3 грудня відбулося чергове засідання студентського гуртка «Іноземні мови в сучасному світі», яке цього разу було присвячене одній із найбільш актуальних тем сучасного мовознавства – перекладу українських реалій англійською мовою. Лекцію та практичний блок провів керівник гуртка, кандидат філологічних наук, доцент Андрій Анатолійович Мороз, який багато років займається дослідженням проблем міжкультурної комунікації та перекладацьких стратегій.
Захід зібрав активних учасників гуртка – студентів різних курсів, які вже мають інтерес до лінгвістики, перекладу та культурології. З перших хвилин викладач занурив присутніх у специфіку теми, наголосивши, що реалії – це слова або вислови, які позначають предмети та явища, характерні лише для певної культури. Саме тому їх переклад є одним із найскладніших завдань для перекладачів: в англійській мові часто просто не існує прямого відповідника для позначення українських історичних, етнографічних чи побутових понять.
У теоретичній частині лекції було представлено огляд основних підходів до класифікації реалій у сучасному перекладознавстві. Окрему увагу Андрій Анатолійович приділив роботам Роксоляни Петрівни Зорівчак, яка заклала підґрунтя систематичного вивчення українських реалій, та дослідженням інших вітчизняних науковців, що працюють у царині лінгвокультурологічного аналізу. Викладач докладно пояснив, як поділ реалій на побутові, соціально-політичні, етнографічні, історичні чи гастрономічні допомагає перекладачу обрати оптимальну стратегію їх відтворення англійською мовою.
Після теоретичного огляду студенти перейшли до аналізу численних практичних прикладів, відібраних із літературних творів, публіцистики, сучасних ЗМІ, кінодискурсу та інтернет-комунікації. Було розглянуто такі українські реалії, як борщ, козацтво, сотник, вишиванка, громада, хата, толока, вареники, а також новітні суспільно-політичні реалії, що виникли після 2014 року. Студенти аналізували різні варіанти їхнього передавання англійською: транскрипцію, калькування, описовий переклад, аналогію, компенсацію, а також методику змішаних стратегій.
Особливий інтерес викликала дискусія навколо того, чи потрібно адаптувати українські реалії для англомовного читача, чи, навпаки, варто зберігати їх автентичність. Студенти навели приклади з англомовних перекладів української літератури, де один і той самий культурний елемент міг мати кілька варіантів перекладу залежно від стилю та інтенції тексту.
Учасники гуртка відзначили, що завдяки поєднанню ґрунтовного теоретичного матеріалу та яскравих практичних прикладів лекція була легкою для сприйняття, динамічною та надзвичайно корисною. Формат інтерактивного обговорення дав змогу студентам не просто слухати, а й активно долучатися до аналізу перекладацьких рішень, порівнювати різні варіанти, обґрунтовувати власний вибір.
Підсумовуючи роботу, Андрій Анатолійович наголосив, що уміння перекладати реалії – це не лише технічна навичка, а важливий елемент міжкультурної комунікації, оскільки саме через них іноземець пізнає унікальність української культури. Студенти, своєю чергою, висловили вдячність за можливість попрацювати з матеріалом такого рівня, зазначивши, що подібні засідання надихають на подальші дослідження у сфері перекладознавства.
Захід став черговим підтвердженням того, що робота студентського гуртка не лише доповнює навчальний процес, а й створює сприятливий простір для розвитку наукових інтересів, професійних компетентностей та креативного мислення. Наступні засідання обіцяють бути не менш змістовними, а студентська спільнота з нетерпінням чекає нових зустрічей.
За матеріалами кафедри іноземних мов та методики викладання
Meeting of the Student Linguistic Club: Students Explored How Ukrainian Realities “Sound” in English
On December 3, another meeting of the student club “Foreign Languages in the Modern World” took place, this time dedicated to one of the most relevant topics in contemporary linguistics—translating Ukrainian cultural realia into English. The lecture and practical session were conducted by the club leader, Candidate of Philological Sciences and Associate Professor Andrii Anatoliiovych Moroz, who has spent many years researching issues of intercultural communication and translation strategies.
The event brought together active club members—students of different years who are already interested in linguistics, translation, and cultural studies. From the very beginning, the lecturer immersed participants in the topic, emphasizing that realia are words or expressions that denote items or phenomena unique to a specific culture. This is why translating them is one of the most challenging tasks for translators: English often simply lacks a direct equivalent for many Ukrainian historical, ethnographic, or everyday concepts.
The theoretical part of the lecture included an overview of the main approaches to classifying realia in modern translation studies. Andrii Anatoliiovych paid special attention to the works of Roksoliana Petrivna Zorivchak, who laid the foundation for the systematic study of Ukrainian realia, as well as to the research of other Ukrainian scholars working in the field of linguocultural analysis. The lecturer explained in detail how categorizing realia into everyday, socio-political, ethnographic, historical, or gastronomic helps translators choose the optimal strategy for rendering them in English.
After the theoretical segment, students moved on to analyzing numerous practical examples selected from literary works, journalism, modern media, film discourse, and online communication. They examined such Ukrainian realia as borshch, kozatsvo (Cossackdom), sotnyk, vyshyvanka, hromada, khata, toloka, varenyky, as well as new socio-political realia that have emerged since 2014. Students explored various translation methods, including transcription, calquing, descriptive translation, analogy, compensation, and mixed strategies.
A particularly lively discussion arose around whether Ukrainian realia should be adapted for English-speaking readers or, on the contrary, preserved in their authentic form. Students provided examples from English translations of Ukrainian literature, where the same cultural element could have several translation variants depending on the style and intention of the text.
Participants noted that thanks to the combination of solid theoretical material and vivid practical examples, the lecture was easy to follow, dynamic, and extremely useful. The interactive discussion format allowed students not only to listen but also to actively engage in analyzing translation decisions, comparing options, and justifying their own choices.
Summing up, Andrii Anatoliiovych emphasized that the ability to translate realia is not just a technical skill but an essential component of intercultural communication, since it is through them that foreigners discover the uniqueness of Ukrainian culture. The students, in turn, expressed gratitude for the opportunity to work with material of such depth, noting that meetings like this inspire further research in translation studies.
The event once again confirmed that the work of the student club not only complements the educational process but also creates a supportive space for developing academic interests, professional competencies, and creative thinking. Upcoming meetings promise to be just as informative, and the student community is already looking forward to new sessions.
Based on materials provided by the Department of Foreign Languages and Teaching Methodology
