Ми живемо в еру інформаційних технологій, розвиток яких забезпечує піднесення нашого суспільства. Україна сьогодні знаходиться на етапі розробки стратегії дій існування в інформаційному суспільстві. Науковці і викладачі Бердянського державного педагогічного університету також не знаходяться осторонь розвитку ІКТ. З цієї нагоди ми вирішили поспілкуватися з доцентом БДПУ, нині пенсіонером Анатолієм Дроботею, який був одним з перших, хто використовував комп’ютерні технології в процесі навчання.
Розкажіть, як починався Ваш кар’єрний шлях?
– У дитинстві мене завжди цікавило розв’язання прикладних задач. Тому у 1957 році при конкурсі 15,6 чоловік на 1 місце, вступив на фізико-математичний факультет Сталінського державного педагогічного інституту (нині Донецький національний університет імені Василя Стуса). Якийсь час викладав математику в школі, потім відслужив в армії і почав працювати в Науково-дослідному інституті гірничої механіки та технічної кібернетики в Обчислювальному центрі. Почалася робота на електронних обчислювальних машинах «Урал – 4» (за розмірами ця ЕОМ займала площу, більшу ніж конференц-зала головного корпусу БДПУ). Наприклад, використовуючи ЕОМ «Урал – 4», обчислення і запам’ятовування виразу 
виглядало б так:
42 1024 4 – вибрати а
41 1200 4 – обчислити a+b
47 1204 4 – обчислити дріб
56 1210 4 – запам’ятати результат d=
До моїх обов’язків в Лабораторії обчислювальної техніки входила розробка програм для виконання розрахункових робіт за завданнями різних замовників. При цьому використовувалися теоретичні знання з різноманітних галузей математики – від методів математичного аналізу, диференціальних та інтегральних рівнянь до теорії імовірності та математичної статистики. Накопичений досвід програмування та розв’язування задач надав можливість зібрати бібліотеку підпрограм найчастіше використовуваних обчислень, що на той час було суттєвим результатом з технології програмування.
Крім того, можу зазначити, що вдалося навіть розробити методику локалізації збоїв ЕОМ, використовуючи свою програму. Це дозволило виявляти нестандартні збої, з якими не могла справитися тестова програма.
Після того, як робота на ЕОМ була освоєна, виникло бажання займатися науковими дослідженнями в галузі кібернетики. Напрямок наукових робіт був досить «екзотичним» − «Самоорганізовні алгоритми прогнозування перцептронноподібної структури з евристичними критеріями». Керівники дисертаційного дослідження: завідувач відділом в Інституті кібернетики Національної академії наук України академік Олексій Івахненко та Микола Асташкін, доктор наук, професор Донецького університету. Моделювання на об’єкті за розробленими алгоритмами займало 5-6 годин часу ЕОМ.
На світлині − «перфокарта» − по вертикалі наносилась система пробивок,
яка відображала певні символи. Перфокарта прочитувалася і символи записувалися
в пам'ять компютерної машини
На світлині – граф траси
Який був найбільш цікавий результат у математиці, отриманий Вами?
– У розважальній математиці проблема розкладки доміно за однаковими квадратами чисел, задача французького математика, так звані «Квадрилі Люка». На фото наведено один з варіантів розкладки. Розкладка починається з встановлених позицій дублів доміно. Необхідно підібрати, як заповнити внутрішню частину форми.
Розв’язання за допомогою логічних функцій дало існування 2-х різних розкладок, кожна з яких має 7! (7 факторіал) непринципових розміщень. Задача була відома впродовж півтори сотні років. А також нетривіальний результат – зниження порядку системи нормальних рівнянь у методі найменших квадратів при лінеаризації деякого класу функцій.
На світлині – розкладка доміно, т. зв. «Квадрилі Люка»
Чи були в Вашій практиці складні у розв’язанні задачі?
– Були такі задачі, які заводили дослідників у «глухий кут». Наприклад, транспортований газ у своєму складі має водяну компоненту, яка створює гідрати, схожі на кисіль. Щоб цього уникнути, вприскують краплі гліколю, який інтенсивно всмоктує гідрати. Обчислення кількості гідрату виконується за сумою ряду. Теоретично задача була розв’язана в 30- ті р.р. ХХ ст., але практичне обчислення об’єму стикалося із хитрою пасткою – сума стабілізувалася і розрахунки припиняли, та це не співпадало з експериментальними даними. Вихід був дуже простий – потрібно було додавати члени ряду до тих пір, поки напевне змін у величині суми уже не відбувалося. Співпадання виявилося абсолютним. Упродовж півсотні років ця пастка ловила експериментаторів.
Що було після закінчення аспірантури?
– Після захисту дисертації в Харківському інституті радіоелектроники перейшов працювати до Інституту ПівденНДІГіпроГаз, найбільшого проектувальника в СРСР, мабуть, і в світі, і почав займатися проектуванням об’єктів газової промисловості. Усі газогони великого діаметру, в основному, проектувалися в цьому Інституті. Вийшов на рівень головного інженера проектів з розробки та використання систем автоматизованого проектування (САПР). У мої обов’язки входило складання програм та обчислення різних компонентів проекту, крім кошторисів: обробка матеріалів наземної, космічної та аеро-, фотозйомок; обв’язка та обчислення режимів роботи компресорних станцій, обчислення параметрів транспорту газу; систем захисту трубопроводів від корозії; характеристик радіорелейних ліній; гідравлічних обчислень річок та теренів водозборів; автомобільних та супутніх доріг; сантехнічні обчислення тощо. Створення компонентів систем автоматизованого проектування та координування інформаційних потоків між спеціалістами різних галузей входило до компетенції аналітиків − так тоді називалася ця робота. Мав нагоду працювати зі спеціалістами щонайвищого класу СРСР. За весь час роботи лише один проектувальник радіорелейних ліній зв’язку подав повний алгоритм обчислень, а аналогічний рівень продемонструвала одна з докторанток нашого університету, яку я консультував з обробки матеріалів педагогічного експерименту. Вона представила на розгляд не кінцеві результати, а проект планування педагогічного експерименту з розробкою параметрів діяльності тих, хто навчається. Використання програм в проектуванні, крім забезпечення точності та скорочення термінів обчислень, щорічно збільшило обсяги проектних робіт. За рік накопичувалося за нововведеними програмами робіт на суму понад півмільйона рублів. Економія матеріальних ресурсів могла досягати значних величин. Так при проектуванні газопровода-колектора діаметром 1420 см. на півострові Ямал була впроваджена в експлуатацію програма пошуку оптимальних трас газопроводів, і склала більше 8 мільйонів рублів на відстані 125 км. Загальний кошторис цього газопровода-колектора склав понад 500 млн. рублів. Окремо слід сказати декілька слів щодо програмного комплексу оптимізації трас. Була використана система описування місцевості за допомогою графів – сітки можливих напрямків прокладки труб. Така програмна система мала розгалужений набір сервісу, який схожий з сервісом сучасної системи Windows Microsoft. Природно, що замість іконок використовувались просто числові коди, за якими виконувались ті чи інші обчислювальні роботи.
На світлинах представлено ділянку графу, на кожному ребрі графу вказувались види робіт і їх вартість, програма дозволяла обчислювати вартість фіксованої траси, ділянок траси або шукати оптимальну трасу на всьому графові. Крім того, можна було обчислювати об’єми фіксованих видів робіт. Використання специфіки теорії графів забезпечило створення технологічного процесу обробки інформації – всі допоміжні і підготовчі роботи не покладалися на проектувальника, а виконувалися спеціальними блоками в цій системі. Слід також відзначити, що така система організації вихідних даних дозволяла до підготовки даних залучати, яку завгодно кількість виконавців одночасно. Існування такого програмного забезпечення та технології обробки інформації надавало можливість забезпечувати багатоваріантність проектування у стислих часових обмеженнях.
Чи були у Вашій роботі якісь цікаві і нестандартні випадки?
− Так, можна згадати, так званий «конфуз з секретністю». У проектному інституті вирішили посилити секретність і до обробки геодезичних даних допускалися програміст, геодезист і оператор. Геодезичні дані набивалися на перфораційну стрічку (див.світлини), які мали необхідну форму секретності. Природно, що при набивці робляться помилки, тоді помилкові ділянки вирізаються і наклеюються виправлення. Потім робиться чистий дубль і клеєна копія викидається. Запитую у відповідального: − З якою метою в залу нікого не допускають? − Посилили секретність проектних робіт. – Хочете, я вам зараз дам ті секретні дані? Он вони лежать у кошику для сміття.
Ви до початку роботи в нашому університеті працювали увесь час в дослідницькому інституті?
− Ні, перед роботою в БДПУ я викладав на кафедрі економічної кібернетики Донецького університету нашим й іноземним студентам з Африки, Арабських країн та країн Латинської Америки. Слід відзначити високий рівень випускників – з 38 студентів 10 отримали дипломи з відзнакою, понад 20 отримали рекомендації до аспірантури, а дипломні проекти були впроваджені на таких підприємствах як «Донбасенерго», «Донецький завод холодильників», «Управління пасажирських та управління грузових перевезень Донбасу». Контактування зі студентами з Латинської Америки призвело до вивчення іспанської мови. І це далі спонукало до довготривалої роботи над математичними словниками, про що розкажу згодом.
Розкажіть більше про Вашу роботу в БДПУ?
− З 1985 року весь час працював на кафедрі математики Бердянського державного педагогічного інституту, викладаючи інформатику та різні дисципліни вищої математики. У 1989 році провів перший підготовчий семінар. Були розглянуті принципи роботи електронних обчислювальних машин – розробка алгоритмів та їх зображення – алгоритмічні мови – робота на прикладних програмах. Потрібно зазначити, що досить складно було проводити семінар, адже вчителі не мали зовсім ніякого досвіду роботи на персональних комп’ютерах, а більшість шкіл їх взагалі не мала. Тому навчання велося «піша по-комп’ютерному» (сміється). Стогодинний семінар надав можливість підготуватися до такого значного моменту – першого року викладання інформатики в школах Бердянська та прилеглих районів. Хоча це ще був період СРСР і в інституті переважно викладали російською, але більшість вчителів були з сіл району, тому семінар проводив українською мовою.
У подальшій роботі застосування комп’ютерної техніки керував підготовкою студентських дипломних робіт різної спеціалізації. Хочеться відзначити серед усіх робіт оригінальну програму генерування демонстраційних програм Слави Сиротенка. З її допомогою людина, яка абсолютно не володіє програмуванням, розробляла комп’ютерну методичну підтримку уроків, наприклад, можна було створити демонстраційну програму поетапної обробки виготовлення певної металевої деталі чи з деревини. Найбільш значними розробками в царині студентських робіт під моїм керівництвом були праці студента Олександра Манжули з криптографії та аспіранта Стаса Кулика зі стеганографії.
На світлині − вчителі Бердянського та інших районів готуються до першого року викладання інформатики в школах
А чим Ви займаєтесь поза основною роботою?
− За останні роки закінчено роботу над укладанням та друком іспансько-українського, іспансько-російського та українсько-іспанського математичних словників обсягом понад 35 тис. термінів кожен. Аналогічних словників не існувало, тому була нагальна потреба уточнити деякі математичні терміни. Але не єдиною математикою живуть люди – на світлині можете побачити мене трофейним коропом!
Математичні словники Анатолія Дроботі
На світлині – Анатолій Дроботя з уловом
До речі, 21 лютого у Анатолія Дроботі День народження. Йому виповнюється 78 років. Вітаємо і зичимо Анатолію Іллічу міцного здоров’я та натхнення й успіху в усіх його справах!
Кафедра соціальних комунікацій
