Інтерв`ю
Цього року студенці 5 курсу факультету філології та соціальних комунікацій Мирославі Луценко випала унікальна можливість відвідати Німеччину за програмою ZAV (аналог W&T у Німеччині). Як цікаво провести літні канікули за кордоном ми вже з вами дізнавалися. А ось як зустріти осінь у Німеччині та ще й заробити гроші – про все це нам розповіла Мирослава.
– Як ви дізналися про програму ZAV?
– Про програму я дізналася ще на початку року, коли до нашого університету приїздив головний директор фірми «MitOst» Сергій Сердюк із презентацією студентської програми ZAV (аналог W&T у Німеччині). З додатковою інформацією можна також ознайомитися на сайті ferienjobzav або ж зателефонувати помічнику-консультанту, який завжди терпляче відповість на всі запитання стосовно програми. Така собі хвилинка реклами.
– Розкажіть в якому місті ви були?
– Місце роботи знаходилось недалеко від містечка Біспінген, що між Ганновером та Гамбургом. До речі, карту Німеччини та диски з допоміжною літературою я отримала у подарунок від фірми MitOst, і це був лише початок приємних бонусів.
– Де ви працювали? Які були ваші обов'язки?Яка була ваша заробітна плата?
– Працювала я в Раштетте, це такий здоровецький комплекс мотель-ресторан-заправка. Тож доводилось робити буквально все: мити посуд, прибирати кімнати, працювати на касі, допомагати шеф-кухарю, працювати на «ресепшн» в мотелі, готувати бутерброди та сосиски, прати речі, заповнювати вітрини товаром, робити каву та багато чого іншого. Майже все те, що ми робимо вдома, але за гроші. До речі, цікаво, що для шефа звичайна справа протерти підлогу чи помити холодильник. Неймовірно, але факт. Оплата була почасова, робоча зміна тривала 8-10 годин.
– Чи надали вам житло, ви самі його шукали? Як ви харчувалися?
– Житло шукати не довелося, адже про це заздалегідь потурбувалася команда MitOst та наш роботодавець. Нам надали просто дивовижні кімнати в мотелі Брунауталь і платили ми дуже символічну суму – лише 9 євро в день (для гостей така послуга коштує від 80 євро за добу). Харчувалися ми здебільшого у цьому ж ресторані, оскільки для робітників діяла знижка у 50%. Приємним сюрпризом були безкоштовні напої – кава, соки, фанта, лимонад. Тут вже прокидалася наша щедра українська душа і жоден день не проходив без коли, молочного шоколаду чи какао. Тож якщо ви кавоман – вперед до Німеччини.
– Найяскравіше враження за період вашої подорожі? Друзів знайомих багато знайшли?
– І не лише друзів та знайомих. Зі мною працювали тато Као, мама Лін та мама Хан (так, дві мами, я не помилилась, в Німеччині можливо все), бабуся Хан-старша, дядько Дітер, дід Екі. І це лише родичі у першому коліні!
– Найяскравіше враження за період вашої подорожі?
– Одне враження? Ви серйозно? Я ж не Брюс Всемогутній, тут вражень вистачить на сім сезонів бразильського серіалу. Чи навіть на вісім.
– Чи важко вам було спілкуватися з німцями?
– Чесно кажучи, на час реєстрації у програмі мої знання німецької мови (завдяки Сердючці та Rammstein) обмежувалися словами айн, цвай, драй, поліцай та ду хаст. Тож кілька місяців мені довелося трішки попотіти, оскільки для отримання робочого контракту рівень німецької має бути щонайменше de-5 (щоб ви не гуглили, це рівень 5 з 10 у володінні мовою). І дійсно, спочатку було дещо важко зрозуміти німців, інколи приносила яйця замість морозива, ну, принаймні, повеселила колег. Але вже за кілька тижнів мені доручали писати оголошення для робітників. Непогано, чи не так?
– Так, це дуже добре. Де ви подорожували під час програми?
– Маючи два вихідні на тиждень, ми користалися ними сповна. Я відвідала Берлін, Бремен, Гамбург, Ганновер, Зольтау, Готтінген та найбільше мене вразив Кассель. До речі, якщо ви будете підійматися до статуї Геркулеса у Вільгельмсхохе, порахуйте сходинки, а то я після 500-ї заплуталась і перестала рахувати.
– Яку роль програма ZAV зіграла у вашому житті?
– Німеччина не просто змінила моє життя. Вона стерла і заново переписала деякі сторінки, створила бестселер, гідний Букерівської премії.
– Що ви побажаєте майбутнім учасникам цієї програми?
– Бажаю залишити свій слід на бездоганній німецькій дорозі, створити на робочому столі папку з назвою «Deutschland» та засмітити всю пам'ять айфона фотками з ФРН.
Розмову вела студентка-журналістка БДПУ
Валентина Ектова
Світлини з архіву Мирослави Луценко
