Категорія: Усі новини

Сьогодні, тринадцятого листопада у п’ятому корпусі БДПУ відбулися фінальні ігри спартакіади з шахів. За результатами турнірної таблиці, призерами стали:

Перше місце – Факультет економіки та управління (Мурашов, Караджов, Яковлєва);

Друге місце – Інститут соціально-педагогічної та корекційної освіти (Шкатов, Тарасенко, Шевченко);

Третє місце – Інститут психолого-педагогічної освіти та мистецтв (Горовецький, Петренко, Талах);

Факультет фізичного виховання, як повідомлялося раніше, змагався окремо: «курс на курс». Відповідно, результати такі:

Перше місце – другий курс (Нікіфоров, Федальченко, Пархоменко);

Друше місце – третій курс (Марченко, Деревянко, Перепилиця);

Третє місце – четвертий курс (Колесник, Семенов, Підлубна).

Голова спортивного клубу БДПУ Кирило Петренко вручив призерам спартакіади грамоти та незмінні солодкі призи від профспілкового комітету. Нагадую, що наступною буде спартакіада з настільного тенісу. Бажаючі взяти участь, мають звернутися до старост своїх груп, або до Кирила Сергійовича. Редакція бажає Вам успіхів й нових спортивних звершень. Нехай переможе кращий!

Аліна Голованова,
кореспондентка

«Університетського Слова»
Світлини автора

 

Бекграунд

Травень 2014 року. Неподалік від міста Алчевськ, в садибі Мсциховського (с. Селезнівка), зустрічаються Влад Крейммер, Олексій Ворсоба, Сергій Жадан, та Ольга Михайлюк для роботи над музично-літературним твором «Розділові». Події, які відбувалия тоді, були відзняті Вадимом Ільковим і представлені публіці, як документальний фільм.

«Вхід на Схід» – новий проект мистецької агенції «АртПоле», який триває упродовж жовтня-листопада. Це серія арт-заходів у Бердянську, що покликані налагодити культурний зв’язок зі східними регіонами нашої країни. Сергію Жадану належать такі слова: «Різниця між нами, як між приголосними і голосними». Проект «АртПоле» покликаний це довести…

 

«Спілкувалися» зі Сходом

Учора, одинадцятого листопада у рамках проекту «АртПоле» до БДПУ завітав Вадим Ільков.  Режисер-дебютант у конференц-залі презентував документальний фільм «Вальс Алчевськ». «Для мене це дуже своєрідний показ, – говорить творець фільму – , бо я знаю, що не всі цікавляться документальним кіно. Головна відмінність документального кіно від інших – воно не показує, на що потрібно дивитися. Це взаємодія з глядачами… Ви самі слідкуєте за всим.»

 Фільм «Вальс Алчевськ» знімався у травні, 2014-го року в місті Алчевськ Луганської області. «Це фільм про природу творчості. Ми віднайшли дивне місце, про яке не знали, навіть, жителі Алчевська.» У фільмі зустрічаються дуже сильні образи, про які я навмисне не писатиму, аби зберегти інтригу.  Ні для кого не є секретом – наше ставлення до Сходу. Це, щонайменше, скепсис і недовіра. У фільмі Вадима Ількова мистецтво виступає своєрідним містком для переговорів. Після п'ятидесятихвилинного «діалогу» – по завершенню перегляду, присутні ледве могли щось мовити – робота Вадима Ількова пройняла серця.

 

«Запитання – відповіді»

Мені випала прекрасна нагода – поговорити з режисером «Вальс Алчевськ» по завершенню перегляду:

– Вадиме, Сергій Жадан писав, що у доріг є одна хороша якість – ними можна проїхати ще раз. Ви вже котре переглянули цей фільм, перенеслися в ті події. Ви помітили в ньому нові деталі, які, можливо, не помічали раніше?

– Знаєте, я щоразу помічаю щось нове. Сьогодні мене вразив момент, де чоловіки переносять книги у простирадлі. Це досить дивна сцена і вона теж «показує» нам щось важливе.

– Говорять, що перше враження – головне. Його вже не зміниш. Яке враження лишилося у Вас від Алчевську? 

– Мабуть, відповідне до тодішньої погоди – щодня дощило. Осінь – це, насправді, не похмура пора року, але вона спокійна і задумлива.

– Ви можете дати власну оцінку своєї роботи? Режисер критикує свою роботу найбільше, правда ж?

– Знаєте, я маю десь п’ять оцінок до свого фільму (посміхається), щоразу переглядаючи його, думаю по-різному.

– А як оцінили його ті, хто постійно знаходився в кадрі? Скажімо, Сергій Жадан – він щось говорив вам про фільм?

– Він нічого не сказав. (Поганого не сказав теж – прим. автора) 

–    Дякую за відповіді, прошу вас дати мені якусь пораду (І, звісно, автограф). До творчих людей варто прислухатися, бо вони все бачать інакшим (Даю чернетку, наполягаю на пораді).
Режисер бере ручку і пише: «Знахідок, що спонукають до пошуку»…

Раджу всім «Вальс Алчевськ» до перегляду. Не можна судити про когось, не доторкнувшись до реалій його життя. (Автор розмірковує про людей зі Сходу).

Аліна Голованова,
кореспондентка «Університетського Слова»
 Світлини Юлії Королевської

 

Сьогодні о першій годині дня Інститут психолого-педагогічної освіти та мистецтв приймав «першачків». Концерт «Магія стихій», а саме так назвали  дійство, дав змогу насолодитися талантами енергійних студентів.

Молоді люди танцювали, жартували, співали показували всі свої таланти і викладалися на всі сто. Публіка, яка складалася зі студентів–старшокурсників та викладачів радо приймала та бурхливими оплесками зустрічала нових членів їх студентської родини Інституту.

Вже традиційно, по завершенню свята всім групам голова комітету профспілки БДПУ Віталій Лола вручив солодкі призи та привітав у стінах БДПУ.

         

 

Юлія Барно,

студентка-журналістка БДПУ

На світлинах: саме так тішили глядачів першкокурсники.

Світлини автора

«Нехай підождуть невідкладні справи. Я надивлюсь на сонце і на трави. Наговорюся з добрими людьми. Не час минає, а минаєм ми» – такими словами, з легкої руки старшого викладача Ольги Іванівни Харіної та кандидата філологічних наук Ірини Едуардівни Співак, розпочалася досить незвичайна зустріч студентів 3-го та 4-го курсів Інституту філології та соціальних комуніацій з директором школи №5 міста Бердянська Людмилою Василівною Тесленко.

Здавалося б, неможливо провести літературний вечір, присвячений поетесі Ліні Костенко, і майстер-клас з методики викладання української літератури та мови лише за якихось там 80 хвилин. Але, як виявилося, для справжніх педагогів немає нічого неможливого, що й довела нам Людмила Василівна. Хоча ні, неможливе все ж таки є. Просто нереально залишити слухачів байдужими та пасивними, залишити навіть досвідчених людей без краплини нових емоцій, нових знань.

Було надзвичайно цікаво почути про особисте життя мегаталановитої поетеси з вуст відомого педагога. Звичайно, студенти-філологи вже немало знають про творчу спадщину Ліни Костенко, мають можливість ознайомлюватися з новою поезією авторки на її сторінці в соціальній мережі фейсбук, але залишається ще стільки всього нерозгаданого, навіть таємничого в житті легендарної поетеси, що, здається, знаків питання більше, ніж відповідей. От Людмила Василівна й спробувала вгамувати нашу «філологічну спрагу» розповіддю про особисте життя видатної авторки. А поринути в атмосферу кохання Ліни Костенко та Василя Цвіркунова нам допомогли й фотографії закоханих, й інтимні вірші поетеси, і власні спогади Людмили Василівни, яка, до речі, є далекою родичкою Василя Цвіркунова. Тож зрозуміло, звідки в нашої гості така жага до літератури та хист впливати на людей одним лише словом.

Розповідь про Ліну Костенко можна назвати своєрідним ліричним вступом до майстер-класу з методики викладання літератури та мови. Людмила Василівна, як справжній учитель, залучала й нас до співпраці, на прикладі власної формули, яку ми спільними зусиллями розтлумачили, показала, як потрібно будувати вдалий урок і які рівні засвоєння знань необхідно формувати під час роботи з різними віковими групами дітей. Людмила Василівна поділилася з нами своїми найулюбленішими прийомами та методами роботи, згадала цікаві історії зі шкільного життя, веселі епізоди вчительських буднів.

Єдине, чого не вистачало на цій зустрічі – часу, адже нам, студентам-філологам, такі заходи дають неабиякий методичний гарт та ще більше заохочують до вчительської праці.

Хотілося б і закінчити статтю в дусі Ліни Костенко:«Митцю не треба нагород, його судьба нагородила. Коли в людини є народ, тоді вона уже людина». Тож, як доводить нам Людмила Василівна Тесленко, найкраща нагорода для вчителя-митця – наш «маленький» народ, наші школярі, «чисті аркуші», які потрібно заповнити лише найкращим – знаннями, уміннями та … поезією Ліни Костенко.

Мирослава Луценко,
Студентка 41-а групи 4 курсу ІФСК
Світлини автора

Сьогодні, о першій годині дня у великій актовій залі БДПУ пройшли дебюти одразу двох членів нашої університетської родини: факультету фізичного виховання і факультету економіки та управління. 

Танцями, піснями, гумористичними хвилинами і, навіть, відео – як тільки не розважали першокурсники глядачів. Майбутні спортсмени та економісти довели, що таланти в них є. 

По завершенню свята голова комітету профспілки БДПУ Віталій Лола традиційно вручив дебютантам солодкі призи.

Аліна Голованова,
кореспондентка «Університетського Слова»
Світлини Студентського клубу

 

Учора, 9-го листопада, в стінах БДПУ розпочалася спартакіада з шахів. Позмагатися за звання кращого шахіста університету зібралося одинадцять команд. Щоденно студенти різних інститутів і факультетів змагаються один з одним за шахівницею.

Голова спортивного клубу Кирило Пономаренко зазначив, що команди були поділені на дві підгрупи: студенти факультету фізичного виховання змагаються окремо, оскільки у них більше програмне навантаження. Вже цієї п’ятниці стане відомо, хто ж, все-таки, найкращий шахіст БДПУ. А покищо можна повболівати за представників своїх та побажати студентам перемоги.

По завершенню шахових баталій розпочнеться спартакіада з настільного тенісу. Усі, хто бажає взяти у ній участь, мають підійти до старост своїх груп, або до Кирила Сергійовича.

Аліна Голованова,
кореспондентка  «Університетського Слова»
Світлини Наталії Перепилиці

Знання та любов до української мови сьогодні, 10 листопада, показували студенти кафедри української мови та методики викладання фахових дисциплін ІФСК і початкової освіти ІППОМ БДПУ  на лінгвістичному турнірі «Словограй», який проходив з нагоди Дня української писемності та мови.

У турнірі взяли участь дві команди «Мовляночки» (ІППОМ) та «Грамотійки» (ІФСК), які були сформовані під керівництвом канд. філол. наук, доцента кафедри української мови та методики викладання фахових дисциплін ІФСК Еліни Олійник  і канд. філол. наук, доцента кафедри початкової освіти ІППОМ Марії Греб.

Змагання передбачало 9 турів, у яких нелегкі завдання для учасників – це письмові, ораторські та капітанські конкурси, де дівчата-учасниці показали високий рівень знань української мови, гарну ерудицію, кмітливість, організованість, виявили справжній командний дух.

Наприкінці турніру, шановне журі у складі: головного редактора газети «УС» Степана Гериліва, заступника директора ІППОМ з науково-методичної роботи, канд. філол. наук, доц. Лариси Попової та канд. філол. наук, доц. кафедри мовознавства та слов҆янської філології Ганни Вусик визначило, що обидві команди є лідерами цього змагання. Тому з рахунком 76/76 перемогла дружня нічия.

Юлія Барно,

студентка-журналістка БДПУ

Світлини автора

Це вже університетська традиція – щоосені на головній сцені БДПУ проводити дебютні Дні першокурсника, де новачки-студенти вперше демонструють свої таланти.

Сьогодні, 10-го листопада, викладачів та студентів-старшокурсників звеселяли першокурсники Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти. Дівчата та хлопці співали, танцювали, жартували… Із бажаючих залучитися до вже родинної традиції БДПУ зібрався аншлаг (див. світлини). Вже вкотре першокурсники довели, що у стінах нашого університету навчається амбітна, активна молодь. Захід завершився під аплодисменти та спалахи об’єктивів.

Не зміг залишитися осторонь такого дійства голова комітету профспілки БДПУ Віталій Лола, який привітав молоде університетське поповнення з вдалим дебютом й «підсолодив» їхні виступи традиційними солодкими тортами.

 

Аліна Голованова,
кореспондентка «Університетського Слова»

Світлини Студентського клубу

У День української мови та писемності,  який традиційно відзначають 9 листопада, студенти нашого університету залучилися до Всеукраїнського марафону, який проходив з ініціативи Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка.

Студенти Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв під керівництвом кандидата філологічних наук, доцента Марії Греб підготували виступи,  під час який демонстрували могутню силу слова та любов до рідної мови. Свою майстерність у декламуванні українських віршів проявили студенти Тетяна Мухіна, Ілона Чернишова, Анна Дресвяннікова, Олекісй Бойко. Майстерністю авторської поезії «Мові» поділилася з присутніми поділилася студентка Ірина Очигава.

Окрім нашого університету до марафону залучилися: Київський університет імені Бориса Грінченка, Луганський національний педагогічний університет, Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка та  Корсунь – Шевченківський педагогічний коледж.

Такі заходи дають можливість талановитій університетській молоді не лише реалізовувати творчі здібності, але зберігати та розвивати культуру та  українську мову.

Юлія Барно,
студентка-журналістка БДПУ

Світлини автора

У рамках традиційного свята – Дня кухаря – в економіко-гуманітарному коледжі БДПУ було реалізовано  ще один «смачненький» проект, до якого з великим захопленням долучились учні, які навчаються за професією «Кухар, кондитер». Так, 4 листопада в фойє коледжу була представлена виставка найулюбнішої української страви – вареників із різноманітною начинкою, приготовлених руками учнів. Окрім частування варениками, учням була запропонована гастрономічна вікторина й цікава презентація «10 цікавих фактів про вареники». Учнівська молодь із задоволенням презентувала свою «кухню» в національних традиціях від одягу та посуду до народної творчості (див. світлини).

Наслідуючи українські народні традиції, ми усвідомлюємо свою причетність до культурної спадщини нашої України.

 

 

Юлія Білова,

заступник директора БЕГК БДПУ з виховної роботи

Світлини з архіву коледжу

День української писемності та мови — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем –  це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 “Про День української писемності та мови”. В Указі зазначено: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця”.

У День української писемності та мови за традицією покладають квіти до пам'ятника Нестору-літописцю; визначають найкращих популяризаторів українського слова; заохочують видавництва, що випускають літературу українською мовою; стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика – конкурс проводиться за підтримки Міністерства освіти України і Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників –  понад 5 млн з 20 країн світу.

Сьогодні на Українському радіо традиційно на честь Дня української мови  відбудеться традиційний Всеукраїнський диктант національної єдності. Написання радіодиктанту буде супроводжуватися двогодинним марафоном, під час якого ведучі Аліна Акуленко та Роман Коляда будуть розповідати про історію акції, нинішніх спонсорів, призи, а також разом з гостями студії міркувати про те, що таке радіодиктант – перевірка грамотності або громадянська позиція.

Сьогодні, 6 листопада,  в конференц-залі БДПУ відбувся цікавий захід, організований бібліотекарем Оленою Топорчук. Старт йому дав кінолекторій, присвячений 160-річчю з дня народження видатного історика, археолога, етнографа, музеєзнавця, фольклориста та письменника Д. І. Яворницького, де студенти дізналися багато цікавого про життя і творчість ученого, невтомного трудівника і патріота нашої Батьківщини.

Другою частиною заходу була інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?» на тему: «Козацькими стежками». Позмагатися сил стало у двох команд соціально-гуманітарного факультету: 2 курсу –«Джура» та 3 курсу – «Хмельничата».

Командам було поставлено 20 запитань з різних галузей знань, відповісти на них правильно, як виявилося, не просто. Для цього потрібно мати широкий світогляд, загальну ерудованість, а також цікавитися літературою, історією, географією та мистецтвом. Власне все це і продемонстрували учасники гри.

Наприкінці гри, шановне журі у складі: редактора «Університетського Слова» Степана Гериліва, старшого викладача Марини Антощак, кандидата історичних наук Світлани Баханової та завідувача відділу обслуговування Галина Карасик визначило найрозумніших. Беззаперечними переможцями стала команда «Джура».  Було також визначено найактивніших учасників гри.

Команди отримали грамоти та «солодкі» призи від профкому. А капітани команд були відзначені спеціальними подарунками від журі.

Юлія Барно,

студентка-журналістка БДПУ

Світлини автора