Хочете побачити «культуру по-бердянськи»? Спочатку гляньте на світлини. А місце добре відоме нашим студентам, адже знаходиться за декілька десятків кроків від 5 корпусу БДПУ. Ковані ліхтарі, ніби запрошують відвідати дитячий майданчик, і, коли на вулиці ясна тепла погода, дітлахи з найближчих околиць весело сміються на гойдалках…
Прогулюючись узбережжям Азовського моря, дихаючи йодованим повітрям, мої очі несвідомо зловили якийсь дисонанс у навколишній картині – за щось зачепився мій погляд, і я відразу не змогла зрозуміти за що. Підійшовши трохи ближче, побачила пластикові пляшки та інший мотлох, який вирішили залишити чи то «добродії» Бердянська, чи то гості міста між кованими прутами в середині стовбурів ліхтарів. Уже котрий рік поспіль Україна намагається вступити до ЄС. Від політиків з екранів телевізорів чи моніторів комп’ютерів увесь час чуємо про європейську культуру, високі моральні цінності, які ми, українці, звичайно ж маємо, то ж і є у нас право бути однією з європейських держав-передовиків. Тільки, як що у братній Польщі студенти збирають пластикові пляшки в одні кошики з сміттям, а кришечки від них – в інші, то у нас молодь (бо не віриться мені, що діти до 12 років, чи літні люди будуть засовувати пляшки від шампанського до кованих споруд) тішиться своєю винахідливістю, чи то, як зараз кажуть, «креативністю» у спробі позбутися відходів. У жодному випадку не хочу образити та обмовити наших студентів, бо особисто «шкідників» мені не довелося побачити. Маю надію, що вони й не причетні до таких низьких вчинків. Та необхідно пам’ятати, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. То ж будьте терпеливі, і вже, якщо вирішили поласувати цукерками чи напоєм на вулиці, будьте ласкаві, донесіть залишки, тару чи обгортки до кошика із сміттям – не будьте «трешем» самі.
Ксенія Задворна,
кореспондент газети «Університетське Слово»
