Є місяці, які залишають слід у пам’яті назавжди. Для України – це лютий. Лютий 2014-го – перший біль і перше пробудження нації, коли свобода показала свою ціну. Лютий 2022-го – початок нової боротьби, коли кожен день став доказом сили та стійкості українців.
Сьогодні у віртуальній залі факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв БДПУ згадували тих, хто віддав життя за гідність і свободу, і тих, хто тримає небо України зараз. У словах і паузах відчувалася щирість, світло пам’яті та віра в майбутнє.
Особливо світлими були історії про дитячу віру, яка навіть у бомбосховищах залишалася промінчиком надії, надихаючи дорослих не втрачати сили. Маленькі радощі ставали опорою: сміх дітей, жовто-блакитні прапори на вулицях, люди, які підтримують одне одного навіть у найважчі миті.
Саме з таких промінчиків надії складається незламність народу. Кожен прояв стійкості, кожен вчинок допомоги, кожен день життя – це крок до Перемоги.
Пам’ятаємо. Віримо в Перемогу та повернення додому.
Світло завжди перемагає темряву. І поки ми несемо його в серцях і діях – Україна нездоланна.
За матеріалами факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв
February That Does Not Pass…
There are months that leave a mark on memory forever. For Ukraine, it is February. February 2014 — the first pain and the first awakening of the nation, when freedom revealed its true price. February 2022 — the beginning of a new struggle, when every day became proof of the strength and resilience of Ukrainians.
Today, in the virtual hall of the Faculty of Psychological and Pedagogical Education and Arts of Berdyansk State Pedagogical University, we remembered those who gave their lives for dignity and freedom, and those who are holding Ukraine’s sky today. In the words and in the pauses, there was sincerity, the light of remembrance, and faith in the future.
Especially touching were the stories about children’s faith, which, even in bomb shelters, remained a ray of hope, inspiring adults not to lose their strength. Small joys became sources of support: children’s laughter, blue-and-yellow flags in the streets, people standing by one another even in the hardest moments.
It is from such rays of hope that the resilience of a nation is built. Every act of steadfastness, every gesture of help, every day lived is a step toward Victory.
We remember. We believe in Victory and in returning home.
Light always overcomes darkness. And as long as we carry it in our hearts and actions, Ukraine remains unconquerable.
