Другий день семінару розпочався з виступу Президента Академії Української Преси, професора Валерія Іванова. За його словами, журналістика українська за час війни спрацювала незадовільно, журналісти ототожнили себе з солдатами. Він зазначив, що журналіст стоїть перед вибором: бути професіоналом чи брати зброю і йти на війну, проте вибір повинен бути зроблений. Валерій Іванов піднімав такі важливі питання, які стосуються проблем свободи слова, демократії, національних цінностей в Україні: «Поки людина не взяла до рук зброю, вона може думати і говорити, що вважає за потрібне, і вона не є зловмисником… За слово в тюрму не саджають». Спікер зауважив, що сьогодні складні часи для ЗМІ і для медійників зокрема: «Я не пам’ятаю таких темних часів для журналістів як нині. Тому я не розумію, чому сьогодні говорять, що справа із свободою слова сьогодні змінилась в позитивну сторону».
Діана Дуцик, директор НГО «Телекритика» окреслила проблеми, які сьогодні існують в українській журналістиці: «Є олігархізований медіаринок, який багато в чому визначає редакційну політику ЗМІ… Необхідно включати Україну в глобальний контекст, українські ЗМІ не пояснюють українським громадянам, що, навіть якщо мова йде про євроінтеграцію, Україна не є єдиним і основним питанням для країн Євросоюзу і всього світу… Зараз почалась нова дискусія в медіасуспільстві, тому що журналіст Андрій Куліков сів за один стіл із представниками ДНР». Андрій Куліков поїхав до Донецька і виступив в прямому ефірі 17 каналу з метою, як він сам зазначив в інтерв’ю Ірині Сєдовій, опублікованого на Інтернет-ресурсі «Громадське радіо», на свої очі побачити, що відбувається в Донецьку: «Коли ми не буваємо там, ми позбавляємо себе повного уявлення того, що відбувається». Діана Дуцик пояснила, що із початком означеної дискусії, стало зрозумілим, що багато хто ділить світ на чорне і біле, проте це не є виправданим. За словами медіадослідниці, необхідно навчитися жити в мирі, завершити лобіювання інтересів війни, військової етики, адже це – тупік для української журналістики.
Валерій Іванов наголосив на тому, що Україна – демократична, а не авторитарна держава, тому в нашому парламенті й суспільстві повинні прийматися відповідні рішення: «Це помилковий крок української влади заборонити російські телеканали. Не має права влада за мене вирішувати, що мені дивитися». З приводу окресленої Діаною Дуцик дискусії з приводу журналіста Андрія Кулікова спікер зазначив: «Я підтримую Кулікова, я вважаю що він вчинив вірно, нам необхідно Україну «зшивати», об’єднувати».
Друга панель семінару стосувалась питань висвітлення війни в Україні журналістами-практиками.
Нік Афанс'єв, фрілансер видання «Tagesspiel», «Zeit Online» поділився власним досвідом з приводу сучасного стану німецької преси. Він також займався написанням матеріалів з приводу існування фабрики тролів в РФ. Під час дискусії піднімалися питання розколу німецької інтелігенції з приводу конфлікту, що відбувається в Україні на табір прихильників прооукраїнських та проросійських поглядів.
Анастасія Магазова, кореспондент «Deutche Welle» пояснила специфіку і передумови анексії Криму з власного досвіду, враховуючи той факт, що на період зародження конфлікту, вона жила і працювала на території півострова. Вона зазначила, що враховуючи всі негативні наслідки , анексія Криму дозволила українським ЗМІ стати кращими і більш професійними, використовувати стріми, займатись документальною журналістикою.
Олена Останіна, фріланс-репортер «DW», euromag.ru, пояснила як журналісти можуть знаходитись у полі уваги користувачів соціальних мереж, а також бути зацькованими проплаченими коментаторами і окреслила можливі шляхи вирішення проблеми для журналіста: закрити коментарі в ЗМІ, реагувати на обвинувачення з гумором, відмовитись від певних тем, але які журналістка не вважає валідними або довготривалими. Натомість вона зазначила, що варто артикулювати проблеми цькування, також організовувати редакціям підтримку журналістів, проводити тренінги і пояснювати аудиторії механізми «вкидання» «коментарів».
Тема 3-ї панелі обумовлювала проблеми соціальних медіа і нормативних стандартів журналістики.
Аліна Безчотнікова, викладач, аспірант Маріупольського державного університету виступила з доповіддю, що стосувалася прав людини і журналістських стандартів. Вона пояснила учасникам семінару, що сьогодні загальнонаціональні ЗМІ використовують неперевірену інформацію з сайту 0629. Соціальні мережі на момент початку конфлікту виконували роль найоперативнішого способу дізнатися інформацію з приводу військових дій на території Донецької області та околиць Маріуполя. Хоча соціальні медіа звісно на той момент також були розповсюджувачами фейкової і неперевіреної інформації та провокували мешканців міста знаходитись у постійному напруженні.
Артем Бабак, журналіст StopFake.org, розповів про масштабні кампанії, спрямовані не дискредитацію України, про те, як тролі діють в соціальних медіа, редагуючи оригінальні світлини, кадруючи їх, підмінюючи поняття, спотворюючи тексти. Він зазначив, що за допомогою саме соціальних медіа, зокрема завдяки twitter(у) стало відомим, що стріляв в літак Малайзійських авіаліній MH17 бук РФ, бо користувачі розміщали фото в мережі маршрут його переміщення.
Олексій Сищук, викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка, розкрив питання контролю новинних стрічок, вибіркового відбору інформації та психологічних маніпуляцій громадською думкою.
На сьогодні ще запланована зустріч в Посольстві Німеччини в Україні та екскурсія до редакції видання hromadske.tv, тому to be continued…
Ксенія Лукач,
старший викладач кафедри соціальних комунікацій ІФСК БДПУ
Світлини від автора
