Осень празднует день рождения,
Гроздья красные, даль осенняя.
У Есенина день рождения –
День рождения любви.
А. Дементьев
25 листопада 2015 р. в Інституту філології та соціальних комунікацій (директор – доц. А. М. Сердюк) Бердянського державного педагогічного університету гостинно відкрила свої двері літературна вітальня «З любов’ю у серці. С. Єсенін» до 120-річчя з дня народження поета (організатори – викладачі кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури, завідувач – доц. І. Е. Співак). Захід об’єднав шанувальників витонченого поетичного слова. У виконанні майстрів виразного читання, студентів-філологів та учнів 9 – 11 класів гімназії № 3 «Сузір’я» (вчитель В. І. Полященко), прозвучали вірші Сергія Єсеніна – надзвичайно відверті та щирі, яким притаманна філософська глибина, гармонія почуття та думки. Особливою прикрасою літературної вітальні стали неповторні романси на вірші поета «Отговорила роща золотая», «Вы помните…», «Не жалею, не зову, не плачу…» у виконанні випускниці ІФСК Козинець Ольги та учня 9 класу Іванова Миколи.
На Кавказі, де С. Єсенін неодноразово бував, у давнину казали: «30 років людина повинна вчитися, 30 – подорожувати, 30 – писати, розповідаючи людям все, що побачила, дізналася і зрозуміла». C. Єсеніну було відпущено в три рази менше. Багато це чи мало? Його доля – підтвердження іншого старовинного вислову: «Життя цінується не за довжину».
Усього двадцять років було поетові, коли зʼявилася перша книга його віршів: збірка «Радуниця» вийшла у світ на початку 1916 року. Сучасник Єсеніна професор Петро Сакулін зазначав: «Весняним, але сумним ліризмом віє від «Радуниці»; люба, безкінечно люба поетові-селянинові сільська хата. Він перетворює на золото поезії все: і сажу над заслінками, і кота, який крадеться до парного молока, і курей, що неспокійно квохчуть на подвір’ї». Критики звертали увагу на близькість поетики збірки до фольклору, на насичену народну мову.
Поведінку молодого поета незмінно знаходили зухвалою, епатажною, шокуючою. Його вірші – особлива сторінка світової поезії. Єсеніна неможливо загнати в тісні рамки літературних напрямів початку ХХ століття, він – сам по собі, бунтуючий, пристрасний, з величезною розхристаною душею. Напевно тому поезія Сергія Єсеніна нікого не залишає байдужим: її або обожнюють, або відмовляються сприймати і розуміти.
Сергій Єсенін мав талант кохати і бути коханим. Любов наповнювала його поезію неповторним світлом, таємною чарівністю, робила самого поета вічно молодим. Митець дякує і благословляє земне життя, яке прожив з такою жадібністю і від якого брав все, що тільки можна взяти. Величезний вплив на життя і творчість поета мали жінки. С. Єсенін зізнавався: «Много женщин меня любили, да и сам я любил не одну».
Уся любовна лірика поета присвячена його переживанням і почуттям, спровокованим чарівністю жіночої статі.
Руки милой – пара лебедей –
В золоте волос моих ныряют.
Все на этом свете из людей
Песнь любви поют и повторяют.
Літературознавець Наум Лейдерман стверджує: «Якщо розглядати всю поезію Єсеніна, з перших віршів і до «Чорного чоловіка», як цілісний ліричний «метароман», то фабулою цього «метароману» є духовна біографія особистості в епоху революційної деструкції у Росії. А сюжетом – трагедія душі, яка пройшла всі випробування та виклики того часу: сповнювалася ілюзіями і надіями, мучилася жорстокими сумнівами і страждала від гірких розчарувань».
Сьогодні, святкуючи 120-ліття з дня народження Сергія Єсеніна, можемо із упевненістю говорити, що він вийшов далеко за межі селянської поезії та «органа, створеного природою», постав однією з найяскравіших фігур літератури Срібного віку, поетом-новатором, одним з найбільш складних і глибоких митців свого часу.
Ольга Боговін,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури
На фото: вітальне слово завідувача кафедри, кандидата філологічних наук, доцента кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Ірини Співак; виступають учні 9 – 11 класів гімназії № 3 «Сузір’я»; портрет Сергія Єсеніна; Микола Іванов (9 клас) виконує романс в оточенні студентів-філологів та учнів гімназії; співає Ольга Козинець – випускниця ІФСК БДПУ, педагог-організатор, викладач англійської мови Державного навчального закладу «Бердянський центр професійно-технічної освіти»
Фото Ганни Бєлаш,
кандидата філологічних наук, доцента кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури
