Дослідники життя і вчення Григорія Сковороди сходяться на тому, що Варсаві якимось чином вдається залишатися близьким і сучасним для нових поколінь, попри те, що вже змінилися кілька епох. У кожній новій генерації знаходяться люди, які мають Сковороду «за свого», люблять його як друга і шанують як учителя.
Спадщина Сковороди «належить до визначних надбань вітчизняної культури, а його ім’я зайняло помітне місце в ряду видатних діячів минулого, які збагатили філософську думку та художню літературу України. У свідомості сучасників та нащадків Сковорода постає як мандрівний філософ-вільнодумець, вчитель, який був передвісником нової епохи – епохи українського романтизму», – йдеться у пояснювальній записці до проєкту постанови Верховної Ради України «Про відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди» у 2022 році.
Вивчаючи дисципліну «Сучасні системи навчання природничої, громадянської та історичної освітніх галузей в початковій школі» (викладачка – професорка Алла Крамаренко), саме філософські засади методико-природничої науки, здобувачі с26 гр. досліджували спадщину визнаного вченого та його ставлення до формування особистості в єдності з навколишнім світом. Його життєдієві орієнтири майбутні вчителі початкової школи впроваджують у власній практичній діяльності. Так, здобувачкою Марією Галушковою з учнями 3 класу (КЗО СШ №12 м.Дніпро) на уроці «Я досліджую світ» було представлено проєкт «Людина як служник природи в спадщині Григорія Сковороди». Здобувачі початкової освіти мали можливість ознайомитися з основними тезами-порадами життєдіяльності людини серед природи, які окреслив видатний філософ. На етапі рефлексії учні відобразили малюнками власні враження від проєкту, візуалізували основні цитування філософа крізь призму сьогодення. Не дивлячись, що матеріал має дещо складний вектор для сприйняття в дитячому віці, Марія представила його досить цікаво та на засадах національного виховання майбутнього покоління.
За матеріалами кафедри початкової освіти
