День: 27.04.2016

Сьогодні, 27 квітня, в конференц-залі БДПУ відбулась зустріч студентів та викладачів університету з учасниками ліквідаційної операції на Чорнобильської АЕС із приводу-30 річчя з моменту страшного вибуху на Чорнобильській атомній електростанції, яка відбулась 26 квітня 1986 року (див. світлини).

Зустріч підготували виховний відділ та бібліотека університету,  а провела її завідуюча відділом обслуговування бібліотеки Ірина Філон, яка на початку запропонувала присутнім переглянути документальний кінофільм, в якому були правдиво висвітлені всі жахіття найжорстокішої світової катастрофи минулого століття…  

Пам’ять  героїв, які віддали своє життя на благо майбутнього, було вшановано  хвилиною мовчання. Згодом виступили Федір Харламов  та Василь Лисничук –  військовослужбовці, які на власні очі та на власному тілі відчули весь жах Чорнобильської катастрофи. Вони поділились із присутніми своїми враженнями та спогадами з того страшного минулого, якого би не побажали пережити нікому.

На завершення зустрічі Ірина Філон презентувала присутнім художню літературу, в якій розкрито всю правду та представлено багато теорій вибуху на Чорнобильській АЕС. А студенти, в знак вдячності за збереженні життя своїх батьків, привітали гостей вишу чарівними квітами.

Юля Хаматгораєва,
студентка БДПУ,
кор. «УС»
Світлини Павла  Телькі
(Студклуб)

У період із 20 по 22 квітня 2016 ц. р. в Уманському державному педагогічному університеті ім. П. Тичини проходив ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності  «Технологічна освіта». У цьому етапі олімпіади взяли участь 105 студентів із 22 вишів ІІІ-IV рівня акредитації та 4 педагогічних коледжів, що готують вчителів трудового навчання та технологій.

Учасники змагалися у двох секціях: технічна праця та обслуговуюча праця.  Програма ІІ туру олімпіади була доволі насиченою. Перший день був присвячений представленню здобутків факультетів, що готують вчителів освітньої галузі «Технології», це і презентація факультету і виставка виробів, що підготували студенти. У подальші дні олімпіади  студенти мали захистити свої проекти, взяти участь у тестуванні з теорії та методики технологічної освіти, скласти розгорнутий конспект уроку з теми, яку визначало журі олімпіади, а також провести фрагмент уроку за їх вибором. Бердянський державний педагогічний університет на олімпіаді представляли студентки 6 курсу технологічного напряму факультету фізико-математичної і технологічної освіти Діана Сичова  (технічна праця) та Наталя Варваровська (обслуговуюча праця.) Члени нашої команди достойно презентували наш факультет і університет в цілому, всі завдання олімпіади виконали сумлінно і у визначені строки. За результатами змагань Діана посіла третє призове місце, крім цього команда стала переможцем у номінації «Доказовість обґрунтованих етапів творчого процесу».

Вітаємо переможців олімпіади та викладачів кафедри теорії та методики технологічної та професійної освіти, що підготували студентів: кандидата  педагогічних  наук, доцента Л. А. Даннік, старших викладачів кафедри О. С. Савицьку та В. М. Чикірякіна.

Андрій Малихін,
декан факультету фізико-математичної і
технологічної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент
Світлини Володимира Малихіна 

 

20-22 квітня в Київському університеті імені Бориса Грінченка проводився ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Дошкільна освіта», у якій брали участь 61 студент з 32 вищих навчальних закладів України.

Бердянський державний педагогічний університет представляли студенти 401 групи ІСПКО Ольга Давиденко та Ольга Балашова. Дівчата блискуче справилися із численними завданнями та за загальними результатами увійшли до групи лідерів. Ольга Давиденко посіла друге місце, а Ольга Балашова – дев’яте. Це спільна перемога і дівчат, і викладачів кафедри дошкільної освіти, які у черговий раз продемонстрували високу якість підготовки майбутніх педагогів дошкільного фаху.

«Олімпійців» щиро вітали директор ІСПКО професор Л. І. Казанцева та викладачі кафедри дошкільної освіти.

Ірина Улюкаєва,
доцент кафедри дошкільної освіти
Фото з архіву олімпіади

Щойно в фойє головного корпусу розпочався V Благодійний ярмарок, організований студентами соціально-гуманітарного факультету спільно з деканатом і кафедрою історії України (див. світлини).  Зібрані кошти підуть на потреби військового шпиталю та воїнів із зони АТО. Ярмарок триватиме до 14-ї години.

 

Все на ярмаркових прилавках, окрім книг від викладачів, виготовлене вмілими студентськими руками. 

Юлія Хаматгораєва,
студентка БДПУ,
кор. «УС»
Світлини з архіву Студклубу

(до дня народження Марка Красносельського)

Сьогодні, 27 квітня,  виповнюється 96 років з дня народження доктора фізико-математичних наук, професора Марка Олександровича Красносельського – видатного вченого-математика, талановитого педагога, засновника сучасного підходу до задач нелінійного аналізу.

Марк Олександрович Красносельський є автором низки фундаментальних розробок, що стосуються питань функціонального аналізу, теорії функцій дійсної змінної, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, топології, наближених і чисельних методів.

Марк Красносельський народився 27 квітня 1920 року в місті Старокостянтинів, що на Хмельниччині. Коли хлопцю виповнилося 12 років, сім’я Красносельських переїжджає до Бердянська Запорізької області. У 1938 році Марк отримує атестат з відзнакою середньої школи № 2 та вступає до фізико-математичного факультету Київського державного університету. На той час такого рівня виші  мали зосередити підготовку наукових кадрів для усіх найважливіших галузей науки. Перед університетами ставилося завдання підготувати в аспірантурі викладачів для вищої школи, науковців для науково-дослідних інститутів, заводських наукових лабораторій та дослідних станцій.

Із початком війни Київський державний університет був евакуйований до Казахстану, де Марк успішно закінчив своє університетське навчання у 1942 році. Свою педагогічну діяльність Марк Олександрович розпочав в армії: курсант (1942-1946 рр.) Рязанського артилерійського училища, що було евакуйоване в місто Талгар Алматинської області, читав лекції офіцерам (посада полковника) по 10-14 годин щодня.

У 1946 році, після армійської служби, він повернувся до Києва і декілька місяців працював викладачем нарисної геометрії Київського автодорожнього інституту, а потім молодшим науковим співробітником Інституту математики Української Академії Наук (1947-1952 рр.). В Інституті математики він слухав лекції та брав участь у семінарах видатних учених, серед яких були М. М. Боголюбов, А. М. Колмогоров, М. Г. Крейн, Б. В. Гнеденко, М. О. Лаврентьєв, О. Ю. Ішлінський, М. В. Єфімов, О. Г. Курош, В. Є. Лашкарьов та інші. Саме тут Марк Олександрович відбувся як математик і в 1948 році успішно захистив кандидатську дисертацію, а в 1950 році – докторську дисертацію.

У 1953 році сім’я Красносельського переїжджає до Воронежа, де Марк Олександрович протягом наступних 15 років очолює кафедру функціонального аналізу Воронезького університету, викладає ряд основних і спеціальних курсів, керує семінарами.

Чудовий і надзвичайно дбайливий педагог, який виховав кілька поколінь високопрофесійних і обдарованих фахівців, саме тут, в Воронезькому університеті, організовує роботу славетного семінару, популярність якого вийшла далеко за межі Воронежа. Коло його наукових інтересів безперервно розширюється й охоплює багато розділів сучасної математики. Марк Олександрович є засновником ряду наукових напрямів, подальший розвиток яких сприяв сучасному нелінійному аналізу.

 У 1968 році Марк Олександрович переїхав з Воронежа до Москви, де продовжив займатися наукою та читати лекції з функціонального аналізу та сучасних методів нелінійного аналізу, що збирали повні конференц-зали слухачів.

За свою більш ніж піввікову багатогранну педагогічну та наукову діяльність Марк Олександрович опублікував 14 монографій і близько 400 наукових праць. У 1983 році за цикл робіт з теорії систем управління зі складними нелінійними ланками він був відзначений премією Академії наук СРСР ім. О. О. Андронова, а у 1996 році Міжнародною премію фонду Гумбольдта (Німеччина).

Блискучий лектор і талановитий педагог, Марк Красносельський зіграв величезну роль у підготовці висококваліфікованих фахівців і науковців вищої категорії. У числі його колишніх учнів більше 30 тільки докторів фізико-математичних наук, професори зі своїми науковими напрямками та науковими школами, кілька академіків. Своїм учителем вважають Марка Красносельського такі великі математики, як М. А. Бобильов, П. П. Забрейко, Є. А. Ліфшиц, О. В. Покровський, Д. І. Рачинський, Г. М. Вайнікко, Ю. Г. Борисович і багато інших. Його учні сьогодні розвивають науку в університетах Росії, Білорусії, Естонії, Таджикистану, Ізраїлю, Фінляндії, Бельгії, Німеччини, США, Австралії тощо.

Марк Олександрович Красносельський пішов із життя 13 лютого 1997 року.

Ганна Лиходєєва ,
доцент кафедри математики БДПУ,
Катерина Пастирєва,
старший викладач кафедри математики БДПУ
Світлини із Інтернету