І знову гостинно відкрила свої двері «Літературна вітальня» нашої бібліотеки. Темою цієї зустрічі було знайомство студентства з творами лауреата Нобелівської премії письменниці Світлани Алексієвич, яка довго йшла до цієї відзнаки (див. світлини). В цій білоруській жінці тісно переплелось коріння двох наших країн: України і Білорусії. Її героями стали кілька поколінь, які пройшли всі історичні перетворення нашої епохи, від післявоєнних років, до розвалу соціалістичної імперії, Чорнобиля та Афганістану, що все разом склало історію країни, загальну історію. І тому те, що авторка описує в своїх романах – дуже близьке і зрозуміле всім читачам.
Це жанр людських голосів, це історії вислухані від реальних людей, це загальна історія країни. Історія стара і нова…Історія маленьких людських доль, не героїв і не публічних осіб.
Зустріч проходила у форматі поліфонії, поєднаної з розповідями-роздумами, особистими думками всіх учасників дійства. Цікаву доповідь зробила доктор філологічних наук, професор ІФСК БДПУ Ольга Харлан.
Студенти Інституту філології та соціальних комунікацій зачитували уривки з романів, переживали з їх героями. Мабуть тому відразу після проведення зустрічі дівчата запитували у бібліотеці «У війни не жіноче обличчя», «Останні свідки» а хлопці «Цинкові хлопчики» та «Чорнобильська молитва».
Герої таких книжок надихають нас на особисті зміни, бо ми повинні знати, хто ми такі, пізнати в чому сенс нашого життя. Хроніка продовжується…
«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами бібліотеки БДПУ)
Світлини з архіву біблітеки
