Пам’ятна дата, що відзначається 11 квітня на честь події, яка мала місце 11 квітня 1945 року. Цю дату, згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН, було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд. Повсталі зуміли зібрати саморобний радіопередавач і зв’язатися з командуванням 3-ї армії союзників генерала Паттона, незабаром передові частини американців увійшли в табір. Саме в цей день останній в’язень вийшов з його воріт із сумно відомим написом “Jedem das Seine” – “Кожному своє”.
Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. Під час Другої світової війни в таборах перебувало 18 мільйонів чоловік, із них більше 11 мільйонів були знищені. На території Німеччини діяло близько 14 тисяч таборів, на території країн колишнього Радянського Союзу налічувалось близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених, три з яких були розташовані в Києві. Це концтабори «Сирецький», «Бабин Яр» та «Дарницький».
Здається, так давно це було, і знову повторюється. Читаючи ці рядки, ми повинні пам’ятати, скільки сотень людей із тимчасово окупованих територій та військових наразі знаходяться в аналогічній ситуації, і скільки вже не вийдуть із катівень підвалів.
Уклонімося мужності та світлій пам’яті людей, чиї життя несправедливо обірвалися за колючим дротом концтабору. Наш обов’язок – пам’ятати про борців антифашистського опору задля збереження історичної пам’яті про трагічні події Другої світової війни, що забрала життя мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, гетто та місцях примусового утримування. Також важливо кричати всьому світові, що те, чого вони колись позбулися, знову відроджується, знову виникає небезпека повернення на шлях колишньої антицивілізації.
Вікторія Напрягло, здобувачка вищої освіти спеціальності 061 Журналістика
