Нині в Україні відбувається активне реформування системи загальної середньої освіти у світлі оприлюднених у 2016 р. для широкого громадського обговорення концептуальних засад. Термінологічне сполучення «Нова українська школа» й абревіатура НУШ стали неодмінним складником педагогічного дискурсу й оселилися для постійного проживання в мовленні вчених та освітян-практиків.
Розрахована на 15 років (із 2016 р. до 2030 р.), довготермінова реформа вже сьогодні спонукає всіх представників освітньої галузі спрямовувати професійну діяльність на активне обговорення концептуальних засад Нової української школи й покрокове запровадження в практику загальної середньої освіти нових прогресивних ідей. Не залишився осторонь цього процесу професорсько-викладацький склад факультету філології та соціальних комунікацій, провівши 22–26 червня 2020 р. організований методистом навчального відділу з підвищення кваліфікації Людмилою Костенко онлайновий семінар для вчителів української мови та літератури, російської мови та зарубіжної літератури «Мовно-літературна освіта в Новій українській школі: стратегія і тактика реформування», у якому взяли участь учителі-словесники Бердянщини, Запорізької обл., Волноваського р-ну Донецької обл.
Відповідно до програми семінару проф. Ольга Новик обговорила з учителями нові підходи до літературознавчого аналізу сюжету про євшан-зілля в українській літературі, а проф. Ольга Харлан прочитала проблемну лекцію «Новий погляд на українську літературу як результат публікацій «забутих» творів» у світлі розроблюваної нині нової концепції мовно-літературної освіти; доц. Ганна Вусик і доц. Володимир Нищета обговорили актуальні питання формування педагогічної майстерності вчителя-словесника й аспекти науково-дослідної роботи вчителів-філологів в умовах НУШ відповідно; доц. Лариса Алексєєва актуалізувала питання формування ключових компетентностей учителя-словесника; доц. Світлана Глазова акцентувала увагу учасників семінару на потужному потенціалі освітніх інтернетних ресурсів як ефективних інструментів у роботі вчителя-словесника.
Учителі виявили інтерес до обговорюваних питань, із перших хвилин долучившись до фахової комунікації: ділилися практичним досвідом, порушували актуальні проблеми роботи за новими компетентнісними стандартами, ставили запитання, емоційно реагували на окремі висловлювання – були активними суб’єктами професійного діалогу.
Усі учасники семінару дійшли висновку: до 2022 р., коли перші п’ятикласники почнуть навчатися в Новій українській школі, головне завдання педагогів-практиків – працювати над собою, осмислювати концептуальні положення НУШ, вивчати досвід роботи вчителів початкової ланки, підвищувати рівень педагогічної майстерності, власний компетентнісний рівень. Науково-педагогічні працівники факультету філології та соціальних комунікацій зі свого боку висловили готовність перманентно надавати науково-педагогічний супровід і підтримку вчителям-словесникам у розбудові мовно-літературної освіти в Новій українській школі.
Доктор педагогічних наук Нищета В.А.
