Минулої суботи-неділі університетські «нашоатлантівці» на чолі з мужньою та невтомною Анеттою Омельченко знову перебували на передовій, в зоні АТО. Ось як ділиться враженнями Анетта Іванівна: «1230 кілометрів та 26 годин у дорозі… Ми зустрілися з хлопцями з батальйону "Айдар", 93-ї, 54-ї та 72-ї бригад . Географія нашої поїздки була дуже обширною. Хлопці нас чекали за Волновахою, потім – Сєверодонецьком, за Сіверським та біля Авдіївки…
Якщо говорити за самі дороги, то їх майже немає – асфальт увесь у величезних ямах, постійно йшов мокрий сніг, який після обіду почав ще й замерзати. Але була радість на душі, бо ми побачили наших захисників, зуміли все-таки передати їм не тільки щось поживне, натуральне, але й тепло ваших небайдужих сердець. Одного хлопця відвезли після відпустки до частини. Солдати, безумовно, дуже раділи передачам із рідних домівок: смачним пиріжечкам від Ольги Удалової, Антоніни Перкової, Наталії Іванченко; котлетам (більше 200 штук), які насмажила Наталя Іванченко; неповторним сухарикам від Галини Анєнкової; печиву від п. Миколи та п. Артема; маскувальним сіткам (ми зробили вже на замовлення 3 зелені сітки і відвезли три білі); теплим светрам від Софії Філоненко та її мами; передачам та листам бабусь із «Бравого сектору»; пакету з салом та сухими борщами від Любові Кардаполової; миючим засобам від пані Валентини; передачам від наших студентів гуманітарно-економічного факультету та факультету фізичного виховання…
Фінансова допомога Тетяни Татаренкової, Людмили Борисової, Ірини Шиманович, Світлани Степаненко, Тетяни Шилової, Олександра Брехова, Андрія Редька, Ольги Харлан, Людмили Афанасенкової, Тетяни Подумей, 300 грн. від людей з окупованої території, Тетяни Зінченко, Ольги Мякоткіної з Мальти, Ірини Нагай дозволила нам придбати ліки (2477 грн.), суху рибу (бички, тарань) – 840 грн., чай, каву, вологі серветки, одноразовий посуд, свічки, паливо для машини та інші речі, які замовляли хлопці тощо. Дякую нашим дівчатам за маскувальні сітки…».
Ми вдячні всім за допомогу!
На жаль, війна так і не закінчується, ненаситний ворог продовжує громити наші населені пункти, забираючи життя воїнів та мирних жителів, наносячи криваві рани не тільки людям там, на передовій, а й кожному з нас, хто чесно та правдиво вболіває за долю рідної України.
Тому ми не зупиняємось!
Приєднуйтесь до нас!
Слава Україні!
Героям слава!
НАШІ АТЛАНТИ
