Копійка армію береже

Сьогодні, 4-го березня, у п’ятому корпусі БДПУ знову ярмаркували, вже вшосте. Я б назвала цей захід «ярмарком Всесвітів», бо на столах серед речей, які продаються, є такі книги, яких у магазині зараз не побачиш. Для себе я знайшла чимало “перлин” літератури. У холі зібралося багато викладачів, студентів і просто міщан, які завітали сюди, щоб зробити свій внесок у цю добру справу. «Чи наближають такі вчинки нас до миру? Так. Без сумніву, – говорить Софія Олегівна Філоненко, доктор філологічних наук, доцент.

Книжки, прикраси ручної праці, стрічки, магніти… – шостий ярмарок вразив мене різноманіттям наявних товарів, а також, кількістю людей, які сюди завітали.

Які цілі переслідує благодійний захід, та скільки важить віра, коли робиш добро, Софія Олегівна радо розповіла в інтерв’ю:

– Скажіть, будь ласка, звідки взялася ідея створення, проведення ярмарки?

– Знаєте, як то кажуть, ідеї літають в повітрі. Уперше я дізналася про щось подібне від своїх колег із Львова та Києва. Але вони проводили , переважно, гаражні розпродажі: там був одяг, всякі речі побуту і таке інше. І тоді я подумала, що було б непогано проводити такі заходи і в нашому виші, а головним предметом торгів у нас стала книга. Розпочинаючи агітувати людей про перший ярмарок, я не мала упевненості, чи матимемо ми якусь користь з цього, чи зможемо зібрати якусь круглу суму. Та результат був позитивним. Тому було вирішено повторювати цей захід з періодичністю – раз на місяць.

– На столах і вікнах просто гори книг! Скільки їх принесено?

– Я рахувала – тут приблизно сімсот книг. Особливий внесок зробив начальник відділу організаційної та внутрішньої роботи міськвиконкому Олег Мягченко, який віддав низку багатотомних видань зі своєї власної бібліотеки (понад триста книг!) нашій ярмарці. Здивували студенти та викладачі факультету фізичного виховання, які принесли літературу спортивного спрямування. Тут є багато «перлин». Багато з присутніх починають «губитися» серед книжок.

– Рай для книголюба?

– Так. Інакше не скажеш.

– Софіє Олегівно, які тенденції можна спостерігати від першого й до сьогоднішнього ярмарку З кожним заходом кількість гостей збільшується чи зменшується?

– Є такий статистичний факт про благодійні заходи – перший є найуспішнішим, а всі наступні все менш і менш вдалі. Але я не бачу різкої “кривої” лінії, яка на графіку означала би – занепад. Скоріше, стабільність. Розміри отриманих коштів коливаються від трьох до п’яти тисяч гривень.

– Кожне патріотично-налаштоване місто намагається у будь-який спосіб допомогти нашій армії. Скажіть, будь ласка, Ви вірите, що, проводячи цей благодійний захід, ви прискорюєте настання миру?

– Звісно, вірю! Не можна не вірити у користь добрих справ. Кожен внесок у такі часи неабияк важливий . Кожна маленька справа не є безкорисною для наших захисників. Армії не обійтися без міцного тилу. Ми не на фронті, але можемо допомогти тим, хто там перебуває. І ми це робимо.

…Із патріотичними настроями та повною самовіддачею справі, Софія Олегівна провела шостий благодійний ярмарок. Цікавим він був ще й тим, що на прилавку було два десятки поетичних збірок заступника командира добровольчого батальйону «ОУН» Бориса Гуменюка «Вірші з війни», які поет-фронтовик передав спеціально для цієї оказії «Нашими Атлантами» із с. Пісок. Представник цієї організації Степан Герилів, розповідаючи про самого пана Бориса та його «окопну» творчість, за якоїсь півгодини реалізував примірники безцінної книги. Гроші, виручені від продажу, будуть відправлені бійцям батальйону.

Дуже приємно відчувати, знати, що бердянці – частинка того “міцного тилу”, що так потрібен нашим воякам. Беріть участь у наближенні миру. Якщо Ви матимете змогу, завітайте наступного разу на цей захід. Ціни товарів “не кусаються”, а внесок ваш буде відчутним.

Аліна Голованова,
студентка-журналістка БДПУ

Світлини газети «Університетське Слово»


Поділитися:

  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Print