацію цих матеріалів. Крім того, ми почали готувати виставку в Музеї історії БДПУ, в основу якої покладені матеріали «Архіву Хавкіна».

Розмову вів Степан Герилів,

редактор газети БДПУ «Університетське Слово»

У Міністерстві триває звітна кампанія про результати наукової та науково-технічної діяльністі за 2012 рік вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації та наукових установ, що належать до сфери управління МОНмолодьспорт.

14 лютого 2013 року під головуванням директора департаменту наукової діяльності та ліцензування МОНмолодьспорту Олександра Якименка та за участю представників відділу фундаментальних і прикладних досліджень цього департаменту звітували про свої наукові здобутки вищі навчальні заклади гуманітарно-педагогічної сфери.

Під час звітування активно обговорювалися питання інтелектуальної власності, зокрема, щодо патентування науково-технічних розробок та підтримки охоронних документів як в Україні, так і за її межами, комерціалізації наукових досліджень та інше.

Коментуючи виступи, Олександр Якименко звернув окрему увагу проректорів з наукової роботи на необхідність посилення кадрового та наукового потенціалу для забезпечення виконання робіт за кошти державного бюджету, наголосив на можливій співпраці з іншими науковими школами та висловив зауваження щодо якісного оформлення звітних документів.

Свої звіти презентували:

1. Проректор з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету Ігор Богданов;
2. Проректор з наукової роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Ірина Руснак;
3. Проректор з наукової роботи Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка Володимир Зінченко;
4. Проректор з науково – педагогічної ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» Станіслав Чайченко;
5. Проректор з наукової роботи Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Микола Пантюк;
6. Проректор з наукової роботи Ізмаїльського державного гуманітарного університету Тетяна Савоськіна;
7. Проректор з наукової роботи Черкаського державного технологічного університету Тамара Качала.

Джерело: http://mon.gov.ua.

15 лютого 2013 року.