Помер Ейнштейн. Потрапив до Господа, розмовляє з ним і каже:
«Боже, покажи мені формулу всесвіту. Я все життя думав… У будь-якому разі нікому не розповім, але мені дуже цікаво…»
Бог плескає в долоні, з’являється величезна дошка, і він починає писати на ній довжелезну формулу…
Ейнштейн: «Так… Оце я знав… Оце я вивів… На рахунок цього здогадувався… Слухай, Господи, а тут у тебе зовсім якась фігня…
Бог: «Я вже й сам це зрозумів…»