Сучасна журналістська освіта неможлива без постійного «звіряння годинників» із практиками, особливо коли йдеться про етичні виклики воєнного часу. Упродовж листопада Комісія з журналістської етики (КЖЕ) за фінансової підтримки Європейського Союзу та Ради Європи провела серію вебінарів щодо протидії мові ворожнечі. До фахової дискусії традиційно долучилися й здобувачі освіти спеціальності С7 Журналістика Бердянського державного педагогічного університету.
Цей матеріал – спроба проаналізувати почуте та оцінити прикладну вартість запропонованих кейсів для нашої академічної спільноти.
Актуальність проблематики
Організатори заходів обрали стратегічно правильний підхід: не розглядати мову ворожнечі як абстрактне поняття, а декомпозувати його на три найбільш чуттєві для українського суспільства теми: ідентифікація загрози, стигматизація постраждалих від війни (ВПО та ветеранів) та гендерні стереотипи.
Для всіх присутніх загалом та здобувачів освіти зокрема це стало можливістю побачити, як «сухі» рядки Кодексу етики трансформуються в реальні інструменти інформаційної гігієни.
Аналіз ключових кейсів
1. Як «ловити» мову ворожнечі на ранньому етапі: методологія розпізнавання (спікерка – Ліна Кущ, членкиня КЖЕ, перша секретарка Національної спілки журналістів України).
Перший вебінар мав на меті пояснити ключові ознаки мови ворожнечі і дати чіткий інструментарій щодо її уникнення. Сильна сторона підходу спікерки до розкриття теми – чітке розмежування образливої риторики (є поганим тоном, але не порушенням) і власне мови ворожнечі (закликає до дискримінації групи).
- Цінність для студентів: отримання чек-листа для самоперевірки тексту. Це прикладний інструмент, який можна використовувати вже зараз у процесі написання курсових проєктів, наукових розвідок чи журналістських матеріалів.
2. ВПО та ветерани: між співчуттям та професійністю (спікерка –Діана Дуцик, членкиня КЖЕ, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації»).
Найскладнішою для опрацювання темою стала взаємодія з чутливими групами. Діана Дуцик акцентувала на небезпеці «емоційних гойдалок» – від героїзації до віктимізації – і продемонструвала на прикладах, як легко журналісти (навіть несвідомо) грають на руку пропаганді: то перехвалюють («надлюди»), то жаліють («зламані долі»). Обидва підходи однаково шкідливі. Матеріал від спікерки довів, що патріотична позиція журналіста не має підміняти професійні стандарти.
- Цінність для студентів: отримання конкретних порад, як добирати лексику і як ставити запитання, аби не травмувати героїв публікацій та аудиторію.
3. Гендерна оптика (спікерка – Ольга Білоусенко, керівниця дослідницького відділу Львівського медіафоруму, медіадослідниця).
Третій блок стосувався гендерної рівності. Ольга Білоусенко навела «свіжу» статистику, яка свідчить про системність прояву сексизму в українських медіа, й показала типові пастки (наприклад, коли про захисників України говорять винятково в чоловічому роді, стираючи з картини десятки тисяч жінок-військовослужбовиць). Ключова теза авторки – медіа не просто віддзеркалюють реальність, вони її конструюють.
- Цінність для студентів: отримання простого, але дієвого алгоритму, як реагувати, коли співрозмовник транслює сексизм, і як самому не підсилювати стереотипи – від фемінітивів до збалансованого цитування. Для майбутніх фахівців це інструкція, як зберігати баланс думок, не перетворюючись на трибуну для дискримінації.
Чому цей цикл вебінарів вартий уваги викладачів та студентів?
Практикоорієнтованість. Матеріали базовані на «свіжих» прикладах воєнного часу.
Доказовість. Спікерки спираються на моніторинги та дослідження, а не лише на власну думку.
Доступність. Записи вебінарів є у відкритому доступі, що дозволяє використовувати їх як допоміжний матеріал під час лекційних та семінарських занять.
Серія вебінарів від КЖЕ – це якісний контент для поглиблення знань, підвищення кваліфікації. Залученість здобувачів освіти Бердянського державного педагогічного університету до участі в таких заходах свідчить про інтеграцію нашого закладу в загальноукраїнський професійний контекст.
Богдан Онищук,
здобувач 1 курсу
спеціальності С7 Журналістика
Ethics in Wartime: Review of the CJE Webinar Series in the Context of Students’ Professional Training
Contemporary journalism education is impossible without continuous “synchronization with practice,” especially when it comes to the ethical challenges posed by wartime realities. Throughout November, the Commission on Journalism Ethics (CJE), with financial support from the European Union and the Council of Europe, conducted a series of webinars dedicated to combating hate speech. Students of the S7 Journalism program at Berdyansk State Pedagogical University traditionally joined the professional discussions.
This article is an attempt to analyze the content of the webinars and to assess the practical value of the proposed case studies for our academic community.
Relevance of the Issue
The organizers adopted a strategically sound approach: instead of addressing hate speech as an abstract concept, they deconstructed it into three topics most sensitive for Ukrainian society today – threat identification, stigmatization of war-affected groups (internally displaced persons and veterans), and gender stereotypes.
For all participants, and especially for students, this provided an opportunity to see how the seemingly “dry” provisions of the Code of Ethics are transformed into real tools of media literacy and information hygiene.
Analysis of Key Case Studies
1. How to Detect Hate Speech at an Early Stage: Methodology of Recognition (Speaker: Lina Kushch, member of the CJE, First Secretary of the National Union of Journalists of Ukraine)
The first webinar aimed to explain the defining features of hate speech and to provide clear methodological tools for avoiding it. A major strength of the speaker’s approach was a precise differentiation between offensive rhetoric (which is unethical but does not constitute a violation) and hate speech itself, which entails calls for discrimination against specific social groups.
Value for students: acquiring a practical checklist for self-editing texts. This is a tool that can already be applied in the preparation of course projects, academic papers, or journalistic materials.
2. Internally Displaced Persons and Veterans: Between Empathy and Professionalism (Speaker: Diana Dutsyk, member of the CJE, Executive Director of the NGO “Ukrainian Institute of Media and Communication”)
This topic proved to be the most emotionally challenging. Diana Dutsyk emphasized the danger of what she termed “emotional swings” – ranging from glorification to victimization – and demonstrated through real examples how journalists, often unconsciously, may contribute to propaganda by overpraising (“superhumans”) or overpitying (“broken lives”) their subjects. Both approaches are equally harmful.
The speaker convincingly showed that a journalist’s patriotic position must never substitute professional standards.
Value for students: receiving specific practical guidance on vocabulary choice and interviewing techniques to avoid retraumatizing both the participants of stories and their audiences.
3. Gender Perspective (Speaker: Olha Bilousenko, Head of the Research Department of the Lviv Media Forum, media researcher)
The third block focused on issues of gender equality. Olha Bilousenko presented up-to-date statistics demonstrating the systemic nature of sexism in Ukrainian media and highlighted common narrative traps – for example, the habitual use of exclusively masculine forms when referring to Ukrainian defenders, which erases thousands of women serving in the armed forces.
Her key thesis was that media not only reflect reality but actively construct it.
Value for students: gaining a clear and workable algorithm for responding to sexist discourse from interview subjects and for avoiding the reinforcement of stereotypes themselves – from using feminatives to maintaining balanced representation in quotations. For future media professionals, this is a vital guide on preserving objectivity without becoming a platform for discrimination.
Why This Webinar Series Is Valuable for Educators and Students
Practice-oriented content: case materials are based on current wartime examples.
Evidence-based approach: speakers rely on monitoring data and academic research rather than personal opinion.
Accessibility: recordings of all webinars are freely available online, making them suitable as supplementary materials for lectures and seminars.
The CJE webinar series constitutes high-quality educational content for deepening professional knowledge and enhancing qualifications. The active participation of Berdyansk State Pedagogical University students in these events demonstrates the integration of our institution into the broader national professional community.
Bohdan Onyshchuk
First-year student
S7 Journalism Program
