Кожного літа студенти БДПУ проходять мовну практику за кордоном. Цей рік не став винятком. На початку серпня ц. р. ми вирушили до Болгарії. Впродовж двох тижнів ми мали змогу познайомитися зі столицею Болгарії – дивовижним містом Софія. Кожен день – був відкриттям чогось нового і цікавого, але щоб повністю осягнути глибину країни – її культуру, традиції, потрібне знання болгарської мови. Із цим нам допомогли впоратися висококваліфіковані викладачі Департаменту інформації та вдосконалення вчителів Софійського університету ім. Св. Климента Охридського: Росиця Пєнкова, Габріела Камєнова, Мірена Легурська, Світлана Янкова, Пламен Дьонєв, Даніела Ангелова та Маріетта Савчева, які на високому науково-педагогічному рівні провели низку занять з болгарської мови, культури, фольклору, географії, образотворчого мистецтва та історії. За час перебування в Болгарії, окрім мовної практики, ми мали можливість відвідати найвидатніші місця столиці та південно-західного регіону країни такі, як Базиліка Святої Софії та Некрополь, музей історії Софії, національний історичний музей, храм-пам’ятник Св. Олександра Невського, Боянська церква Св. Миколая й Пантелеймона, Драгілевський та Рильський монастирі, музей мінералів, етнологічний музей, зоопарк.
У Софії, одному з найдавніших міст Європи, безліч чудових зразків церковної та історичної архітектури. Просто захоплює подих від собору Олександра Невського, побудованого на честь 200 тис. російських солдатів, полеглих у боротьбі за звільнення Болгарії від турецького панування. Це найбільший собор Болгарії (площа– 2600 кв. м, висота – 52 м, на дзвіниці собору встановлено 12 позолочених дзвонів, найбільший з яких важить 11 758 кг.) і найбільший православний храм на Балканах. У склепі собору знаходиться Музей ікон, а інтерʼєр храму вражає багатством архітектурних форм, величним розписом, іконами і мозаїкою.
Незабутнє враження на нас справила Боянська церква, яка внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО з чудовими настінними розписами XIII ст.
Однією із найзахоплюючих екскурсій була подорож до комплексу Ванги в селі Рупіте недалеко від м. Петричі. Ця легендарна жінка врятувала життя багатьом людям, навіки ввійшла в історію Болгарії і стала її символом. В наш час комплекс відвідує велика кількість прихильників Ванги, щоб уклонитися їй і отримати заряд позитивної енергії. І це дійсно не перебільшення, адже коли ми тільки зайшли на територію комплексу стало навіть легше дихати, захотілося звернути гори.
Ще одна яскрава екскурсія – це підйом на гору Вітоша. Ви тільки уявіть собі більше 2 км пішки стрімко вгору, але це ніщо порівняно з тією красою, яку ми побачили, піднявшись на вершину. Уся Софія була під нашими ногами.
Болгарські землі з давніх часів розташовувалися на історичних та культурних перехрестях і це звичайно наклало свій відбиток: архетипна пам’ять зберігає генетичний зв’язок із стародавніми цивілізаціями, які залишили незабутній відбиток на культурі болгарського народу.
Болгари – дуже привітний і доброзичливі. Вони пишаються своєю культурою та національною спадщиною. Історія та фольклор є не лише об’єктом гордості кожного болгарина, а й важливою частиною його життя, адже народні легенди й традиції передаються тут із покоління в покоління, таким чином кожен сучасник відчуває свою приналежність до Великої нації та її Великої історії.
Ми вдячні організаторам заходу – рідному БДПУ та товариству болгарської історії та культури «Родолюбіє», його очільку – Ларисі Іванівні Савченко за ці два тижні щастя та життєвого досвіду, який ми отримали в Болгарії.
Марія Терещенко, Марія Кальма,
студентки 2 курсу факультету
філології та соціальних комунікацій БДПУ
Світлина Ольги Малінки,
студентки 3 курсу ФФСК
