9 квітня 2014 року завершився ІІ Міжнародний конкурс наукових статей «Тіло як вистава: літературні й культурні проекції». Конкурс проводився з ініціативи Центру гендерних досліджень Бердянського державного педагогічного університету, який очолює кандидат філологічних наук Марта Варикаша. Виступивши з привітальним словом, директорка розповіла про діяльність Центру, приділивши особливу увагу новим публікаціям. Так, зокрема, навчальний рік розпочався з видання монографії «Гендерний дискурс у літературі нон-фікшн», окрім цього, було видану книгу про діяльність Центру гендерних досліджень за 2012-2013 рр. і програму спецкурсу «Гендерне літературознавство». Підготовлено до друку збірник наукових статей «Чоловік і маскулінність у площині тексту», вихід якого запланований на травень 2014 року.
Щодо конкурсу, який тривав з лютого по квітень, то варто відзначити, що до участі запрошувалися вчені, у чиє коло наукових інтересів потрапляла наступна тематика: колонізоване тіло; травмоване тіло; монструозне тіло; тіло у віртуальному просторі; еротизм і чуттєве тіло; комічне, гротескне й карнавальне тіло; трансгендерне тіло; тілесні модифікації та удосконалення, а також екфрастичне тіло.
Врешті, заявки надійшли з усіх куточків України, а також з Росії, Республіки Білорусь, Молдови й Грузії. Вік конкурсантів коливався від 20 до 68 років, що позначилося на нерівноцінності заявлених робіт. Проте здебільшого активність продемонструвала вікова категорія 25-40. Напрями надісланих робіт охоплювали літературознавство, лінгвістику, журналістику, соціологію, філософію, психологію, педагогіку тощо. У конкурсі взяли участь 7 докторів наук, 12 кандидатів наук, а також викладачі, аспіранти, магістранти і студенти. Як бачимо, такий досить потужний науковий склад засвідчує як актуальність запропонованої теми, так і визначає добрі перспективи для майбутнього збірника, адже Центр гендерних досліджень найближчим часом планує опублікувати кращі роботи.
Вихід конкурсу на новий ступінь, засвідчив і оновлений склад журі, у який увійшли:
-
Вікторія Перес, доктор наук Заслуженого Автономного університету міста Пуебла (м.Пуебла, Мексика)
-
Фелікс Штейнбук, д. філол. н., проф., завідувач кафедри російської мови, теорії та історії літератури, директор Інституту філології, історії та мистецтв Кримського гуманітарного університету (м. Ялта)
-
Ганна Улюра, к. філол. н., старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка Національної Академії наук України (м.Київ);
-
Валерій Єфремов, д. філол. н., проф. кафедри російської мови Російського державного педагогічного університету ім. О.І. Герцена (м.Санкт-Петербург, Росія);
-
Діана Мінець, к. філол. н., доц. Череповецького державного педагогічного університету, переможниця конкурсу «Чоловік і маскулінність у площині тексту» (м.Череповець, Росія).
-
Софія Філоненко д. філол. н., проф., директор Науково-дослідного інституту слов’янознавства і компаративістики БДПУ (м. Бердянськ);
-
Марта Варикаша, к. філол. н., доцент, директор Центру гендерних досліджень БДПУ.
Варто наголосити, що система оцінювання наукових статей конкурсантів виключала можливість упередженого ставлення до авторів, адже члени журі не знали ані їх прізвищ, ані вченого ступеня, звання чи посади. Роботи були зашифровані під номерами. Так, незважаючи на те, що в конкурсі взяли участь роботи, написані досвідченими науковцями, переможцем 2014 року стала стаття аспірантки Оксани Узлової «Хвороба як «наративний протез» (на матеріалі романів Девіда Лоджа «Терапія» і «Глухота як вирок»)» (м. Київ, Україна), яка й посіла 1 місце в конкурсі, отримавши грошову винагороду. Як зазначила Ганна Улюра, “…тіло приваблює дослідників виключно в якості ексцесу – у роботах йдеться про травмоване тіло, патологічне тіло, еротизоване тіло, карнавалізоване тіло тощо. При тому наявний науковий апарат для рефлексії випадку норми/відхілення щодо тіла виявляється нерезультативним. Тим цікавіша стаття «Хвороба як “наративний протез” (на матеріалі романів Девіда Лоджа «Терапія» і «Глухота як вирок»)» (а це, на мою думку, найсильніша робота конкурсу), в якій дослідниця звертається при аналізі тіла як ексцесу до методів літературної антропології…”
Хоча первісно конкурсом не передбачалося другого і третього місць, керівництво ЦГД вирішило відзначити тих науковців, чиї роботи були високо оцінені членами журі. Отже, диплом за друге місце отримали автори:
-
Лілія Сажина (м.Ростов-на-Дону, Росія), д. соц. наук, професор кафедри політичної соціології Південного федерального університету;
-
Ірина Суровцева (Донецьк, Україна), к. істор. наук, доцент кафедри соціології управління Донецького Державного Університету Управління;
-
Варвара Прокоф’єва (м.Санкт-Петербург, Росія), аспірантка кафедри російської мови Російського державного педагогічного університету імені О.І. Герцена;
-
Олена Костенко (м.Ніжин, Україна), провідний фахівець Гоголезнавчого центру Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя;
-
Оксана Толкачова (м.Санкт-Петербург, Росія), магістрантка Східно-Європейського інституту психоаналізу.
Третє місце було присуджено вченим:
-
Дмитро Дроздовський (м.Київ, Україна), к. філол. наук, молодший науковий співробітник відділу світової літератури, Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України;
-
Олекандр Євченко (м.Житомир, Україна), к. філол. наук, доцент кафедри редагування та основ журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка;
-
Ганна Федотова (м.Ярославль, Росія), к. філол. наук, асистент кафедри російської літератури Ярославського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського;
-
Леонід Яницький (м.Кемерово, Росія), к. філол. наук, доцент кафедри соціальної роботи Кемеровського державного університету;
-
Єлістратова Ксенія (м.Череповець, Росія), аспірантка кафедри вітчизняної філології та прикладних комунікацій Череповецького державного педагогічного університету.
У ході обговорення членами журі конкурсних робіт, студенти та викладачі мали змогу почути їх відгуки, мотивації, цікаві судження, неординарні твердження… А завершився круглий стіл дискусією щодо теми конкурсу на наступний рік.
Марта Варикаша,
директор Центру гендерних досліджень БДПУ
Світлини з архіву Центру
